Думав не писати тут про таке, щоб не змішувати грішне з праведним, але без цього важко усе пояснити. В метушні і гонитві за чимось примарним (грошима, владою…) ми забуваємо, що піст - це час, коли ми маємо почути Бога… От і я перечитуючи згадав, про це людям потрібно постійно нагадувати. Забуваємо ми й молитися, а окремі люди самі цього не роблять й іншим заважають помолитися, заспокоїтися.

Три тижні намагався постити і з горем попалам якось виходило, а от недавно так вивели, що мусив заїдати стрес. І заїдав тим, що під руки попадало, бо щоб постити потрібно щось купити, зварити. Після такого заїдання зявляється якийсь відчай – який сенс продовжувати постити? Доводять до гріха, але зараз ще пів біди, а раніше дійсно була якась безвихідь. Тут усе ніби то й тихо, мирно, а почуваєшся бійцем, бо постійно доводиться відбивати напади. Ніби то й нічого важкого не робиш, але щоб щось зробити потрібно потратити багато часу і докласти чимало зусиль. Та й все зоровя разом з нервами вже вимотали. Одні шукають можливості, а інші виправдання, але чесно кажучи важко в таких умовах дотримуватися посту.

Піст – це час,коли можна все переосмислити і про це теж потрібно нагадувати людям. Бо, грішним ділом, складається враження, що окремі люди взагалі ніколи цього не роблять. У кожного своє, хтось не відходить від телевізора, а хтось постійно сидить в інтернеті, а це теж не йде нам на користь. Можна було б і менше, але так вже склалося - доводиться ось так нагадувати людям (не всі ж це читали), та ще й пояснювати, чого не можна робити хоча б в піст. Злість і образи то взагалі окрема розмова, про це зараз навіть не варто згадувати. Бо через постійні закиди і звинувачення не про це хотів написати.

Втримався, бо сьогодні у християн західного обряду – Святвечір. В нас піст ще продовжується, а в них завершальний день Різдвяного посту. От і не хотілося говорити лихе і псувати людям свято. Давайте перечекаємо хоча б ці два дні, якщо не схаменемося - не почуємо і не пробачимо один одного, то продовжимо…