<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
2
3
4
5
6
7
8
9
10
13
14
16
17
18
19
20
21
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Среда 22 апреля 2020
Сообщение прочтено 27 раз
skorpio_52 | 2020-04-22 16:25:39

Письменниця Оксана Драчковська створює світи, в яких оживають дивовижні герої – Олег Володарський 

 

Молитва батьків за дітей 

Отче Небесний! Ти поблагословив мене дітьми й поклав на мене обов’язок трудитися над їхнім вихованням. Знаю, Господи, що колись Ти побажаєш від мене звіту з цього важливого обов’язку. Свідомий (свідома) цього, звертаюся до Тебе й смиренно благаю: просвіти мій розум, щоб я своїх дітей якнайкраще провадив (провадила) згідно з Твоїми святими заповідями. Викорінюй з мого серця надмірну прив’язаність до них, яка є проявом самолюбства, щоб я не був (була) сліпий (сліпою) щодо їхніх помилок. Бережи мене, Господи, щоб я не був (не була) для них згіршенням. Дай мені так виховати моїх дітей, щоб вони дедалі більше Тебе пізнавали, любили й усе своє життя поводилися згідно з Твоєю святою волею. Пречиста Діво Маріє! Будь моїм дітям Матір’ю і заступницею. Святий Обручнику Йосипе! Опікуйся моїми дітьми. Небесні друзі моїх діточок, святі Ангели, і ви, святі Божі угодники, імена яких мої діти одержали на святому Хрещенні! Я молю вас: піклуйтеся про моїх дітей і моліть за них Всемогутнього Бога. Нехай ваше піклування й ваша молитва будуть моїм дітям охороною від усякого зла та джерелом щедрих благодатей на шляху до неба. Амінь. 

 

Письменниця, журналістка, громадська активістка Оксана Драчковська

«Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама» – це автобіографічна історія-казка для діток про себе та свого синочка Назарка, який, на жаль, із самого народження є дитиною з інвалідністю і не може ходити. Мама Оксана щодня веде боротьбу за краще майбутнє для Назарка і всіх особливих дітей. Казка розповідає діткам, що не всі люди однакові, як не варто здаватися, коли важко і як жити в цьому світі, який, здебільшого, призначений для звичайних людей.

 

– До написання книжки підштовхнув один випадок, – розповіла Оксана Драчковська. – Коли ми пішли з Назарчиком записуватися до школи. Зараз він, до слова, у 4 класі, у нього індивідуальні заняття. Коли ми прийшли тоді до школи, на перерві вийшли діти і буквально оточили Назарчика. Вони задавали масу запитань: «А чому він такий», «А чи він сидить?», «А чи це лікується, чи це не заразне?»… Я запитую: «Діти, ви ніколи не бачили такої дитини. Вони відповіли: «Ні». Я довго думала, що робити, може, якусь методичку видати. А потім згадала, що я письменниця. Моя співавторка – родичка, теж Оксана Драчковська. Вона ілюструвала книжку, і ці ілюстрації просто чудові».

Джерело:
Читать

Среда 15 апреля 2020
Сообщение прочтено 35 раз
skorpio_52 | 2020-04-15 12:11:40

Дмитро Курик неймовірно затишна людина, яка чує співрозмовника. І відповідає взаємністю Олег Володарський 

 

Майстер виготовляє шедеври своїми руками в єднанні з природою Карпатських гір, з гуцульським серцем і українською любов’ю 

Гуцульщина — етнографічна частина України, розташована в південно-східній частині Карпат (верхів’я річок Тиси, Сучави, Черемоша, Прута, Бистриці та ін.) й охоплює гірські території Прикарпаття, Буковини й Закарпаття. Наявність великих лісових масивів у краю сприяла розвитку різних видів обробки деревини, зокрема й художньої. Корені цього виду декоративно-вжиткового мистецтва сягають у далеке минуле: початком плоского різьблення на дереві можна вважати перші зарубки на корі дерева, різьблені знаки — помітки власності (ділянки землі, дороги в лісі і т. д. ). З давніх-давен різьблене оздоблення побутових предметів було повязане із символікою язичницького культу. Магічні знаки, за уявленнями наших далеких предків, повинні були оберігати їх від усякого лиха й нещастя. Вирізаючи на поверхні деревяної посудини певний знак, вони вірили, що це захистить уміщене в ній від псування, а знак, зображений над вікном чи входом, відгородить від біди житло. Після того, як християнська релігія відтіснила язичество, основним «оберегом» став хрестик (крижик), з яким, попри все, співіснували і язичні символи. Різноманітно поєднуючись, найпростіші різьблені елементи складали геометричний орнамент. Будь-який орнамент — стійкий елемент етно-національної культури, що зберігає свої особливості протягом тривалого часу. У художній обробці деревини Гуцульщини найповніше збереглись і дійшли до наших днів кращі традиції народного мистецтва минулого. Так, майже не змінились окремі давні мотиви плоского різьблення на дереві, які були поширені по всій Україні. 

Традиція оздоблювати різьбою дерев’яні побутові предмети сягає Київської Русі. Сучасні центри художньої обробки деревини знаходяться на Прикарпатті, Буковині, Закарпатті, Полтавщині, Чернігівщині, Київщині тощо. Хоча ці центри розташовані достатньо далеко одні від інших, їх декоративно-вжиткове мистецтво має чимало спільного в характері різьбленого орнаменту (використання геометричного узору), в технічних прийомах оздоблення поверхні виробу (в більшості вона полірована, лакована чи тонована), в асортименті виробів столярної і токарної роботи (шкатулки, тарілки, скриньки, бочечки та ін.). Але в кожному центрі мистецької обробки деревини наявні свої історично зумовлені особливості. Так, геометрична різьба Гуцульщини відрізняється від плоскорельєфної різьби Полтавщини як характером орнаменту, так і технічними прийомами її виконання. 

На духовний світ і естетичні уявлення гуцулів величезний вплив мала природа Карпат, з якою ніби злилося життя в цьому краї. Багата фантазія горян виявилася в яскравому своєрідному мистецтві, зокрема в різьбленні на дереві. Гуцули здавна були скотарями. Чабани вирізали на палицях зарубки, вели облік овець і свій календар, вони оздоблювали нескладним різьбленим узором ціпки, з якими ходили в горах, сопілки, посуд для масла та сиру тощо. Різьбу виконували звичайним ножем, вона
Читать

Воскресенье 12 апреля 2020
Сообщение прочтено 23 раз
skorpio_52 | 2020-04-12 08:53:45

Протоієрей Юрій Джумарик говорив про складні істини простими словами – Олег Володарський 

 

Молитва до святого Іоана Воїна 

О преславний угоднику Христів Іоане воїне, хоробрий у битвах, ворогів прогонителю і покривджених заступнику, всіх православних християн великий захиснику і угоднику Христів, пом’яни нас, грішних і недостойних рабів, у бідах, і скорботах, і печалях, і у всяких лихих напастях, і від усякого злого кривдника захисти нас, бо дано тобі благодать від Бога молитися за нас; будь нашим поборником кріпким на всіх видимих і невидимих ворогів наших, щоб твоєю допомогою і міцним заступництвом були посоромлені всі, що чинять нам зло. О великий поборнику, Іоане воїне, не забудь нас, грішних, що молимося тобі і просимо твоєї допомоги і невичерпної милості, і сподоби нас, грішних і недостойних рабів, одержати від Бога невимовні блага, які приготовлені люблячим Його, бо Йому належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

 

Протоієрей Юрій Джумарик, настоятель храму Івана Предтечі (с. Виженка Чернівецької області)

Дорога вела нас вгору, за село Виженка, а сніг і хуртовина лише ускладнювали шлях. Чорні гори і білий сніг, свобода і негода. Такі контрасти зачаровують.

 

Отець Юрій неохоче дав згоду на програму. На жаль, деякі «акули пера», намагаючись власноруч створити сенсацію, здатні спаплюжити і спотворити будь-що. Перекручування фактів, вирвані з контексту фрази, недолугі коментарі псевдоекспертів давно вже перетворили левову частку ЗМІ на маріонеток в руках своїх господарів. Маріонетки, в яких не залишилося душі, совісті та людяності.

 

Ступаючи на поріг храму, котрому більше двохсот років, мені, як вірянину, хочеться дякувати Богу за можливість відчути ту благодать, котру дарують такі місця. Храмовий дзвін самим своїм звучанням очищував душу і розум.

 
...
Читать

Суббота 11 апреля 2020
Сообщение прочтено 49 раз
skorpio_52 | 2020-04-11 09:37:26

Фальстарт местных выборов на Одесчине

Все средства хороши: выборы в Березовке уже стартовали




На войне все средства хороши. Именно так думают те, кто спровоцировал фальстарт местных выборов в городе Березовка Одесской области. Обнажив раньше времени все свои преимущества и недостатки.

До выборов в местные советы осталось несколько месяцев. Но в Березовке на Одесчине борьба за кресло мэра стартовала еще в прошлом году. А сегодня она уже достигла своего апогея – в виде «заказух» в прессе против действующего мэра, громогласных обвинений и прочих манипуляций.

И это – совсем неудивительно. Ведь Березовская городская ОТГ – довольно «лакомый» кусочек. Здесь есть не только плодородные сельскохозяйственные земли, но и относительно хорошо налаженная городская инфраструктура. Сама же Березовка производит впечатление ухоженного городка, в котором об удобстве жителей заботятся на постоянной основе.

В скором времени здесь, кстати, планируется новое территориальное объединение. В состав обновленной Березовской громады планируют войти соседние сельсоветы. А это – новые горизонты развития в случае избрания ответственного мэра, или – новые способы набивания карманов в случае прихода к власти в городе проходимцев и временщиков.

Так кто же все-таки будет с большой долей вероятности бороться за кресло мэра Березовки? Мы проанализировали возможный список претендентов. На основе открытых источников – прессы и социальных сетей.

Итак, кандидат № 1. Действующий мэр Валерий Григораш, который руководит городом с 2010 года, будет однозначно пробовать свои силы.

 

Валерий Григораш с семьей

В 2015 году он победил с внушительным результатом поддержки более 90% голосов избирателей! Выборы 2017 года в Березовскую ОТГ также принесли Григорашу победу – 80% голосов. Здесь резонно возникает вопрос: откуда такое доверие жителей Березовской громады к своему голове?

Ответ, как ни странно, на поверхности. Валерий Григораш – человек достаточно молодой, но уже с большим управленческим опытом. Он умеет находить компромиссы с региональными элитами, а главное, он не боится своих избирателей и прислушивается к их мнению – будь-то молодежь, пенсионеры или предприниматели. В. Григораш признан в городе «крепким хозяйственником» и действительно сделал для Березовки многое. Это и благоустройство городского парка, и ремонт тротуаров, и организация уличного освещения, и установка автобусных остановок, и многое-многое другое.

Негативным фактором для Валерия Григораша способен стать… только он сам. Уверовав в свою непобедимость, мэр может расслабиться и «забронзоветь», а сейчас не то время, когда «почивают на лаврах». Впрочем, если судить по объему «черного пиара», который выливается на городского голову с завидным постоянством, он живет под холодным душем. Не особо расслабишься…


Читать

Среда 1 апреля 2020
Сообщение прочтено 21 раз
skorpio_52 | 2020-04-01 14:26:53

Олег Володарський: «У Івана Гешка є сила виховувати чемпіонів і рано чи пізно ми почуємо рідний гімн на честь його вихованців»




Перемога Давида над Голіафом

Якось, коли царював Саул, у євреїв була війна з филистимлянами. Перед битвою війська вишикувались одне навпроти одного, із филистимського табору вийшов велетень на імя Голіаф. Він кричав євреям: «Навіщо нам усім воювати? Нехай хтось з ваших вийде і побореться зі мною, і якщо він убє мене, филистимляни будуть вашими рабами. Якщо ж я поборю його і вбю, то ви будете нашими рабами». Сорок днів вранці і ввечері виходив цей велетень і глузував з євреїв, лаючи полки ізраїльські. Цар Саул обіцяв велику нагороду тому, хто поборе Голіафа, та ніхто з євреїв не насмілювався виходити проти велетня. У цей час у табір єврейський прийшов Давид відвідати своїх старших братів і приніс їм їжу від батька. Почувши Голіафові слова, Давид зголосився вийти на поєдинок з цим велетнем і просив царя, щоб той дозволив йому. Однак Саул відповів: «Ти ще молодий, а він сильний і з дитячих років звик до війни». Давид же сказав: «Коли я пас овець у свого батька, то траплялось, що приходив лев чи ведмідь і хапав вівцю із отари. Я здоганяв його і видирав з пащі вівцю, а якщо він кидався на мене- то я вбивав його. Якщо Господь раніше рятував мене від лева і ведмедя, то врятує і тепер від руки цього филистимлянина». Саул погодився і сказав: «Іди, і нехай буде Господь з тобою». 

Давид поклав пять гладеньких каменів у свою пастушу торбину, взяв пращу, тобто знаряддя для кидання каміння, і пішов проти Голіафа. Велетень з презирством поглянув на Давида, який був ще дуже молодим, і з насмішкою сказав: «Хіба я пес, що ти йдеш на мене з камінням і палкою?» Давид відповів: «Ти йдеш проти мене з мечем, списом і щитом, а я йду проти тебе в імя Господа Саваофа, Бога воїнств ізраїльських, які ти ганьбив.
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены