Україна є, була і буде. Завжди були ті, хто боровся за неї, хто йшов наперекір, хто не мовчав…. Бо навіть просто любити Україну ніколи не було легко. Наша Історія і Культура , наш Гімн і наш Прапор, наша Мова—цестоліттями було ознакою протесту. Це і зараз означає позицію. Може саме тому любов до України—стоїчна. Це назавжди. І якщо навіть не знаєш куди йти і з ким тобі по дорозі, варто озирнутись назад, на покоління тих, хто зберіг Україну у своєму серці…І не дати загастити пломінь віри у своїй душі, бути достойними дітьми свого народу і своєї Вітчизни, зберегти цю, таку ще нетривку, Незалежність. За неї віками боролись наші предки. Нам не можна це втратити.
Хранителі надіі.
Музика--Таня Ша
Текст --МБ
Ніби в дивному полоні ми у неба на долоні
Кожен з нас розуміє це--назавжди...Нас не зупинти ... Читать
Мандрівка "Поїзду українських Піонерів" ( "піонери", звісно, у своєму первісному значенні-"першопрохідці" ) закінчилсь . Почалась вона у Галіфаксі , тоді Монреаль, Торонто, Вінніпег... Я приєдналась до компаніі у Саскатуні 4 липня, звідти фото викладала на Фейсбук)). Насамперед мені було цікаво побачити Західну Канаду, де я не була, побачити місця, куди , власне, приїжджали наші люди більше століття тому...Як починалось їх життя за океаном, де спочивають їх душі . Враження неймовірні, я би навіть сказала екзистенційні ... Пам'ятаєте ж фільм Леоніда Осики " Камінний хрест" , коли старий дядько Дідух, залишаючи Україну, поставив по собі Камінний Хрест . І таких історій були тисячі... Побачити врешті , куди він приїхав, цей чоловік, побачити його хату--а це була реальна людина!...А разом із тим зустрітися із конгресменами, політиками, суспільними діячами , які бережуть це своє українство.. Деякі з них, так само як ми, мокли і мерзли під Едмонтонським дощем і не нарікали.... Аби тільки бути у спільноті , відчути також подих оцієї вічності. І олімпійський чемпіон 2010 року , ковзаняр Лукас Маковскі, про якого ми тільки здогадувались, що він може бути українського походження. А він приїхав у вишиванці і привіз олімпійську медаль, сказавши, що його бабуся заповідала, аби свої перемоги він присвячував Україні... Словом, дякую посольству України в Канаді і особисто Ігору Осташу, всім хто організував цю неймовірні поіїздку, консульству України також ...( по дорозі до NY зі мною трапилась історія в аеропорту Калгарі, де довелось затриматись на добу. Коли була пересадка, я запізнилась на літак не зі своєї вини. Одна, в чужому місті, без жодного знайомого і уявлення що робити...Українській громадянці не дали пропасти, скажу я вам --докладніше про пригоди напишу пізніше))) А зараз лечу до NY, на фестиваль Союзівка, музиканти візи таки не встигли отримати, на жаль. Організатори створили певні проблеми. Що це буде I як- не знаю...Але я вже в літаку, гітара зі мною..Пригоди продовжуються)))) P.s. Всім, хто скучає за мною у Києві-маю квиток назад на 19- те!! P.p.s пишу з іPad , фото звідси вставляти не вмію, поставлю пізніше, як додому повернусь!!!
..Ви пам"ятаєте, з Паоло Коельо, здається...твоє бажання обов"язково здійсниться, якщо дуже хотіти і правильно його сформулювати. Я дуже люблю музику, різну, багато, створюю свою...Це аксіома....Людина настрою. Це теорема... Коли рееструвалась на Фейсбуку (а провідником в цей світ заборонених розваг для дорослих стала моя подруга, Юлія Жмакіна, продюсер програми "Сніданок 1+1", вона і розказала мені як заповнювати аккаунт, відтоді майже рік напевно у мене в гарфі--іінформація і телебачення в мене одна прграма--Сніданок 1+1( можете глянути...). Ну і от пару тижнів тому після презентаціі на Сніданку пісні Розмалюю писанку, Юлія запропонувала мені..." а от давай ти будеш підбирати для Сніданку музичні фрагменти, ну от що ти любиш, або пісня з чимось пов"язана, або є цікава історія...І запишемо це все на даху"...Ну от ми минулого тижня записали декілька фрагментів, команда Сніданку це змонтувала....і вже другий день рубрика виходить в ефір..
http://www.youtube.com/watch?v=ubIwEeovBGQ
http://www.youtube.com/watch?v=xy8QioIj4nA
Ось він, цей мій дебют))...
p.s.А завтра буде фрагмент музики Карли Бруні, дуже гарна і ніжна музика)) А чому? Дивіться завтра біля 9-ї і узнаєте)))
p.p.s. Ви будете сміятись, але я не знайшла на Ютюбі кнопочку "Встроїти" для отримання HTML кода для встроювання сюди відео. Туплю щось...:-)))))
Якийсь час тому мої друзі підбили мене задуматись над створенням альбому для дітей. От, мовляв, так мало українських пісеньок, аби їх вчити малят , наприклад до свят або в дитячих садочках… А й справді, подумала я… Зтого моменту було перегорнуто гори дитячої літератури, а вона у нас –блискуча, вже повіртемені. Щось із віршів написала сама,багато віршів --це Наталя Забіла, Платон Воронько, Марійка Підгірянка……І от --альбом уже в роботі, на студіі «Кофеїн», а я--презентую прем"єру пісні «Розмалюю писанку» на вірш Катерини Перелісної ( в моїй редакціі+ приспів)
Наприкінці дня "промов і вшанувань" хочеться згадати Тараса Григоровича без пафосу і глянцю..Хочеться вірити, Поет , який став водночас і нервом, і стоїком духу української культури, був саме таким..Живим, імпульсивним, десь блукаючим подалі від офіціозу і фальші...
Сергій Жадан.
"....Тарас Григорович Шевченко зітхнув поважно й непричетно. дістав годинника старого і рушив повагом в дорогу....
..Він йшов врочисто тихим містом в пивницях пиво пив імлисте стріляв цигарки в перехожих такий живий такий несхожий....
..Дівчата пахощами вкриті просили в нього закурити їм отвічав не вельми чемно Тарас Григорович Шевченко..
...Він врешті втік із цього міста він зник із сяючого місива і в черешневій квітній піні його зустріли перші півні...."
Дякую всім, хто привітав мене сьогодні)) Це так неймовірно--постійно посміхатись, чуючи стільки приємого, знати, що весна таки точно наступила і читати особисто тобі написані смски (тобто не з масової розсилки))...Ну як... ну як можна це свято не любити...При чому тут Клара і Розa...При чому тут права за рівні можливості, якщо вже чесно...Та навіть вже і "совкового" присмаку давно нема...
Я оце згадувала сьогодні, як в дитсадку для мам робили листівки з аплікацією-циферкою "8"...І ці підсніжники в школі...І цей "чай з тортом" на 2-му курсі філологічного факультету (у нас було всього 2 хлопці і їм було непросто)...В мене це свято, 8 березня викликає тільки приємі емоціі))) Дякую ще раз всім!
Але особливо--за квіти)))
P.s. А з Днем Матері мене хай вітає моя Яринка, бо я мама не для всіх, тільки для неї:-)))
Фейсбук ніби цікавіший? http://www.facebook.com/burmaka.maria ...Це офіційна сторінка, і є ще неофіційна, звісно ж. Якось там життя більше,не? Тут трохи таке своє коло, правда? Ніби життя зупинилось....:-) А воно насправді живе, оце життя....п.с. пам"ятаєш все...?
Mr Nobody. Неймовірне кіно. Давно щось таке хотіла подивитись і ось...Тепер --один з моїх улюблених фільмів, на рівні з "Eternal Sunshine of the Spotless Mind" (Тобто "Вічне сяяння чистого розуму", так, здається, це перекладали.
p.s. Джаред Лето-молодець. Шкода, що не була на концерті "30 seconds ..."
p.p.s Фільм поотримував купу нагород, але абсолютно провалився в прокаті. І це ідіотизм, бо саме такі фільми міняють свідомість і після них щось розумієш про себе.
...І ось ще на таке натрапила в мережі. Торкнуло, бо не чекала, що саме так..Христос народився!
Перший день Нового Року...Те, що він буде складним і так було ясно..Але події останнього передноворічного тижня дали зрозуміти, що треба брати себе в руки, знаходити сили, піднімати голову, розправляти плечі...Словом, я не знаю що треба робити, але кулаки вже стискаються, боляче бачити те, що відбуається і до чого це веде...І ставати плечем до плеча. Тільки от все менше є тих, кому справді довіряєш..
Але...З Новим Роком! Бажаю всім і собі--Щастя, Любові, Гармоніі, Світла і Тепла!! Здоров"я близьким і успіхів дітям!! І щоб наступний рік був кращим за попередній!!
МетаКонтакт
Блог
Фото
Чат
Знакомства
Форум
Почта
ЛС
