Зрозуміло / Понятно
Шановний користувач!
На жаль, ми вимушені закрити цей проект і з 30 листопада 2020 він перестане працювати. Просимо свої вибачення за можливі незручності.

Уважаемый пользователь!
К сожалению, мы вынуждены закрыть этот проект и с 30 ноября 2020 он перестанет работать. Приносим свои извинения за возможные неудобства.
<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге tuteshni искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Январь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
3
5
7
8
9
10
11
14
15
16
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Особливості старовинної української кухні

lito2020 | 2021-01-06 03:35:58  
Сообщение прочтено 37 раз

Українська кухня створювалася протягом багатьох століть. Вона відбиває не тільки історичний розвиток українського народу, його звичаї і смаки, а й соціальні природні та кліматичні умови. Завдяки географічним умовам населення України має змогу вживати продукцію як рослинного, так і тваринного походження.

Українська кухня значною мірою регіональна. Так, західноукраїнська кухня помітно відрізняється від східноукраїнської. Найбільшою різноманітністю характеризується кухня Центральної України, особливо областей центру Правобережжя.

Більшість страв старовинної української кухні, на відміну від страв інших кухонь, відзначаються складною рецептурою і складними комбінованими способами приготування їх. Літописи та інші писані пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, яку споживало населення Київської Русі.

Досить велику роль у харчуванні відігравали овочі: капуста (свіжа і квашена), буряки, редька, морква, огірки, гарбузи, хрін, цибуля і часник. Капусту і буряки вживали для приготування рідких страв.

Здавна в українській кухні дуже широко використовували картоплю. Раніш її пекли в печах, варили і вживали, як правило, з олією. Готували і такі страви, як деруни, картопляні котлети. Які подавали з сметаною, соняшниковою олією або із шкварками. Картоплю широко використовували для приготування страв і в поєднанні з іншими продуктами – м’ясом, салом, морквою, квасолею, грибами, яблуками, маком, хріном, сиром та ін.

У страви і вироби української кухні додавали прянощі і приправи: цибулю, часник, кріп, кмин, аніс, м’яту, любисток, дудник, чабер, червоний і чорний перець, лавровий лист, корицю. Часто приправою до мясних, холодних і овочевих страв був оцет.

З фруктів і ягід, які вживають в Україні свіжими, квашеними, сушеними і копчено-вяленими, національними вважають вишні, сливи, груші, смородину, кавуни і меншою мірою – яблука і малину.

У давнину основою харчування населення України були крупяно-бобові вироби. Найдавніші страви із зернових продуктів – каші, які прості в приготуванні і досить калорійні. Для каш використовують пшоно, ячмінь, гречку, овес, кукурудзу. З круп готували також крупники, мамалигу, гойданки, гречані биточки, кулеші, малай, кукурудзянку, пшеничні бабки з яблуками.

В Україні здавніх-давен основним мясним продуктом була свинина. Проте використовувалась яловичина і птиця (кури, качки, гуси, індики). Особливо були смачні і корисні комбіновані страви з мяса і овочів (наприклад, свинина тушкована з капустою, голубці, крученики).

Велике значення ухарчуванні наших предків здавна мала риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, лина, пічкура, щуку, в’яза. В їжу вживали також ікру різних порід риб.

Для української кухні характерним є сало, яке вживали не тільки у сирому, вареному, смаженому і копченому вигляді, а й солоне. Крім того, сало використовували для шпигування мяса, а також у солодких стравах, поєднуючи з цукром.

Перевагу віддавали соняшниковій олії, хоч застосовували й інші види олії. Широко використовують в Україні олію соняшникову гарячого віджимання, яка має запах смаженого насіння, завдяки чому страви набувають своєрідного смаку. Додають її у салати, вінегрети та інші холодні страви.

У давнину рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ і овочів, називали її варивом із зіллям. Крім того, були поширені різні мясні і рибні відвари, відомі під назвою “юха”. Юху, яку з часом почали називати юшкою, готували у вигляді будь-якого відвару з додаванням інших продуктів – гороху, круп, мяса, риби та ін..

Проте найбільш поширеним з рідких варених страв був і залишається борщ з капустою. У давнину борщ заправляли перетертим пшоном або злегка пасерованим борошном, щоб страва була густішою. В деяких районах України борщ їли, змішуючи з кашею, здебільшого з пшоняною. Узимку для приготування борщу використовували квашену капусту. Уже на початку XIX ст. у південних районах України до борщу додавали для смаку помідори (томати).

Навесні, коли зявлялася перша зелень, готували зелений борщ на квасі сирівці з картоплею і молодим зеленим щавлем, лободою, іноді – з кропивою, петрушкою, рідше з буряковою гичкою. На початку літа готували холодний борщ – холодник. Для цього у сирівець додавали подрібнену ріпчасту цибулю, дрібно нарізану варену картоплю, зварені круто яйця, зелень петрушки, кропу й свіжі огірки. Другою за значенням рідкою овочевою стравою в українській кухні був капусняк. Готували його з квашеної капусти. До асортименту рідких страв входили також кулеші, розсольники, молочні супи.

Поширеним національним напоєм в Україні був узвар, який готували здебільшого із сушених або свіжих яблук, груш, слив, вишень, чорносливу та ізюму. Чорниці полуниці і малину використовували тільки свіжими. З прянощів до узвару додавали гвоздику, корицю, сік лимона. Проте узвар можна готувати тільки з одного виду фруктів або ягід з додаванням ізюму. Крім цукру до узвару додавали мед.

У давнину повсякденним і святковим напоєм був квас, відомий ще з часів Київської Русі. Його готували переважно з житнього борошна або житнього хліба і солоду. В Україні вживали хлібний, фруктовий або ягідний квас із соків дерев, буряковий.

Улюбленим напоєм наших предків з давніх-давен був мед. Для його приготування бджолиний мед варили з водою, а потім зброджували. Готовий мед наливали в бочки. Які зберігали у спеціальних льохах, так званих медушах.

Дуже поширеним напоєм було і пиво, яке готували спочатку без хмелю, але вже в XII ст. слово “пиво” набуло значення окремого (хмільного) напою поряд з медом і вином.Традиційними напоями були наливки і настої. Асортимент українських страв значно розширився з появою в Україні у XIX ст. цукрового буряку і виробництва з нього цукру, причому не тільки солодких страв і виробів із солодкого тіста, а й інших борошняних і крупяних страв з цукром (бабки, пудинги та ін.).

Серед рослинної їжі словянських народів перше місце займає хліб. Тісто для хліба раніш готували і готують тепер з житнього, пшеничного борошна, часто змішуючи їх. Хліб завжди готували з опари. Раніше для опари використовували хміль, а тепер – дріжджі. Крім того, замість хліба випікали з прісного тіста “сковрадники”, випікали хліб з гречаного борошна. Хліб, у який додавали обчищену від кісточок і шкірки калину, називали калинником. З тіста для хліба готували також перепічку: формували коржі, які випікали на сковороді з салом або олією. Крім того, випікали паляниці – невеликі досить плоскі хлібини з кислого ячмінно-житнього або гречано-житнього, а іноді ячмінно-гречаного тіста.

Серед солодких страв були відомі кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис з медом і корицею, кутя з ізюмом і горіхами, юха з сушених яблук, слив і вишень, що мали тривалий час обрядне значення.


Пользователь запретил оставлять комментарии в своем блоге
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены