Mr Nobody. Неймовірне кіно. Давно щось таке хотіла подивитись і ось...Тепер --один з моїх улюблених фільмів, на рівні з "Eternal Sunshine of the Spotless Mind" (Тобто "Вічне сяяння чистого розуму", так, здається, це перекладали.
p.s. Джаред Лето-молодець. Шкода, що не була на концерті "30 seconds ..."
p.p.s Фільм поотримував купу нагород, але абсолютно провалився в прокаті. І це ідіотизм, бо саме такі фільми міняють свідомість і після них щось розумієш про себе.
...І ось ще на таке натрапила в мережі. Торкнуло, бо не чекала, що саме так..Христос народився!
Додати коментар
, часто буває що мами "бажаючи кращого" вирішують долю, знищуючи листи (або дзвінки
). І взагалі життя такий ірраціонально парадоксальний експеремент, що тільки гуманно захисна оболонка ідиотизму дозволяє бути "душевно здоровими", і тим більш раціональніше думати, чим більшим кретинизмом пощастило бути обмеженим. Подібно до того, як поезію можна майже математично оцінювати кількістю інформаціїї поділенною на кількість слів, кіно тим краще, чим більш воно не вдірване від реального життя. При чому популярність до "гарності" кіно немає ніякого відношення, популярним може бути і гарне і погане, і навпаки. Наприклад популярна "Іронія долі" - гарне кіно, гарне саме своею Реалістичністю(!). На протилегу від (популярних) сереалів, блювотних зображенням пластмассового життя тулубів з їх ідотороботичними діалогами. Дякую за фільм. Нажаль немаю навколо кому б він міг сподобатися, щоб про його обговорити. Це єдиний недолік цього варіанту життя 
,