Роман американського письменника Фіджеральда "Великий Гетсбі", що попався мені в руки пару років назад, я так дочитати і не змогла. Сам зміст можна назвати цікавим. Про "американську мрію"... сказати і якось коментувати не можу. Тому що таковою(американнкою) і уявити себе не можу. Не дочитала через стиль написання. Той стиль "красивого литературного языка" яким був написаний роман, в якийсь момент почав дуже дратувати. Занадто вже він був солодко-піднесено-самолюбовно-красивим!!! Стрічку(фільм) яка вийша в 2013 році я теж так і не переглянула. Щось мене вже після перших хвилин перегляду відволікло... З*явивась балетна постановка, про яку дуже багато говорили. Прем*ера в Києві відбулася в минулому році восени. В цьму році подруга виципивши два квитки, запропонувала піти з нею. Раз іти на балет -- потрібно прочитати книгу. Немає часу. Берусь переглянути фільм з Дікапріо (http://www.kinopoisk.ru/film/463724/) і згадую!!! що то за продукт. Як на мене, це той із дуже-дуже рідких випадоків, коли стрічка краще за книгу. Після перегляду стрічки мене зачипила інша тема. Про яку теж йшлося в "Гетсбі". Це люди які ламають життя іншим. Які ламаючи, а потім як ні в чому не бувало, практично в ту ж мить і без сумління вже за непотрібності, викреслюють з життя ті зломленні ними ж долі. Балетна постанова (http://gatsbyballet.com/about/)виявилась ще в стотисч раз кращою! Боже як мені сподобалось!!! Захоплююче!!!! Особливо сподобалось як танцює артист балету COMPLEXIONS NEW YORK Кліффорд Уільямс! Яка пластика!!! Який артистизм! Яке тілоооо!)) |