захотілось мені гортензію в село батькам.
була готова бігти купувати в ту ж хвилину... як завжди, якщо мені щось потрібно і взбреде на розум...
але призупинила себе. чи дійсно вона мені потрібна ?
з*явилися нові турботи і бажання. але мої думки вона не покидала.
та вже і думки мої вона переставала мучити...
зфотографувавшись, потрібно було почеками хвилин з 10.
і за ці десять хвилин переді мною не тільки гортенція , а ще багато чого потрібно-бажанного попало несподівано і в неочікуваному місці, в мої руки
ось так воно буває.
притягується
. головне про це думати/мріяти
зи: нехай приживуться!