<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
2
3
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Записи

Понедельник 15 октября 2018

Авторська програма Олега Володарського. Герой програми Владислав Грищенко

 

«Пройдуть літа, загояться рани, приорються ворожі кладовища, забудуться пожарища і многії події поплутаються в сивих головах од частих спогадів і перетворяться уже в оповідання, але одне зостанеться незмінно вірним і незабутнім — високе і благородне почуття товариства і братства всіх УКРАІНЦІВ, що розбили і стерли з лиця землі російське-фашистське божевілля.»

Олександр Довженко «Ніч перед боєм»

Владислав Іванович Грищенко. Позивний «БУЧА». ДУК ПС. Розвідник. Командир.

Голос, знайомий з самого дитинства, умоляв приїхати на пару років і написати книгу, яка накриває мене спогадами, ностальгією, теплими дитячими мріями. Так буває – ти кидаєшся в самий епіцентр катастрофи і саме там починаєш розуміти саму суть існування... тиші... Бога.

За тим страшним і цинічним вбивством двох героїв стояло щось більше, ніж я розумів. Опинившись між двома світами, з одного боку воюючої країни, з іншого – матеріалістичним і вкрай меркантильним і жадібним. Одні – помирали, ховали, воювали і вірили, зриваючи психологічні гальма. Інші... Бог їм суддя. Головне, щоб не було пізно.

Був намір виїхати. Але після такої кількості «Сповідей», після спілкування зі стількома Героями просто не зміг. Вони не дозволили мені покинути Батьківщину в найстрашніший і найнебезпечніший момент. І, найнеймовірніше, з телефону шалено рідний з дитинства голос мені сказав: «Я розумію тебе! Ти все життя жив якось не так, якось відмінно від всіх, якось не дуже спокійно... Бережи себе!»

https://youtu.be/T_cB0nC04wY

У Бермудському трикутнику, де воюють перші, жеруть і гниють заживо інші і скотоложествують зрадники при владі, дуже важко опинитися в цілковитій самотності. Спостерігати за цим процесом ще складніше – ти бачиш як закривавлену і понівечену країну повільно і цинічно знищують. У цьому хаосі і недолугості найважливіше знайти ту країну, яку ми всі так любимо. Ту Батьківщину, про яку ми так мріємо!

Стан козаків почав відроджуватися з перших днів Майдану. Генетика раптом закипіла і почала вириватися назовні, наперекір червоній сволоті. 100-річне мовчання обернулося відродженням Нації. І, як би вони не відволікали і не опиралися цьому процесу, зупинити його не вдасться, він набирає історичних і епохальних обертів.

І тільки ці хлопці здатні змінити СВІТ. Навіжені, неспокійні, реактивні... і до нестями справедливі і чесні. Так уже сталося в цьому житті – і той хлопчисько, який чекав і чекає на мене в Європі, і герой цієї «Сповіді» дуже і дуже схожі. Тільки той розлютився і 15 років тому поїхав. Назавжди! Цей залишився і психує щодня. Хворіє Україною! Носить її в душі, в серці. Думає про передок. І кричить. Душею. Кров’ю. Генетикою. І найважливіше для цього чоловіка – повага Побратимів.

Дивлюся на нього, слухаю, розумію і говорю собі: «Господи, дякую тобі, Батьку Духовний, що ти зупинив мене!». Не зможу без них. І країна не зможе. У них інші очі, інший погляд. Вони живуть по-іншому. Ті, які готові були вмирати. Вони не прогнуться, не зламаються. Ось чому червона мерзота їх так нещадно калічить, вбиває, забиває в тюрми, і боїться... страшенно боїться.

А вони багатозначно мовчать. Дивляться і запам’ятовують, хто торгує їх рідною землею,
Читать

Среда 4 декабря 2019
Сообщение прочтено 10 раз
skorpio_52 | 2019-12-04 18:58:47

Отець Тарасій наголосив: Бог створив нас бути щасливими, а байдужістю ми вселяємо у своє життя нечистого Олег Володарський

 

Афанасіївський символ віри 

Кожен, хто бажає спастися, повинен над усе дотримуватися правдивої, загальної християнської віри. Той, хто не зберігає її в цілості та чистоті, безсумнівно є приречений на вічні муки. Правдива ж християнська віра є така: Ми поклоняємось єдиному Богові в трьох особах та трьом особам у єдиному Божестві, ми не змішуємо іпостасі та не поділяємо на частини Божественну сутність. Бо одна іпостась Отця. Інша — Сина, ще інша — Духа Святого, але Отець, і Син, і Святий Дух є одне Божество: слава Його одна, велич Його одна та вічна.

Який Отець, такий і Син, такий і Дух Святий: нестворений Отець, нестворений Син, нестворений Дух Святий. Неосяжний Отець, неосяжний Син, неосяжний Дух Святий. Вічний Отець, вічний Син, вічний Дух Святий. Але немає трьох вічних, а тільки один вічний.

Так само й немає трьох нестворених, трьох неосяжних, але є тільки один нестворений та один неосяжний. Так само всемогутній Отець, всемогутній Син, всемогутній Дух Святий. Однак не існує трьох всемогутніх, але тільки один всемогутній. Так само Отець є Бог, Син є Бог, Дух Святий є Бог. Однак не існує трьох Богів, а один Бог.

Так само Отець є Господь, Син є Господь, Дух Святий є Господь. Однак не існує трьох Господів, а один Господь. Бо так само, як християнська правда вимагає від нас визнавати кожну іпостась окремо за Бога та Господа, так само і вселенська християнська віра забороняє нам говорити про трьох Богів або Господів.

Ніхто Отця не створив, ніхто Його не зробив з нічого, ніхто Його не народив. Син тільки від Отця, незроблений, не створений, але народжений. Дух Святий від Отця та Сина не зроблений, не створений, і не народжений, але походить. Отже, є один Отець, а не три Отці, один Син, а не три Сини, один Дух Святий, а не три Духи Святих.

І серед цих трьох осіб ніхто не є першим чи останнім, ніхто не є більшим а чи меншим від іншого, а всі три іпостасі між собою однаково вічні та рівні: отже, слід поклонятися як цим трьом в одному Божестві, так і Богові в цих трьох особах. Отже тому, хто бажає спасіння належить так думати про три особи в Богові.

Але для вічного спасіння ще належить твердо вірити у втілення Господа нашого Ісуса Христа. Таким чином, правдива віра полягає в тому, що ми віруємо та сповідуємо те, що Господь наш Ісус Христос, Син Божий є Бог, і є людина. Він — Бог, перед усіма віками від єства Отця народжений, людина народжена від єства матері, досконалий Бог і досконала людина, яка має наділену розумом душу та людське тіло, що існують разом; з
Читать

Воскресенье 1 декабря 2019
Сообщение прочтено 12 раз
skorpio_52 | 2019-12-01 17:40:16

Святослав Абрам’юк, «Просвіта» – ці люди запеклі патріоти своєї країни – Олег Володарський 

 

Голова Тернопільського обласного обєднання ВУТ «Просвіта ім. Т. Шевченка» Святослав Абрамюк. Наш янгол-охоронець на Гуцульщині Лена Рашковська ще на Верховині, обговорюючи плани на майбутнє, радила нам: «Придивіться до Тернопільщини». 

 

І от, плануючи Тернопільський цикл «Сповіді», я зателефонував Лені, запитавши:

– З чого починати?

– «Просвіта». Святослав Абрам’юк, – тепло відповіла вона, – він з Верховини. Ви одразу порозумієтесь.

 

Лена не помилилася. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати Роману Мельнику, Андрію Любуню, Святославу Абрам’юку та Наталі Турчин, котрі з таким теплом та любов’ю до рідного краю допомагали нам.

 

Ініціативні, зрілі, виважені, ці люди – запеклі патріоти своєї країни. Вони знають і люблять свій край, чудово розуміючи, хто ті люди, котрі живуть своєю країною. Нам приділяли час та увагу, даючи змогу поспілкуватися з людьми, котрі так глибоко та впевнено вірують в майбутнє України.

 
...
Читать

Среда 27 ноября 2019
Сообщение прочтено 19 раз
skorpio_52 | 2019-11-27 21:22:47

Отець Михаїл молитиметься за нас усіх, щоб не сталосяОлег Володарський

 

Молитва покаяння

Владико Христе Боже, що страстями Своїми пристрастi мої зцiлив i ранами Своїми мої рани вилiкував! Подай менi, що перед Тобою багато нагрiшив, сльози розчулення; дай змогу моєму тiлу насолоджуватися пахощами Животворчого Тiла Твого, а душу мою усолоди Твоєю Чеснóю Кров’ю вiд тiєї гiркоти, котрою мене напував супротивник; пiднеси мiй розум до Тебе, бо прилип до землi, i виведи мене з ями погибелi; бо не маю покаяння, не маю душевного жалю за грiхи, не маю сльози втiшної, що приводить дiтей Твоїх до їх наслiддя. Затьмарив я розум життєвими пристрастями i, як хворий, не можу споглянути на Тебе у хворобi, не можу зiгрiтися сльозами любови до тебе. Але, Владико Господи Iсусе Христе, Скарбе добра, подай менi всецiле покаяння i серце, любов’ю наповнене, щоб шукало Тебе, подай менi благодать Твою й вiднови в менi риси Твого образу. Я покинув Тебе, але Ти не покидай мене; вийди на пошук мене, виведи мене на пасовища Твої та прилучи мене до овець óбраної Твоєї отари, насити мене з ними поживою Божественних Твоїх Таїн, молитвами Пречистої Твоєї Матерi i всiх святих Твоїх.

 

Отець Михаїл Бугай. «Сповідь» з отцем Михаїлом була останньою в той досить не простий знімальний день. Хвилювання. Занепокоєння, адже в такій щирій бесіді так важливо не потурбувати душу людини, піднявши теми, говорити на які буде некомфортно. Особливо душу, сповнену молитвою та Богом.

 

Промовляючи одні й ті ж самі слова молитви, кожна людина відчуває різне. Більше того, навіть одна й та сама людина, читаючи щодня ту саму молитву може наповнюватися зовсім різними відчуттями. Інколи на душі стає тихо та мирно. А інколи, особливо в часи випробувань, таке відчуття, ніби носиш важезне каміння. Навіть дихати починаєш як під час фізичних навантажень.

 

Під час цієї «Сповіді» я чітко усвідомив різницю між щастям та задоволенням. Віра та молитва дарують тобі любов, яка навчає тебе бути щасливим. Створює джерело щастя всередині тебе, в твоїй душі. Ти випромінюєш його, від чого в навколо тебе стає трохи більше щастя та радощів. А сам ти щасливий кожної миті, спостерігаючи кожну грань світу створеного Господом – насолоджуючись сонячним світлом, спостерігаючи за багрянцем осіннього листя, обіймаючи дитину, торкаючись ікон…

 
...
Читать

Вторник 26 ноября 2019
Сообщение прочтено 18 раз
skorpio_52 | 2019-11-26 12:50:43

Обіцянка-цяцянка від Качного, а дурневі – радість

 

Ім’я Олександра Сталіноленовича Качного добре відоме жителям Київщини. Свого часу (в період з травня 2010 року по лютий 2014 року) він займав посаду голови Київської обласної ради і встиг стати фігурантом відразу 3 антикорупційних розслідувань.

Перше з них пов’язане із незаконною передачею Київською обласною радою мисливських угідь на Білоцерківщині – Олександру Качному інкримінували використання влади чи службового становища всупереч інтересам служби; надання неправомірних преференцій при передачі землі у користування або власність та передачу земельних ресурсів у користування або власність з порушенням процедури.

Друге має таку ж спрямованість: Київська обласна рада надала у користування 30 тис. га під Києвом мисливцям клубу «Ярик» без дозволу місцевих рад – Качного звинувачували у наданні неправомірних преференцій при передачі землі у користування або власність та передачі земельних ресурсів у користування або власність з порушенням процедури.

І, нарешті, третє антикорупційне розслідування пов’язане з передачею земель Сухолуччя у незаконне володіння Віктору Януковичу – 31 липня 2012 Київська облрада з дозволу голови Качного віддала 30 тис. га лісу Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу в користування ГО «Товариство мисливців та рибалок «Кедр». Засновниками «Кедру» були Юрій Бойко, Володимир Демішкан і Сергій Тулуб. Юридична адреса клубу була в селі Нові Петрівці, де знаходиться «Межигір’я».

https://far.chesno.org/person/2092/

 

Але й на цьому в Олександра Качного не закінчились загравання із законом: під час місцевих виборів 2015 року на свій смак та розсуд поміняв результати волевиявлення жителів Київщини і «завів» до Київської обласної ради депутатів, які отримали далеко не найбільшу кількість голосів. Таким чином політична партія «Опозиційний блок» стала єдиною політсилою, яка провела зміни своїх обранців до колегіального органу Київщини.

Серед кандидатів, які мали б зайти до Київської обласної ради внаслідок рішення виборців, зафіксованого протоколами виборчкому, у Київоблраду потрапили тільки «перший номер» спиcку Олександр Качний та кандидат по 49-му виборчому округу (Таращанський район) місцевий аграрій Микола Фурдичка, який отримав 25,5% (3 389) голосів.

Замість решти чотирьох лідерів рейтингу: Юрія Грицуна, Григорія Бондаренка, Руслана Пірського та Володимира Гламазди, до Київської обласної ради стараннями Олександра Сталіноленовича потрапили пенсіонер Юрій Чередніченко (12 місце у списку), президент Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвисотмонтаж-БУД» Валерій Ксьонзенко (16 місце), заступник завідувача Центру правових досліджень гендерної політики Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Світлана Береза (19 місце) та фізична особа-підприємець
Читать

Воскресенье 24 ноября 2019
Сообщение прочтено 24 раз
skorpio_52 | 2019-11-24 23:11:13

Борис Васильович – людина небагатослівна, його репліки наче удари батога – Олег Володарський

 

Євангелія від Луки 4:22-30

22 Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: «Чи ж він не син Йосифа?». 23 А він казав їм: «Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині». 24 Він же додав: «Істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині». 25 Та я вам кажу по правді: багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю. 26 Однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки. 27 Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана». 28 Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30 Та він, пройшовши серед них, пішов далі.

 

Директор та засновник Підволочиського краєзнавчого музею Діденко Борис Васильович – людина небагатослівна. Його репліки наче удари батога. Він говорив чіткими і однозначними формулами, вміло оперуючи чудовим знанням Святого Писання. Спочатку мені з ним було складно, та трохи згодом я побачив в його очах втому від невпинної боротьби. Він бореться з проявами нечистого в собі, саме тому йому так боляче резонують пороки суспільства.

 

В серці затишного містечка Підволочиськ в Тернопільській області Борис Васильович створив краєзнавчий музей. Це його дітище. Подорожуючи Україною, спілкуючись з людьми, торкаючись їхніх душ, скрізь бачу одне й теж саме – Бог і Україна. Саме цими переконаннями сповнені і музейні зали і душа Бориса Васильовича.

 

У нього палають очі. Він цитує Біблію, постійно відкриваючи для себе нові глибини Слова Божого. Він належить до числа людей, чиє мислення відрізняється від мислення пересічної людини. Для нього вже давно не актуальне буденне, побутове, метушливе. Його світ складається із молитов, псалмів і Слова Божого.

 
...
Читать

Среда 20 ноября 2019
Сообщение прочтено 22 раз
skorpio_52 | 2019-11-20 01:44:24

«Сповідь» з отцем Василем надихає мене палко молитися за Україну – Олег Володарський

 

Молитва до Пресвятої Богородиці на чудотворній іконі «Цілителька»

Прийми, о, преблагословенна і всехвальна, велична Владичице, Діво Богородице, мої співи й молитви до Господа, які я, недосконала й грішна раба Божа й донька Твоя, зі сокрушенням серця та зі слізьми перед Твоїм образом цілющим нині приношу до Нього. За Твоїм благословенним заступництвом Господь Своєю могутньою силою і милістю кожну просьбу сповняє, скорботи полегшує, немічним здоров’я дарує, розслаблених і хворих зцілює, від біснуватих бісів виганяє, ображених від образ звільняє, прокажених очищає і малих дітей милує, а також, велична Владичице Богородице, від темниці та кайданів звільняє, усякі страждання вгамовує. Бо все стає можливим через заступництво Твоє перед Сином Твоїм, Христом Богом нашим.

О, препрославлена Мати, Пресвята Богородице! Разом з нами неустанно молися за нас, недостойних рабів Господніх і Твоїх дітей, що повсякчас славлять Небесного Отця та почитають й ублажають Тебе, і з серцем сокрушенним вшановують пречистий Твій образ, і що мають надію і віру непохитную до всеблагого й премудрого Триєдиного Бога і глибоку повагу до Тебе, Приснодіви преславної і пречистої, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь!

 

Протоієрей Василь Мокрицький, настоятель церкви Святого Духу у селі Гаї Гречинські, що на Тернопільщині. Господи, дай мені любові… подаруй мені наснаги душею обіймати всесвіт і все створене Тобою… Господи, навчи милосердю і співчуттю. Дай пізнати храмову тишу, доторкнутися до святого хреста і відчути силу Молитви.

 

Господи, врятуй мою Націю. Спаси і збережи її духовне минуле, нагадай їй про її генетику, історію, силу та міць. Все це так необхідно нам в часи надскладних випробувань. Не дозволяй нам опустити руки і дати себе знищити внутрішньому чи зовнішньому ворогу.

 

Не соромлячись своїх почуттів зізнаюся, що від священника Василя Мокрицького з моменту знайомства і до останніх секунд програми віяло Божим Дивом. Він настільки ніжно любить Господа, що поруч з ним тебе ніби огортає силою цієї віри. Ця віра в його очах. В них віддзеркалюється світло душі, котра живе в безперестанній молитві.

 
...
Читать

Воскресенье 17 ноября 2019
Сообщение прочтено 16 раз
skorpio_52 | 2019-11-17 14:54:19

Андрій Кульгавець, художник-іконописець. Яка ж це втіха – розмовляти з людиною, котра усвідомила Господа в своїй душі – Олег Володарський

 

Акафіст до преподобного Іова Ігумена і чудотворця Почаєвського. Ікос 1 

Ангелом благовісником для всіх вірних, котрі від ворогів Церкви страждали, явився істинно Ти, як через свої писання і священних книг пояснення, так і через Богоугодне житіє Твоє і славний відхід на Небеса, отче наш Іове. Тому нині, як до всієї вселенної теплого предстоятеля, що стоїш біля Престолу Владики, взиваємо:

Радуйся, істинної церкви добрий воїне.

Радуйся, православ’я світлий світильнику.

Радуйся, бо отців наших від омани єресі застеріг.

Радуйся, бо дітей їх у благочесті утвердив.

Радуйся, бо заради спасіння дім отчий з дитинства залишив.

Радуйся, бо піклуванням про душу свою приклад найкращий усім показав.

Радуйся, бо Твоїм синівським подвигом старці дивувались.

Радуйся, бо у юності в ангельському образі до них зарахований був.

Радуйся, бо обитель Угорницьку Твоїм життям просвітив.

Радуйся, бо великими трудами монастир Дубенський прославив.

Радуйся, немічних у вірі утвердження.

Радуйся, нетямущих напоумлення.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо! 

 

Андрій Кульгавець, художник-іконописець, член об’єднання іконописців в ім‘я святителя Кипріяна, митрополита Київського. Яка ж це втіха – розмовляти з людиною, котра усвідомила Господа в своїй душі. Ані буденна метушня, ані будь-що мирське, матеріалістичне не здатне згасити Божої іскри, котра веде цю людину по життю. Більше того, не повчаннями, а власним прикладом, він з перших років навчає маленьку донечку мудрості молитви та вмінню Любити, дарованому Господом. Навчає радіти в тій любові ранковому сонечку, посмішкам найдорожчих людей, падаючому з дерева багряному кленовому листочку чи грайливому кошеняті.

 

Говорячи спочатку з Мар’яною, потім з Андрієм, я наче відчував присутність всіх трьох членів цієї маленької родини, настільки глибока та всеохоплююча їх любов одне до одного та до маленької доньки. Вони завжди разом. Їх душі, думки линуть одне до одного, де б вони при цьому не знаходилися і що б не робили.

 

Читать

Среда 13 ноября 2019
Сообщение прочтено 24 раз
skorpio_52 | 2019-11-13 14:30:54

Олег Володарський: «Отець Роман Сливка – священик, котрий пише. Журналістика. Публіцистика. Він завжди серед людей»



О, Діво Маріє, Мати наша, Отець Небесний зробив Тебе Храмом та інструментом Святого Духа, щоб, прийнявши від Тебе плоть, Предвічне Слово увійшло в світ і оселилося з нами. Ти, о Мати, завжди була для нас тією провідною зіркою, яка веде до дому Отця. Як колись в Кані Галилейській Ти говорила до наших праотців, так і нині Ти звертаєшся до нас зі словами: «Зробіть все, що Він вам скаже» (Ін.2,5).
...
Читать

Воскресенье 10 ноября 2019
Сообщение прочтено 16 раз
skorpio_52 | 2019-11-10 21:20:47

Олег Володарський: «Як же це по-українськи – під час війни жити рідною Україною»

 

Співачка, волонтер Христина Панасюк

І.

Бережи себе, мій друже, бережи,

І якщо на серці туга – розкажи.

Не впади, мій друже, тільки не впади,

А до неба свої очі підведи.

Буде мир і буде спокій, знаю я,

Нас біда з’єднала – ми одна сім’я,

А журавлики здіймаються у вир

І несуть на крилах спокій нам і мир.

ПРИСПІВ:

Дай, Боже, сили нашим солдатам,

Щоб не лилась українська кров,

І щоб не плакали батько і мати,

Щоб не страждала їх вірна любов.

Дай, Боже, сили нашим солдатам,

Ти збережи їх усіх від біди!

Життя країні готові віддати,

Ворожі кулі від них відведи!

ІІ.

Ваші друзі – в яснім небі журавлі,

Уклонилися заплаканій землі.

Ми пишатимемось вами все життя,

Бо жевріє в серці біль до забуття.

Бережи себе, мій друже, бережи

І якщо в душі тривога – розкажи.

Обійми, закрий плечима від біди,

Я тебе благаю, тільки не впади!

Слова і музика: Христина Панасюк

 

Автор-виконавець Христина Панасюк. Складно любити свою Батьківщину. Складно чути інших. Та як же це по-українськи, як генетично передбачувано – під час війни свідомо присвятити своє життя рідній Україні. Немає в цьому нічого героїчного. Є лише особливе служіння самому собі, своїм принципам та переконанням. Котрі формувалися завдяки тій любові до рідної землі, котра з такою ніжністю та відданістю передавалася з покоління в покоління.

 

Це велич української душі, котру так і не змогли підкорити люті вороги. Це молитовний хор голосів Небесного воїнства, котрий тисячу років молиться за втомлену та знекровлену Націю, даючи їй змогу в молитві усвідомити себе. Не питай чому так. Краще зрозумій для чого. Що несе в собі тягар випробувань багатьох поколінь. Людині, українцю, звичайній людській душі стає неймовірно складно
Читать

123...131415Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены