Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Четверг 21 июля 2011
Сообщение прочтено 5070 раз

Попереджаю: гроші за рекламу не надсилати, всеодно проп"ю...

То за що ж ми любимо отой бурштиновий напій??? Ну, по-перше за колір - все що нас оточує ми спочатку оцінюємо поглядом (окрім кирпича, що впав на голову) - колір пива від світло -жовтого, бурштинового(янтарного) до темно-вишневого - гама теплих кольорів, які викликають виключно позитивні емоції... Бульбашки і піна додають напиткові чогось магічного, надприродного - можливо саме воно, пиво, і є та жива вода про яку так багато розповідалося в казках... (От холєра, пиво закінчується, а магазин внизу вже закрився...) Запах (він завжди залишається в порожніх пляшках), запах пива - це щось надзвичайне і незрівнянне - суміш запахів браги, спирту, хмелю, солоду і ще не знаю чого(мого словникового запасу і знань з пивоваріння явно не вистачає)... Одне скажу напевно - запах пива в повному кухлі завжди кращий ніж в порожньому... Зато смак останнього ковтка завжди найсмачніший... Отож ми дійшли до смаку пива - повне розмаїття - від відверто гіркого, кислувато гіркого, солодкого з гірчинкою - до солодкувато-кислого з гіркотою, і до відверто кисло-солодкого(схожого на хлібний квас)... Я сьогодні темного не пив, прошу вибачення у любителів темного - про його смак можна було б написати цілу поему... Про форму пляшки і всі ці рекламні "прибамбаси"  писати не буду... І найбільше за що ми любимо пиво - його можна неквапливо попивати з друзями чи насамоті цілий вечір (ніч) і залишатися при здорову глузді і отримувати море задоволення від спілкування, смаку, запахів і хмільних поглядів... Любіть пиво... Любіть життя... Любіть одне одного... Амінь!Rolling Eyes Прости мене Боже грішного...


Комментарии (104)  
Воскресенье 17 апреля 2011
Сообщение прочтено 1758 раз

Ось нарешті справжня весна... Всіх, хто шанує релігійну традицію, вітаю з шутковою(вербною) неділею... Сподіваюсь гарного весняного настрою вам додасть подорож вуличками затишного і гостинного міста - Івано-Франківська.





Зйомки велися двома різними камерами( мені допомагала донечка), тому декотрі фото будуть дублюватися - різниця між ними помітна - але кожен варіант цікавий по-своєму...


...
Читать


Настроение у меня: творческое    Слушаю музыку: Вальс Шопена
Комментарии (24)  
Воскресенье 27 марта 2011
Сообщение прочтено 438 раз

Мої шкільні твори з літератури (української, російської) ніколи не були довшими за півсторінки, з оцінкою, підписом і зауваженнями вчителя - максимум дві третини. Не пам"ятаю вже, про що я там писав, але чому так мало - знаю точно. По-перше: що коротшим буде твір - тим менше в ньому буде помилок, по-друге: зразу було зрозуміло, що твір не списаний, ні в однокласників, ні з книжки,а це вчителям подобалося, і по-третє: в дворі вже чекали хлопці з м"ячем, тому писати багато будо ніколи... Словом тверда трійка мені була гарантована. 

  ...Отож, скористаюся своїм шкільним досвідом - поділюся своїми думками про дружбу... Побутують серед людей доволі розмиті поняття, які кожен розуміє по своєму - дружба одне з них. Коли я для себе став шукати відповідь на запитання "що таке дружба? яка то дружба справжня, яка не дуже???", я подумав, що зміст багатьох явищ прихований в їхній назві. Візьмемо слово "дружба" - крім того, що воно має спільний корінь зі словом "другий"(має бути хтось другий, крім тебе, інакше дружби не буде) ніякого прихованого змісту не видно. Потім мені спало на думку пошукати відповідники слову дружба в інших (відомих мені) мовах. Почав з польської - "пшжияжзьнь" - приблизно так звучить польська дружба в українській транскрипції - дуже схоже на наше "приязнь". Та це ж синонім до слова дружба - тепер все ясно і просто - дружба - це приязне ставлення до іншої (другої) людини. Тут важливо не плутати дружбу(приязнь) з симпатією. Симпатія - ємоції, що виникають при спогляданні іншої людини, приязнь виникає(або не виникає) коли інша людина починає говорити(озвучувати свої думки), або діяти(втілювати свої наміри).    Оцінюючи думки, чи поступки інших людей ми починаємо ставитись до них приязно, а відчувши до когось приязнь ми хочемо таких людей бачити, а ще важливіше чути ще і ще раз - ми "прив"язуємося" до них , тому й приязнь. Якщо у Вас не виникає бажання бачити (чути) людину, але є потреба -  це може бути щозавгодно, тільки не дружба. Дружба, на мою думку, штука абсолютно безкорисна- в матеріальному сенсі звичайно, бо отримати позитивну ємоцію - бальзам на душу - це теж користь...

   Оскільки ми( всі хто вліз в цю павутину, через яку ми маємо можливість висловлювати свої думки) маємо безпосереднє відношення до слова дружба, бажаю всім бути максимально відкритими , тобто не приховувати своїх думок (мудрих чи не дуже), інакше ми не зможемо бути оцінені іншими, не зможемо заприязнитися з іншими людьми - тоді для чого ми тут???... 


Настроение у меня: творческое    Слушаю музыку: Боккеріні - менует
Комментарии (10)  
Воскресенье 13 марта 2011
Сообщение прочтено 1384 раз

Мені п"ятдесят, незабаром... Саме час дозволити собі трохи більше ніж раніше... Звичайно, я не тішу себе ілюзіями написати щось видатне в літературному розумінні, ні, я не буду відбирати хліб у письменників, але думки, які рояться в моїй голові мусять мати якийсь вихід. Дуже вдячний кільком милим людям, які відкоментували мій перший рядок в моєму інтернет-записнику (блозі) і в такий спосіб заохотили мене до цієї, можливо не вельми вдячної, але на сто відсотків захоплюючої справи. Буду радий будьяким коментарям, особливо критичним, прошу не церемонитись і бути безпощадними навіть до граматичних помилок. Зі свого боку обітцяю "...ввязываться в драку..." , як порадив мені один наш колега, якщо піднята кимось тема буде чіпляти за живе... Мені подобається шукати відповіді на складні запитання. Доречі, кілька днів тому, спробував вступити в інтернет-дискусію з таким собі паном "Jofff" стурбованим чи то довколалітературними проблемами, чи то довколаполітичними. Чесно кажучи після недовгої "перестрілки" я втратив інтерес до теми: ну скажіть чому це я, чи ще хто небуть повинен доводити українофобство міністра Табачника!? Навпаки - всі міністри на чолі з головою уряду на кожному кроці мають доводити свою любов до неньки України і словом і ділом. Якщо вони цього не можуть робити чи не хочуть то мені сумно... А от про що я б хотів поговорити (тему підкинув зовсім несподівано той самий пан Jofff) - чи варто нам - українцям звертаючись один до одного вживати слово "ПАН" ??? Я думав дискусія давно закрити, а нні... Дехто і досі вважає, що називати своїх співвітчизників "господами", "містерами", "панами", "сеньйорами" це право будьякого народу, тільки не українців. На мою думку це коротеньке і просте для вимови слово є проявом поваги до людини, яку ви вперше бачите, чи знаєте з дитинства. Якщо Ви кажете сусідові, пане Василю, а він Вам - пене Михайле, Боже помагай, не дивлячись на те, що обоє ви взуті в старі гумові чоботи, а ваш капелюх пам"ятає ще часи розвинутого соціалізму - всеодно ви справжні ПАНИ, бо в ваших душах є любов і повага до ближнього. Може комусь вигідно, щоб ми не поважали одне одного, може саме від браку поваги між нами всі наші проблеми, може від браку поваги до самих себе...? 


Комментарии (11)  
Понедельник 7 марта 2011
klekit | 2011-03-07 11:17:05 без темы
Сообщение прочтено 820 раз

Хочеться писати..., та я не впевнений, що це буде цікаво ще комусь крім мене, і чи готовий я почути відверто брутальні, лайливі коментарі?



Комментарии (6)  
Назад12 | Указать страницу