Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
7
13
16
24
26
27
28


Суббота 23 февраля 2019
Сообщение прочтено 120 раз

   Радянська влада зарахувала чеченців та інгушів до «покараних народів», які в роки німецько-радянської війни «зрадили Батьківщині, переходили на бік фашистських окупантів, вступали в ряди диверсантів та розвідувальників, які закидалися німцями в тил Червоної армії, створювали за наказом німців збройні банди для боротьби проти радянської влади».

   Оскільки територія Чечено-Інгушетської автономії практично не була під німецькою окупацією, звинуватити ці народи у зраді було не просто. Додатковим звинувачувальним мотивом стала «активна і майже поголовна участь в терористичному русі, спрямованому проти Рад та Червоної армії».

   Зокрема, стверджувалося про існування масової повстанської організації «Об’єднаної партії кавказьких братів». З червня 1941 р. по 23 лютого 1944 р. на території ЧІ АРСР було вбито 3 тис. учасників «бандформувань», заарештовано 1,7 тис. осіб та вилучено до 20 тис. одиниць вогнепальної зброї. На обліку в НКВС перебувало 150-200 «бандформувань» чисельністю у 2-3 тис. осіб (бл. 0,5 % населення).

   Вайнахи  (чеченці та інгуші) за принципом колективної відповідальності  були піддані тотальній депортації, при чому їхню національну автономію ліквідували.

   29 січня 1944 р. нарком внутрішніх справ Л. Берія затвердив «Інструкцію про порядок виселення чеченців та інгушів», а 31 січня ДКО видав відразу дві постанови про скасування Чечено-Інгушетської АРСР та депортацію її населення в Середню Азію та Казахстан. 17 лютого 1944 р.   Берія повідомив Сталіна, що підготовка операції завершується і на облік як переселенців вже взято 459 тис. вайнахів, в тому числі тих, що проживали у Владикавказі та Дагестані. 21 лютого був затверджений відповідний наказ НКВС на проведення депортації.

   Одна з найбільш масових в історії сталінських депортацій операція «Чечевица» розпочалась о 2-ій год. ночі 23 лютого 1944 р.

   У ній брала участь велика кількість силовиків  –  19 тис. оперативних працівників НКВС, НКДБ та СМЕРШу,  а також бл. 100 тис. офіцерів та бійців військ НКВС, стягнутих зі всієї країни для участі у «навчаннях у гірській місцевості». За один день було виселено 333 тис. осіб, з них 176 тис. повантажено у вагони.

   Під час переселення від хвороб, холоду, голоду та складних побутових умов померло 1 тис. 272 людини. В деяких місцевостях, наприклад, Галанчжойському районі, через снігопади переселення тривало до 2 березня 1944 р. Під час облав чекісти здійснювали масові розправи над мирним населенням, зокрема і таким варварським шляхом як спалення. Найбільш показовою була акція, проведена внутрішніми військами НКВС в аулі Хайбах Галанчжойського району, де бл. 200 (за іншими даними, 600-700 осіб) зігнали в колгоспну конюшню, яку закрили та підпалили, а тих, хто намагався вирватися, розстрілювали з автоматів. Останніми 29 лютого 1944 р. покидала рідні місця політична та релігійна еліта ЧІ АРСР: окремими ешелонами її відправляли в Алма-Ату.

   7
Читать


Комментарии (7)