<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге pripyatchanka искать в постах/комментариях пользователя pripyatchanka
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#
Избранное
Сообщества
Блоги

Читает блоги

#
Пятница 26 августа 2011

      Україна є, була і буде. Завжди були ті, хто боровся за неї, хто йшов наперекір, хто не мовчав…. Бо  навіть просто любити Україну ніколи не було легко. Наша Історія і Культура , наш  Гімн і наш Прапор, наша Мова—це  століттями  було ознакою  протесту. Це і зараз означає позицію.  Може саме тому  любов до України—стоїчна. Це  назавжди. І якщо навіть не знаєш куди йти і з ким тобі по дорозі, варто озирнутись назад, на покоління тих, хто зберіг Україну у своєму серці…І не дати загастити пломінь віри у своїй душі, бути достойними дітьми свого народу і своєї Вітчизни, зберегти цю, таку ще нетривку, Незалежність. За неї віками боролись наші предки. Нам не можна це втратити.

Хранителі надіі.

Музика--Таня Ша

Текст --МБ

Ніби в дивному полоні ми у неба на долоні

Кожен з нас розуміє це--назавжди...Нас не зупинти
...
Читать

Четверг 14 июля 2011
Мандрівка "Поїзду українських Піонерів" ( "піонери", звісно, у своєму первісному значенні-"першопрохідці" ) закінчилсь . Почалась вона у Галіфаксі , тоді Монреаль, Торонто, Вінніпег... Я приєдналась до компаніі у Саскатуні 4 липня, звідти фото викладала на Фейсбук)).  Насамперед мені було цікаво побачити Західну Канаду, де я не була, побачити місця, куди , власне, приїжджали наші люди більше століття тому...Як починалось їх життя за океаном, де спочивають їх душі . Враження неймовірні, я би навіть сказала екзистенційні ... Пам'ятаєте ж фільм Леоніда Осики " Камінний хрест" , коли старий дядько Дідух,  залишаючи Україну, поставив по собі Камінний Хрест . І таких історій були тисячі... Побачити врешті , куди він приїхав, цей чоловік, побачити його хату--а це була реальна людина!...А разом із тим зустрітися із конгресменами, політиками, суспільними діячами , які бережуть це своє українство..  Деякі з них, так само як ми,  мокли і мерзли під Едмонтонським дощем і не нарікали.... Аби тільки бути у спільноті , відчути також подих оцієї вічності. І олімпійський чемпіон 2010 року , ковзаняр Лукас Маковскі, про якого ми тільки здогадувались, що він може бути українського походження. А він приїхав у вишиванці і привіз олімпійську медаль, сказавши, що його бабуся заповідала,  аби свої перемоги він присвячував Україні...    Словом, дякую посольству України в Канаді і особисто Ігору Осташу, всім хто організував цю неймовірні поіїздку, консульству  України також ...( по дорозі до NY зі мною трапилась історія в аеропорту Калгарі, де довелось затриматись на добу. Коли була пересадка, я запізнилась на літак не зі своєї вини. Одна, в чужому місті, без жодного знайомого і уявлення що робити...Українській громадянці не дали пропасти, скажу я вам --докладніше про пригоди напишу пізніше)))      А зараз лечу до NY, на фестиваль Союзівка, музиканти візи таки не встигли отримати, на жаль. Організатори створили певні проблеми. Що це  буде I як- не знаю...Але я вже в літаку, гітара зі мною..Пригоди продовжуються))))     P.s. Всім, хто скучає за мною у Києві-маю квиток назад на 19- те!!  P.p.s пишу з іPad , фото звідси вставляти не вмію, поставлю пізніше, як додому повернусь!!!
Четверг 5 мая 2011

..Ви пам"ятаєте, з Паоло Коельо, здається...твоє бажання обов"язково здійсниться, якщо дуже хотіти і правильно його сформулювати. Я дуже люблю музику, різну, багато, створюю свою...Це аксіома....Людина настрою. Це теорема... Коли рееструвалась на Фейсбуку (а провідником в цей світ заборонених розваг для дорослих стала моя подруга, Юлія Жмакіна, продюсер програми "Сніданок 1+1", вона і розказала мені як заповнювати аккаунт, відтоді майже рік напевно у мене в гарфі--іінформація і телебачення в мене одна прграма--Сніданок 1+1( можете глянути...). Ну і от пару тижнів тому після презентаціі на Сніданку пісні Розмалюю писанку, Юлія запропонувала мені..." а от давай ти будеш підбирати для Сніданку музичні фрагменти, ну от що ти любиш, або пісня з чимось пов"язана, або є цікава історія...І запишемо це все на даху"...Ну от ми минулого тижня записали декілька фрагментів, команда Сніданку це змонтувала....і вже другий день рубрика виходить в ефір..

 

http://www.youtube.com/watch?v=ubIwEeovBGQ

http://www.youtube.com/watch?v=xy8QioIj4nA

Ось він, цей мій дебют))...

p.s.А завтра буде фрагмент музики Карли Бруні, дуже гарна і ніжна музика)) А чому? Дивіться завтра біля 9-ї і узнаєте)))

p.p.s. Ви будете сміятись, але я не знайшла на Ютюбі кнопочку "Встроїти" для отримання HTML кода для встроювання сюди відео. Туплю щось...:-)))))

Среда 13 апреля 2011

     

Якийсь час тому мої друзі підбили мене задуматись над створенням альбому для дітей. От, мовляв, так мало українських пісеньок, аби їх вчити малят , наприклад до свят або в дитячих садочках… А й справді, подумала я… З  того моменту було перегорнуто гори дитячої літератури, а вона у нас –блискуча, вже повірте  мені. Щось із віршів написала сама,багато віршів --це  Наталя Забіла, Платон Воронько, Марійка Підгірянка……І от --альбом уже в роботі, на студіі «Кофеїн», а я--презентую прем"єру пісні «Розмалюю писанку» на вірш Катерини Перелісної ( в моїй редакціі+ приспів)   


 

Четверг 10 марта 2011

Наприкінці дня  "промов і вшанувань" хочеться згадати Тараса Григоровича без пафосу і глянцю..Хочеться вірити, Поет , який став водночас  і нервом, і стоїком духу української культури, був саме таким..Живим, імпульсивним, десь блукаючим подалі від офіціозу і фальші...

    Сергій Жадан.

"....Тарас Григорович Шевченко
зітхнув поважно й непричетно.
дістав годинника старого
і рушив повагом в дорогу....

..Він йшов врочисто тихим містом
в пивницях пиво пив імлисте
стріляв цигарки в перехожих
такий живий такий несхожий....

..Дівчата пахощами вкриті
просили в нього закурити
їм отвічав не вельми чемно
Тарас Григорович Шевченко..


...Він врешті втік із цього міста
він зник із сяючого місива
і в черешневій квітній піні
його зустріли перші півні...."

1992р.

Среда 9 марта 2011

Дякую всім, хто привітав мене сьогодні)) Це так неймовірно--постійно посміхатись, чуючи стільки приємого, знати, що весна таки точно наступила і читати особисто тобі написані смски (тобто не з масової розсилки))...Ну як... ну як можна це свято не любити...При чому тут Клара і Розa...При чому тут права за рівні можливості, якщо вже чесно...Та навіть вже  і "совкового" присмаку давно нема...

Я оце згадувала сьогодні, як в дитсадку для мам робили листівки з аплікацією-циферкою "8"...І ці підсніжники в школі...І цей "чай з тортом" на 2-му курсі філологічного факультету (у нас було всього 2 хлопці і їм було непросто)...В мене це свято, 8 березня викликає тільки приємі емоціі))) Дякую ще раз всім!

  Але особливо--за квіти)))

               P.s. А з Днем Матері мене хай вітає моя Яринка, бо я мама не для всіх, тільки для неї:-)))

 

 

 

 

Понедельник 14 февраля 2011

....Любов на світі є...:-)

 

Вторник 8 февраля 2011

 Фейсбук ніби цікавіший? http://www.facebook.com/burmaka.maria ...Це офіційна сторінка, і є ще неофіційна, звісно ж. Якось там життя більше,не? Тут трохи таке своє коло, правда? Ніби життя зупинилось....:-)  А воно насправді живе, оце життя....п.с. пам"ятаєш все...?

 

воно 

Вторник 11 января 2011

 

 

Mr Nobody. Неймовірне кіно. Давно щось таке хотіла подивитись і ось...Тепер --один з моїх улюблених фільмів, на рівні з "Eternal Sunshine of the Spotless Mind" (Тобто "Вічне сяяння чистого розуму", так, здається, це перекладали.

p.s. Джаред Лето-молодець. Шкода, що не була на концерті "30 seconds ..."

p.p.s Фільм поотримував купу нагород, але абсолютно провалився в прокаті. І це ідіотизм, бо саме такі фільми міняють свідомість і після них щось розумієш про себе.

...І ось ще на таке натрапила в мережі.  Торкнуло, бо не чекала, що саме так..Христос народився!

Суббота 1 января 2011

 Перший день Нового Року...Те, що він буде складним і так було ясно..Але події останнього передноворічного тижня дали зрозуміти, що треба брати себе в руки, знаходити сили, піднімати голову, розправляти плечі...Словом, я не знаю що треба робити, але кулаки вже стискаються, боляче бачити те, що відбуається і до чого це веде...І ставати плечем до плеча. Тільки от все менше є тих, кому справді довіряєш..

   Але...З Новим Роком! Бажаю всім і собі--Щастя, Любові, Гармоніі, Світла і Тепла!! Здоров"я близьким і успіхів дітям!! І щоб наступний рік був кращим за попередній!!

   З Новим Роком! Обнімаю всіх!

12345678Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены