Зрозуміло / Понятно
Шановний користувач!
На жаль, ми вимушені закрити цей проект і з 30 листопада 2020 він перестане працювати. Просимо свої вибачення за можливі незручності.

Уважаемый пользователь!
К сожалению, мы вынуждены закрыть этот проект и с 30 ноября 2020 он перестанет работать. Приносим свои извинения за возможные неудобства.
<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге tuteshni искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
18
19
20
21
23
25
26
27
28
30
#

Записи

Вторник 29 декабря 2020
Сообщение прочтено 28 раз
lito2020 | 2020-12-29 09:05:12

Нерви вимотувати треба вміти – це ціла наука. Звідки люди цьому вчаться? Щось з телевізора, там зараз про все докладно розповідають. Щось по партійній лінії, бо усі вони намагаються мати прикриття від якоїсь партії. Зі стратегією в них проблеми, бо для цього потрібно мати голову на плечах, а розумна людина таким не буде займатися. Спробує створити свою справу, а не вдасться, то поїде на заробітки, щоб совість не мучила. Для цього набирають переважно різного роду пройдисвітів і тих, кому вже нема чого втрачати. А от тактика в них на рівні, муштрують їх добре…
Це інколи схоже на війну. В когось синок чи внучок військовий і вони переймають їх досвід. Попадеться хтось з їхніх і одразу ж “на лінії вогню зявляються танки, дає знати про себе важка артилерія ” – намагаються задіяти усі звязки. Починають відбивати, витягують “підбитий танк чи пораненого з поля бою”. Когось на чомусь впіймав, тебе починають атакувати з усіх сторін. Ти починаєш про це розповідати і всі забувають з чого усе почалося. Знову винуваті всі – тобто ніхто. Цю схему вони можуть й так просто застосовувати. Це як зі стадом, коли вони гуртом, то спробуй когось з них впіймай.
Як і на війні вони часто залишають когось прикривати відступ – фактично посилають на вірну загибель (в переносному чи навіть в прямому сенсі). Це робиться для того, щоб обмежити твої можливості - зв’язати за допомогою конфлікту з тими, хто прикриває цей відступ чи передислокацію. Хтось з них постійно сидить в засаді, щоб в потрібний момент нанести тобі неочікуваний удар. Роблять вони це разом чи по черзі, щоб відволікати і заважати. Це починається з самісінького ранку і може продовжуватися цілий день.
Практикують вони і штрафбат. Якщо потрапиш до них в полон – підставлять і вчеплять “жупель”, впіймають чи залякають, то ризикуєш туди потрапити. Таких людей, “як гарматне м'ясо можуть кинути під танки”, бо свої то шкода. Такі люди виконують важку і небезпечну роботу. В штрафбат відправляють і своїх – тих, хто проштрафився, або тих, кого не шкода. Як полюбляє казати моя знайома: на таких їздять чи далі ми без тебе…
Полюбляють вони гратися в доброго і поганого. Поганий координує тих, хто виконує брудну роботу. Попадуться і одразу ж зявляються хороші, починається імітація бурхливої діяльності. Замяли: забалакали, потягнули час, трохи почекали і все починається заново. Як і раніше партія в них одна, а це така собі примітивна імітація двопартійного політиканства. Кажеш їм: будьте мужиками, набийте один одному морди і не втягуйте у це людей. Ні, на цьому нічого не заробиш, їх цікавить сам процес, а не результат.
...
Читать

Четверг 24 декабря 2020

Думав не писати тут про таке, щоб не змішувати грішне з праведним, але без цього важко усе пояснити. В метушні і гонитві за чимось примарним (грошима, владою…) ми забуваємо, що піст - це час, коли ми маємо почути Бога… От і я перечитуючи згадав, про це людям потрібно постійно нагадувати. Забуваємо ми й молитися, а окремі люди самі цього не роблять й іншим заважають помолитися, заспокоїтися.

Три тижні намагався постити і з горем попалам якось виходило, а от недавно так вивели, що мусив заїдати стрес. І заїдав тим, що під руки попадало, бо щоб постити потрібно щось купити, зварити. Після такого заїдання зявляється якийсь відчай – який сенс продовжувати постити? Доводять до гріха, але зараз ще пів біди, а раніше дійсно була якась безвихідь. Тут усе ніби то й тихо, мирно, а почуваєшся бійцем, бо постійно доводиться відбивати напади. Ніби то й нічого важкого не робиш, але щоб щось зробити потрібно потратити багато часу і докласти чимало зусиль. Та й все зоровя разом з нервами вже вимотали. Одні шукають можливості, а інші виправдання, але чесно кажучи важко в таких умовах дотримуватися посту.

Піст – це час,коли можна все переосмислити і про це теж потрібно нагадувати людям. Бо, грішним ділом, складається враження, що окремі люди взагалі ніколи цього не роблять. У кожного своє, хтось не відходить від телевізора, а хтось постійно сидить в інтернеті, а це теж не йде нам на користь. Можна було б і менше, але так вже склалося - доводиться ось так нагадувати людям (не всі ж це читали), та ще й пояснювати, чого не можна робити хоча б в піст. Злість і образи то взагалі окрема розмова, про це зараз навіть не варто згадувати. Бо через постійні закиди і звинувачення не про це хотів написати.

Втримався, бо сьогодні у християн західного обряду – Святвечір. В нас піст ще продовжується, а в них завершальний день Різдвяного посту. От і не хотілося говорити лихе і псувати людям свято. Давайте перечекаємо хоча б ці два дні, якщо не схаменемося - не почуємо і не пробачимо один одного, то продовжимо…

Сообщение прочтено 37 раз
lito2020 | 2020-12-24 14:28:39

28 листопада, за сорок днів до великого свята, розпочався Різдвяний піст у християн східного обряду. У народі його називають Пилипівкою. Священники кажуть, що цей піст не такий суворий, як Великий чи Успенський, втім дотримуватися його теж важливо.
Піст іменували на честь апостола Пилипа, який із ранніх років був вправним у Святому Писанні та знав усі пророцтва про прихід Месії, а згодом став проповідником. У Біблії про піст йдеться як у Старому, так і в Новому Заповіті. Він – важлива частина християнського життя.
Ще Ісус Христос перед початком своєї подорожі до Галілеї дотримувався посту і цим дав нам приклад для наслідування – говорить отець Феодосій, настоятель Городищенського монастиря. – Ісус постив 40 днів. Це ж практикували Марія Єгипетська і йорданські монахи. Вони йшли у пустелю теж на 40 днів для посту, як і Ісус Христос. І там споживали лише крихти хліба і коріння рослин.
Піст – це не дієта, а велика духовна підготовка до світлого народження Ісуса Христа. Це час, коли ми маємо почути Бога, який говорить з нами різними способами – через наші думки під час молитви у храмі чи вдома, через святе письмо, через отців чи людей, які нас оточують.
Різдвяний піст – це час, коли можна переосмислити свої цілі, прагнення і життєві цінності, запитати щось важливе у себе, це час для посиленої праці над своєю духовною досконалістю. Допомогою на цьому шляху є молитва як спосіб розмови з Богом.
...
Читать

Вторник 22 декабря 2020

Коли довго не виходиш з кімнати, спиш чи чимось зайнятий, то інколи починаєш відчувати брак свіжого повітря. Просто виходиш з хати і одразу ж відчуваєш різницю. Зима, кватирки закриті, от і згадав позавчора про свіже повітря.
Для забезпечення повноцінного дихання однієї людини потрібно щогодини подавати 20 кубічних метрів свіжого повітря. Це означає, що для двох людей, які знаходяться понад годину в невеликій кімнаті, вже через годину бракуватиме повноцінного дихання.
Може, тому так важко стає дихати холодної пори року. Особливо у приміщеннях, де надто низька вологість. Через брак повітря люди частіше хворіють і зле почуваються впродовж цілої доби.
Провітрювати, зволожувати і очищувати повітря в умовах великого міста надто важко. Сучасні прилади, здатні якісно контролювати і поліпшувати повітря в приміщеннях, надто дорогі, а відкриті кватирки впускають брудне повітря. Свіже повітря великий дефіцит.
Тож шукайте першої можливості подихати свіжим повітрям десь на природі або зважуйтесь на щось інше заради можливості дихати на повні груди.

Четверг 17 декабря 2020
Сообщение прочтено 41 раз
lito2020 | 2020-12-17 08:19:56


По улиці вітер віє

Та сніг замітає.

По улиці попідтинню

Вдова шкандибає

Під дзвіницю, сердешная,

Руки простягати

До тих самих, до багатих,

Що сина в солдати

Позаторік заголили.

А думала жити…

Хоч на старість у невістки

В добрі одпочити.

Не довелось. Виблагала

Тую копійчину…

Та пречистій поставила

Свічечку за сина.

Раніше могли на чверть віку заголити в солдати і зараз багаті шукають ось таких солдат. Які б їх захищали і робили б за них небезпечну і невдячну роботу: бізнес, політика... Звикли чужими руками все робити і заради цього вони на все готові. Чого вони тільки не видумують, роками відбиваюся від таких “добродіїв”. Вже кілька днів не дають спокою, сьогодні навіть думав розповісти про це детальніше, але саме цього вони добиваються – гризні, ворожнечі між людьми. Щоб ті не мали часу на щось інше, щоб люди не помічали, як їх обкрадають. Тому й не буду сьогодні вдаватися в подробиці, усьому свій час, на це є будні дні. А сьогодні свято - день пам’яті великомучениці Варвари. Однієї з самих улюблених святих, у якої люди просять захисту і здоровя. Нагадав про це свято, бо хотілося б щоб люди змінилися хоча б на деякий час. Щоб нарешті згадали про те, що наближаються зимові свята…

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены