Кирило (мирське ім'я – Костянтин; близько 827 - 14 лютого 869)
і його старший брат
Мефодій (Методій) (мирське ім'я – Михаїл бл. 815 - 13 квітня 885)
народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника.
За походженням болгари (за менш популярною версією слов'яномовні греки).
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія – за визначні праці зі староболгаристики і славістики.
Ім'я Кирила і Методія носила перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство.
Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області.
На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.
Дата встановлена в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…»
згідно з Указом Президента України
«Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. №1096/2004.
Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
День слов'янської писемності і культури святкують також у Білорусі, Болгарії, Македонії, Сербії, Чорногорії та у ряді інших країн.
У році є два великих свята, присвячених святому Миколаю:
взимку – 19 грудня і навесні – 22 травня.
Святий Миколай дуже шанований святий у християн всього світу. Люди здавна вірять, що він опікується і допомагає всім мандрівникам, морякам і дітям.
Наші предки важали, що від Миколи може бути ще 12 морозних ранків, які можуть розтягнутися аж до Семенового дня (14 вересня). Якщо погода в цей день залишалася холодною, сподівалися на Трійцю: Микола дає трави, а Трійця править.
Справжньою благодаттю вважався дощ, що почався в цей день. Вважали, якщо в день Миколи теплого дощ, то літо не буде посушливе і хліба вродить багато.
22 травня закінчували садити картоплю, яку цінували не менше, ніж хліб. Селяни в цей день біля будинку викладали хрести з гілочок або трісок, палили біля ганку гілки вільхи, щоб захистити житло і його мешканців від змій.
В цей день слід сходити до церкви і помолитися святому Миколаю. Можна попросити його про благополуччя або здоров’я. Також, немає заборони на працю, навпаки, вона навіть вітається. Прийнято зайнятися генеральним прибиранням.
Заборонено відмовляти в допомозі нужденним, інакше, вважали наші предки, на 7 років у будинку оселиться бідність. Також вважалось, що на святого Миколая не можна стригтися і навіть брати в руки ножиці.
Народні прикмети на 22 травня:
Дощ на Миколу весняного – до хорошого урожаю.
Якщо на Миколу жаби заквакала, то овес буде хороший.
До святого Миколая не стрижи овечок, не сій гречки, не купайся в водоймах.
21 травня 2020 року відзначають кілька важливих подій. Цей день наповнений різними традиціями та святами.
День вишиванки
Вся Україна відзначає гарне національне свято – День вишиванки. Традиційно, воно відзначається в третій четвер травня. Сьогодні ви можете привітати рідних і знайомих, згадати історію народу і проявити патріотизм. Наряжайтесь в вишиванки і з задоволенням відзначайте подію.
Іван Довгий
21 травня ми вшановуємо апостола Іоанна Богослова. Він був одним з дванадцяти апостолів, молодшим братом Якова. Богослов вважається автором п’яти книг Нового Завіту: Євангелія від Іоанна, трьох послань і одного одкровення.
ТРАДИЦІЇ 21 ТРАВНЯ
За традиціями сьогодні потрібно сіяти пшеницю. Також було прийнято пекти так звані обіцяні пироги і пригощати ними бідних сусідів, подорожніх, жебраків. Люди похилого віку виходили на дорогу і молилися, щоб Бог послав їм доброго подорожнього, з яким вони зможуть з’їсти шматок хліба.
Якщо повз проходив мандрівник, це вважалося прекрасним знаком і обіцяло урожай. Якщо ніхто не проходив, хліб потрібно було віддати птахам, самому його їсти не можна було.
Музичною основою створеної за доби сталінізму композиції “Священна війна”, авторство якої офіційно приписується росіянам Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Александрову (мелодія), є складена у боротьбі з більшовизмом пісня українських повстанців під назвою “Повстань народе мій”
Про це на своїй сторінці у Facebook заявив відомий краєзнавець та журналіст, популяризатор історичної спадщини Євген Букет з посиланням на дослідження кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Силенка, повідомляє Еспресо.TV.
“Виявляється, що чи не найвідомішу радянську пісню часів Другої світової війни скалькували з української пісні часів визвольних змагань”, – зазначив він.
За словами Букета, вперше він почув про це від Силенка минулого, 2018-го, року на вшануваннях героїв Холодного Яру.
На прохання журналіста, а також композитора та піаніста Андрія Бондаренка, котрий теж долучився до обговорення, Силенко навів посилання на друковані джерела, на підставі яких він стверджує про “запозичення” радянськими музичними пропагандистами творчого доробку своїх ворогів:
“1. Спогад Юрія Степового “Повстань, повстань, народе мій!” (з книги “Кость Блакитний, отаман Степової дивізії”, стор. 23 – 25).
2. “Літопис УПА”, том 25, стор. 59 – 60.
3. “Пісня – то моє життя”, стор. 450″.
Як можна пересвідчитися, у 25-му томі “Літопису УПА”, присвяченому пісням Української Повстанської Армії, дійсно наводиться віршована основа й ноти даного маршу – спершу яскраво проукраїнського, а пізніше перероблено на чи не найвідоміший радянський.
У наведених вище книгах також можна дізнатися про те, що авторство пісні так і лишилося невідомим, тобто народним. Але її історія починається в Україні й ще за Української Народної Республіки, а не 41-го року на Білоруському вокзалі у Москві, де нібито вперше пролунала “Священна війна”.
Імена тих, хто саме із захисників України у 1917-1922 рр. та у 1940-1950-их рр. виконував цей твір, не встановлено, однак, це точно були не червоноармійці, впевнений Силенко.
Лебедєва-Кумача ще за життя засуджували за численні факти плагіату. Однак, завдяки особистому заступництву Йосипа Сталіна покарення ним було уникнуто.
Спільно з Александровим за дорученням диктатора він також написав гімн Радянського Союзу.
Варто нагадати, що “білогвардійський” романс “Поручик Голицын” (рос.) також колись був “бандерівським” й називався Читать
Мужественный Усик став посміховиськом у мережі, злякавшись бою з Грицаєм.
Непереможного українського супертяжа Олександра Усика висміяли в інтернеті, за відмову провести бій без правил з бронзовим чемпіоном Європи з вільної боротьби Богданом Грицаєм.
Користувачі назвали відео-відповідь Усика, в якій він придумує виправдання не битися зі співвітчизником – боягузтвом.
"Один - борець, інший - боксер.
Бій без правил - оптимальний варіант.
Але боягуз хоче, щоб билися тільки за його правилами.
Усика, світову величину, ніхто не тягнув за язика.
А він зараз поводиться просто як гопник типовий –
трохи рівний суперник, відразу штанці обмочив.
Усик задзюрив вийти на нейтральну територію,
в бої без правил, Богдан добре його провчив,
може буде за язиком стежити", - пишуть користувачі.
МетаКонтакт
