Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
11
12
14
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28


Воскресенье 18 июня 2017
Kozak | 2017-06-18 01:29:50 Ель Хомс, Лівія
Сообщение прочтено 34 раз

Порт знаходиться на сході від Тріполі. Як і в столиці, тут доволі нові причали і волноломи. Великі площі відведено під контейнерний термінал,  але немає гантрі-кранів, а лише два мобільних "Лібхера". Грузові операції з 09.00 по 18.00. Зате все роблять стівідори: розкріпляють і кріплять вантаж та тальманять. З властей на борт підіймались карантин, таможня і пограничник, взяли 7 блоків цигарок.

Як тільки пришвартувались, прибіг бізнесмен з Сімкартами - 3 гб інтернета 10$, правда інтернет повільний, як і в Тріполі. Цікаво як змінився Світ - років 5-6 тому коли торговці приносили сімкарти, то моряки питали: а скільки коштує позвонить в Україну, чи на Філіпіни, а зараз цікавляться лише інтернет трафіком, та і коштує все це дешевше ніж тоді. Одинадцять років тому, я ще застав переговори моряків по КВ радіостанціях, через Одеса Радіо на стаціонарний телефон, потім активно звонили через супутник за 1,27$ хвилина, а зараз Skype,  Viber,  Whatsapp говориш годинами за 10$.

З недостатків, лише скотовоз, який стоїть по кормі і воняє. 


Понедельник 12 июня 2017
Kozak | 2017-06-12 05:21:29 Патроніми
Сообщение прочтено 75 раз

Патронім,  або по батькові (отчество) в радянські часи використовувалось як обов'язкова форма вічливого звернення, хоча зараз від цього в Україні поступово відходять.

Продовжуючи тему морських совків, згадалась і їх любов до отчєств. Так мій перший капітан, почувши як 2й механік кличе старпома - Діма, заборонив на судні такі звернення до офіцерів, і я в 19 років став Олександровичем, хоча 29 річний 2й механік (який по суті теж офіцер, хоч і машинний) так і залишився Андрієм.

На підфлажних судах на початку 2000х в українських екіпажах капітани вимагали друкувати судову роль для внутрішнього користування з отчєствами, бо документація ведеться англійською в якій патроніми відсутні. Але з часом українські моряки відійшли від звернень по батькові, і вже в 2008, один капітан вимагав називати його: капітан Роман, чи просто master.

Але для росіян отчєства так і залишились важдивим елементом імені, бо всі три капітана росіянина, не любили звернення капітан або мастєр, а вимагали поімєні отчєству, а один навіть заявив, що якщо не хочеш по отчеству, то зви мене гаспадін капітан)

Тому в мене і закралась підозра, що патроніми це російськість, а не українська традиція. Як виявилось, в Московії отчєства набули популярності в часи Орди, бо і в монголів патроніми використовувались. Але в царський період називатись по батькові, була привілегія не всих дворян, і дарувалась  вона царським указом, простотим же людям взагалі заборонялось користуватись отчєствами. Тому коли царів змістили всі пролєтарії зразу ж захотіли зватись на барський манєр, а не як холопи.

Сподіваюсь, що і внас колись відмінять обов'язкові патроніми в паспортах.


Комментарии (3)  
Сообщение прочтено 93 раз

Коли я почав працювати на торговому флоті, то зіткнувся з поняттям совок, яке завжди викортстовувалось в негативному значенні, в основном для командирів "чмпшної закалки".

На рядянських параходах були доволі роздуті екіпажі, тому капітани звикли роздавати кучу непотрібної роботи, аби зайняти людей, коли такі капітани попадали на іноземне судно з мінімальним екіпажом, то часто їх управління заважало зосередитись на першочергових задачах.

Радянські моряки були доволі дешевою робочою силою, їх зарплатня порівняно з буржуйськими моряками була жебрацькою. Тому в 80-90х моряки масово почали займатись комерцією і контрабандою, і зарплата вже не мала значення, аби лінія хороша. Один старпом жалівся, що от колись вони в Швеції купували шкіряні вироби, перепродували їх в Британії, там купували за пару тисяч ВАЗи які йшли на експорт, а в Пітері ці авто здавали бандюкам з наваром 100%. А тепер всі працюють за зарплату і нецікаво. Тоді в нього зарплатня була до 1000 + контрабандні 4000, а зараз чесними 6500$. 

Не дивно, що після зарплатного голоду, совкові капітани і стармєхи і на підфлажному флоті продовжили традиції підробітку: капітани по обворовуванню артєлки і продуктовому бізнесі, а стармєхи на паливі. 

Спочатку екіпажі побороли продуктових ворів, бо харчуватись баландою по пів року ніхто не хотів, тому почали жалітись крюїнгам, і таких капітанів стали заміняти, або відбирати в них право на закупівлю харчів. Воровство пального ж побороли самі судновласники, які за пальне платили. Особливо війна з ворами посилилась під час світової кризи 2009 року, коли фрахтові ставки впали і доходи судновласників теж.

Хоча в портофлоті та на судах українських судновласників воровство процвітало довго, бо там відсоток совків старпьорів залишався високим, а зарплати - низькими. 


Это сообщение написано также в: Мореходы (0 комментариев)
Комментарии (2)  
Суббота 10 июня 2017
Сообщение прочтено 314 раз

Два тижні тому був в Лівії, в той час море було тихим і лодки з африканськими мігрантами двинули на Європу. Раніше такі перемвщення старались засекретити, але зараз це добре поставлений бізнес. 

Місце на човні коштує 1000€, вміщає він до 500 чоловік. Мореходні якості такого транпорта, аби трималось на воді і відійшло від берега на 12 миль. Потім куратори починають зв'язуваться з італійською береговою охороною і посилати SOS. 

В той день ми стояли в порту і отримали з десяток повідомлень Біди, з різних районів біля узбережжя Лівії, на кожній з лодок було декілька сот чоловіків, жінок і дітей.

Портові власті Тріполі на такі сигнали ніяк не реагують, кажуть що їх врятують італійці чи моряки торгового флота, які не можуть відмовитися від спасіння людей в морі. Але брати на борт півтисячі людей, при екіпажі в 12 чоловік, дуже небеспечно, чув по радіо розмову капітана торгового судна з рятівниками. Судно прийняло виклик та знайшло лодку, яка потихеньку рухалась на північ, капітан викликав рятівників і дав їм координати, але відмовився без необхідності боати мігрантів на борт, але взявся слідкувати за ними до підходу берегової охорони.

Наш мастєр теж провсяк випадок почав готуватись до можливих спасінь, але погода погіршала і трафік призупинився.


Это сообщение написано также в: Мореходы (0 комментариев)
Комментарии (15)  
Среда 7 июня 2017
Сообщение прочтено 745 раз

Коли Бог створив Адама, то заставив його дати назви всім тваринам і рослинам. До обіду наш предок справився і заскучав, тому Бог створив для нього Еву. Яка зустріла Змія і вже на вечерю запропонувала Адамові "яблуко". Зранку коли Бог проснувся, Адам і Ева вже були грішні, тож він вигнав їх з Едему.

7 днів вони плакали, а потвм почали плодитись і розмножатись. Вобщем почались звичайні людські будні. І до сих пір люди розказують історію про чудове райське життя, хоч воно тривало сутки, чи навіть менше. 

Так і Совок, за 70 років існування дав людям, років 10 більш менш пристойного життя (коли ціна на нафту підскочила), а сльози по ньому л'ють 2,5 десятка років. 

Хоча треба віддати належне Адаму, він не прибив Єву після вигнання з Раю, не став перекладати на неї їх "гріх", у нього є чому повчитись, як не як перший Мужик)


Комментарии (26)  
Суббота 3 июня 2017
Kozak | 2017-06-03 17:58:54 Сфакс
Сообщение прочтено 51 раз

Туніський Сфакс виглядає, як український Маріуполь: пилюка з хімією, коррумповані власті, які готові підти на будь-які ужимки, аби розвести капітана на цикарки, або штрафонути судно. Основна місцева фішка, це список контрольованої медицини (наркоти), зазвичай це дізепам, трамадол та кодеїн, але тут можуть відгести до наркоти і лоперамід (проти діареї), парацетамол та і будь, що,  бо списку препаратів які вважаються наркотичними, ніхто з перевіряючих не показує. Дойшло до того, що всі медпрепарати довелось зібрати, знести в каюту капітана і внести в Наркотік ліст. Після медицини, йде судова хімія, фарба і т.д., бо немає прєдєлів совєршенству. Тож мастєр відкупився ящико цигарок і проблеми зникли.

По погрузкі: стівідори вміру ліниві, тальманить і робить лашинг екіпаж. Правда під час рамадану, є дві перерви ввечері і вночі, тому грузові не дуже напрягають.

Як і в Тріполі, вихід в місто на час свят обмежений, але наступного разу агент обіцяв оформити шорпаси.

Підходний канал вузький, і на рейді шастає багато рибаків.





Это сообщение написано также в: Мореходы (0 комментариев)
Комментарии (2)  
Kozak | 2017-06-03 01:55:44 Тріполі
Сообщение прочтено 61 раз

Коли нас відправили до Тріполі, то ми готувались до гіршого варіанту: корупція, зайці, непрофісійні стівідори. Пару років тому, я вже був в Лівії в порту Тубрук, де половину портовиків складали діти і хлопці до 20 років, в тому ж році в районі Бенгазі з берега був обстріляний ракетами турецький параход.

Але столиця виявилась кращім портом Північної Африки, де я був. Широка акваторія, і добротні причали, побудовані при Кадафі. Власті в межах арабсько-африканської норми, багато не просять. Стівідори - добре працюють і співпрацюють з екіпажом. Зайців в Тріполі не має, дойшло до того, що стапом зняв з трапа матроса і відправив на покраску, коли грузові на ніч зупинялись.

В місто виходу не було з-за рамадану, але агент обіцяв організувати шорпаси наступного разу.






Это сообщение написано также в: Мореходы (0 комментариев)
Четверг 25 мая 2017
Сообщение прочтено 60 раз

По правилах демократії, владу вибирає собі народ. По факту владу вибирають більшість проголосувавших виборців. 

В Україні виборці вибирають напряму лише Законодавчу гілку влади і Президента, який вже не керує Виконавчою гілкою влади, бо Прем'єра вибира Рада. З Судовою гілкою влади ще більше путаниці, бо там теж вибирають суддів, але народ на це мало впливає. Як би там не було, але кожна гілка має свої обов'язки і відповідальність, існують методи впливу, як імпічмент, розпуск Ради чи відсторонення судді.

ЗМІ називають себе четвертою гілкою влади, бо формуюють суспільну думку. Безпосередньо ЗМІ керують редактори, які вирішують які матеріали подавати і як їх подавати. Але редакторів народ не вибирає, їх назначають власники ЗМІ, тобто напряму ЗМІ залежить від інтересів свого власника, який зазвичай людина багата (як в нас кажуть - олігарх). Виходить, що "четверта" гілка влади Олігархічна. При тому журналісти, як частина четвертої гілки, вимагають спеціальних прав і свобод, які не мають блогери "волонтери". Також слабо зрозумілий метод впливу на таку "владу", що веде до безвідповідальності всіх її членів.


Комментарии (3)  
Вторник 23 мая 2017
Сообщение прочтено 82 раз

В нашій мові на основі коренів ЗА і ПРОТИ побудовано безліч слів і словосполучень. Інколи здається, що деякі з них є синонімами, принаймні вони так використовуються: ЗАхищати - ПРОТИстояти агресору, чи ПРОТИвник війни - ЗАхисник мира, але ЗА і ПРОТИ це ідеальні антоніми і те якими словами ми користуємось, характеризує нас як ЗАхисників і ПРОТИвників.

На Меті переважають Противники, та і взагалі в Україні Противників більше ніж Захисників. Одні проти України, а інші проти росії, проти війни, проти ЄС, чи Америки, проти російської мови чи геїв, проти Порошенка і путіна. Перераховувати противників можно довго, бо противником бути легко. Їм не потрібно думати як зробити краще, достатньо сказати: "Я Протів", "не знаю, як але не так". Цікаво, що і малі діти починають своє формування індивідуальності зі слова "Ні", вони нехочуть їсти, спати, умиватись, йти на вулицю, а потім поветатись в дім. Діти ще не знають що їм треба, тому вибирають шлях сПРОТИву батькам. З часом люди дорослішають і по ідеї повинні б були визначитись зі своїми бажаннями і потребами, але для цього треба стати ЗАхисником своїх принципів, бажань, потреб.

Захисником бути важко, бо доводиться відмахуватись від ПРОТИвників. Ось ще одна відмінність Захисту і Протистояння, останнє передбачає напад на когось, або на всіх. Противники претиндують на чужу територію і свободу, їм мало бути просто проти російської мови, вони хочуть її заборонити, їм мало просто бути противником України, вони хочуть її розділити, чи знищити, як країну і державу.

Захисники ніколи не нападають, а лише захищають своє. Свою мову, свою країну і родину. Захист не передбачає нападу на інших по за своєю територією, це нормальна реакція цілосного організму, коли імунна система знищує хвороботворні бактерії в тілі, але імунітет (захист організму) не поширюється за межі тіла і не чепає ті ж бактерії десь в кімнаті.

Дуже сумно, що більшість людей, які вважають себе Захисниками України, насправді просто Противники росії, або противники влади Порошенка і для них це норма, вони підіймають антиросійськи срач, але це не допомога Україні. Теж можу сказати і про антивладні виступи, вони мають сенс, якщо у людей є свій план дій і вони його відстоюють, але я про такі плани не чув. Обидва Майдани організували противники влади Кучми та Януковича і коли вони перемогли, то по інерції стали виступати один проти одного, теж і з Антимайданом, де слово Проти в самій назві, він протистояв "бандеровцям", а коли їх не знайшов став протистояти всім українцям, назвавши нас бандеровцями. Руський мір був створений противниками Захода і ніяк не Захисниками руських, тому він і бореться з неруськими українцями замість покращення життя росіян.

Сподіваюсь, що з часом українське суспільсво подорослішає і відійде від дитячих Нєканій, зосередившись на Захисті своїх інтересів.


Комментарии (11)  
Четверг 11 мая 2017
Сообщение прочтено 228 раз

Коли я розпочинав працювати в морі, то мене дивувало, що турки допомагають туркам, філіпінці теж до своїх земляків прихильні, а от українці весь час вимагали від своїх більше ніж від інших та і більше ніж було потрібно. А коли не виходило отримати бажаний результат, то капітани "ображались"  на земляків і вимагали філіпінських матросів та офіцерів, останні хоч і були гірше підготовлені, але менш гонорливі. Це все було десять років тому і капітанам було за сорок. 

Люди виховані в Союзі де всі "рівні" але руські перші серед ріних мали на них і рівнятись. Особливо це стосувалось українців, які сприймались росіянами як майже руські (при умові руськоязичності) і які намагались доказати начальству, що вони дійсно руські і навіть краще. Між росіянами, грузинами та ін. таких проблем не було, бо перші і так були "руські" без необхідності доказування, а другі всеодно б за руських не зійшли.

 

Пройшов час, і зараз капітани, кому за тридцять, вже не пресують земляків і не вимагають від них "подвигу",  а ставляться як і до інших національностей і навіть краще. Як впринципі має бути, як практикують і інші народи.

Що змінилось за ці роки? Виховані в Україні люди вже не мали комусь щось доказувати, ми завжди вважали себе українцями, принаймні за громадянством, відпала необхіднісь озратись на руських і намагатись бути ними. Правда тепер така проблема стала актуальна для кримчан і окупованих "республіканців", де приход руського міра повернув старі імперсько-радянські страхи і перестороги. Бо для росіянина українець доки "брат" доки він без національної гордості, а скажи що всупереч, так зразу вішається ярлик "бєндєровіц".

Навіть Кєва, який вроді як москвич, але щоб бути справжнім руським, має десь підсвідомо відхрещуватись від українства, бо "шутлівоє прозвіще хахол", може швидко перетворитись на застережливе "бандеровєц".


Это сообщение написано также в: Мореходы (0 комментариев)
Комментарии (5)  
Назад1234...232425Вперед | Указать страницу