Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Март 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
9
10
15
17
18
20
21
30
31


Пятница 29 марта 2019
Сообщение прочтено 222 раз

   Как там Портников выдал: «Любому новоизбранному украинскому президенту придется воевать-либо с Россией, либо с собственным народом». А ведь он больше прав, нежели нет, как и нет тут третьего кравчуковского межкрапинкового!

   Тут все просто. В нашем украинском обществе нет монолита, нет единства, оно расколото.

   Одни мечтают о возврате СССР путем внедрения «русского мира», другие все это люто ненавидят, третьи – где-то посередине, со своим видением ситуации. 

   И со всем этим поделать ничего нельзя! Это тот самый случай, когда всё должно созреть. Да, а кто против, чтобы тихо зреть, копаясь в своем огороде, создавая свой «бонсай». Но не дают же спокойно зреть грёбанные садовники с соседней дачи! Вездесущие мичурины, плть!

   Спокойствия это в сегодняшней президентской гонке не добавляет, но как-то надо прийти к общему знаменателю с числом три хотя бы внутри себя, а там посмотрим.

   Так вот, абсолютно уверен, что любой вновь избранный президент Украины, любой, будет иметь поддержку не более ТРЕТИ населения страны (плюс/минус туда-сюда)! Полной поддержки общества ни один иметь не будет!

   Сохранить прежний, нынешний курс, это значит, что будет еще большая истерика путинских садовников, когда станет ясно, что Украина уйдет от них за эти годы ОКОНЧАТЕЛЬНО. Понятное дело, что путиноиды всеми силами будут стараться вредить, а местная сепаровата, при их поддержке, будет саботировать все что сможет (ровно столько, сколько дадут).

   Приход к власти пророссийских президентов и безусловные действия по капитуляции Украины, вызовет огромную злобу сил национальных! И это уже будет не Майдан-2014! Доступ к оружию и боеприпасам сегодня, как никогда, облегчен и хорошо подготовленный контингент в полном поряде. Тут уж вряд ли обойдется одним лугандонодаунбасом, полыхнет везде! Замес будет покруче дизентерийного поноса.

   И тут же кремльбляди вмешаются, будьте уверены, они только этого и ждут. Вон на границе гарцуют, суки. И начнется: «Смотрите, что в Украине творится! Аяй! Вводим войска! Успокаиваем людей! Вам нужно, что бы в Европе появилось новое Сомали! Людоеды! Африка! Сомали! Укропы!»

   И танки, и грады, и погань зеленая, и мясо с кровью!

   Не знаю, насколько этого варианта хотят сами крембляди (глядя на Сирию им пох), но то, что будет большая бойня при таком развитии событий, будьте уверены.

   Так что думайте, товарищи-сограждане. Уже ни за кого не агитирую.

   Напоминаю, что принципы демократического централизма есть.

   За сим откланиваюсь.


Комментарии (12)  
Четверг 28 марта 2019
Сообщение прочтено 49 раз

   С момента оккупации украинского полуострова кремлевские преступники занимались подготовкой ко второму «референдуму», который они очень хотят провести «по всем демократическим нормам», мол, первый раз мир не признал, но давайте снова попробуем.

   О втором «голосовании» в обмен на Донбасс и прекращение активной фазы терактов путинские боевики говорят уже давно, конечно, пока никто на шантаж не повелся. Но россияне все же активно готовятся: уже шестой год делают жизнь крымских татар и проукраинских настроенных жителей невозможной. На полуостров массово завозят некоренных жителей российской глубинки в Крым, чтобы еще больше русифицировать и без того оболваненное пропагандой население.

   Только по официальным данным нашего Министерства по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц в Крым для поиска лучшей жизни приехало не менее 400 000 граждан РФ. Им рассказывали о шикарной работе, живописных местах и дешевой недвижимости. Сначала поток понаехавших был большим, даже не среди военных ВС РФ, но после трех лет падения камней с неба «родина» оказалась для оккупантов слишком суровой

Рабочих мест мало, туристов нет вообще, отсутствует хоть какая-то нормальная банковская система и с крымской пропиской невозможно получить ни одной визы. Ко всему добавилось и то, что террористическая власть начала «отжимать» и сносить приобретенные дома, говоря, что землю под них выделяли еще при Украиной и это «было незаконно».

   Короче, проблемных моментов от переезда у сторонников Путина было гораздо больше, чем приятных. К вышеописанному еще можно добавить проблемы с электроснабжением, полное отсутствие хоть какого-то медицинского обслуживания и тотальный упадок экологии – пересыхание солончаков, добыча и использование отравленного радиацией песка и выбросы в Армянске.

   А если обратить внимание еще и на московские цены при очень низких пенсиях и зарплатах, то жизнь оккупантов вообще можно назвать существованием

   Как на Донбассе, но не стреляют. Этим аргументом Аксенов, Путин и другие террористы и оправдывали плохую жизнь в Крыму, но всему наступает конец. Местные жители возненавидели недовольных понаехавших, обвиняя их во всех своих бедах. А те кто искал лучшей жизни на аннексированном полуострове оказались «не патриотами Крыма» и начали массово возвращаться в свои Челябински.

   Для террористической власти отток граждан РФ с полуострова – очень болезненная тема. По крайней мере потому, что остановить эту тенденцию никак нельзя, а привлекать новых ватников пожить в нецивилизованном даже по меркам России месте, уже нечем. 

   Так, планы Путина оказались под угрозой, хотя, даже несмотря на все заботы из-за тотальной пропаганды, большинство населения все же поддерживает оккупационный
Читать


Сообщение прочтено 68 раз

   Знайомтеся, це Олеся Воронюк. Саме цій красивій жінці ми завдячуємо Всесвітнім днем Вишиванки.

Це історія про те, що не буває маленьких ідей, є великі люди, здатні генерувати вагомі для суспільства і нації проекти.

Вишита сорочка – спадок нації, який передається з покоління в покоління, навіть під час репресій, виселень і голодоморів

Про це – документальний фільм Олександра Ткачука і Лесі Воронюк «Спадок нації», який уже півтора року мандрує світом та розказує дивовижні історії. У дні, коли ми згадуємо жертв операції «Захід», яких примусово за один день вивезли до Сибіру, документальні факти, встановлені сценаристкою фільму Лесею Воронюк, набувають особливого змісту.

– Україна — єдина країна світу, де вишиванка є національним одягом?

– Вручну вишитий і оздоблений одяг був у всього людства, доки не було заводів, фабрик, мануфактур. Зараз вишиті сорочки є у білорусів, поляків, чехів, румунів. Але тут треба говорити про нинішню інтерпретацію старовинних речей нинішніми поколіннями. У цьому контексті саме українська вишиванка має найбільшу неповторність і найбільшу ціну, тому що навряд чи ви побачите поляка або румуна, який у будень одягне частину свого старовинного строю на роботу чи на вечірку. А українці вишиті сорочки одягають і в повсякденному житті. У першу чергу їх одягають як символ самоідентифікації. Багато хто вірить, що українська сорочка є потужним оберегом, особливо якщо дівчина чи жінка вишиває її для коханого чоловіка чи дитинки.

– Як ви ставитеся до китайських вишиванок? Зараз багато хто каже, що вони, мовляв, не народні і не мають сили…

– Про силу можна говорити в контексті віри – силу мають ті речі, у які людина вірить. Китайських сорочок на українському ринку зараз не залишилося, і це пов’язано з курсом долара: китайські сорочки просто не можуть конкурувати з тими, які шиють українські фабрики. У нас є у нас стільки підприємств, які шиють сорочки — у Коломиї, Космачі, Косові, Івано-Франківську, Львові, Чернівцях, — що китайський ринок уже сюди не повернеться ніколи, бо вони значно дешевші.

– Тобто автентичну вишивку і вишивання як ремесло зараз Україна потроху повертає?

– Так, повертає, причому в різних форматах і різної якості: є речі кітчеві і не дуже високої якості, але є й такі майстри, які працюють зі старовинними орнаментами. Я можу назвати близько 20 різних дизайнерів, які шиють коштовні унікальні речі, а підприємств, які роблять більш масові речі, вже сотні. Не завжди якісно відшивають чи інтерпретують орнаменти, але в цьому напрямку зараз проводиться багато просвітницької роботи, і ті, хто робить неправильно, автоматично втрачають своїх клієнтів. Ринок адаптується до вимог споживача у символіці та орієнтується в ній. Перед майстернями, які відшивають автентику, стоїть зовсім інше завдання: відшивати зі старих зразків сучасне, щоб ця автентика не розбавлялася, не спрощувалася і не примітизувалася.

– Колись за вишиванку вбивали і репресували. Зараз вона — в моді.
Читать


Сообщение прочтено 54 раз


   Сразу вспоминаются школьные годы и эти бесконечные уроки, которые, казалось, длятся целую вечность! А сейчас время летит гораздо быстрее!

Уже не нужно, как в детстве, с нетерпением отсчитывать дни до наступления праздников! Вроде бы только позавчера ходили с друзьями на дискотеку, вчера приходили на день рождения к их детям, а сегодня чаще встречаемся на похоронах…

Ученые попытались разобраться в этом феномене.

Физик Адриан Бежан из Университета Дьюка (США) предложил разделить время на две составляющие. «Время часов» — это объективное время, то, которое мы видим на часах. И «время ума» — то время, каким мы его воспринимаем.

По словам Бежана, с годами сильно меняется отношение человека к окружающему миру и ко времени в том числе.

В детстве нам казалось, что дни гораздо длиннее из-за того, что за этот период любопытный разум ребенка получал массу новых впечатлений, узнавал что-то ранее неизвестное.


«Постаревший» разум не может обрабатывать информацию так быстро, как это делает разум ребенка. Поэтому скорость восприятия ментальных образов с каждым годом сильно понижается.

Предположение Адриана Бежана можно подтвердить и с точки зрения офтальмологии. Глаза человека постоянно находятся в движении, и как только они заканчивают обрабатывать одно изображение, сразу же переключаются на другое. Эти движения называются саккадами, а небольшие паузы между ними, во время которых глаз задерживает свое внимание на определенном образе, — фиксациями.

Так вот, глаз взрослого человека совершает в среднем от трех до пяти саккад в секунду с фиксациями длительностью 200-300 миллисекунд. У детей «паузы» между саккадами гораздо короче, поэтому за тот же отрезок времени их глаза могут «считывать» большее количество изображений.

Объясняется это тем, что с годами мозг человека медленнее обрабатывает информацию, которую передает ему сетчатка глаза.

Если говорить простыми словами, этот процесс чем-то похож на замедленную фотосъемку. Человеческий глаз постоянно делает различные кадры и отправляет их «на обработку» мозгу. У детей паузы (фиксации) между кадрами гораздо короче, чем у взрослых.


Поэтому взрослые люди и воспринимают происходящее иначе — события, которые они успевают зафиксировать между «кадрами»,
Читать


Сообщение прочтено 36 раз

   Протягом 2018 року в Україні реалізовувалося 618 проектів міжнародної технічної допомоги (МТД) загальною вартістю $6,6 млрд, повідомили в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.

   10 проектів з цього переліку вартістю $3,1 млрд фінансуються з Чорнобильського фонду Укриття та Рахунку ядерної безпеки. 

   Всього в 2018 році в Україні реалізовувалося на 109 проектів МТД (майже на $1 млрд) більше, ніж у 2017 році. 

Найбільшими донорами України в 2018 році були:

  1. США - $2 млрд (124 проекти);
  2. ЄБРР - $759,7 млн (44 проекти);
  3. ЄС - $522,3 млн (235 проектів);
  4. Німеччина - $386,9 млн (39 проектів);
  5. Канада - $152,3 млн (18 проектів).

   Найбільше МТП в 2018 році було виділено на проекти в сфері:

національної безпеки і оборони - $1,2 млрд: 

ядерної безпеки (без урахування Чорнобильського фонду) - $819,1 млн, 

управління і розвитку громадянського суспільства - $509,8 млн, 

відновлення Донбасу і підтримки внутрішньо переміщених осіб - $356,7 млн, 

регіонального розвитку - $334,7 млн.

   Міжнародна технічна допомога - це ресурси і послуги, що надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України відповідно до міжнародних договорів. 


Среда 27 марта 2019
Сообщение прочтено 63 раз

   Мінськ – 27 березня у столиці Білорусі відбувся черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Делегація України на ньому висунула низку гуманітарних та політичних ініціатив, але російська сторона блокувала фактично усі.

Росія чекає, чим завершаться вибори президента України 31 березня, надіється, що після них їй легше буде розмовляти з Києвом, кажуть представники України на переговорах у Мінську.

В інтерв’ю Радіо Свобода голова української делегації на переговорах у Мінську Євген Марчук заявив, що найбільш болючі питання щодо звільнення полонених навіть не приймаються російською стороною до обговорення.

«Як завжди, ми почали з вимоги повернути наших полонених моряків. З цим я звернувся до голови російської делегації Бориса Гризлова. Але він відповів, що це питання не є предметом дискусії у мінському форматі, це предмет двосторонніх переговорів. Усі аргументи України не сприймаються», – сказав після переговорів Євген Марчук.

Обмін заручниками за двома формулами

Україна також пропонувала обмін за формулою «25 на 25»: 25 громадян Росії, які відбувають в Україні покарання за важкі злочини, на 25 українських політичних в’язнів, яких росіяни арештували у Криму та на окупованій частині Донбасу.

«Ми готові на це вже 30-го числа, усе готово, є ряд процедурних питань, але Україна готова обміняти за формулою «25 на 25». Відповідь Росії: «Ні, ні і ні». Аргументів серйозних немає, але ми розуміємо, чому», – зазначає Марчук.

«Ви не хочете забрати своїх людей», – звернувся Євген Марчук безпосередньо до російського представника Бориса Гризлова. Відповідь була така: «Ні, тому що це не предмет мінського переговорного процесу».

За словами Євгена Марчука, таким чином Росія вдає, що вона нібито не є стороною конфлікту на Донбасі, а лише посередником.

Україна також пропонувала обмін за формулою «19 на 72» – 19 українських бранців на 72 арештованих за сепаратизм та інші злочини. До цього також усе готово, каже Марчук. Але і тут згоди не було, Росія та підтримувані нею бойовики блокують переговори.

Відновити режим тиші

За словами Євгена Марчука, Україна на переговорах у Мінську пропонувала відновити режим тиші на Донбасі з 10 квітня.

«Питання номер один – відновлення режиму тиші, який не підтримується, навіть збільшується інтенсивність порушень. Ми прийняли рішення до 10 квітня, до чергового раунду переговорів, детально підготувати усі складові та механізми режиму тиші, щоб вийти на пасхальні свята на зупинення вогню та механізми його забезпечення», – сказав Марчук.

У нього
Читать


Сообщение прочтено 68 раз

 

Ð ¡&ET H;²&N tilde; 0;Ñ ‚Ð ;»&E TH;¸ Ð&frac 12;Ð&d eg;  від Миколая Г ;Ñ& #131;&Ntil de;€& Ntilde; 30;Ð&f rac34;Ð ;²&ET H;¾ г ;Ð&fra c34;.


Сообщение прочтено 78 раз

Госдума РФ. Фото: duma.gov.ru

   В Государственную Дуру РФ внесен проект заявления "О непризнании итогов выборов президента Украины", который внесла фракция Жириновского ЛДПР. 

   Выборы в Украине еще не начались, а в подготовленном заявлении российских депутатов уже указывается "большое количество нарушений" в виде ошибок избирательными комиссиями, что якобы "не обеспечило необходимые условия для равноправного и свободного волеизъявления избирателей".

   "Массовая фальсификация итогов выборов призвана обеспечить победу определенного кандидата", – говорится во внесенном в Думу проекте заявления.

   Также в своем будущем заявлении Госдума обвиняет Украину в "ложной информации" относительно российского вмешательства в украинские выборы и подыгрывании Кремлем пророссийским кандидатам.

   Выборы президента Украины пройдут 31 марта. Проект заявления предлагается вынести на пленарное заседание Госдумы 2 апреля.


Комментарии (2)  
Сообщение прочтено 78 раз

   Решать, кто станет следующим Президентом Украины, будет не глава РФ Владимир Путин и не олигарх Игорь Коломойский, а исключительно украинский народ. Об этом заявил действующий Президент Украины Петр Порошенко в эфире телеканала ICTV.

   "Позиция первая: не Коломойскому и не Путину решать, кто будет украинским Президентом. Конституционные полномочия для этого имеет исключительно украинский народ. Я буду делать все, что необходимо, для того, чтобы защитить конституционные права украинского народа", - подчеркнул Порошенко.

   В связи с этим Глава государства напомнил события почти трехлетней давности, когда одно из крупнейших банковских учреждений Украины - "ПриватБанк" был "фактически доведен до банкротства" его тогдашними владельцами.

   "Владельцы "ПриватБанка", а это именно Игорь Коломойский, высосали, выкачали из "ПриватБанка" миллиарды долларов. Хочу напомнить, что в то время вкладчиками "ПриватБанка" были десятки миллионов украинцев - более 20 млн. И только профессиональные действия украинского Национального банка, Министерства финансов, украинского Правительства смогли защитить интересы этих 20 миллионов. Коломойский тогда бежал из страны, а украденными деньгами пытался и пытается дестабилизировать ситуацию в государстве", - заявил Порошенко.

   Президент добавил, что честные и свободные президентские выборы в Украине могут стать "точкой невозврата к Советскому Союзу и российской империи".

   "Точка невозврата – это президентские выборы 2019 года и парламентские выборы 2019 года. Эти два судьбоносные события, формирование проевропейской коалиции в Верховной Раде позволят гарантировать принятие необходимых решений, продолжение реформ и обеспечат свободное будущее украинской нации", - отметил Порошенко.

   Президент Украины Петр Порошенко напомнил о важности сохранять единство накануне выборов и помнить, что Кремль никогда не смирится с выбранным Украиной путем к членству в Евросоюзе и НАТО. Он, в частности, призвал не доверять"телевизионным ток-шоу, потому что часто они превращаются в ярмарки лжи и лицемерия".


Комментарии (1)  
Вторник 26 марта 2019
Сообщение прочтено 86 раз
   Перший крок - обрання популіста президентом України. 
   Другий крок - голосування за популістів на парламентських виборах. 
   А далі виникне просте запитання - звідки брати гроші на "халяву"? А гроші на "халяву" є тільки у "Газпрому" - тому що ніякий МВФ на популістські експерименти не піде, буде вимагати продовжити реформи. Ось тут в офіс нового президента або прем'єра прийде Віктор Медведчук з нагадуванням: всі проблеми вирішуються, варто тільки продатися. У будь-якого популістського керівництва України немає ніякого іншого виходу, крім як продатися Москві. Просто немає - і не шукайте.

   Ну, а далі - справа техніки. Російські агенти в останні дні мало не в деталях прописують програму популізму і капітуляції. Про Крим - забуваємо. На Донбас - їдемо спілкуватися з керівництвом "народних республік", шукати "компроміс". Санкції - скасовуємо. Дупу - цілуємо. Зате газ наш.

   Якщо хтось думає, що я описую фантастичний сценарій, нехай просто збереже цей текст до березня 2020 року, коли все це може збутися. Величезна частина наших співвітчизників завжди була готова продати країну і її честь за "халяву". І зараз готова.

Залишилося тільки проголосувати.

В італій Портников

Комментарии (4)  
123456Вперед | Указать страницу