а я в пост в основном квас квашу. Ну чтоб всякие окрошки постные делать. Пробовала и из хлеба, и из специального сухого кваса. В "Кулиничах" покупала и по их рецепту готовила. Гораздо вкуснее , чем просто хлебный. И выглядит как тот, который на верхней картинке...а не ота мутная жидкость в банке.

http://www.kulinichi.com/produkcziya/konditerskie-izdeliya/izdeliya-suxarnyie/kvas_suhoy_hlebniy_domashniy.html

А , и готовится он быстрее- одну ночь.

окрошка на сыворотке- не постная окрошка, а на квасе....сама понимаешь.

мне тут поделятся .. на солоде..квас.. поделюсь 

Хлеб надо не подрумянивать, а поджаривать до коричневого цвета в духовке и можно несколько щепоток сахара посыпать для карамелизации. После  этого запарить под крышкой кипятком на часок.

И бродить он должен не более 8 часов, иначе перебраживает. В холодильнике после того как отстоится будет такой как на верхней картинке. 

У нас целое лето не выбывает в холодильнике.

поджарила. да-да 

там видно(в кастрюле) 

дякую! за советьі!!!! 

- Сиривэць . )))

ухты! Хлібний квас на Україні називають Сирівець! 

Эгэ ж - рыцэпта згадав - накрышыты , кращэ у трьохлитрову банку , буряку , та залыты його , охолоджэною , кыпъячэною водою . У таку спэку як зараз , за дви добы заховаты до холодильныку и як охолонэ пыты прямо из банкы , що бы газ нэ выйшов . )))

шо серйозно ? ! 

Так . )

Сирівець — хлібний квас, традиційно поширений напій, відомий ще з часів Київської Русі. Вже тоді розрізняли кваси черстві (свіжі) та викислі. У XVIII—XX ст. сирівець виготовляли у такий спосіб. Підсмажений житній хліб заливали окропом, охолоджували до кімнатної температури, додавали шматок хлібної розчини або дріжджі, накривали й лишали на кілька днів у теплому місці, стежачи, щоб квас не перекисав. Перед вживанням сирівець відціджували. Готовий напій розливали у пляшки, закорковували й зберігали у льосі. Деякі господині заміняли розчину запареним і охолодженим хмелем.

Більш давній спосіб приготування сирівця був такий. Житнє, ячмінне, вівсяне підсмажене зерно або солод додавали у діжку з запареними сухарями. Квас мав червонуватий колір і кисло-солодкий смак. Цей спосіб приготування ще й досі зустрічається подекуди на Полтавщині, Чернігівщині, Київщині. На Катеринославщині, Херсонщині до квасу клалималаїна розчині з пшоняної чи кукурудзяної муки. Сиріівець готували без цукру, але пасічники додавали для смаку шматок медового стільника.

Споживали сирівець протягом усього року, але найбільше — навесні та влітку, коли з нього робили холодник, і заправляли ним зелений борщ. Сирівець і нині є популярним народним напоєм.

Даже не знаю, но у меня квас почему-то ассоциируется именно с овсом!  А все остальное это как бы вкусовая добавка, что ли, или как альтернатива?  Вот смотрите:  к примеру, дратву кукурузы, (ее же муку, манку, или подобное ячменное, и даже гороховое), совершенно точно, что рекомендуется микробиологами добавлять лишь как важный источник полезных микроэлементов, помогающий дрожжам стать более жизнеспособными, и, следовательно, качественно переработать вытяжку из основных ингридиентов для получения наилучших вкусовых качеств напитка...   Но если уж совсем по правде признаться - то сам ни разу даже и не пробовал его делать, а умничаю, так же, как и все остальные, просто так 

а где комментарии?