<МЕТА> - Україна | Блоги | Русский
<META> - Україна
Інтернет
Реєстр
Новини
Реферати
Товари
Блоги
шукати у блозі nepolitika шукати в постах/коментарях користувача
Авторизація
Логiн:
Пароль:
 
#

Календар

 Березень 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
 
 
 
 
 
 
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Четвер 12 березня 2020
Повідомлення прочитано 35 раз
nepolitika | 2020-03-12 05:48:09

Людина, яка часто сповідується в свої гріхах не може не бути здоровою. Слабка віра і сумніви – не перепона. Потрібно обов’язково сповідуватися, каятися в слабкій вірі і сумнівах, як і в своїй немощі і гріхах… Велика віра лише у сильних духом і праведних, де нам малодушним мати таку віру? Процес покаяння – це безперервна праця по зціленню душевних язв і очищенню від гріхів, які пригнічують душу.
Показовим є духовний досвід старця Іларіона, який притримувався думки, що всякий душевний недуг є наслідком наявності в душі нерозкаяного гріха. Тому в таких хворих перш за все він старався розпитати про великі і тяжкі гріхи. Після цього старець намагався переконати людину, яка прийшла до нього за допомогою в необхідності глибокого і щирого покаяння в гріхах. Якщо він бачив таке покаяння, то як ієрей, після сповіді, відпускав гріхи. Такі бесіди і сповіді інколи потребували від старця великого терпіння, витримки і наполегливості. Одного разу він довго вмовляв одну одержиму людину спочатку перехреститися, потім випити святої води і після цього розказати все про своє життя і гріхи. Спочатку йому довелося відчути на собі прояви злоби, агресії і вислухати багато поганого на свій рахунок. Але він відпустив цю хвору людину лише тоді, коли вона змирилася, стала слухняною і повністю розкаялася в своїх гріхах на сповіді, й отримала повне зцілення.

Як тривога, то до Бога. По собі знаю скільки усього має статися в житті людини, щоб вона прийшла до Бога і навіть не прийшла, а лише стала на важкий, тернистий шлях, який до нього веде. Спочатку, прочитавши в церковній брошурі, я не звернув особливої уваги на цей текст і лише недавно повністю зрозумів про що йдеться. Непросто довіритися і знайти ось такого сильного духом і праведного старця, який вислухає і допоможе розібратися з життєвими негараздами. Інколи немічним і малодушним легше вдавати з себе сильних і впливових, щоб не втратити свій авторитет.
Останнім часом все частіше спостерігаю, яких великих зусиль доводиться докладати усім здравомислячим людям, щоб лише переконати окремих людей в тому, що вони були неправі. Та й то не на довго, до щирого покаяння таким ще дуже далеко, дехто, як той одержимий огризається і нічого й чути не хоче. Щоб ти не сказав повторює одне й те ж саме – згадує те, що було чверть століття тому назад, а того, що було вчора не пам’ятає, я вже не кажу про ті страшні речі, які вони творили тут роками, зовсім недавно. Як одержимі роблять все, щоб тільки не покаятися: огризаються, погрожують, викручуються. Ось тут граються з цифрами: хвилинами, секундами. Намагаються пересварити усіх, щоб відвернути увагу від чергового скандалу з ними пов’язаного. Хочуть перехитрити усіх – це і є те зловживання розуму і волі розумних істот, ухиляння від Бога, заміна його волі своєю. Ці люди вважають себе кращими за інших і як наслідок маємо зверхність, вседозволеність, бажання нажитися за чужий рахунок. Не всім це подобається і часто саме це є причиною конфліктів, тобто людські гріхи.
Надоїло тратити на це час, сили і здоровя. Й цього разу не хотілося далі розвивати цю тему, бо знову ж таки не подарують, довго збирався, але таки зібрався духом... Дехто каже: навіщо воно тобі, намагайся уникати таких людей, залиш їх. Не виходить в мене уникати, тримають і не відпускають. Задів їх за живе – болить, мучаться, але не каються, не йдуть шукати тих, хто б їм допоміг покаятися і зцілитися, бояться чогось… От і доводиться пояснювати і переконувати.

Пошук:
ІнформаціяСпілкуванняБізнесДозвілля
додати сайт | реклама на порталі | контекстна реклама | контакти Copyright © 1998-2010 <META> Усі права захищені