Авторизация
Меню

Календарь
 Сентябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
14
19
21
23
24
25
26
27
28
29


Четверг 12 сентября 2019
Сообщение прочтено 354 раз

 Случайно попал на местном телеканале в начавшуюся уже трансляцию  выступления какого то народного ансамбля. Сначала не понял, шо они там спивают. То мадьярский, то украинский, то гибридный какой то язык. Потом дядька на русском языке  с немецким акцентом  в паузе сказал, что они считают себя украинцами, хотя вышиванки лежат дома в шкафу. Это были  «Гудаки» (англ. «Hudaki Village Band»)

– український фольклорний колектив з села Нижнє Селище (Закарпаття). Основу його репертуару складають автентичні народні пісні та мелодії з навколишніх закарпатських сіл. Учасники ансамблю – переважно аматори. Композиції виконуються без партитури, у традиційному стилі, без аранжування, електричних інструментів та спецефектів. Переможці міжнародного фолк-фестивалю «Plauener Folkherbst 2010» у німецькому місті Плауен.

Гурт заснований 2001 року австрійцем Юрґеном Крефтнером, який одружений з українкою і з 1996 року мешкає на Закарпатті. В ансамблі він виступає під псевдонімом Юра Буковинець.

Колектив багато гастролює Європою (Австрія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Словаччина, Польща, Бельгія, Угорщина). У 2003 році випустив дебютний альбом «Гудаки», у 2005 – «Музика із Гандала», у 2009 – «Гудаки не люди», у 2013 – «Вандруй!». Створено відеокліпи на пісні «На бережку», «Піпка», «Приди до ня, любку».

Гудаки - це музична плутанка, яку не може відтворити ані Барток, ані будь-які музичні творіння консерваторії. Поєднання високого, трагічного і жартівливого співу Каті, зачаровуючих мелодій з уст юної Олі, звуків від гри Васі, Віталіка, Юри і Володі, танців і співу усіх разом – це все пропонують Гудаки, але це все не можна помістити на жодній нотній партитурі.

Слухаючи музику “Гудаків”, ми переносимося в українські Карпати, переживаємо всі біди і радощі невеличкого закарпатського села. Багатовікові балади розповідають нам життєві історії про кохання та зраду, дружбу та війну, доносять до нас хороші звичаї та тягар традицій.

На Закарпатті століттями живуть поруч – українці, угорці, румуни, роми та євреї, тому й музичні кордони не є чітко вираженими. Для чого ж тоді шукати етнічну чистоту в регіоні, який за останні 100 років міняв свою державну приналежність більш як 6 разів.

*****

 Вот это, я вам скажу, эдорово! И не какие то тударги-матударги для пьянок на свадьбах. Хотя есть и такие песни. А есть и такие, что просто заставляют слушать. По душе мне мадьярские мотивы  с детства. Ещё в садике под Чардаш выплясывали. Потом Бог закинул меня служить в Угорщину. Может поэтому? Но интернационализм действа просто восхищает! И правильно сказано в сопроводиловке от UA MUSIC:  Для чого ж тоді шукати етнічну чистоту в регіоні?  А я добавлю: Не надо её вообще шукать в Украине, и особенно в Юго-Восточных регионах. Щироукраинство только распри вносит и сепарацию в  среду нашего многонационального народа страны. Будьте у себя дома щирыми, у себя в регионе, городе, селе. Но не надо выпячивать это перед остальными, которые никак не меньше других  любят именно свою родную землю в составе Украины, а с ней и всю страну.


Комментарии (17)  
Сообщение прочтено 286 раз

 Это не про Советскую Армию, о которой у меня самые светлые воспоминания. Это про женщину, которой исполнилось 70 лет, и которая была нашей гордостью в ранний период нашей жизни. Под мы и наше имеются ввиду born in  the USSR и прожившие там около половины жизни.

   12 сентября Ирине Родниной исполняется 70 лет. Трижды выиграв Олимпиаду и десять раз – чемпионаты мира, она стала самой успешной фигуристкой в истории этого вида спорта.

Другой известный фигурист – Илья Авербух – как-то сказал: «В свое время бесконечные победы Родниной и Зайцева чуть не убили парное катание. Родители не отдавали туда своих детей: 12 лет выигрывает Роднина, какой смысл заниматься бесперспективным делом?»

 Вот и всё, что я хотел упомянуть. Ведь про жизнь и биографию Ирины написаны горы текста и снят фильм...


Комментарии (12)