Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
17
18
20
21
23
24
25
26
27
28
29
30


Воскресенье 22 ноября 2020
Сообщение прочтено 172 раз

Перечитував старі пости - цей один с перших - думаю на посошок зійде. Бум пращяццаWink Залишайтесь здорові при здоровому розумі!Podmigivanie


http://blog.meta.ua/~klekit/posts/i971527/


Мої шкільні твори з літератури (української, російської) ніколи не були довшими за півсторінки, з оцінкою, підписом і зауваженнями вчителя - максимум дві третини. Не пам"ятаю вже, про що я там писав, але чому так мало - знаю точно. По-перше: що коротшим буде твір - тим менше в ньому буде помилок, по-друге: зразу було зрозуміло, що твір не списаний, ні в однокласників, ні з книжки,а це вчителям подобалося, і по-третє: в дворі вже чекали хлопці з м"ячем, тому писати багато будо ніколи... Словом тверда трійка мені була гарантована. 

  ...Отож, скористаюся своїм шкільним досвідом - поділюся своїми думками про дружбу... Побутують серед людей доволі розмиті поняття, які кожен розуміє по своєму - дружба одне з них. Коли я для себе став шукати відповідь на запитання "що таке дружба? яка то дружба справжня, яка не дуже???", я подумав, що зміст багатьох явищ прихований в їхній назві. Візьмемо слово "дружба" - крім того, що воно має спільний корінь зі словом "другий"(має бути хтось другий, крім тебе, інакше дружби не буде) ніякого прихованого змісту не видно. Потім мені спало на думку пошукати відповідники слову дружба в інших (відомих мені) мовах. Почав з польської - "пшжияжзьнь" - приблизно так звучить польська дружба в українській транскрипції - дуже схоже на наше "приязнь". Та це ж синонім до слова дружба - тепер все ясно і просто - дружба - це приязне ставлення до іншої (другої) людини. Тут важливо не плутати дружбу(приязнь) з симпатією. Симпатія - ємоції, що виникають при спогляданні іншої людини, приязнь виникає(або не виникає) коли інша людина починає говорити(озвучувати свої думки), або діяти(втілювати свої наміри).    Оцінюючи думки, чи поступки інших людей ми починаємо ставитись до них приязно, а відчувши до когось приязнь ми хочемо таких людей бачити, а ще важливіше чути ще і ще раз - ми "прив"язуємося" до них , тому й приязнь. Якщо у Вас не виникає бажання бачити (чути) людину, але є потреба -  це може бути щозавгодно, тільки не дружба. Дружба, на мою думку, штука абсолютно безкорисна- в матеріальному сенсі звичайно, бо отримати позитивну ємоцію - бальзам на душу - це теж користь...

   Оскільки ми( всі хто вліз в цю павутину, через яку ми маємо можливість висловлювати свої думки) маємо безпосереднє відношення до слова дружба, бажаю всім бути максимально відкритими , тобто не приховувати своїх думок (мудрих чи не дуже), інакше ми не зможемо бути оцінені іншими, не зможемо заприязнитися з іншими людьми - тоді для чого ми тут???..


Комментарии (13)  
Четверг 19 ноября 2020
klekit | 2020-11-19 20:08:48 Ретроспектива
Сообщение прочтено 673 раз

Ось є така ідея. Оскільки Мета прощається, дозволю собі прогулятись старими постами і запросити бажаючих до спільних спогадівPodmigivanie

http://blog.meta.ua/~klekit/posts/i984864/

За цим лінком один з перших постів - розповідь про мій Франківськ.


Комментарии (58)  
Понедельник 16 ноября 2020
Сообщение прочтено 321 раз

Було б добре, якби ці два тижні, що залишились до кінця місяця кожен, хто ще тут зависає написав поста на тему "За що я любив Мету"... бодай короткого, як оцей мій.

 

   Мета мені подобалась за можливість безтурботного флуду, за яким ти не переживав, хто там що про тебе подумає і які висновки зробить. Ще за можливість висловити постом свої найбезглуздіші ідеї, чи гіпотези, чи навіть фантазії, без страху наразитися на гнів чи критику людей, котрі тебе знають в реальному світі - так саме за цю можливість перетнутися з паралельними світами. 

   Попри всі твої недоліки і недолугість - дякую тобі, Мета, що всі ці роки давала притулок неприкаяним душам. Прощай і до побачення в інших світах.


Категории: Хроники сообщества    
Комментарии (20)  
Суббота 1 августа 2020
klekit | 2020-08-01 19:37:32 Країна Нелохія
Сообщение прочтено 568 раз

   Вітаю, кохані камради, в Країні Нелохії!

   Донедавна я думав, що мешкаю в УкраїніRolling Eyes - виявляється НІSad Виявляється ось уже біля тридцяти років в країні успішно будується суспільство, головною ідеєю якого є "Не бути Лохом".

   Мені особисто цей термін не дуже до вподоби, але раз він вже набув такого поширення, то нехай так і буде - з пісні слів не викинеш.

  Якщо вже сам приЗедент стверджує, що він же ж не Лох, то мабуть таки так і є. Очевидно, що й обирали його теж не Лохи, а це 73% - це вам не жарти. Ще 25% громадян на виборах цього разу лоханулись, але дуже не хочуть бути ЛохамиSmile

   І лише 2% - закоренілі Лохи, які попри всі негаразди, хочуть будувати Україну на національних засадах. Судячи з усього я належу саме до цих двох відсотків. Не знаю достеменно, що воно означає оте "бути Лохом", але схоже на те, що поняття це вельми ємке. Давати йому визначення не візьмусь і поготів.

   Факт є факт - досягнуто незаперечних успіхів в будівництві Нелохії. Лохи майже щезли, як вид - вимерли, як динозаври. Я не голосував на останніх виборах за ЗеПретeндента, але й за його візаві теж не голосував - надто багато претензій мав до Петра П"ятого. В коментарях розповім про деякі з них.


Категории: #Політика #Нелохія    
Комментарии (41)  
Воскресенье 26 июля 2020
Сообщение прочтено 613 раз

    Звичайно ж вони не тотожні.

   Патріотизм - відданість державі, а націоналізм - це відданість ідеї побудови держави на базі однієї нації.

    Вдамся знову до порівняння - цього разу з Вірою в Бога. Віруючі бувають різними - одні ревні прихожани якоїсь конкретної церкви, а інші, більш помірковані, сторонники теологічної ідеї походження світу.

   Першим важливо, щоб був будинок і конкретні правила спільної молитви, в тонкощі і глибинні засади предмету віри вони не вдаються.

   Другі вірять, що Творець один, лише люди йдуть до нього різними дорогами.

   Патріотизм мені більше схожий на перших, бо це щире бажання відстоювання певних традицій і ритуалів без заглиблення в суть віри і основоположних принципів(заповідей).

   Націоналізм я б ототожнив з правом кожного йти своєю дорогою до того ж самого Джерела.

   Віра з віруючими не зникають разом з руйнуванням (перетворенням в музей космонавтики) їхньої церковної споруди, а прихожани зникають, бо нема куди приходити, або стають прихожанами іншої церкви - головне, щоб разом молитись, повторювати за пастором якісь постулати.

   Патріотизм зникає разом з розпадом держави, або трансформується у відданість державі, що повстала натомість. А нація з націоналістами залишаються, навіть коли держави вже немає, чи ще немає.

  На підтвердження своїх "вигадок" наведу приклад, як патріоти РадянськогоСоюзу з легкіістю стали патріотами України (той же Вісмут за його власним твердженням), але свою інтернаціонал-соціалістичну ідеологію й далі несуть за собою (чи перед собою) і проштовхують вперед ногами.

  І нація з націоналістами жили-були, і в радянські часи, і до них, і сьогодні є.

   Тепер головне питання - чи можуть патріоти бути націоналістами і навпаки? Авжеж можуть!))) Але можуть і не бути. Звідси і наявність реальних
Читать


Категории: #патріотизм #політика    
Комментарии (78)  
Воскресенье 19 июля 2020
klekit | 2020-07-19 16:40:25 Нація
Сообщение прочтено 538 раз

   Дивно чути розмови про те, що нації в Україні ще немає, чи вона ще не доформована, що національна ідея, начебто, ще не сформульована - дивно, але зрозуміло, звідки і ким ці дискусії вкинуті. 

   Смію вас запевнити, що нація в Україні є давно, а нації взагалі у світі почали формуватися три-чотири століття тому, після розпаду династійних монархій, і процес їх формування практично завершився з тотальним розпадом імперій. 

   Щоб ви собі остаточно викинули з голови усі ці нав"язані дискусії і сумніви мушу підважити деякі догми, закладені в ваші голови у радянські і пострадянські часи, буцімто нація - це народ об"єднаний, якоюсь спільною, бажано (тепер) національною ідеологією. Це хибне твердження. Для простоти розуміння порівняю націю з великим банком, а народ з його клієнтами. 

  Нація - Банк. Народ - клієнти. Мова - перепустка, клієнтська посвідка - свідчення права користуватися послугами банку. Клієнт може брати позики, а може робити вклади на депозит. Простими словами, капітал банку - це нація - всі інтелектуальні, культурні, матеріальні багатства створені народом впродовж багатьох століть і готові до споживання  і примноження наступними поколіннями. Головне не загубити посвідку. 

   Не загубити посвідку - не забути мову. Мова це код, до вашого банківського рахунку. Якщо мову забуде критична більшість народу, банківські операції сповільняться, багато рахунків заморозяться, а капітал банку може перетворитися на скарбничку з загубленими ключами.

   ...надіюсь цього ніколи не станеться. Просто відкиньте сумніви і робіть своє.


Категории: #політика #нація    
Комментарии (54)  
Пятница 17 июля 2020
Сообщение прочтено 232 раз
Администрация МетаБлогов предупреждает, что этот пост может содержать материалы для взрослых.

Комментарии (15)  
Четверг 14 мая 2020
Сообщение прочтено 2295 раз

   Добродій "Пьєро" запитує:

"...вроде бы взрослый мужчина, а кривляешься как подросток. можешь продолжать в том же духе, и считать это очень остроумным, но со стороны выглядит тупо. глядя на такую писанину тебя всерьёз не воспринимают."

   Йдеться про мій спосіб писання російською мовою. 

   Відповідаю.

  Перше - мене геть не турбує, хто мене і як сприйма, особливо вся ця публіка, яка вигулькнула останнім часом, як Пилип із конопель - невідомо звідки, нічим особливим, крім запоребріковськького матюка себе не проявила і пхнеться тепер зі своїм свинячим рилом "в калашний ряд".  

  Друге - пишу так російською мовою, як росіяни нею говорять - я ж не винен, що вони так кумедно перекрутили староруську (читай - українську) мову, що тепер самим сором це слухати зі сторони. Ну скажіть який сенс мені писати в словосполученні "са старани" букву "о" замість "а" і м"який знак з палкою замість "и", якщо росіяни всеодно моє "О" прочитають, як "А"Smile

  І третє - пишу так російською мовою, бо вважаю, що вона є вторинною - похідною від української (староруської). Росіяни з Московії не запитали в своєї прабатьківщини, Русі-України, чи можна так познущатися над її мовою - поперекручувати на агліцкі манір, та читати букви не так, як вони писані, а як попало. Ось тепер і слухайте у моєму виконанні, що с те натворили. 

   І останнє - вважаю, що росіська мова в Україні несправедливо покинута на призволяще - вона має право на своє життя в Україні, бо дефакто живе, існує, але має свої особливості звучання, вимови, як англійська мова в Америках. Тому і має вона існувати в нас,  розвиватися за своїми правилами і за своєю граматикою, пристосованою до українських традицій - писати так, як чується, а читати так, як написано. Білоруси, до речі, теж читають так, як написано, а пишуть так, як вимовляють. 

   П.С. Якби росіяни читали і вимовляли свої письмена так, як пишуть, виявилося б, що російська мова не так аж далеко втекла від  своєї праматері - мови української. В глухих селах середньої смуги Росії мабуть ще й досі так розмовляють на "О". То можливо б подумали добре, та прийняли другою державною мовою УКРАЇНСЬКУ, читай староруську. 


Комментарии (34)  
Четверг 16 апреля 2020
klekit | 2020-04-16 13:48:14 Діалектика
Сообщение прочтено 259 раз

   Егоїзм і альтруїзм на перший погляд не сумісні поняття і словники подають їх, як антоніми - слова протилежного значення. Чи так це насправді?

   Читаємо визначення слова егоїст - це той хто дбає лише про свої інтереси. А якщо припустити, що до  кола інтересів індивіда належить безкорисна турбота про  когось чи щось, яка приносить йому особисте задоволення, тішить його его, він з того особисто щасливий? Стає такий егоїст одночасно альтруїстом, чи щось цьому перешкоджає теоретично. 

   Чи можемо ми стверджувати, що будь який альтруїст діє всупереч власним інтересам, власним переконанням, власним вподобанням, власному его? Ні не можемо. То чи така аж прірва між альтруїстом і егоїстом? 

  Правда в тому, що немає абсолютної правди. Вона в напівтонах, в поєднанні протилежностей, в протистоянні подібностей. Хіба ні?


Комментарии (11)  
Среда 15 апреля 2020
klekit | 2020-04-15 08:49:41 Нові правила
Сообщение прочтено 498 раз

   Надійшла пора ускладнити собі життя)) (в блозі)

   Перше правило залишається в силі - тролі тут не живуть і в гості не заходять.

  Друге правило діє від нині: 

Не рекомендую  коментувати іноземними мовами. Щось важливе по темі можу іноді перекласти українською(якщо осилю), решту флудерів видалю без докорів сумління. 

  Для тих хто не знав: пости пишу для українців, тобто кожного, хто вважає себе таким, хоч би де він був і звідки б не походив.

  Прошу віднестись з розумінням - нічого особистого.


Комментарии (20)  
12345Вперед | Указать страницу