Зараз одним із найнагальніших питань для України є підготовка до можливих повеней через танення снігів. Проте не менш невідкладно постають проблеми, пов’язані із весняно-польовими роботами.
Сьогодні на засідання уряду віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута доповів про стан підготовки і проведення весняно-польових робіт в 2010 році. В загальному, посівна площа під урожай поточного року буде складати майже 27 млн. га, що більше за минулорічну. У хорошому і задовільному стані знаходиться 87% посівів. Проте без труднощів не обходиться. Доведеться пересіяти майже 1 млн. га засіяної озиминою землі через цьогорічні морози. В Київській області одна з найгірших ситуацій – під крижаним покривом тут знаходиться 23% озимих. Найбільшу загрозу для весняний робіт представляє ресурсне забезпечення – недостатньо бензину і дизпалива, добрив, засобів захисту рослин. Також складнощі викликає дефіцит оборотних засобів, якими для проведення весняно-польових робіт сільхозпідприємства забезпечені лише на половину від загальної потреби. В. Слаута зазначає, що частково цей дефіцит може бути покритий за рахунок коштів Державного бюджету шляхом побічної державної підтримки і здійсненням форвардних закупівель Аграрним фондом. Іншим джерелом фінансування мають стати кредитні ресурси, проте зараз потреба в них задоволена лише на 10%. В.Слаута повідомив, що процентні ставки, під які надаються кредити підприємствам агропромислового комплексу, варіюються від 20,0% до 36,7% річних.

На думку голови виконкому Громадського руху «Разом із тобою» Ігоря Дармостука, нинішня ситуація із браком коштів знову підштовхує до необхідності перегляду системи кредитування аграрного сектору в напрямку прозорості. Розроблення ефективної системи фінансово-кредитного забезпечення цієї галузі є важливим пунктом державного стимулювання у всіх розвинених країнах Заходу. В Євросоюзі на фінансування позичок витрачається п’ята частина загального обсягу середньо – та довгострокових кредитів рентного банку. «Сьогодні система кредитування сільського господарства має бути переважно пільговою і відповідати реальним фінансовим потребам і можливостям цієї галузі. Із нинішнім рівнем відсоткових ставок продуктивний розвиток цього сегменту економіки є практично неможливим. Аграрії не одноразово наголошували, що оптимальна кредитна ставка повинна зупинитися на позначці 8% і ні в якому разі не йти вище. В іншому випадку вже через кілька років із колись могутнього аграрного експортера наша держава перетвориться на сільськогосподарського жебрака», - підсумував Ігор Дармостук.