Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


Среда 16 марта 2011
Lalinka | 2011-03-16 23:11:59 Чекаю листа
Сообщение прочтено 956 раз

Колись ти зрозумієш ,хто я для тебе, і що я значила чи значу в твоєму житті. Ти зрозумієш, так, бо мене неможливо забути. Таких як я, не забувають. Я врізаюсь не лише в пам'ять, а й в душу... Ти не забудеш, як не намагатимешся, не зможеш…Ха!Тобі не допоможуть ні вино, ні друзі, ні подруги на вечір…Ти палитимеш з друзями, та частіше сам. На самоті краще думається і ніхто не бачить сліз душі…ти ковтатимеш пачки диму, намагаючись заковтнути мене, ти вже ковтаєш,зараз, на своєму балконі, викурюєш ту гидоту. Повір, не допоможе. Серед того диму ти бачитимеш мою постать, ти усміхаєшся. Тобі приємно мене згадувати.Авжеж! Бісівська натура, дурнуваті звички і ота зверхність. Ота незалежність і воля полонили тебе. Ти хотів чути мій сміх – і я сміялася, ба!...навіть реготала. Авжеж, я була такою! Я і зараз така – ота мрія з минулого. Та ти і зараз про мене думаєш, згадуєш перед сном. Зізнайся собі. Ага, вгадала. Я ж тебе знаю.  
Ми на роздоріжжі. Вибір за тобою. Ти ж знаєш: «Я не покличу щастя не моє…», від тебе залежить наше майбутнє. Якщо ти зараз скажеш "ні", то пізніше настане моя черга і це - "ні" буде крапкою.  
Ти,мабуть, знаєш, я обожнюю листи. Я впевнена, в майбутньому я отримаю їх from you. І від тебе сьогоднішнього залежить їх зміст. Можливі лише 2 варіанти: 
Перший: «Привіт, моя кохана! Я не бачив тебе лише 3 доби, а скучив до нестями. Погода в мене супер. Я не знаю, дійде цей лист швидше, ніж я доїду, але хотів, щоб в тебе був лист з Паризьким штампом. У мене зовсім немає часу на походеньки. Зранку нас викликають в … . Конференції, зустрічі. Ну ти ж знаєш все це. Але дуже хочу сходити на ті місця, де ми були,особливо мене вабить Лувр і Сена (я кину ще монету і від тебе, щоб знову сюди приїхати). Якось зайшов у книгарню, хотів купити для тебе щось з сучасної французької літератури (ну от, сюрпризу не вийде). Відкрив для себе, що наших тут цінують. Пахльовська цікавить французів. 
Я дуже-дуже сумую за тобою. Мені не вистачає твоїх карих очей, і усмішки. Як же я її люблю… 
От здається все. Обіймаю міцно і цілую. З любов'ю твій…» 
А ще є варіант №2. Чесно кажучи, мені його не хочеться писати, не знаю чому. Одразу думавсь він, а тепер я поглинута думками… 
«Доброго дня (не знаю як і звернутись)! Я не знаю з чого почати, а тому почну з кінця. Я вже давно намагався з тобою зв'язатись, та ти мене ігноруєш. Я знаю, я завинив. Та ти і не хоч зі мною спілкуватись, я ж бо – одружений. Дурень! Поліз поперед батька в пекло. 
А вчора бачив тебе по телевізору. Гарне інтерв'ю. Ти - молодець. Поезія супер. Я часто ночами перечитую в Інтернеті твої збірки. Ти знаєш, ти не змінилась геть.Та твоя сила і сміливість, ти завжди була готова до бою – ти досягла свого. А я загруз. Я нічого так і не добився. 
Ти мені часто снишся. Такою юною, з колоском, завжди смієшся. Так як лише ти вмієш, а очі! Я не можу тебе забути. Ти, певне, мене зневажаєш. Така моя доля. Я знаю,що ти мене шукала. Ти вибач. Я пишу не для того, щоб щось почати, ти не зможеш.У тебе є той, хто тебе любить. Ти просто вибач мені. Я знаю, тобі важко тоді було.  
Я не знаю, як тебе забути. Ти постійно в моїй душі. Ти – моя мрія. Ти, певно, моя доля, але втрачена, як символ, розумієш?...» 

 

І от минули роки. Ти вже одружений...не з любові, настільки знаю...Хоча, діти народжуються з любові...

Хотіла сказати...Чекаю листа...Щоб знову бути вільною...


Комментарии (8)  
Пятница 11 марта 2011
Lalinka | 2011-03-11 23:47:27 Ти пахнеш щастям
Сообщение прочтено 372 раз
Примруживши очі, проводжу носиком Тобі під шийкою, злегенька торкаюсь вустами вушка,насолоджуюсь ніжністю Твоєї шкіри...
Мурашки пробігають тілом...Приємно паморочиться в голові ...
Обожнюю Твій запах. Ти пахнеш щастям...

Хочу пахнути Тобою...

Настроение у меня: загадочное   
Четверг 3 февраля 2011
Lalinka | 2011-02-03 14:41:14 Цілую фото
Сообщение прочтено 761 раз

Вона носила в записнику його фото. Як ікону. Як оберіг. Посміхалась йому, коли було сумно. Дивилилась на нього з любов"ю у короткі миті пауз. Знаходила в собі сили.

Саме він був джерелом її енергії. Ніжний. Терплячий. Коханий.

Любила його зелені очі. Як надію на життя. Суворий погляд. Як натяк на дисципліну. Посміхалася світлині: "А що?"

Цього разу їй було сумно. Стомилась. Гаряча сльоза покотилась по щоці. Давно не бачила тих очей. Скучила. Не відчувала сили рук і тепла обіймів, захисту, опори, гармонії і спокою, що панували навколо, коли він був поруч. Самотня. Далека.

А десь далеко сумував він без сонця її посмішки і мріяв про сон на її волоссі. Чудовому. Довгому. Скучив. Згадував веснянки. Примружував очі, намагаючись відчути ніжність дотику до її шовковистої шкіри.

 

Час. Відстань. Сварки. Образи. Докір. Мить радості. Посмішка. Прощання. Сльози. Телефонний дзвінок. Повідомлення по ISQ. Спогади. Творчість . Фото...

Пробач за сумні хвилини зі мною. Ти - джерело енергії, я - радості. Пробач за гіркоту образ. Я кохаю.

Цінуйте миті проведені разом.

Цілую фото.


Настроение у меня: печальное    Слушаю музыку: Чи без тебе є рай
Комментарии (4)  
Lalinka | 2010-12-03 14:33:00 *****
Сообщение прочтено 562 раз

Холодна пуста квартира,
І сірий на вулиці сніг -
Без тебе ніщо не миле.
Кохаю. Ніхто б так не зміг:

Кохати так сильно і палко,
Кохати у сміху й сльозах,
Кохати всього доостанку,
Кохати шалено, що й страх.

І гріти на відстані руки,
В думках цілувати повіки,
І не боятись розлуки.
Кохати раз - і навіки.

І холод мене не злякає,
Бо маю я серце Твоє.
Його у долоньках тримаю,
Як вогник, що силу дає.

Та сила чудесна і дивна,
І нам допоможе вона,
Зігріти коханням всесвіт,
Ти ж знаєш: надворі зима.


Комментарии (5)  
Понедельник 29 ноября 2010
Сообщение прочтено 504 раз

Вона нудилась в бібліотеці, чекаючи поки принесуть замовлені в книгосховищі журнали. Надворі крапав дощ. Сірі дерева. Вікно на другій парі. Сумно. Сонно. Ніщо не радувало.

Її думки були десь біля нього, того зелеокого хлопця, що, мабуть, солоденько спав у своєму теплому ліжку. Її уява малювала його образ, й вона тихенько милувалась його обличчям, злегка торкалась вустами його лоба, лишаючи дотиком метелика дрібні цілунки й горнулась до його грудей, де зігрівало її завжди тепло його серця.

Непомітно і для неї самої її рука малювала сердечка на аркуші з блокнота. Вона подивилась на свій шедевр і розсміялась. Вляпалась.Поміж намальованих сердечок, різних за формою, були акуратно виведені літери його прізвища, а нижче - її ім"я. "Смішна. Приміряю вже його прізвище", - подумала вона і відвела погляд вгору і вбік. Вона часто так робила. Дивна звичка, за яку він так сильно її любив. Свою дивачку.

"Кохаю його", - подумала, - справді кохаю". На столі засвітився телефон, і почав сунутися до стосу журналів в режимі вібрації. Синій екран блимав конвертиком з його іменем: "Хочу вкласти Тебе спатки,поцілувати, погладити. Дивитись, як моя кохана спить, оберігаючи її ніжний сон".

"Кохає! Кохає! Кохає!" - пританцьовувало в грудях її сердечко.

Вона опустила погляд на свій шедевр, посміхнулась і почала наводити написане, ретельно обводячи червоною пастою кожну літерку. А потім поставила підпис. Свій. Новий. "І я його кохаю. Чесно", - промайнуло блискавкою в її думках.


Настроение у меня: задумчивое   
Комментарии (4)  
Понедельник 22 ноября 2010
Сообщение прочтено 1239 раз

Спалах. Кілька секунд і вони переглядають фото сьогоднішнього вечора...зупинені на вічність миті... Побільше б таких... Щасливих.

- Хаххх...Ти тут такий смішнючий.. А тут задоволений, наче кіт, що об"ївся сметани... Мммм...Як навчився копіювати мій погляд, відводячи оченята вбік...Ну зовсім, як я! - все щебече вона радісно. А потім обіймає долоньками його обличчя і ніжно цілує вуста. Щаслива...

Спалах. То він відкрив штори і ранкове світло яскравими променями залило всю кімнату:

- Вставай, сонька! Спізнишся на роботу. Прокидайсяяяя! - і цілує їй вушко.

А вона все ховає голову під ковдру і благає про 5 хвилин.

Цей ранок особливий, бо поруч він. Щаслива...

Спалах. Зелене світло - і вони переходять вулицю, тримаючись за руки. Це він привчив її переходити дорогу на зелене і у відведених для цього місцях. Йдуть. Він милується її ходою. Вона - його сміхом. Коханим сміхом. Особливим, що наче купає її, дзвенить десь в глибинах її душі, лоскоче і дає енергію. Його усмішка. Що ще треба? Щаслива...

Спалах. Засвітився телефон у беззвучному режимі. Sms, що сповіщає їй про його любов. Беззвучно...Гучно не можна...Вона ж на роботі. І водночас голосно...Наче кричить на весь світ і відбивається простою істиною у її свідомості: "Кохає! Кохає мене! Чекає. Скоро прилечу, радість моя. Скоро". Щаслива...

Спалах. Феєрверк емоцій, що зустрілись поцілунком. Скучила. І він скучив. Гріє його холодні руки. Горнеться до його гарячого сердечка. Гуляють містом. Закохані. Фонтан. Парк. Хай вже з опалим листям і стихшими струмочками. Неважливо. Все одно гарно. Вони разом. А інше немає значення. Щасливі.

Спалах. Зупинена на вічність мить. Одна з найкращих митей. Гарні, усміхнені, щасливі. В обох сяючі очі і прискорений пульс. Всі їх вітають, але вони не чують слів гостей. В цей момент на світі існує тільки двоє. Закохані. Назавжди разом.

- Кохаю. Кохаю тебе за твою сутність, за твою душу.

- Кохаю, бо ти - цілий світ.

Є тільки він і вона, а все навколо - глядачі і декорації. Галас. Метушня. Спалахи камер і фотоапаратів. Якісь проблеми. Неважливо. Тепер вони разом назавжди. Щасливі.

Кохаю.


Настроение у меня: влюбленное    Слушаю музыку: Люблю его Тина Кароль
Комментарии (9)  
Lalinka | 2010-11-22 02:33:28 Молитва за любов
Сообщение прочтено 1594 раз

Троянди білі пелюстки
І перли на долоні,
Ще сивий смуток у душі
Й на смак сльози солоні.

Друкую швидко, що кохаю
Сильніш від вітру і дощу,
А у думках я обіймаю:
і тіло, й душу. І прошу.

Прошу у янголів Твоїх,
Молю їх і благаю,
Щоб берегли вони твій сміх
Й ті очі, що кохаю.

Оборонили, щоб від злого,
Навіяли спокійний сон,
Але найбільш прошу святого,
Щоб захистив нашу любов.

"Чух-чух", - шепоче Тобі потяг,
Ти їдеш знову ним вночі.
Ти спиш...Ще поговорим потім,
А я пишу Тобі вірші.

Хай нічка швидко ця минає,
Та не мине моя любов,
Зірка за зіркою згасає,
А сонце зранку сходить знов.


Комментарии (10)  
Сообщение прочтено 746 раз
Чоловікові, який мріє
про сон на моєму волоссі,
Чоловікові, який любить
шум золотого колосся,
Чоловікові, що цілує
веснянки на милому носі,
Чоловікові, що зігріє
і душу, і ноги босі,
Чоловіку, який заплітає
у снах мої довгі коси,
Чоловіку, з яким любуватимусь
зірками на березі Росі,
Чоловікові, що не сказала
про те, що важливо, досі,
"Я кохаю Тебе", -шепочу.
Я кохаю. Надворі осінь.

Комментарии (4)  
Среда 3 ноября 2010
Сообщение прочтено 291 раз
Клац-клац. Люблю.
Клац-клац. Цілую.
Торкась тіла. Клац.
Любуюсь.
Клац. Ти - хороша.
Клац. Ти теж.
Клац-клац. Люблю тебе.
Безмеж.
Клац. Смайлик з серцем прилетів.
Клац-клац. Від щастя хтось зомлів.
Клац. Усмішка. Знов поцілунок.
Клац. Ти - життя мого дарунок.
Клац. Люблю твої я очі.
Клац. Снивсь мені цієї ночі.
Клац. Тебе хочу обійняти.
А я від тебе дитя мати.
Клац. Розмір пальчика скажи.
Клац. Як мене любиш покажи.
Клац. Хочу жити задля тебе.
Клац-клац. Чи вийдеш ти за мене?






Настроение у меня: веселое   
Четверг 14 октября 2010
Lalinka | 2010-10-14 10:20:16 Дзеркала душ
Сообщение прочтено 286 раз

Стільки людей, стільки й очей - дзеркал душ. І хай вони мають обмежену кольорову гаму - сірі, голубі, сині, чорні, карі, зелені, але в кожної людини свої. Особливі. Дзеркала душ. Радісні чи сумні, піднесені чи розбиті, закохані чи розчаровані, сповнені енергії чи апатичні, ніжні й сердиті, лагідні й злі, сповнені почуттів і байдужі. Різні. Вони можуть вбити. Можуть вилікувати. Окрилити. Подарувати надію. І сенс життя. Дзеркала душ. Жити варто, щоб прокидаючись вранці, бачити їх такими, що кажуть твоїм:"Кохаю!"

А я люблю твої. Особливі. Дзеркала душ. І навіть компас. Адже я шукала саме твої очі. Закохані. Ніжні. Сповнені любові. Турботливі. Трішки грайливі. Хитренькі. Зелені. Обожнюю.

Хочу завжди бути там, де мене зігріє тепло твоїх очей, де їх погляд даруватиме життя, підтримуючи і люблячи. Там, де побачення наших дзеркал душ мене окрилятиме і підноситиме. Там, де відчуватиму, як твої очі цілують мої губи...

Бачила їх багато разів. Ці очі. Хай не наяву. Але точно бачила. Бачила. І люблю.


Настроение у меня: загадочное   
Комментарии (1)  
Назад1234Вперед | Указать страницу