<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Притчі искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
30
31
#

Записи

Вторник 7 мая 2019
Сообщение прочтено 49 раз
kotati | 2019-05-07 19:05:23

   Російські нацисти-добровольці воювали "за звільнення Росії від радянської чуми" під триколорами. 

   На відміну від Української повстанчої армії, якій російські пропагандисти постійно намагаються приписати широку колаборацію з нацистами. 

   УПА воювала, як проти радянських, так і проти нацистських окупантів. 

   Російські формування були частиною гітлерівської військової машини, системно підтримувалися і забезпечувалися Німеччиною від початку і до кінця їхньої участі у війні.

   P.S. Зважаючи на те, що триколор тепер офіційний прапор Росії, нацисти там таки перемогли.

Світлина від Український інформаційний простір.
Сообщение прочтено 47 раз
kotati | 2019-05-07 17:30:51

   Україна не здатна протистояти наступу з боку Російської Федерації в Азовському морі. Таку думку висловив радник переможця президентських виборів Володимира Зеленського з питань безпеки і оборони Іван Апаршин в інтерв'ю "Апострофу".

"Варто розуміти, що в Азовському морі ми сьогодні не здатні протистояти Росії. І тут би я не хотів, щоб наші експерти вимагали від нового президента невідкладно відновити Військово-морські сили. Почали там будувати дві нові бази, для чого це потрібно? Невже вони думають, що можна зупинити агресію Росії, побудувавши на березі моря ці бази? це як зі "стіною" на кордоні з Росією - це нічим не допоможе", — заявив він.

При цьому Апаршин наголосив, що сьогодні неможливо за ніч перекинути угруповання військ. "Є ж система попередження: пішла бригада на навчання — і ми про це знаємо, затрималася — теж про це знаємо, подали запаси — питання, а навіщо подали запаси? А, може, госпіталі почали розгортати? Є тисячі показників, за якими щодня відстежується ситуація. І настає мить, коли ми говоримо, що точка неповернення пройдена. Тому нам важливіше не пропустити цю мить. А щоб цього не пропустити, треба адекватно реагувати", — пояснив він.

Апаршин заявив, що будь-які військові програми затверджуватиме новий президент. "А оскільки профільної освіти у нього немає, дуже важливо розповісти, пояснити йому так, щоб він зрозумів. Наприклад, якщо наступ здійснять через територію Білорусі, а у нас там нічого немає. А чому ні? Тому що ніхто нічого не спланував. І ось тут нам треба передбачити таку можливість. Президент України має чути різні точки зору і оцінити ризики, і що ще важливіше — наслідки", — підсумував він.

Василь Іванович, Петькою та Анкою відпочивають.

Якій жах! Якій піздець!

Сообщение прочтено 50 раз
kotati | 2019-05-07 08:48:50

   Одно из самых страшных стихотворений о войне...не попавшее в печать... расходилось устно, переписывалось от руки... 

До конца 1980-х многие не знали, кто его автор... 

Автор этих стихов Ион Деген, скончавшийся в Израиле на 92 году жизни (2017), герой танкист, после войны посвятил свою жизнь медицине, чтобы спасать жизни!!! ...

Стих «Мой товарищ» написан в декабре 1944 года... этот стих никогда не включат в школьную историю о той войне... столь они правдивы… это другая правда, страшная… невероятная…

Мой товарищ, в смертельной агонии
Не зови понапрасну друзей.
Дай-ка лучше согрею ладони я
Над дымящейся кровью твоей.
Ты не плачь, не стони, ты не маленький,
Ты не ранен, ты просто убит.
Дай на память сниму с тебя валенки.
Нам еще наступать предстоит.

   В 2012 году, ему как и остальным ветеранам в российском посольстве военный атташе под звуки торжественной музыки вручил очередные юбилейные награды. После окончания церемонии он прочитал вот эти свои стихи…

Привычно патокой пролиты речи.
Во рту оскомина от слов елейных.
По-царски нам на сгорбленные плечи
Добавлен груз медалей юбилейных.

Торжественно, так приторно-слащаво,
Аж по щекам из глаз струится влага.
И думаешь, зачем им наша слава?
На кой... им наша бывшая отвага?

Безмолвно время мудро и устало
С трудом рубцует раны, но не беды.
На пиджаке в коллекции металла
Ещё одна медаль ко Дню Победы.

А было время, радовался грузу
И боль потерь превозмогая горько,
Кричал «Служу Советскому Союзу!»,
Когда винтили орден к гимнастёрке.

Сейчас всё гладко, как поверхность хляби.
Равны в пределах нынешней морали
И те, кто блядовали в дальнем штабе,
И те, кто в танках заживо сгорали.

Вот такая история...

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены