Читать

Думаю символічно що саме сьогодні, в день незалежності, прийшов до мене ось такий лист з банку:

«С сожалением сообщаем Вам, что учитывая изменение ситуации на мировых рынках заимствований, в том числе, на финансовом рынке Украины, начиная с 22.09.2008 процентная ставка за пользование Вашим Кредитом увеличивается и устанавливается на уровне 19% годовых.»

Ну, я то ладно - просто достроково погашу цю 19ти відсоткову «іпотеку по українські». Але скільки я знаю бідолах що такої можливості не мають. Молоді сім’ї з дітьми, що про їх так турбується Павленко, Ющенко і Тимошенко. Бо саме збільшення державою  «облікової ставки» національного банку і є причина подорожчання кредитів. Я ще не бачив живу людину яка б скористалася «програмою молодіжного кредитування». І не важко додуматися що якщо  фінансування у десятки разів менше ніж є потреба, то доступність її буде пропорційною того чи іншого способу наближеності до цього молодіжно-кредитного корита. Хіба не правильніше і справедливіше було б розподілити ці кошти рівномірно між усіма, і не за якісь там досягнення у спорті, а просто на дітей давати автоматично при взятті іпотечного кредиту? Компенсувати хоч 1%(на скільки є можливості в держави) але усім дітям, а не тим що «пощастило».

Хоч би мені, неосвіченому тупаку, хтось об’яснив чому не відокремлюється поняття іпотечного кредиту – кредиту на будівництво нового житла, що впливає на збільшення пропозиції житла і через це на ціну в бік її зменшення, від кредиту на купівлю житла на вторинному ринку, що лише підвищує попит і збільшує ціну на нерухомість? Таким чином політика держави повинна була бути такою щоб взагалі заборонити банкам займатися кредитуванням вторинного ринку, крім молодих сімей с дітьми. Кредитування первинного ринку ж навпаки стимулювати усіма можливими для держави засобами. Обмеження кредитування вторинного ринку крім впливу на ціну, також звільнило б кошти, що до того були зайняті у цьому, і сприяло б їх переміщенню на кредитування первинного ринку. В Україні ж була інша картина. Приходиш до банку - в кредиті на первинний ринок відмовляють, а на вторинний будь ласка. Тільки обмежене коло банків кредитувало будівництво, і відсоток тому зрозуміло вищий. Цього року відбувається ще більше ідіотство. Задля подолання інфляції кредити ще важче взяти, і проценти шалені. Призупинення через це будівництва в перспективі вплине на ще більше дорожчання нерухомості, тобто спрацює на збільшення тої ж інфляції.

Добре що ми незалежні. Але нажаль ще довго будемо залежні від дураків.

Зі святом Незалежності!    

 

Читать

Украина не Швейцария, и не может себе позволить быть нейтральной. Вернее может, но недолго. Хотя впрочем, можно и не вступать в НАТО, подумаешь какой-то там Крым.

Мой тесть и теща за глаза обзывают меня уродцем. Но этим они прежде всего проявляют свое неуважение к выбору своей дочери.В отличии от "политического красавца"Медведева, Саакашвили не "приемник",а избран народом.

Ничего нет «плохого в обычных россиянах». В обычных немцах тоже ничего плохого нет. И даже скажу (шепотом) в евреях тоже ничего плохого нет , хотя «обычных евреев» и не бывает. Плохо когда «обычные» обыватели сотворят себе кумира - президента, вождя, фюрера, кормчего, и т.д. А он (положив руки на животик) начинает гражданам сеансы психотерапии проводить для повышения самооценки. Что вот, мол, у нашей ВЕЛИКОЙ родины особая МИССИЯ, мы ВЕЛИКАЯ нация, и мы не смиримся с  унизительной и позорной ролью, мы ИМ ПОКАЖЕМ. Ах, вот злодеи рейхстаг подожгли! - Освободим мир от коммунистической заразы! Ах, эрцгерцога закололи в Сараево! – Защитим братьев сербов! А «обычным» гражданам всегда симпатичен тот, кто объяснит, что они необычные. Потому идут, глупея от восторга, за «лидером» в пропасть. И можно ли осуждать нации, которых еще совсем недавно обездолили «ВЕЛИКИЕ НАЦИИ», что они с предубеждением относятся к этим «ВЕЛИКИМ НАЦИЯМ»? Так ведь немцы те хоть покаялись, и в руководстве бывших нацистов нет. А те, кто убивал в тюрьме в 1985 поэта Василя Стуса, сейчас занимаются воплощением национальных проектов.  

Заглянул на mail.ru, а там пестрят заголовки: «Пентагон не справится с Россией», «Россия выиграла игру», «Почему грузины проиграли» и т.д. Форумы захлебываются от восторженного патриотизма: «я горжусь своей Родиной великой Россией!», «А Украине стоит вообще заткнуться,и Крым вернуть России», «Ну наконец-то Россия отважилась на жесткие действия, а то ей-богу обидно за нее было, надо немедленно  начать провокации в Восточной Украине с целью дистабилизации власти Киева» . И вспомнилась Германия 30х годов, и вспомнилась Россия 1914года. И стало не грустно даже, а как-то скучно, как в пионерском лагере, где каждую неделю показывали одно и то же кино. И задумался бы кто, отчего же потом, после приступов воодушевления и патриотизма, из пепелища «великой Родины» люди неиссякаемым потоком бегут в одном и том же западном направлении. Чтобы продолжать любить «великую Родину», но жить в «проклятой Америке»?

Вчера прошел техосмотр. Взятка 200гр.  С того у кого все в порядке брали по 120гр. И хотели же вроде забрать у ГАИ функции техосмотра, и передать СТО с лицензией на техосмотр, да видно шибко большие деньги. Наверное, и Луценко перепадает, а он с Ющенко делится? Иначе как такое может быть, вымогают и берут открыто. К нам в гаражный кооператив  приехали и всех заранее предупредили сколько будет стоить.

Усі знають що Поспішайко поспішає на велосипеді, тому мені не байдужа наступна тема: Довгий час у кримському заповіднику надавалася (за гроші) можливість проїзду по романівському шосе, але з 2004го року бюрократи заборонили для велосипедистів. При чому для автомобілів така можливість збереглася. Тобто якщо у вас скажімо Mazda-3 то зможете милуватися краєвидами, а якщо лише GT Avalanche Expert то ви загроза для заповідника. Я розумію що справжні патріоти і «культурна еліта» України  зазвичай відпочивають у Туреччині та Єгипті, і до того що робиться в Криму їм діла немає. І міністерству МОЛОДІ і СПОРТУ не до МОЛОДІ, СПОРТСМЕНІВ і туристів що скоро пересуватися вільно зможуть лише вздовж тролейбусної траси між колючим дротом фазенд феодалів і посиленим режимом охорони природи від людей. Такі дрібниці, коли стільки більш важливих справ. Наприклад, бюджетні кошти, зібрані шаленими (75%!) податками на заробітну плату трудящих-жебраків, спрямовувати через «молодіжні програми» у кишеню «багатодітних» міліонерів, хлопчиків-мажорів, зірок спорту (а може і шоу бізнесу?) щоб ті змогли скористатися пільговими кредитами на житло.