Зрозуміло / Понятно
Шановний користувач!
На жаль, ми вимушені закрити цей проект і з 30 листопада 2020 він перестане працювати. Просимо свої вибачення за можливі незручності.

Уважаемый пользователь!
К сожалению, мы вынуждены закрыть этот проект и с 30 ноября 2020 он перестанет работать. Приносим свои извинения за возможные неудобства.
<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге nepolitika искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Февраль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
20
21
22
23
24
25
26
27
28
#

Записи

Пятница 19 февраля 2021
Сообщение прочтено 26 раз
nepolitika | 2021-02-19 04:35:24
Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський. Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде. Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись? Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений. Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може? Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш? Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте. Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся. Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого. Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки! Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його. А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.

 

Между фарисеями был некто, именем Никодим, один из начальников Иудейских. Он пришел к Иисусу ночью и сказал Ему: Равви'! мы знаем, что Ты учитель, пришедший от Бога; ибо таких чудес, какие Ты творишь, никто не может творить, если не будет с ним Бог. Иисус сказал ему в ответ: истинно, истинно говорю тебе, если кто не родится свыше, не может увидеть Царствия Божия. Никодим говорит Ему: как может человек родиться, будучи стар? неужели может он в другой раз войти в утробу матери своей и родиться? Иисус отвечал: истинно, истинно говорю тебе, если кто не родится от воды и Духа, не может войти в Царствие Божие. Рожденное от плоти есть плоть, а рожденное от Духа есть дух. Не удивляйся тому, что Я сказал тебе: должно вам родиться свыше. Дух дышит, где хочет, и голос его слышишь, а не знаешь, откуда приходит и куда уходит: так бывает со всяким, рожденным от Духа. Никодим сказал Ему в ответ: как это может быть? Иисус отвечал и сказал ему: ты - учитель Израилев, и этого ли не знаешь? Истинно, истинно говорю тебе: Мы говорим о том, что знаем, и свидетельствуем о том, что видели, а вы свидетельства Нашего не принимаете. Если Я сказал вам о земном, и вы не верите,- как поверите, если буду говорить вам о небесном? Никто не восходил на небо, как только сшедший с небес Сын Человеческий, сущий на небесах. И как Моисей вознес змию в пустыне, так должно вознесену быть Сыну Человеческому, дабы всякий, верующий в Него, не погиб, но имел жизнь вечную. Ибо так возлюбил Бог мир, что отдал Сына Своего Единородного, дабы всякий верующий в Него, не погиб, но имел жизнь вечную. Ибо не послал Бог Сына Своего в мир, чтобы судить мир, но чтобы мир спасен был чрез Него. Верующий в Него не судится, а неверующий уже осужден, потому что не уверовал во имя Единородного Сына Божия. Суд же состоит в том, что свет пришел в мир; но люди более возлюбили тьму, нежели свет, потому что дела их
Читать

Среда 16 декабря 2020
Сообщение прочтено 40 раз
nepolitika | 2020-12-16 00:24:34

Неутешна и безгранична должна бы была быть наша скорбь об умирающих наших близких, если бы не даровал нам Господь жизнь вечную. Бессмысленна была бы наша жизнь, если бы она кончалась со смертью. Какая польза тогда от добродетели, от добрых дел? Правы тогда говорящие «станем есть и пить, ибо завтра умрем!» Но создан человек для бессмертия, а Своим Воскресением Христос разверз врата Небесного Царства, вечного блаженства, в Него веровавшим и праведно жившим. Земная наша жизнь — подготовление к будущей, и смертью нашей заканчивается та подготовка. «Человеку надлежит однажды умереть, потом же суд». Оставляет тогда человек все свои земные попечения, распадается тело, чтобы вновь восстать в общее воскресение. Но душа его продолжает жить и ни на миг не прекращает своего существования. Многими явлениями умерших дано нам отчасти знать, что происходит с душой, когда она выходит из тела. Когда прекращается ее зрение телесными очами, тогда открывается ее духовное зрение. Часто оно начинается у умирающих еще до кончины, и они, еще видя окружающих и даже разговаривая с ними, видят то, что другие не видят. Выйдя же из тела, душа оказывается среди других духов, добрых и злых. Обычно она стремится к тем, которые более сродны по духу, а если, находясь в теле, она была под влиянием некоторых, то остается в зависимости от них, выйдя из тела, как бы неприятны они ни оказались при встрече.
В течение двух дней душа пользуется относительной свободой, может посещать места на земле, ею любимые, а на третий день направляется в иные пространства. При том она проходит через полчища злых духов, преграждающих ей путь и обвиняющих ее в различных грехах, на которые они сами ее соблазняли. Согласно откровениям, имеется двадцать таких преград, так называемых мытарств, на каждом из них испытуется тот или иной вид греха; пройдя через одно, душа попадает на следующее, и, лишь благополучно пройдя через все, душа может продолжать свой путь, а не быть сразу ввержена в геенну. Насколько ужасны те бесы и их мытарства, показывает то, что Сама Богородица, извещенная архангелом Гавриилом о предстоящей кончине, молила Сына Своего избавить Ее от тех бесов, и, исполняя Ее молитву, Сам Господь Иисус Христос явился с Неба принять душу Своей Пречистой Матери и вознести на небо. Страшен бывает третий день для души усопшего, и посему особенно нуждается она тогда в молитве о ней. Благополучно пройдя мытарства и поклонившись Богу, душа в течение еще тридцати семи дней посещает селения небесные и пропасти адские, не зная еще, где она окажется, и лишь на сороковой день определяется ее место до Воскресения мертвых. Одни души находятся в предвкушении вечной радости и блаженства, а другие — в страхе вечных мучений, которые полностью наступят после Страшного Суда. До тех пор возможны еще перемены в состоянии душ, особенно через приношение за них Бескровной жертвы (поминовение на литургии), а также и по другим молитвам. Насколько важно при этом поминовение за литургией, показывает следующее событие. Перед открытием мощей св. Феодосия Черниговского (1896 г.) совершавший переоблачение мощей священник, уморившись, сидя возле мощей, задремал и увидел перед собой святителя, сказавшего ему: «Благодарю тебя, что для меня потрудился. Еще прошу тебя, когда будешь совершать литургию, помяни моих родителей», — и назвал их имена (иерея Никиту и Марию). «Как ты, святитель, просишь у меня молитв, когда сам стоишь у престола небесного и подаешь людям милости Божий?» — спросил священник. «Да, это верно, — ответил св. Феодосии, — но приношение за литургией сильнее моей молитвы».
Посему полезны усопшим и панихиды, и домашние молитвы о усопших, и добрые дела, творимые в их память, как, например, милостыня, жертвы на церковь, но особенно полезно для них поминовение за Божественной литургией. Много было явлений усопших и других событий, подтверждающих, насколько благодетельно поминовение усопших.
Читать

Понедельник 30 ноября 2020
Сообщение прочтено 44 раз
nepolitika | 2020-11-30 16:53:52


Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене. Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх. Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить. Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи! А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене. Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.


Если мир вас ненавидит, знайте, что Меня прежде вас возненавидел. Если бы вы были от мира, то мир любил бы свое; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира, потому ненавидит вас мир. Помните слово, которое Я сказал вам: раб не больше господина своего. Если Меня гнали, будут гнать и вас; если Мое слово соблюдали, будут соблюдать и ваше. Но все то сделают вам за имя Мое, потому что не знают Пославшего Меня. Если бы Я не пришел и не говорил им, то не имели бы греха; а теперь не имеют извинения во грехе своем. Ненавидящий Меня ненавидит и Отца Моего. Если бы Я не сотворил между ними дел, каких никто другой не делал, то не имели бы греха; а теперь и видели, и возненавидели и Меня и Отца Моего. Но да сбудется слово, написанное в законе их: возненавидели Меня напрасно. Когда же приидет Утешитель, Которого Я пошлю вам от Отца, Дух истины, Который от Отца исходит, Он будет свидетельствовать о Мне; а также и вы будете свидетельствовать, потому что вы сначала со Мною.

Суббота 28 ноября 2020

Якщо відкинути ідеологію, то книжка цікава, це не про те, що відбувалося десь далеко, а про сусіднє місто. Цей герой, книга в цілому і її автор навіть до недавно були популярними. Свого часу назнімали багато усякого кіно про жертовність, альтруїзм, на яких трималася система і не лише в нас. Одні існували, а інші досить таки не погано жили й далі хочуть так жити, за рахунок інших. Як і герой цієї книги вони до останнього за це трималися, але недавно почали здавати позиції, почали відхрещуватися від цієї пропаганди.

Деякі люди зараз не звертають уваги на слова, навіть якщо ці слова зі святого письма. Їм дай погратися з циферками, об’єднують розділене, потім додають. І тішаться - постійно нагадують про результат. Які маневри, скільки часу і зусиль тратиться на ці божевільні ігри. Якби не це все, то я можливо б і не повертався до цього, по крайній мірі тут. Сьогодні навіть у цих словах є підтекст, але мусиш пояснювати, бо он що роблять. Вчора спровокували, а через пару днів тут і можливості не буде щось пояснити. Це ось ті їх ігри, ніби то і є можливість сказати, але не тоді коли треба, а тоді коли вони дозволять і не будуть заважати.

Раніше вони казали: це ми, дайте нам за це винагороду і отримували. Але тільки ситуація почала мінятися вони почали відхрещуватися від своїх подвигів. Тепер кричать: це Іван у всьому винуватий. Ні, це не Іван проводив ризиковані експерименти. Це не він спроектував і створив щось велике, страшне і при цьому нежиттєздатне. І головне де, не десь в глушині, а ніби навмисно тут в центрі, на стикі, так ніби хотіли розколоти щось. При усьому своєму бажанні Іван не зміг би усього цього зробити. Це могли зробити лише спеціалісти, я б сказав фанатики своєї справи.

“Быстро работая отверткой, Павел сменил в потолке розетку, и через минуту в купе появился свет. Осталось осмотреть, вторую электролампочку…” Складається враження, що ці спеціалісти зі свого колеги – героя цієї книги таємно зробили собі ідола. З усіма наслідками ідолопоклонства… Це не Іван, це прогнивши система винувата. Але ж більшість з нас якщо не частина тієї системи, то в тій чи іншій мірі продукт – її творіння. Тому то ніхто й не хоче визнавати свою причетність. Легше кілька разів перекраситися, перетасувати всіх - зробити такий сякий ребрендинг і все, ми не ми. Вигідніше спихнути все на Іванів, зробити їх ворогами народу, заклеймити і відібрати в них все.

Взагалі то усе, що в нас тут останнім часом відбувалося сталося після першого ж мого нагадування про цих спеціалістів. Хтось ніби намагався відвернути увагу від себе. Є докази, простежується зв'язок між людьми, яких я підозрюю у причетності до цього, але не хочеться цю тему розвивати. Хочеться лише, щоб залишили в спокої. Система ж навпаки максимально підтримує ці процеси, мені регулярно нагадують про ті числа. А вчора і взагалі останнім часом ці люди просто відкрито намагалися спровокувати, завадити, дискредитувати… Я не хочу судитися з цими людьми. З ким судитися, з тією системою, навіщо? Чому вони не хочуть визнавати своєї провини? Бо доведеться відповідати і каятися, а хочеться й далі ось так біснуватися. Тут або пан, або пропав - велика різниця, можеш втратити все, а можеш мати майже все. Це все звичайно короткострокові перспективи, бо є звичайний суд, а є людський і божий. От я тут поділився своїми думками, люди в нас розумні, розберуться. А від божого суду ніхто не відкупиться і не втече. Якщо ж вони на стільки вбогі, що їм легше ось так когось зробити у всьому винуватим, то бог з ними, на таких гріх ображатися.

Воскресенье 22 ноября 2020

Є одна людина, звичайна людина, як і всі ми зі своїми проблемами, слабкостями. Справа навіть не в цій людині, бо в кожного є родина, друзі і сусіди. А там родина велика, впливова, люди активно займаються політикою і як на зло ще й сусіди теж вдарилися в політику. Були в мене непорозуміння з цією людиною, невідомо чому, але їх сімя жорстоко помстилася мені. То заплутана історія, а недавно я вкотре переконався, що ці конфлікти створюються штучно. Коли двоє ворогують, найчастіше від того виграє хтось третій. Одне за другим, усе заходить так далеко, що людина втрачає контроль над ситуацією. Бо бажаючи помститися люди самі порушують загальноприйняті норми і закони. Так часто буває, коли людина хоче помстися чи навіть просто шукає справедливості. Обовязково знайдуться “добродії, які запропонують допомогу”, але допомагають вони звичайно ж не просто так, у них свої інтереси.
Тоді усе так далеко зайшло, хотіли звинуватити мене, а довелося самим вибачатися. Та людина під тиском громади таки визнала, що помстилася. Щоб людину не цькували я її пробачив. Пояснивши це тим, що людина була засліплена бажанням помсти і не розуміла, що робила. “Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений” (Мф. 12:37). Я думав, що усе вже з’ясовано, бо люди довгий час не давали про себе знати. Але недавно почала мінятися політична ситуація і ці люди знову взялися за старе. Почали поводитися так ніби нічого й не було. Забули вони про ті зізнання і про те, що тоді натворили. Більше того, недавно сталися події, які нагадали про ту історію. Постраждала інша сімя і знову той самий почерк, та сама жорстокість. “Вор приходит только для того, чтобы украсть, убить и погубить” (Ин.10:10). Хочу застерегти людей словами зі святого письма, щоб знали з ким мають справу. “Не давайте святыни псам и не бросайте жемчуга вашего перед свиньями, чтобы они не попрали его ногами своими и, обратившись, не растерзали вас” (Мф. 7:6). Розповідаю про це, бо повторюється те, що я тоді пережив - знову намагаються запустити той старий сценарій. До цієї теми ще не раз доведеться повертатися, бо написане не зупинить цих людей, але сподіваюся, що змусить призадуматися...

Воскресенье 8 ноября 2020
Сообщение прочтено 42 раз
nepolitika | 2020-11-08 10:08:19
  Правильне розпізнання та вірне розуміння хвороби можливі при умові знання індивідуальних особливостей хворого, індивідуальний підхід до хворого забезпечує глибину та витонченість діагностики, визначення прогнозу хвороби, раціональний вибір найбільш ефективного лікування. Особливо слід виділити особливості психологічного стану хворих з різними хворобами.

Під час вивчення теми “Медична психологія в діяльності лікаря і лікувальних колективів” потрібно звернути увагу на психологічний аналіз професійної діяльності лікаря, медичного персоналу, їх ставлення до хворого, психологію хворих та їх стосунки між собою, роль психічних факторів у виникненні психосоматичних хвороб, ятрогенії, психологічний клімат медичних установ.

Інтенсифікація сучасного виробництва, урбанізація, різноманітність та ускладнення форм людських взаємовідносин пред’являють підвищені вимоги до психоемоційного стану людей. У зв’язку з цим рекомендовано приділити особливу увагу проблемі формування та підтримання психічного здоров’я людини.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: співбесіди з хворими, тести (в тому числі комп’ютерні), розв’язування ситуаційних задач, експериментально-психологічне обстеження хворих, контроль практичних навичок, інші. 

Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих. Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.

Особистість та хвороба. Внутрішня картина хвороби.

Психічна структура особистості - це темперамент, характер, інтелект, здібності. Класифікація темпераментів, їх роль у формуванні характеру. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.

Внутрішня картина хвороби - суб’єктивне сприймання захворювання пацієнтом. Основні сфери внутрішньої картини хвороби: сенсорна, емоційна, вольова, раціонально-інформативна. Роль особливостей клінічних проявів захворювання, тяжкості перебігу та прогнозу. Обставини життя хворого, при яких перебігає хвороба. Преморбідні особливості особистості (вік, темперамент, акцентуація характеру, ступінь чутливості до стресу). Типи хворих. Класифікація основних типів відношення до хвороби (гармонійний, анозогнозичний, іпохондричний, депресивний, зневажливий,  нозофобний, нозофільний. утилітарний та ін.), особливості поведінки хворих з такими типами реагування на хворобу.

Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактовка результатів дослідження.

Вплив відношення до хвороби на подальший перебіг захворювання та прогноз. Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм. Принципи психотерапевтичної корекції відношення до хвороби, тактика лікаря  відносно хворих з патологічними типами реагування на хворобу.

Стан психічних функцій і хвороба

Клініко-психологічні аспекти пізнавальної діяльності. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини: особливості відчуттів та сприймання у соматично хворих, зміни уваги.  Вплив особливостей інтелекту хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія, деменція. Вплив порушень мови на лікувальний процес: дизартрія, заїкуватість, мутизм. 

Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини. Проблема невідреагованих емоцій та ауторелаксація. Вплив хвороби на емоційний стан. Нозогенії. Хворобливi змiни емоцій: тривога, депресія, емоційна лабільність. Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль у лікувальному процесі. Змiни волi, потягiв та поведінки під час хвороби
Читать

Четверг 5 ноября 2020

Це почалося давно і я періодично повертаюся до цієї теми, обговорюючи різні аспекти цієї проблеми. Кілька днів думав чи варто про це розповідати. Зараз не найкращий для цього час, люди іншим зайняті, думав почекати, але довго чекати не можу. Не хотів ось такого відкритого протистояння, але межу було перейдено не  раз і не лише по відношенню до мене.

Окремі люди мені постійно дорікають: чому нас ніхто не чіпає, а тобі проходу не дають? Хочеться нагадати цим людям, що усі ми через це проходили, але дехто про це забув. Когось довго обробляли, перш ніж вони почали поступатися своїми інтересами на догоду чужим, когось й досі “маринують” - не залишили в спокої, як вони стверджують. Сперечаються з тими, хто має і відстоює свою позицію. Борються з тими, хто відстоює свої інтереси, з тими, хто знає в чому вони полягають. А кріпака чи надламаного наймита рідко питають, що йому потрібно і чого він хоче. Ніхто не псує свого майна й раба розумний хазяїн береже. Як і все, що йому належить, але завжди може відібрати у цього раба буквально все. Усе звичайно на багато складніше. Часто важко розібратися хто жертва, а хто агресор, інколи це поєднується в одній людині. 

Роками мені не давала спокою думка. Зявлялася вона коли я бачив людину, яка як і мій батько важко захворіла, але ще довго жила з цією хворобою. Хоча я й розумів, що там зовсім інші умови, але думав: й батько міг би ось так ще пожити. Були звичайно сумніви, а недавно вони остаточно  взяли гору над ось тією думкою, яка роками не давала спокою. Буквально за кілька місяців, я позбавився від усіх ілюзій і мабуть не лише я… Бо не раз і не два бачив, що ставалося з людьми, які намагалися вислизнути з рук ось таких хазяїв. Вони можуть довгий час нічим не видавати себе, якщо людина не опирається їх маніпуляціям. Та коли у чомусь важливому ви підете їм наперекір, то одразу ж побачите їх справжню сутність, злобну і агресивну. Дорого доводиться платити за можливість залишатися людиною, але ще залишилися люди, які заради цього готові на все...

Окремі люди завжди мовчать, щоб з ними не робили. Боляче на це дивитися, бо ти живеш серед цих людей. Й періодично доводиться нагадувати усім, що ми люди і маємо вимагати, щоб до нас ставилися відповідно. Щоб поважали наші права, життя... От мовчать ці люди, а тобі постійно доводиться говорити за них. Вони вже навіть звикли до цього і коли замовкаєш, то вони починають нервувати. Й справа не лише в тому, що людей залякали. Люди часто й не розуміють хто і що з ними робить, як ними маніпулюють і ти мусиш про це розповідати.

Пятница 9 октября 2020
Сообщение прочтено 42 раз
nepolitika | 2020-10-09 14:48:14

А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас! І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!

Быв же спрошен фарисеями, когда придет Царствие Божие, отвечал им: не придет Царствие Божие приметным образом, и не скажут: вот, оно здесь, или: вот, там. Ибо вот, Царствие Божие внутрь вас есть. Сказал также ученикам: придут дни, когда пожелаете видеть хотя один из дней Сына Человеческого, и не увидите; и скажут вам: вот, здесь, или: вот, там,- не ходите и не гоняйтесь.

Пятница 14 августа 2020

Буває по кілька разів перечитуєш святе письмо, або десятий чи навіть в сотий раз читаєш молитву в затертому молитовнику і майже кожного разу знаходиш щось нове. Те чого раніше не помічав, не розумів чи не звертав на це уваги. Коли лише починаєш ознайомлюватися зі святим письмом, то все для тебе нове. Через призму фрагментарного бачення твоя свідомість не дає в повній мірі зрозуміти прочитане. Прочитавши весь текст, ти переосмислюєш кожне послання, кожну книгу, а вкотре переглядаючи ти знову і знову знаходиш щось нове.

Грішним ділом, наважуся поділюся ще деякими своїми думками. З людьми інколи буває, як з тим зерном. Хтось потрапляє в дружнє, сприятливе середовище, а інші потрапляють в несприятливе... Когось підтримують і допомагають, а когось обкрадають і збивають з шляху істинного. Згодом, коли настають важкі часи, то перші легше переносять труднощі. А других з їх слабким корінням життя вириває і в кращому випадку вони приживаються в іншому місці. Чому так відбувається, доля це чи чиясь необачність і недалекоглядність? Важко відповісти, інколи щоб знайти відповідь на одне питання потрібно потратити півжиття.

Святе письмо змінює нашу свідомість і саме життя. З часом ми набуваємо новий життєвий досвід, який допомагає нам в повній мірі осмислити прочитане. Такий собі кругообіг, життєвий досвід дозволяє нам інакше сприймати й те, що відбувається навколо нас. Ми перестаємо звертати увагу на неважливі речі і зосереджуємося на істинному, нетлінному, починаємо цінувати час, життя і близьких нам людей.

Сообщение прочтено 33 раз
nepolitika | 2020-08-14 06:41:25

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!

І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! Сіяч сіє слово. А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них. Так само й посіяні на кам'янистому грунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз. А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.

 

Когда же остался без народа, окружающие Его, вместе с двенадцатью, спросили Его о притче. И сказал им: вам дано знать тайны Царствия Божия, а тем внешним все бывает в притчах; так что они своими глазами смотрят, и не видят; своими ушами слышат, и не разумеют, да не обратятся, и прощены будут им грехи.

И говорит им: не понимаете этой притчи? Как же вам уразуметь все притчи? Сеятель слово сеет. Посеянное при дороге означает тех, в которых сеется слово, но к которым, когда услышат, тотчас приходит сатана и похищает слово, посеянное в сердцах их. Подобным образом и посеянное на каменистом месте означает тех, которые, когда услышат слово, тотчас с радостью принимают его, но не имеют в себе корня и непостоянны; потом, когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняются. Посеянное в тернии означает слышащих слово, но в которых заботы века сего, обольщение богатством и другие пожелания, входя в них, заглушают слово, и оно бывает без плода. А посеянное на доброй земле означает тех, которые слушают слово и принимают, и приносят плод, один в тридцать, другой в шестьдесят, иной во сто крат.

123456789Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены