<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге nepolitika искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Март 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четверг 12 марта 2020

Людина, яка часто сповідується в свої гріхах не може не бути здоровою. Слабка віра і сумніви – не перепона. Потрібно обов’язково сповідуватися, каятися в слабкій вірі і сумнівах, як і в своїй немощі і гріхах… Велика віра лише у сильних духом і праведних, де нам малодушним мати таку віру? Процес покаяння – це безперервна праця по зціленню душевних язв і очищенню від гріхів, які пригнічують душу.
Показовим є духовний досвід старця Іларіона, який притримувався думки, що всякий душевний недуг є наслідком наявності в душі нерозкаяного гріха. Тому в таких хворих перш за все він старався розпитати про великі і тяжкі гріхи. Після цього старець намагався переконати людину, яка прийшла до нього за допомогою в необхідності глибокого і щирого покаяння в гріхах. Якщо він бачив таке покаяння, то як ієрей, після сповіді, відпускав гріхи. Такі бесіди і сповіді інколи потребували від старця великого терпіння, витримки і наполегливості. Одного разу він довго вмовляв одну одержиму людину спочатку перехреститися, потім випити святої води і після цього розказати все про своє життя і гріхи. Спочатку йому довелося відчути на собі прояви злоби, агресії і вислухати багато поганого на свій рахунок. Але він відпустив цю хвору людину лише тоді, коли вона змирилася, стала слухняною і повністю розкаялася в своїх гріхах на сповіді, й отримала повне зцілення.

Як тривога, то до Бога. По собі знаю скільки усього має статися в житті людини, щоб вона прийшла до Бога і навіть не прийшла, а лише стала на важкий, тернистий шлях, який до нього веде. Спочатку, прочитавши в церковній брошурі, я не звернув особливої уваги на цей текст і лише недавно повністю зрозумів про що йдеться. Непросто довіритися і знайти ось такого сильного духом і праведного старця, який вислухає і допоможе розібратися з життєвими негараздами. Інколи немічним і малодушним легше вдавати з себе сильних і впливових, щоб не втратити свій авторитет.
Останнім часом все частіше спостерігаю, яких великих зусиль доводиться докладати усім здравомислячим людям, щоб лише переконати окремих людей в тому, що вони були неправі. Та й то не на довго, до щирого покаяння таким ще дуже далеко, дехто, як той одержимий огризається і нічого й чути не хоче. Щоб ти не сказав повторює одне й те ж саме – згадує те, що було чверть століття тому назад, а того, що було вчора не пам’ятає, я вже не кажу про ті страшні речі, які вони творили тут роками, зовсім недавно. Як одержимі роблять все, щоб тільки не покаятися: огризаються, погрожують, викручуються. Ось тут граються з цифрами: хвилинами, секундами. Намагаються пересварити усіх, щоб відвернути увагу від чергового скандалу з ними пов’язаного. Хочуть перехитрити усіх – це і є те зловживання розуму і волі розумних істот, ухиляння від Бога, заміна його волі своєю. Ці люди вважають себе кращими за інших і як наслідок маємо зверхність, вседозволеність, бажання нажитися за чужий рахунок. Не всім це подобається і часто саме це є причиною конфліктів, тобто людські гріхи.
Надоїло тратити на це час, сили і здоровя. Й цього разу не хотілося далі розвивати цю тему, бо знову ж таки не подарують, довго збирався, але таки зібрався духом... Дехто каже: навіщо воно тобі, намагайся уникати таких людей, залиш їх. Не виходить в мене уникати, тримають і не відпускають. Задів їх за живе – болить, мучаться, але не каються, не йдуть шукати тих, хто б їм допоміг покаятися і зцілитися, бояться чогось… От і доводиться пояснювати і переконувати.

Воскресенье 1 марта 2020
Сообщение прочтено 22 раз
nepolitika | 2020-03-01 23:08:19

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого! Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.

Надейся на Господа всем сердцем твоим, и не полагайся на разум твой. Во всех путях твоих познавай Его, и Он направит стези твои. Не будь мудрецом в глазах твоих; бойся Господа и удаляйся от зла: это будет здравием для тела твоего и питанием для костей твоих.

Четверг 27 февраля 2020
Сообщение прочтено 32 раз
nepolitika | 2020-02-27 03:35:14

Гріх не від Бога і не від природи, а від зловживання розуму і волі розумних істот, від ухиляння від Бога, від заміни його волі своєю. “Грех есть беззаконне – так определяет его св. Апостол Иоанн Богослов. Грех происходит от того, что люди хотят быть мудрее заповедей Божиих и Закона Божия.”

Святі Отці порівнюють гріхи з цеглинами. Вони кажуть: чим більше нерозкаяних гріхів на совісті в людини, тим товстіша стіна між нею і Богом, сіна з цих цеглин – гріхів. Вона може бути на стільки широкою, що людина стає нечутливою до дії благодаті Божої, і тоді вона відчуває на собі душевні і тілесні наслідки гріха. До таких наслідків відносять страхи, нелюбов до окремих людей, гнів і нервозність… Знаю про що кажу, бо постійно з цим стикаюся. Окремі люди толком не можуть пояснити мотиви ось такої своєї поведінки, але завжди знаходять привід для агресії. Вони ніколи не мають спокою, постійно бігають, плетуть інтриги, так ніби їх щось мучить. А це все прояви гріха, хто і як їм пояснить це я не знаю, бо вони нікого не хочуть чути – це і є ось та нечутливість. Інколи вони перелякаються, трохи призадумаються, притихнуть і все починається заново, не вчаться не на чужих не на своїх помилках. “Нечуствие, каменность, мертвость души – от запущенных и неисповеданных вовремя грехов.”

Ми всі багато грішимо перед Богом. Неприязнь, непоступливість, гнів, помста і як наслідок усього цього конфлікти. Від окремих людей часто доводиться чути: треба вміти жити. Мається на увазі крутитися – вміти увірвати, поцупити те, що погано лежить, тобто жити часто за рахунок інших. Простіше кажучи вміти вкрасти, а це гріх. Ці люди поводяться так, ніби вхопили Бога за бороду, ти їм про покаяння, а вони сміються з тебе.  Навіть промовляючи: треба вміти жити, людина грішить, бо це прояв гордині, яка і є причиною багатьох конфліктів.

Гріх позбавляє людину благодаті, умертвляє душу і тіло. До тілесних проявів гріха відносять хвороби. Майже усі хвороби дорослої людини, явно чи неявно, пов’язані з її гріхами. Не знаю чи саме це є причиною, але майже усі ці агресивні люди мають проблеми зі здоровям. Раніше я думав їм потрібно нерви лікувати, а виявляється спочатку потрібно вилікувати душу.

Суббота 22 февраля 2020
Сообщение прочтено 20 раз
nepolitika | 2020-02-22 01:00:30

Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні, бо написано: Будьте святі, Я бо святий!

І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання. І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти, що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу. Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.

Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного, бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.

Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде, а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.

 



Как послушные дети, не сообразуйтесь с прежними похотями, бывшими в неведении вашем, но, по примеру призвавшего вас Святаго, и сами будьте святы во всех поступках. Ибо написано: будьте святы, потому что Я свят.

И если вы называете Отцем Того, Который нелицеприятно судит каждого по делам, то со страхом проводи'те время странствования вашего, зная, что не тленным серебром или золотом искуплены вы от суетной жизни, преданной вам от отцов, но драгоценною Кровию Христа, как непорочного и чистого Агнца, предназначенного еще прежде создания мира, но явившегося в последние времена для вас, уверовавших чрез Него в Бога, Который воскресил Его из мертвых и дал Ему славу, чтобы вы имели веру и упование на Бога.

Послушанием истине чрез Духа, очистив души ваши к нелицемерному братолюбию, постоянно люби'те друг друга от чистого сердца, как возрожденные не от тленного семени, но от нетленного, от слова Божия, живаго и пребывающего вовек.

Ибо всякая плоть - как трава, и всякая слава человеческая - как цвет на траве: засохла трава, и цвет ее опал; но слово Господне пребывает вовек; а это есть то слово, которое вам проповедано.

Суббота 15 февраля 2020
Сообщение прочтено 14 раз
nepolitika | 2020-02-15 10:54:26

Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням! Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська. Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава. А плід правди сіється творцями миру.

Мудр ли и разумен кто из вас, докажи это на самом деле добрым поведением с мудрою кротостью. Но если в вашем сердце вы имеете горькую зависть и сварливость, то не хвалитесь и не лгите на истину. Это не есть мудрость, нисходящая свыше, но земная, душевная, бесовская, ибо где зависть и сварливость, там неустройство и всё худое. Но мудрость, сходящая свыше, во-первых, чиста, потом мирна, скромна, послушлива, полна милосердия и добрых плодов, беспристрастна и нелицемерна. Плод же правды в мире сеется у тех, которые хранят мир.

Пятница 14 февраля 2020

Сьогодні важко знайти людину, яка б була поза конфліктами й майже всім можна щось згадати, якісь гріхи. Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам (Мт. 7:1-2).

Дехто звик до безкарності і вседозволеності, й вважає це нормою. Вони думають, що їх завжди хтось прикриє, щоб вони не робили. Прикриє чи вони самі спихнуть усю вину на інших. Спочатку вони одних робили крайніми, потім інших. Вміють вони повернути так, що хтось у всьому винуватий, вони тепер не агресори, а жертви. Один раз їх оминуло і другий, але скупий двічі платить, а таких люди двічі карають, так щоб не хтось, а вони самі за все розплатилися і відповіли. В людей біда, а вони радіють, он мол які ми хитрі, ніхто нас не впіймає…”Не радуйся, когда упадет враг твой, и да не веселится сердце твое, когда он споткнется. Иначе, увидит Господь, и неугодно будет это в очах Его, и Он отвратит от него гнев Свой” (Притч. 24:17-18).

Доведи свою невинуватість, або змирися з вироком громади чи суспільства і припини сперечатися й конфліктувати. Одна справа конфлікти між чужими людьми, але я не розумію тих, хто уникає заслуженого покарання від свого ж керівництва, та ще й намагаються помститися. Люблять в нас усе повернути на свою користь, щоб заробити собі якісь бали, не вчаться люди навіть на своїх помилках. От і доводить знову нагадувати і пояснювати усе. Тратити свій час на ці не зовсім приємні речі, а сьогодні хотілося б інше згадати.

Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем, бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!

Наказания Господня, сын мой, не отвергай, и не тяготись обличением Его; ибо кого любит Господь, того наказывает и благоволит к тому, как отец к сыну своему.

Среда 12 февраля 2020
Сообщение прочтено 26 раз
nepolitika | 2020-02-12 10:49:34

Хворобу потрібно лікувати до повного одужання, інакше вона й далі буде про себе нагадувати. Якщо ж хвороба відступила, то лікування потрібно припиняти, щоб не нашкодити, щоб зажили рани чи просто забулися болючі спогади. Якщо ж хвороба періодично нагадує про себе, то вона ще не відступила. В даному випадку хвороба – це конфлікти. Це вже не той рівень протистояння, як раніше, але суперечки і спроби повернути минуле не припинилися. Тому й вирішив скористатися нагодою, щоб на цьому прикладі показати, як можна вирішувати спірні питання.

Тема конфліктів ще довго буде актуальною, але наступна така нагода буде лише через рік. До того ж тут усе так співпало, що й навмисно не придумаєш. Це яскравий приклад, бо навіть глибоко віруючі люди інколи сперечаються і це не про міжконфесійні суперечки. Суперечки інколи виникають й в межах однієї церковної громади. То що вже говорити про звичайних людей? Суперечки виникають в сімях, на вулиці, в різних громадах, бо люди не можуть визначитися хто головний. Я вже не кажу про бізнес і політику, там конфлікти, розподіл і перерозподіл сфер впливу нормальне явище.

Можна як психотерапевт пояснити все, бо людина не бачить себе зі сторони. Розповісти і спробувати показати шляхи вирішення проблем. Можна ось так, поступово і обережно, якщо є така можливість, але деякі люди й досі нікого і нічого не хочуть чути. Причин багато: люди засліпленні бажанням помсти чи просто не хочуть поступатися навіть в дрібничках.

Причинами суперечок можут бути політика, релігія, мова… Інколи люди шукають лише привід для конфліктів. Тому й на перед вибачаюся, бо не наважився перекладати розповідь про собор трьох святителів. Навіть в ЗМІ є квота на російську і значна, а в мене тут не так вже й часто вона зустрічається. Переважно то церковнославянська. Мова - це взагалі окрема болюча тема, бо й Булгаков і навіть Шевченко писали російською, але ми їх вважаємо своїми… Є багато цікавих текстів, про які корисно було б інколи згадати. Хоча б цих же авторів, але невідомо якою буде на це реакція.

Я прихильник терапевтичного підходу і профілактики хвороб – конфліктних ситуацій, але дуже довго в нас лише говорили і при цьому слова розходилися з ділами. Це багатьом надоїло, хтось просто перестав звертати на нас увагу, як на безнадійно хворих, у когось своїх проблем вистачає, а хтось просто відкинув терапевтичні методи. Тільки сказав, що щось болить, про якісь непорозуміння і маєш – “болячки немає, як і того органу, який болів”. Бо так швидше і дешевше, але ми самі винуваті, бо дуже багато часу було потрачено на ці суперечки. От і думай після цього говорити чи терпіти. А все он як просто вирішується, потрібно лише пам’ятати, що ми всі рівні перед Богом.

Сообщение прочтено 22 раз
nepolitika | 2020-02-12 10:48:55

В Константинополе долго происходили споры о том, кому из трех святителей следует отдавать предпочтение. Одна часть людей превозносила святителя Василия (память 1 января), другая стояла за Григория Богослова (память 25 января), третья почитала святителя Иоанна Златоуста (память 13 ноября).
От этого среди христиан произошли церковные раздоры: одни называли себя василианами, другие – григорианами, третьи – иоаннитами.
По воле Божией, в 1084 году митрополиту Евхаитскому Иоанну явились три святителя и, объявив, что они равны пред Богом, повелели прекратить споры и установить общий день празднования их памяти.

Суббота 8 февраля 2020
Сообщение прочтено 6 раз
nepolitika | 2020-02-08 04:38:23

Дбайте один про одного. Інколи людина на стільки заклопотана, що й не помічає куди дівається її час. Людина усе життя чимось зайнята – комусь допомагає, підтримує, виручає. Інші до цього звикають і вважають це вже нормальним, а коли ти припиняєш їм допомагати, то вони інколи навіть вимагають, щоб ти це й далі робив. Й при цьому в замін нічого не дають, а коли щось станеться, то виявляться, що усе те марно потрачені час і сили. Бо в скрутну хвилину людина не отримує тієї ж підтримки і допомоги. Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде? (Притч. 20:6).

Здавалося б не чужим допомагаєш а колегам, друзям, сусідам. Колегам з якими пропрацював багато років, але те все скінчилося й ваші шляхи розійшлися. Життя сьогодні не просте, все стрімко міняється. В гонитві за грошима чи статусом люди змінюються свої пріоритети, зявляються нові друзі і про старих вони інколи забувають. “Стремление к богатству, многопопечительность – уловка врага для нашого времени.” Політика, бізнес, конкуренція – усе це сьогодні стало частиною нашого життя. Простій людині важко у цьому розібратися й вона часто попадається на ці “уловки”. Інколи люди стільки заборгували комусь, що їм легше забути про існування цієї людини. І залишається вона біля розбитого корита, сама один на один зі своїми проблемами. Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. (Лк. 12:20-21).

Зявилися нові друзі і людина забула про справді близьких їй людей і старих друзів. А справжні друзі – це ті з ким ти виріс. Можливо вони не такі впливові як нові, але перевірені часом і ти знаєш чого від можна чекати. ”Лучше немногое при страхе Господнем, нежели большое сокровище, и при нем тревога. Лучше блюдо зелени, и при нем любовь, нежели откормленный бык, и при нем ненависть” (Притч. 15:16-17).

Інколи навпаки людина опускається до рівня нових знайомих й переймає від них не найкраще. Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде (Притч. 13:20).  Лише справжні друзі можуть сказати тобі усю правду, якою б гіркою вона не була і цим вберегти від біди.

Наслідком усього цього є страх, ворожнеча, конфлікти, бо люди до кінця не розуміють що відбувається і починають шукати винуватих у своїх бідах. Про те, що було колись давно не згадають, якщо це не повторюється. Те все було за інших обставин, але якщо людина не може зупинитися, то це явна ознака умисних дій чи того ж таки безумства. Я не претендую на істинну в останній інстанції і нікого не хочу судити, але в житті є моменти, коли ти не маєш права промовчати. Відповіді на складні питання не менш складні, але доводиться  витрачати час, щоб знову щось пояснити.

1234567Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены