Відео: Українська мова в Київській Русі

Дивіться також УКРАЇНСЬКА ГРАМАТИКА НА СТІНАХ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ про живу мову княжого Києва 11-13 століть - пряму попередницю сучасної української мови. А розгорнута версія та ілюстрації тут - НЕ МОЛИТВОЮ ЄДИНОЮ (українська мова в Київській Русі) 

Більшість обивателів, як в Україні так і в Россії, абсолютно щиро вважає, що давньоруські тексти були написані давньоруською ж мовою. Але насправді це не так...

Всі давньоруські тексти були написані церковно-словянською мовою київського ізводу.

Справжня давньоруська мова потрапляла в тексти лише фрагментарно і існувала у вигляді народних діалектів тогочасного Київа та його околиць. І саме по цих описках, помилках, народно-розмовних формах, що потрапляли в тексти, можна судити про те, якою мовою розмовляли в давній Руси.

Візьмемо для прикладу уривок з найвідомішого давньоруського твору – "Повісти временних літ" (початок ХІІ ст.).

...
Читать

Не так давно на повному серйозні переконувала своїх читачів (а це – вчителі, студенти-філологи, учні) у статті «Про Альошу Поповича,Іллю Муромця та Кожум’яку»,що «повість временних літ» Нестора «стародавній російський літопис», що в часи Київської Русі «в імені Олександр…була зменшувальна форма «Альоша», що слово «мур» «у стародавній російській мові означало «земля, камінь, стіна». А «муром»- «фортеця» .І нарешті-сентенція,що звучить анекдотично навіть для школяра:стали на їхньому шляху біля тієї ж річки Трубіж російські війська, очолювані Володимиром Святославовичем».

Можна було б ці перли проігнорувати, коли б все це не мало спроб дати під нього наукове підґрунтя. Зрозуміла річ школяр знає. Що в XI ст. Росії не було, то й російського літопису не могло бути, що тлумачний «Словарь древнерусского языка» імені Альоша не фіксує . Це форма, вжита в билинах, які збереглися в пізнішій російській мовній одежі, а в українській традиції він зветься олексій Попович.Слово «мур»-це не тільки питоме слово давньоруської мови, а й сучасне українське слово, яке нікому не треба пояснювати. Місто Муром ніякого відношення до «муру» не має, а пов’язується з найменуванням одного із фінських племен- муроми,племени, підкореного Києвом,яке після татаро-монгольської навали і занепаду Києва у 1392 р. перейшло під владу Москви.

Твердження, що Володимир святий водив із Києва на Трубіж «російські війська» у сьогоденній Україні ні в кого протесту не викликало, а почуте на еміграції визначення національності Володимира святого як української зустріло не кулуарне заперечення ,а розтиражоване в 30 млн. примірників зневажливе «лубочное невежество»Тут треба спокійно розібратися,хоча всі питання з’ясовані науково ще Михайлом Максимовичем. Тільки його висновки не спопуляризовані,бо суперечили панівним ідеологічним настановам.

Цікаво:жителі давньої Еллади- елліни не були греками в сучасному розумінні? Здається, тих, котрі б сумнівалися в цьому, немає. А от чи були полянські князі українцями, а чи бодай, українськими-про це і подумать страшно: один назве тебе невігласом, другий-націоналістом, третім ворогом свого таки народучи сепаристом.

Легенди про єдину давньоруську народність не витримує наукової перевірки. Київська і Переяславська земля вже в XII ст. іменуються Україною. Підкорені Руссю-Україною північні племена логічно об’єднуються і спрямовують свої зусилля на визволення з-під влади Києва.

...
Читать