<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге *бьюсь головой об клавиатуру* искать в постах/комментариях пользователя hulio6
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Понедельник 3 декабря 2007
Сообщение прочтено 498 раз
hulio6 | 2007-12-03 22:29:02
У Києва - твоє обличчяЗ зеленкуватими очима.Ти не близька,бо ти найближча,Ти на слідок,а не причинаЯ хочу,аби тобі було цікаво. Цікаво жити. Цікаво відчувати усі коливання вітерцю,нехай то буде буревій,мусон чи легкий бриз…Я хочу,аби усе тобі приносило задоволення,навіть листик,який залишився останнім на тому дереві(ти здогадалася про що я) приносив задоволення,тому що він ніколи не впаде…саме через те,що прийде людина і зробить так,аби він не впав…клеєм,скотчем,та яка різниця…чим я це зроблю)Ти – результат,ти – збіг обставинВ цій осені,в житті моєму.В який сюжет тебе не вставиш:В новелу,п’єсу чи поемуТи проростаєш над сюжетом,Його,мов плівку,проявляєш,Коли ти ледь помітним жестомСвоє волосся поправляєш.Я хочу,аби ти була щаслива…щоби усе,що ти задумала відбувалося тієї ж митті,я тобі в цьому допоможу,обіцяю… І проступає кадр на плівці,(Немов віконницю відчинено):Ось ми спускаємося в ліфтіІ зустрічаємось очима.…………………………………………………Я хочу,аби тобі ніколи не було холодно самою,щоби щось тебе гріло(гадаю,ти мене зрозумієш…)Я задаю тебе вопрос, Его здесь в буквах нет. Но, думаю, заметишь ты, Что я боюсь услышать: «нет…»
Четверг 22 ноября 2007
Сообщение прочтено 1544 раз
hulio6 | 2007-11-22 22:22:11
ну ось,вже пройшло три роки від початку помаранчевої революції,сьогодні День Свободи…чи почуваємо ми себе вільними? чи можемо ми вийти на вулицю і закричати в усе горло «Я не згоден!» чи ще там щось у такому стилі?особисто я можу. Я вільний!Як співає під фанеру Кіпелов. я можу читати усі книжки,усі журнали та газети. Але мені не подобається,що та інформація,яка мені потрібна,коштує не мало грошей,чому так? Чому пусті книжки Дар’ї Донцової можна купити за п’ятірку,а того ж самого Покальчука я покупаю втричі дорожче?чи не вже друкувати книги в Україні виходить дорожче аніж друкувати їх у комуністичній Росії та вести до мого міста? Здається мені,що це політика,політика саме на знищення всього українського,що стало справді українським після помаранчевої революції. чесно кажучи,до 2004 року я бачив людей у вишиванках тільки по телебаченню,сьогодні я і сам можу собі дозволити носити(в мене їх навіть дві) і все частіше бачиш людей у вишиванках. Після революції я вперше впізнав про існування Сорочинського ярмарку.я вважаю,що саме це стало переможцем у помаранчевій революції,але все ж таки,головним переможцем стали люди,справжні,добрі і порядні. У нас буде щастя!Бо щастя-це ми,добрі і порядні українці! навіть бандюгам та їх прибічникам буде щастя,але трохи пізніше)))тому що я так хочу…на цій мажорній ноті,вітаю усіх з днем Свободи!Бажаю побільше радощів,бо буде більше щастя,і…давайте будемо добрими і порядними)З.І. так хочеться написати пару революційних лозунгів,але хай з ними,і без низ розуміло,що я хотів сказати…все ж таки не стримався: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ!!!!!!!!!!!
Воскресенье 18 ноября 2007
Сообщение прочтено 612 раз
hulio6 | 2007-11-18 18:10:33
сиджу ось за монітором,розмовляю з ним,здається він мене розуміє…а може і ні,бісова корейська електронна істота.от позавчора зустрівся з чуваком,з яким у дитсадочку разом були,потім в один клас встряли…і ось зустрілися,тусим біля залізничного,прозвучала ідейка рванути на електроді до Дрездена(світле депресивне містечко Дніпродзержинськ),потім аж до Копенгагену(ще світліший Кривий Ріг)…але усе обламав нам розклад цих самих електродів…ну нічого,сіли на метро та поїхали на кінцеву,славний такий мікрорайон «Красний камєнь».купили там на розвіз арахісу в глазурі та пивка. і от,стою біля метро,курю лакі страйк ,жую свій арахіс в глазурі…що я тут роблю?чому я тут з цим чуваком,чому я не на кафедрі,і взагалі,з якого такого біса я курю??вже тиждень як я натягнув на себе окуляри коліру фламінго…таке чудове усе навколо…якось і дощ цей перестав кумарити,просто закрив жалюзі і зробив музику трохи гучніше,аби не чути,як дощ хуярить своїм телеграфським ключем зізнання в коханні по моєму підвіконню,сука. якось і про Надю я не думаю,правда,думаю про Аню…але все ж-таки я її не кохаю,тому це позитивні думки…якось таке все навколо прекрасне…я навіть майже сесію здав своєчасно,з мамою не лаємося,тільки от палити почав…в мене з’явився мозоль на скронях,бо ця трахана осінь напостій,скидає з мене мої окуляри,коліру фламінго…але ні,тепер я не буду діставати свій прапорець коліру смерті, чи снігу,та один хуйя переміг тебе!!!!!!!Чуєшь,сука?
Четверг 8 ноября 2007
Сообщение прочтено 668 раз
hulio6 | 2007-11-08 17:33:15
сьогодні щось мені знову стало погано,я вже мав надію,що все,все кінчено,я зміг перевернути сторінку своєї книги життя із красивим надписом «Надя»…але ці надії не підтвердилися фактами «яскравого» сьогодення. У дніпропетровську знову сіро. усе сіре, навіть авто, неначе за командою,перефарбувалися у темні кольори. добре хоч дощу не було. сиджу ось,думаю,з якого хріна я такий «фартовий» чувак. не розумію,в мене таке враження,що хтось кидає в полум’я мого кохання деревину почуттів,монотонно,на протязі двох років… день від дня,кожного ранку та вечору,по одній дровиняці…я намагаюся заперечити цьому віртуальному покидьку,але вже не в силах…чуєш,ПОКИДЬОК?закинь туди усі дровиняки,що в тебе там залишилися!!не хай воно усе згорить!може хоч навколо стане тепліше,мазафака…не забувай,покидьок,що ти палиш і мене…


чому вона єдина,з якою я став саме тим чуваком,яким хочу бути,чому я не можу бути ним без неї?
Воскресенье 4 ноября 2007
Сообщение прочтено 1402 раз
hulio6 | 2007-11-04 23:19:19
Был недавно у бабушки дома, они живут на 9 этаже. выйдя на балкон я постоял и подумал, а фигли мне стоит сейчас прыгнуть с балкона, одно движение и всё, конец всем моим переживаниям, ожиданиям, тревогам так вот взять и приколоть всех родных, сестёр, брата, родителей, друзей там не знаю что ли. . . плюнул вниз с балкона

о чём интересно думают люди, когда совершают последнее движение в жизни? суицид, это признак силы воли или наоборот –слабости? это сколько ж надо силы, чтобы убить себя, тогда почему если есть эта сила, всё не исправить? всё-таки я склоняюсь, что суицид-удел слабых. пью чёрный кофе без сахара. конечно проще отказаться от борьбы. . .

я всегда поражался людям, которые меняют пол. Сколько ж надо иметь силы воли, чтобы изменить свою жизнь на 180 градусов. ничего, кроме уважения к ним, у меня не возникает. тогда почему не возникает уважение к людям, покорившим себя и отказавшимся от суицида?
Суббота 3 ноября 2007
Сообщение прочтено 360 раз
hulio6 | 2007-11-03 23:19:30
прочитал «Полковнику никто не пишет» Маркеса
сразу вспомнилось моё детство. помню, как меня отправили, против моего желания, в санаторий. каждый день ко мне заходила мама, я ждал её, поточу что была надежда, что она меня заберёт от туда, где спишь на клёнке, чтоб если ты обделаешься в постели медсёстрам не пришлось ничего стирать , где на шкафчике, в котором лежит твоё печенье, написан не номер, а какой-то дебильный бакс-банни.
были фанаты, которых там пёрло…а были и такие как я, для которых приход родителей был единственной нитью спасения…ну или хотя бы потому, что они приносили новую порцию сладостей…и вот в один галимый вечер, шёл дождь и мама не пришла. . . тогда я впервые возненавидел дождь, потому что из-за него не пришла моя мама
я помню как я плакал. траханый дождь, мазафака
Пятница 2 ноября 2007
Сообщение прочтено 792 раз
hulio6 | 2007-11-02 19:11:20
сегодня снова перечитывал «Сто лет одиночества»
только сейчас я действительно почувствовал те эмоции, с которыми Маркес писал это произведение. . . он, походу, также ненавидел осень, как и я. . . а эта цитата, просто про моё настоящее, про моё одиночество:
«В тот же вечер полковник Геринельдо Маркес был вызван на телеграф полковником Аурелиано Буэндиа. Состоялся обычный разговор, который не мог внести ничего нового в топтавшеюся на месте войну. Когда всё уже было сказано, полковник Геринельдо Маркес обвёл взглядом пустынные улицы, увидел капли воды, повисшие на ветках миндальных деревьев, и почувствовал, что погибает от одиночества.
-Аурелиано, –грустно отстукал он ключом, –в Макондо идёт дождь…»


прочитав последние 3 слова,я выглянул в окно:опять пробка,трамвай простучал своими колёсами,о,петровка загудела,3 часа дня уже,как время бля летит...посмотрев ещё немного на всю
ту мешпуху,что творилась за окном,я увидел дождь...этот чёртов дождь,который не даёт мне развернуться,не даёт вдохнуть полной грудью,чудеса сраной адаптации...


я закрыл книгу,включил комп,в плеере выбираю случайную песню,и со второго раза попадаю на песню ДДТ...я не поверил своим ушам,когда услышал первые слова...дождь!...
Понедельник 22 октября 2007
Сообщение прочтено 567 раз
hulio6 | 2007-10-22 21:26:05
ще одна трагедія у Дніпропетровську!!!Цього разу школа!місто валиться!
рухнуло крило,у якому був розташований актовий та спортивний зали…це сталося приблизно 2 години тому…це моя школа… я точно не можу спам’ятати,коли почало руйнуватися це крило,може років 5 тому,коли я ще був у 9класі…
кажуть,що за міг до трагедії у спортзалі горіло світло і там знаходився мій вчитель з музики,Баян Баянич,так ми його називали…
я не розумію!Чому,коли є чутки,що там є людина,ці гандони,МЧС-ніки трахані, зібрали свої манатки та через півгодини поїхали звідкіля?я просто шокован ….якщо там є людина,не хай це чутки,треба перевірити,собачок якийсь привести,хай нюхають!!!
наш мер,ворюга!тільки і знає,що фонтани та автобани до свого маєтку будує,сука! ненавиджу цих покидьків!гадаю,якби вибори були б зараз,то навряд чи Янукович посів би перше місце …людям вже достатньо крові!Людина,у якої руки по лікті в крові,не можу керувати країною,мазафака!
9 днів минуло після вибуху….
дякувати Господові,що це не відбулося під час занять…

Сообщение прочтено 1192 раз
hulio6 | 2007-10-22 18:14:04
Вчора я розмовляв зі своєю подругою. Вона там щось втирала про те,як мені треба жити…але вона сказала таку дуже кульну річ. Таких порівнянь я давно не чув…

Вона порівняла наше життя із гасовою плитою. Так,сам е з плитою…Мені стало смішно,але те що вона розповіла, поставило мене на місце та вразило до мізка кісток. Спочатку вона розповіла про те,що цій плитці вже рік,розповіла як вона її мила і побачила,що у середині за цій рік ніхто не мив. Тільки зверху,так,косметична мийка.

Так і наше життя….ми усі чистимо себе,давимо прищі, смажимося на сонечку. на запитання: «Як справи?-кажемо-Нормально».але найстрашніше це думки…Бо і думки ми чистимо,нам не хочеться думати про щось страшне і класти на те що від цього щось може залежати…

щось я не в те русло пішов…здається,я зіпсував її думку…
чудове порівняння,як на мій погляд
і мені пригадалися слова Жадана… «ріка,яка тече проти власної течії» це він про своє життя,здається,і про моє теж……..
Понедельник 15 октября 2007
Сообщение прочтено 699 раз
hulio6 | 2007-10-15 15:53:06
я не можу вигадати назву цьому…що зі мною коїться ..зробивши усі справи в універі,я вирішив сходити на Монастирський острів,і щось зі мною сталося…
я ніколи за власним бажанням не заходив до церкви,я взагалі-то і у Бога то не вірю,але я зайшов до Преображенського собору…купив чотири свічки…куди їх ставити,я не знаю… поставив я ці свічки до ікон,які вони і що значать,не знаю..і всі за упокой тих людей…але що мене найбільше вразило,я прочитав молитву,Отче наш…мене ніхто цьому не вчив,звідкіля я її знаю?якось мені стало легше,мені навіть здається,що я таки зміг перевернути цю сторінку із Надію…може це господнє одкровення,чи як воно там зветься…
але тепер увесь мій мозок зайнятий лише тим,що намагається зрозуміти,звідкіля я знав Отче наш…чи то я вже з глузду з’їхав,чи що.
12345Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены