Після розграбування Києва монголами і їх союзниками, митрополит київський втік у Володимир (на Клязьмі), але московський князь Іван Калита, побудував для митрополита собор в Москві і переманив його туди. Після цього столиця північно-східної Русі, або руського улуса Золотої Орди перемістилясь з Володимира в Москву.

В цей же час Калита починає придушувати антиординські повстання по руських містах, він намагався примусити всіх князів звозити данину в Москву, і звідти направляти її в Орду, але дехто противився. Тоді була використана церковна зброя Москви - якщо якесь укріплене місто не корилось ординцям, то митрополит відлучав його жителів від церкви, або проклинав. На князів таке рідко діяло, але населення міста починало турбуватись, що загинувши не попаде в рай, і бунти змушували князів відкривати ворота московсько-ординським військам. Тактика виявилась ефективною, але ж то було середньовіччя. В Новий час церковна зброя москви була направлена на Мазепу і інших бунтарів, попи настроювали прихожан на ненавись до борців з царизмом.

Уже в незалежній Україні,  від церкви був відлучений Філарет, та ввесь час рпцшники очорняли історичних українських борців за незалежність.

Я не ходжу по церквах, але мені доводиться мати справу з людьми, які вважають себе віруючими і прислухаються до попів. Так хай вони прислухаються до українських ніж іноземних , принаймні добре якщо монополія рпц в Україні буде зруйнована, і анафема перестане бути церковною зброєю Москви.