
Сьогодні ходив в ліс (люблю бігати).Сам.Перший раз сам. До цього бігав з Мухтаром.Покійним Мухтаром.Найкращим Мухтаром.Вірним Мухтаром. Мухтар прийшов в життя моєї сім"ї минулого вересня.Просто підійшов до нас на городі і пішов з нами додому.В цей самий день помер наш пес-Джек. Мухтар ніби знав,що нам потрібний інший собака. Мухтар був надзвичайним псом.Йому було десь 2-3 роки,його розум вражав.Ходив в туалет,не їв без дозволу. На ланцюгу він ставав сумний і пригнічений,але коли його випускали,він-бігав,радів,дякував нам за свободу. Через короткий час ми зрозуміли,що його не можна тримати на прив"язі.Тому він завжди був вільний.На людей він не нападав,а просто проводив їх до будинку,або тримав біля хвіртки коли дома нікого не було. Мухтара знали-всі.Він був дуже дружелюбний. Я з ним завжди любив гуляти лісом взимку.Він до мене нікого не підпускав.Ні людей,ні собак. Тільки коли я давав команду:"вільно",мені могли потиснути руку друзі. Вся вулиця любила його,але........захворів наш найкращий друг.Отравився.Або отравили (взнаю-вб"ю). Через два дні нестало того,ким захоплювались,з ким грались,кого любили. Він був з нами один рік.В наших серцях він-НАЗАВЖДИ!!! Мухтар не помер,він житиме доти,доки житимемо ми-люди,які мали честь знати такого щирого собаку. Пса,в якому душі більше,ніж в нас-людей. |