історична сутність свята це нвроді святкового гумору, не є найактуальнішою проблемою сучасності (більш актуальним є питання - чи можливо (хочаб робити спроби) притримуватися нормального режиму дня, не зважаючи на специфіки професій?) Але в порядку філосовської дискуссії задля поговорити (бо наприклад лежиш хворієш і нема з ким) хочу нагадати, що злочинний режим, свята якого ми так легковажно продовжуємо відмічати під різноманітними благообразними приводами, сам приділяв Символіці і Ритуалу надзвичайно велике значення на ідеологічній кухні з приготування нації спецпрезначення - Радянський Народ ( наявність якого у сучасній Україні і є найголовнішою причиною перманентно "скрутного становища"). В цьому сенсі 8березня найменш "небезпечне", ідеологічна суть його при совку була крутитити дулю патріархальній православній церкві, головному ідеологічному конкуренту, буцімто перевагами буцімто свободи жінок у лоні коммуністичної віри. Тому тепер на це звертати увагу не треба, ми ж тепер немаємо ні тої, ні другої (віри), Гроші і Успіх - ось справжні божки сучасності. А от "День Перемоги" Радянського народу під керівництвом Коммуністичної партії Радянського Союзу - я б таки відмінив. Не 9травня - як день Памьяті Жертв, а саме те, чим воно фактично продовжує бути - "днем перемоги" одного преступного режиму над іншим, днем перемоги одної частини України над іншою. І в мене є великі сумніви що успіх Німеччини і Японії був би таким же вражаючим, якби нацизм якось сам розсосався у результаті докладу Ріббентропа на 20зьїзді НСДАП "Про культ особистості Гітлера", або "пєрєстройкі" під керівництвом Шелєнберга, а пересічні німці ціпляли тепер свастіку на авто, влаштовували концерти і салюти пишаючись фронтовими подвигами Вермахта, що зламав хребта людожеру усіх часів - Сталіну і КПСС а якщо хтось по ямах лежить - то ми ж засудили, хіба це може кинути тінь на велич подвигу батьків, що відстоювали прадавні землі східних готів держави Ойум на лівому березі Днепра?