Ви помітили, що ми значно частіше говоримо про жінку. Приділяємо більше уваги її здоров'ю, красі, умінню бути доброю господинею і домаш­ньою цілителькою. Та чи спра­ведливо забуваємо у цьому плані про чоловіків? Отож час звернути і на них пильнішу ува­гу. Але... То, власне, продов­ження тієї ж теми. І цього разу ми хочемо допомогти жіноцт­ву, порадити, як воно має піклуватися про своїх коханих чоловіків. Щоб постійно підтримувати імідж сильного і надійного друга, ніжного й палкого кохання, турботливо­го батька і чоловіка. Кожна з нас, певне, помічала, яким без­помічним, нетерплячим стає представник сильної половини, коли в нього десь раптом за­болить. Тому поговоримо про те, як уберегти наших мужчин від хвороб. Бо хто ж запере­чить, що ключі від їх здоров'я в руках у жінки.

Як і де пролягає шлях до серця чоловіка, знають усі. Так от: стан його здоров'я за­лежить також від того, як він харчується. Запитайте в тих, кому сьогодні 60-70 і більше років, як колись починав ра­нок мужчина, особливо на селі. І почуєте: неодмінно з'їдав мис­ку свіжого наваристого (якщо то не був піст) супу чи борщу, випивав кварту кваші. І до обіду добре почувався, був бадьорим і сильним. А що нині він їсть з ранку? Похапцем бутерброд, запиває кавою, «закушує» ци­гаркою. Отож і сумна виходить статистика. Після сорока, а бува й раніше, обсідають болячки. Тому якщо вже й бутер­брод, то хоч із салом. Адже наукою доведено, що воно — продукт жовчогінний і жовчо-утворюючий. А відтак є гаран­том здорової печінки, профілактичним засобом жовчо-кам'яноїхвороби.

Запам'ятаймо перше пра­вило: раз на день обов'язково їсти рідке. До того ж борщ, ска­жімо, варіть неодмінно з ква­солею, щедро кладіть у нього зелень, особливо селеру. Вона робить чоловіка бадьорим, підтягнутим, впевненим у собі... і не байдужим до жіночої кра­си.

Наші предки небезпідстав­но в усі супи, борщі, салати обов'язково додавали ще й пастернак. Він дає і фізичну, і саме чоловічу силу. Щоденно на столі має бути хрін. З'їдати його треба не більше столової ложки, аби не подразнювати стінок шлунка. Їстимеш хрін, не матимеш остеохондрозу, вжи­ватимеш селеру — не скаржи­тимешся на подагру. До речі, селера виводить з організму солі сечової кислоти, які осі­дають переважно у нижніх кінцівках. А проти солей ка­лію, що відкладаються у верхній частині хребта, знову таки добре зараджує хрін.

 

Якщо споживати деякі овочі сирими, то про такі проблеми, як ожиріння чи високий тиск можна забути. Восени газети та журнали радять нам “навітамінитися” на зиму, аби підвищити опірність хворобам і якомога далі відсунути дату настання авітамінозу. Ми, дбаючи про здоровя сумлінно скуповуємо овочі, а тоді готуємо з них рагу чи консервуємо на зиму. І тим самим… вбиваємо у них більшу частину вітамінів, за якими, власне, полювали.

Виявляється, найбільше під час теплової обробки овочів ми втрачаємо вітаміну С – у середньому 60%, вітаміну В1 - 24%, вітаміну В2 – 15%, В3 – 50%. “Бояться” високих температур і вітаміни В9, К, U. Напрошується висновок: якнайбільше овочів та фруктів їсти сирими. Щодо споживання у натуральному вигляді капусти, помідорів чи солодкого перцю ми жодних упереджень не маємо. А от про те, що сирими можна споживати, наприклад, кабачки чи гарбузи, нерідко й зовсім не знаємо!

Сироїдіння – це крайній варіант суворого вегетаріанства, харчування тільки сирими продуктами рослинного походження без будь-якої термічної їх обробки. Прихильники “сироїдіння” вважають, що їжа, приготована за допомогою нагрівання, біологічно неповноцінна, натомість сира може забезпечити людину всіма необхідними поживними речовинами, та ще й позитивно вплинути на її здоровя.

Але з погляду сучасної медицини це хибний підхід. Вживання тільки сирих рослинних продуктів – це нераціональне, нездорове, “однобічне” харчування, ризиковане для здоровя людини. А от помірковане застосування елементів сироїдіння впродовж певного періоду (від одного до чотирьох тижнів) при деяких захворюваннях дає непогані результати.

Наприклад, сироїдіння рекомендують при лікуванні ожиріння – адже сирі продукти малокалорійні, крім того, їх треба зїсти набагато менше, аби насититися. Сирі овочі також містять речовини, які допомагають вирішити проблему “лінивого” кишківника, поліпшуючи його моторику. Таке харчування корисне і для гіпертоніків: із сирими продуктами вони споживають значно менше солі, і їхній стан поліпшується. Сироїдіння застосовують у лікуванні атеросклерозу, подагри, ревматизму, ниркових захворювань. А от у тих, хто слабує на хронічний панкреатит, воно може спричинити загострення.

Але при постійному споживанні лише сирих продуктів (а значить униканні джерел білка – мяса та риби, які потребують теплової обробки) в організмі людини виникає дефіцит певних амінокислот, конче потрібних для його нормальної діяльності. Не надходять в організм вітаміни В12 та D, без білків не синтезується з каротину вітамін А. У рослинних продуктах дуже мало кальцію, а він потрібен для підтримання міцності кісток. Це вкрай важливо для жінок “за 50“, адже у них через брак кальцію виникає остеопороз (крихкість кісток).

Крім того, деякі сирі продукти (бобові, соя) дуже погано перетравлюються, а також гальмують всмоктування інших поживних речовин. У людей, які практикують сироїдіння впродовж тривалого часу, розвивається білково-енергетична недостатність, залізодефіцитна анемія, погіршується загальний стан здоровя.

Виявляється, кожен з нас має щодня споживати приблизно 400 грамів сирих овочів і 200 грамів сирих фруктів, не враховуючи тих, які пройшли теплову обробку, також варто доповнювати свій раціон щоденно 100 грамами соку. Обережнішим же слід бути тим, хто страждає на гастрит, виразку шлунку – деякі овочі можуть спричинити у них загострення хвороби.

Адміністрація МетаБлогів попереджає, що цей пост може містити матеріали для дорослих.

Смішно коли селюки займаються політикою – це півбіди, а от коли вони лізуть в геополітику – це вже біда. Розвелося цього панства, що й слова нікому не скажи, бо таке почнеться. Здавалося б звичайний сільський чиновник, а поводиться ніби міністр. Вони хочуть гарно одіватися і не хочуть ходити пішки. Хочуть жити на широку ногу і щоб хтось за це платив, готові заради цього на все. Дехто усю цю бурхливу діяльність умудряється ще й богом прикривати.

Диву даєшся, як влада, гроші і просто дорогі речі міняють людей. Тут недавно зявилася мода на дорогі хутряні шляпки. Так вони намагаються виділитися, мол ми вже не простолюдини. От оділа вона хутряну шляпку і носить її ніби корону – це вже інша людина. Вона одна з другою проходила згорбившись все життя, всі так ходили, бо боялися, життя таке було. Людина все життя вислужувалася – плазувала і це сформувало її характер, точніше повну його відсутність. Якщо в середині пусто то, що не одінь не сховаєш цього, не допоможе й розкіш. Бо інша навіть простеньку хустину так завяже, що куди тим пані.

Якось одна моя знайом сказала: знаєш де моя сваха на заробітках… Вона в мене не якась там селючка. Я хотів відповісти: слава богу, але лише посміхнувся. А мабуть після почутого мав би впасти на коліна, бо довго ще мені згадували ту посмішку. Мені не цікаво на скільки впливові в тебе друзі і родичі – це для мене не є визначальним. Якщо ти до мене по-людськи, то і моє ставлення буде таким же, а ні, то іди тусуйся…  

Чомусь доброму вони не навчать, а вчать пакостити. Я тут вже багато розповідав хто, як і чому їх вчить. Хотілося б спитати в цих людей: кого і чому ви вчите, чому не відповідаєте за наслідки їх діяльності?

Якби одне з другим знову не бігали сьогодні раденькі, я б цієї теми не чіпав. Взагалі цю тему можна розвивати безкінечно довго. Усе що тут розповідаю - це квіточки, але якщо це не припиниться, то будуть і ягідки – доведеться вдаватися в подробиці… Спочатку це було ніби гра, але це вже починає надоїдати. Не знаю чим я завинив, але є чимало відомих і впливових людей, які як та кобила постійно намагаються хвицнути...

Кобила, що привчена була носити ношу, дуже сим чванилась. Вона страшенно не любила Меркурія,— так звали мисливського собаку,— і, прагнучи його забити, щоразу намірялась на нього задніми копитами.

— Чим я завинив, пані Діано? — говорив собака кобилі.— Чому я вам такий бридкий?

— Негіднику!… Тільки я починаю носити при гостях ношу, як ти найголосніше від усіх регочеш. Хіба тобі моє вміння смішне?

— Перепрошую, пані, я не ховаюсь у своїм гріху, що мене завжди смішить навіть добре діло, коли воно не природжене.

— Чого ж це ти чванишся природою? Ти, невігласе! Хіба не знаєш ти, що я навчалася в Парижі?

І чи тобі втямити те, що кажуть вчені Ars perficit naturam? [ ] А де і в кого вчився ТИ?

— Матінко! КОЛИ вас учив славний патер Піфикс [ ], то мене навчала сама природа, наділивши до сього хистом, а хист породив бажання, бажання — знання та звичку. Можливо, саме тому заняття моє не смішне, а похвальне.

Діана хотіла була хвицнути собаку, та мисливський пес подався геть.

Сила: Без природи — як на манівцях: чим далі йдеш, тим більше заплутаєшся. Природа є вічне джерело бажання. Ся ж воля (за прислів'ям) гірша всілякої неволі. Вона спонукує до досвіду. Досвід — батько мистецтву, знанню та звичці. Звідси пішли усі науки, і книги, і вправності. Ця головна і єдина навчителька вірно вчить птаство літати, а рибу плавати… Так само як сіль без солону, як цвіт без свого природного духу, а око без зіниці, так і неприроджене діяння завжди позбавлене чогось таємного. Але се тайне є розум… тобто благота чи краса, і не залежить від науки, а навпаки: наука залежить від нього. Пані Діана, як надмір навчена, але не досить розумна тварина, зволила спитати: "А коли немає природженості, тоді скажи, будь ласка, що може зробити навчання досконалим?" Слово perficit означає: веде до Ars perficit naturam (лат.) — мистецтво вдосконалює природудосконалості чи завершення. Адже кінець, як у кільці, завжди з'єднаний зі своїм початком, залежить від нього, як плід від свого насіння. Треба знати те, що світлицю без основи і стін покрівлею крити не годиться.

Ягоди мають унікальні лікувальні властивості. Їх можна “приймати” замість таблеток: і від голови, і від живота, і просто для гарного настрою.

Для гостроти зору. Про те, що для очей корисна чорниця, знають всі. А що таку ж силу мають ще й ягоди білої порічки – лише любителі старовинних книг. Колись білі порічки так і заготовляли – для очей і для чоловічого здоровя.

Підтримати зір можуть усі ягоди, які покращують роботу кровоносних судин: суниця, смородина, глід, калина і брусничний сироп.

Ягоди – “антистрес”. Чудово піднімають настрій полуниця і суниця, абрикоси, персик і виноград.

Для нирок. Найвідоміша “ниркова” ягода – кавун. Здоровим людям його можна їсти без обмежень, а тим, хто хворіє, - в міру. Надто велика кількість рідини – теж навантаження. Нирки “люблять” відвар ягід шипшини, а також його коренів, відвар листя брусниці, обожнюють журавлину і брусницю (у вигляді морсів). Ще корисно пити відвар чашолистиків полуниці.

Для печінки. Корисно, якщо питимете настій з ягід бузини або регулярно їстимете суницю.

“Особливі” ягоди – суниця, смородина і журавлина. Вони очищують кров, підвищують гемоглобін, знижують тиск, лікують шлункові запалення, справляються зі шкірними проблемами і наповнюють організм унікальним комплексом вітамінів-мінералів.

Від температури. Знизити високу температуру можуть барбарис, ожина, червоні порічки, обліпиха. З цих ягід краще приготувати морс.

Позбутися ознобу допоможуть малина і морошка (у вигляді варення). Причому жарознижувальну дію мають не лише ягоди, а й листя, і квіти цих рослин. Їх можна заварювати як чай і пити. Головне – напій має бути гарячим.

Відновлять сили і виведуть токсини шипшина, глід, виноград, морошка, смородина, журавлина, чорниця, лохина або суниця. Черешня, обліпиха, або кавун допоможуть вивести токсини, які накопичилися за час хвороби в організмі.

Щоб підтримати імунітет, пийте настої шипшини і глоду, морси з брусниці та журавлини, їжте свіжу аличу, вишню або морошку, смородину, червоні та білі порічки або пийте смородиновий сік.

Іноді ми вимушені мати справу і з грубіяном, у якого є цілий арсенал засобів "психологічного" впливу: заяви типу "не подобається забирайся геть", перехід на підвищені тони, уїдливість і манера вести справи так, ніби для нього усе це нічого не значить. Такі люди часто намагаються залякати тих, хто слабший або схильний піддаватися чужому впливу. Спілкування з грубіяном легким і приємним назвати важко і наймудрішим рішенням було б з самого початку відмовитися від подібної затії. Але це не завжди можливо. Щоб не сталося, але у такій ситуації, ніколи не намагайтеся бути ще більшим грубіяном, ніж ваш партнер. Спробуйте відверто пояснити, що вам важко розмовляти в такому тоні. Можливо, ви цим нічого не зміните, але така щирість може ослабити напругу. Скажіть, що його поведінка негідно порядної людини, це теж може трохи заспокоїти його. Це трохи наївно, але так воно і є: навіть грубіяну неприємно коли його називають грубіяном. Ваше просте, позбавлене емоційного забарвлення зауваження може змінити ситуацію - особливо якщо воно вимовлене у присутності сторонніх. Але скажіть це без звинувачень, констатуючим тоном.
Дуже часто грубіяни демонструють агресію, коли відчувають слабкість своєї позиції і використовують тактику залякування для психологічного тиску. У такій ситуації нагадаєте йому про закони, що захищають ваші права. У розмові тримаєтеся спокійно, але розмовляйте з позиції сили, якщо упевнені, що закон на вашому боці.
Демонструючи грубість і агресивність, людина, як правило, намагається приховати власний страх. Але найбільше вона боїться, що хтось здогадається про її невпевненість в собі, у своїх силах, у своїй позиції, таким чином, людина намагається створити собі фальшивий імідж, залякуючи оточення, розмовляючи при цьому на підвищених тонах. Якою будете ваша поводінка, коли співрозмовник буде намагається "давити" на вас криком?
Найгірше - це відповісти криком на крик. Якщо в повсякденному житті ви або ваші близькі, колеги помічали за вами подібну поведінку, не використайте подібну тактику, розмовляючи з грубіяном. Потрапивши в таку ситуацію, необхідно затямити, якщо не втриматися від гніву зараз, то пізніше зробити це буде практично неможливо.

П.С. Не подобається забирайся геть. Ці уїдливі слова я чую на протязі багатьох років. Не знаю звідки в них ця жорстокість, але дехто поводиться так, ніби для нього усе це нічого не значить, щоб там не сталося. Так вони намагається приховати власний страх, ці люди так поводяться, бо відчувають слабкість своїх позицій. Періодично вони навіть роблять пропозиції про співпрацю. Якщо існує проблема, то її треба вирішувати, а не ігнорувати. Якщо уважно прослідкувати, то можна помітити, що є люди які постійно створюють проблеми. Часто їх з їх проблемами використовують для ескалації конфліктів. Бо окремі люди вважають себе кращими за інших, навіть розголос їх не завжди зупиняє, їх не цікавить думка громадськості. Незамінних людей немає, щоб вам не розповідали ті, хто нав’язує вам співпрацю з такими людьми. Варто затямити, якщо одразу не втриматися від ескалації конфлікту, то пізніше зробити це буде практично неможливо.

Болить голова? Не поспішайте приймати таблетки, адже позбутися головного болю можна простими і доступними способами, не вдаючись до лікарських препаратів.
Причин головного болю багато: втома, стрес, неприємності на роботі, неправильний режим харчування, голод, вживання спиртних напоїв, гіпертонія, підвищена температура повітря, занадто сухе або недостатньо свіже повітря у приміщенні.
Можна втамувати головний біль, прийнявши знеболювальну пігулку, але не слід забувати про те, що медичні препарати досить відчутно бють ще й по печінці і нирках. Саме тому насамперед варто спробувати зняти головний біль не медикаментозними засобами, тим більше, що у більшості випадків вони виявляються дієвими і ефективними.
Масаж. Знайшовши осередок болю, потрібно легкими круговими рухами протягом 5 хвилин його промасажувати. Потім розтерти скроні та чоло, промасажувати перенісся і мочки вух.
Завершити процес позбавлення від головного болю слід легким розтиранням шиї біля основи черепа і масажуванням комірцевої зони.
Вплив температурою. Часто головний біль буває викликаний шийним остеохондрозом або спазмами мязів, що призводить до порушення кровопостачання голови. У таких випадках дуже ефективним виявляється прогрівання ділянки шиї за допомогою грілки або прийняття гарячого душу. Коли немає можливості використати ані душ, ані грілку, виходом з ситуації може бути розтирання задньої частини шиї з подальшим її закутуванням теплою вовняною хусткою або шарфом.
Коли причиною головного болю є застуда, алергія або перенапруження, зняти спазм кровоносних судин можна, використовуючи холод. Змочену крижаною водою серветку або обгорнутий рушником шматок льоду необхідно прикласти до чола і скронь.
Якщо болем охоплена вся поверхня голови, рятівний холод можна додатково прикласти до плечей і шиї.
Ароматерапія. Зняти напругу, розслабитися і втамувати головний біль допоможе використання ефірної олії на основі лаванди, м’яти, ромашки, майорану або розмарину. Їх можна втирати у шкіру під час масажу та використовувати для інгаляцій. Можна додавати у воду, коли приймаєте ванну.
Спрага і голод. Як не дивно, але у багатьох випадках причинами головного болю можуть бути відчуття спраги або голоду. Досить випити склянку чистої води або мінералки, підкріпитися, наситивши організм корисною і здоровою їжею, як через деякий час відчуття болю і дискомфорту зникне.
Коли організм не отримує необхідної кількості рідини, кров стає більш в’язкою, значно сповільнюється процес кровообігу, у результаті мозок відчуває кисневий голод, болем сигналізуючи про гіпоксію.
Схожа ситуація і у випадку тривалої перерви у харчуванні, коли мозок болем дає знак про те, що поживних речовин, які доставляються кровю, стає менше.

Інколи навіть дивитися боляче на людей, які мучаться і не знають чому мучаться. Їм щось болить, а вони не знають чому. Бігають, створюють проблеми - головний біль іншим. В одної людини голова все життя болить, вона постійно жаліється і всі про це знають. Друга таблетки жменями п’є, а навіщо мабуть і сама не знає. Третя з четвертою страждає гіпертонією… І це лише про головний біль, а взагалі старість не радість. Таким людям потрібно слідкувати за собою - уникати стресів (інтриг, політиканства…). І взагалі треба поменше грішити, тоді і совість не буде мучити і голова буде менше боліти.
Не мені розповідати про те, як і чим зараз харчуються люди, скільки часу вони проводять на свіжому повітрі. Люди не позбавляються проблем - причин болю, а заїдають знеболювальним, бо так легше і швидше. Але це до пори до часу, а потім починаються незворотні процеси, починає все боліти. Все про, що тут розповідається перевірено особисто. Раджу й іншим спробувати скористатися цими засобами, тим більше, що у більшості випадків вони дійсно виявляються дієвими і ефективними…

У нашому повсякденному житті трапляється багато психологічно складних ситуацій. Якщо узяти, наприклад, роботу керівників, то можна сказати, що приблизно 60-80% робочого часу протікає під гнітом явних і прихованих протиріч і протистоянь.
Іноді трапляється, що ви усе робили неначе правильно, а позитивного результату все одно не видно. Співрозмовник не виявляє належної цікавості, злиться або ухиляється від рішення, або ні на що не погоджується, висуваючи при цьому безпричинні і нереальні вимоги. Ми іноді стикаємося з такими проблемними ситуаціями, де існує вірогідність втратити контроль над собою, але при цьому украй необхідно розв'язати проблему. Як же слід поступати в скрутних ситуаціях, як правильно з них виходити?
Якщо існує проблема, то її треба вирішувати, а не ігнорувати і ні в якому разі не впадати в депресію. Секрет успішного подолання будь-яких проблем один - не випускати з уваги своєї кінцевої мети. Якщо ви хочете її досягти, не дозволяйте ніяким непорозумінням збити вас з вибраного шляху.
На жаль, ми недосконалі, хворобливо реагуємо на образи і зневагу, проявляємо агресію у відповідь. Безумовно, вимогам високої моралі більше відповідає уміння стриматися, а ще краще пробачити образу. До цього закликають усі релігії і етичні навчання, проте, не дивлячись на все це, число тих, що бажають "підставити іншу щоку" не множиться.
Мабуть, це пояснюється тим, що потреба почувати себе безпечно, комфортно і гідно належить до основних потреб людини, і тому наступ на неї сприймається украй хворобливо.
Існує категорія людей, які викликають негативні емоції і залишають почуття спустошеності у тих, кому доводиться мати з ними справу. Коли з такою людиною обговорюєш загальні проблеми, виникає відчуття, що ніякі логічні аргументи на неї не діють. В результаті такого спілкування завжди залишається почуття досади, роздратованості, безпорадності.
Перш ніж сушити собі голову над тим, як найкраще вибудовувати спільну співпрацю з такими людьми, постарайтеся затямити собі раз і назавжди: ці люди не коштують і нікчемної долі зусиль, які ви витратите на спілкування з ними. Той факт, що ви замислилися про це, вже сам по собі є доказом того, що ви на голову вище свого супротивника. А чи замислювалася така людина коли-небудь про враження, яке вона робить на оточуючих. До того ж подібні люди частенько і, залишаються в програші, а винять в цьому інших.

Найчастіше зводить ноги після активного фізичного навантаження. Справа в тому, що у працюючих мязах обмін речовин у спеку посилюється багаторазово. Молочна кислота накопичується у мязах і викликає судоми. Сильне напруження нетренованих мязів призводить до їхнього швидкого стомлення.

Як правило, судоми виникають у литкових мязах під час руху. Людина оступається, сідає на землю, намагається поворушити ногою – і не може. Тре її, щоб зменшити біль, але це не допомагає. Під шкірою утворюється щільна болюча грудка зі стиснутих мязів. Судоми тривають кілька хвилин і минають самі собою. Але можуть виникнути знову.

Як допомогти? Сядьте або ляжте на лаву. На траву, якщо не холодно. Нехай хтось із друзів або ви самі швидкими масажними рухами розітре мязи ніг. Розтягніть стиснутий мяз.

Добре, якщо під рукою є лід, - прикладіть його до ноги, загорнувши у рушник. Холод загальмує обмін речовин і зменшить біль.

Щоб уникнути судом, пов’язаних із перегрівом, пийте більше рідини: вона розводить шкідливі речовини, що накопичилися в мязах.

Судоми можуть виникати не тільки вдень, але й вночі: людина прокидається від болю. Справа в тому, що у певні фази сну до мязів надходить безліч нервових імпульсів, змушуючи їх активно скорочуватися.

Як допомогти? Треба розтерти і розім’яти скамянілі мязи. Швидше упоратися із судомою допоможе грілка або теплий компрес – тепло розслабляє мязи і біль минає Можна прийняти знеболювальне.

 

Минуло вже кілька років, але навіть зараз, відчуваю якийсь дискомфорт в нозі. Якось я вийшов на вулицю, несподівано вибігла сусідка і щось крикнула. Не пам’ятаю, що саме спровокувало таку реакцію її слова чи ще щось, але я став, як вкопаний. Не пам’ятаю, як зайшов до хати, але ногу ніби відібрало, почав ось так лікувати її і біль трохи стих. До того нічого подібного зі мною не було, а після того нога боліла кілька місяців і ще пару років нагадувала про себе. Якби хтось раніше розказав мені таке, я б в кращому випадку посміхнувся. Бо щоб ось так, фактично ні з чого ось таке сталося… От і ці люди лише посміхаються, коли прошу, щоб цього не робили.

Справа не в нозі, це просто яскравий приклад, як в одну мить конкретна людина ледве не зробила тебе калікою. Легше сказати по чому вони ось так не “били”, ніж перерахувати, що, як і скільки разів боліло. Зараз трохи легше, але вони не полишають спроб повернути “старі добрі часи”. Як тільки змінилася влада вони поховалися (злякалися), але з часом почали знову вилазити. Перед і після місцевих виборів був сплеск їх активності. Невизначеність, вакуум влади – це їх стихія. І зараз вони знову “святкують чергову перемогу”, про яку я минулого разу розповідав.

Справа й не в цій людині, яка тоді відкрито і зухвало таке зробила. Вона і раніше невідомо про, що думала, з усіма конфліктувала. А зараз в неї почалися проблеми і вона взагалі ”неведает что творит”. Їй дозволили чи сказали, вона й зробила, щоб залякати, подавити – присадити, як вони кажуть. І тоді на деякий час їм це вдалося, бо дійсно відчув незахищеність перед чимось невідомим. Ти зі мною, що хочеш роби, але я не знаю як вони це роблять. І не зроблю цього, а вони роблять це свідомо і майже відкрито. Усіма своїми діями вони намагалися показати, що їм ніхто не указ, якось сказали: це законом не заборонено. Я не знаю, що і як вони роблять, але є люди, які знають. І я знаю, що крім звичайних є ще закони Божі. От роблять вони ось таке, а тоді дивуються: за що це нам? Думаєте покаялися, ні й досі ось так раненько вибігають.

Чого вони тільки не придумували, не давали вийти на вулицю і навіть на город, для цього разом і по черзі стежили. Досі липають світлом, коли б не вийшов з хати, о першій ночі чи о п’ятій ранку, як не навпроти сусіди то з боку. І хочеться їм заради цього слідкувати і не спати. Пізніше одна навчила їх вимотувати нерви з допомогою собак. Далі це все почало
Читать