<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Май 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
2
3
4
5
7
8
9
11
12
13
14
16
18
19
20
21
23
24
25
27
28
29
31
#

Записи

Четверг 30 мая 2019
Сообщение прочтено 25 раз
skorpio_52 | 2019-05-30 09:49:28

Отець Роман розмовляв зі мною, наче з братом. Мене переповнювала вдячність – Олег Володарський

Молитва до Пресвятої Богородиці в чудотворній Іконі Зарваницькій
(Складена Митрополитом Атаназієм Шептицьким)
Місце Божого й Твойого вдоволення я прийшов посітити, Мати милосердія, щоби м узрів велич благодати. Тобі дано Богом, непостижиму Твою славу й невисказане милосердя, в котрому я недостойний желаю Тебе почитати.
...
Читать

Воскресенье 26 мая 2019
Сообщение прочтено 48 раз
skorpio_52 | 2019-05-26 21:10:08

Руслан Трач. Він усвідомлено шукає шлях. Історичний. Духовний. Сакральний. Природа – його вчитель – Олег Володарський



Проект «Инчий Світ» народився в 2013 році і зараз ще проходить своє становлення, виробляється його ідеологія та завдання. Але це те, чим я хочу займатися і в що вкладати свої сили та вміння на ближчий десяток років. Це фото-проект, де учасники можуть по-іншому подивитися на себе і на світ в якому живуть — стати такими, як вони мріяли. Фактично — це втілення мрій! Мрій про життя, наповнене величчю і таємницею, про життя яскраве, як Карпати і таке ж непросте. Я безкінечно вдячний всім, хто розділяє мої погляди та ідеї, вдячний людям, які надихають мене.
...
Читать

Среда 22 мая 2019
Сообщение прочтено 39 раз
skorpio_52 | 2019-05-22 22:23:02

Капелан Віктор Курилюк. Його направляють туди, де смерть. А він мудро посміхається і їде саме туди – Олег Володарськи

Непереможний, неосяжний і могутній у боротьбі, Господи Боже наш! Молимо Тебе, пом’яни у Царстві Твоєму православних воїнів, у боях убитих, і прийми їх у Свої небесні світлиці як зранених мучеників, омитих своєю кров’ю, як тих, хто постраждав за Святу Церкву Твою та Батьківщину, що її благословив Ти як спадок Твій. Молимо Тебе, прийми воїнів, що відійшли до Тебе, у полки ратоборців Небесних Сил, прийми їх милістю Твоєю, бо вони віддали життя в бою за незалежність землі Української, бо захищали від ворогів православну віру, в тяжкі роки боронили Вітчизну від чужинських орд. Пом’яни, Господи, і всіх, що добрим подвигом змагалися за віддавна бережене Апостольське Православ’я, за освячену і Тобою обрану, як народ Божий, українську землю, на яку вороги Хреста і Православ’я приходили з вогнем і мечем. Прийми з миром душі рабів Твоїх, що воювали за мирне життя наше, за добробут і спокій наш, і даруй їм вічний спокій, бо вони рятували міста й села і собою захищали Батьківщину. Помилуй Твоїм милосердям убитих на війні православних ратників, прости їм усі гріхи, в цьому житті заподіяні словом чи ділом, свідомо чи несвідомо. Зглянься милостиво, о Премилосердний Господе, на рани їхні, муки, стогін і страждання, і визнай за подвиг добрий і Тобі угодний. Прийми їх милістю Твоєю, бо люті скорботи й тягарі тут понесли, перебуваючи в нестатках, у скруті, трудах і неспанні, голод, спрагу і виснаження терпіли, були, як ті вівці, що на заколення. Молимо Тебе, Господи, нехай будуть рани їхні оливою та ліками, пролитими на гріховні рани їхні. Зглянься з небес, Боже, і пом’яни мужів, убитих у розквіті літ і сил, старців — у силі духу й мужности; подивись на сердечну скорботу нашу, подивись на журбу нашу і змилосердься, Всеблагий Господи! Ти забрав від нас рідних наших, але не позбав нас Твоєї ласки: осели в Царстві Небеснім усіх повік незабутніх рабів Твоїх, як добрих воїнів, що мужньо потрудилися у страшних і вікопомних битвах; зодягни їх там у шати світлі й чисті, як тих, що вибілили тут одяг свій у крові своїй, і вінців мученицьких сподоби. Даруй їм бути спільниками у торжестві та славі переможців разом з усіма, хто воював під знаменом Хреста Твого проти світу, плоти й диявола; долучи їх до собору славних страстотерпців, добропобідних мучеників, праведних і всіх святих Твоїх. Амінь!

Віктор Курилюк, капелан, митрофорний протоієрей, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці у селі Видинів Снятинського району Івано-Франківщини. Інколи просто не можу писати. Сам не розумію чому. Натхнення розсипається на шматки і тане наче сніг на сонці. 40 програм. 40 доль. 40 українців. І кожен виринає з глибин пам’яті якось випадково, не усвідомлено. Згадуєш риси облич і відлуння душ. Щось резонуюче та контрастне, щось, чого раніше не доводилося зустрічати. І тоді ти поринаєш в ці спогади, описуючи це все, заново переживаючи цю «Сповідь».
...
Читать

Пятница 17 мая 2019
Сообщение прочтено 31 раз
skorpio_52 | 2019-05-17 22:33:01

З надзвичайно цікавою людиною – волонтером, краєзнавцем Василем Зеленчуком – нас познайомив отець Іван Рибарук – Олег володарський

Розмірковуючи про земну Вітчизну, ми, звичайно, погоджуємося з тим, що віруючі, спасенні Христом, становлять окремий народ дітей Божих незалежно від нації, і є громадянами Царства Небесного. Але ця істина не повинна робити нас байдужими до краю нашого тимчасового перебування, бо байдужість межує із зневагою. Ми ж народжуємося не з власної примхи, не вибираємо собі батьків, як і не вибираємо землі й народу для своєї появи на світ. Все дається Богом як дарунок – і чи можна зневажати Божий дар? Кожен віруючий мусить задуматися, що дарунок, який він отримав від Господа – народитися в Україні, має бути не тільки вдячно прийнятим. Він ще й зобов’язує любити той народ і ту землю, яку отримав у тимчасовий спадок, робити все можливе, щоб рідний народ пізнав світло Євангелії, а рідна земля стала благословенною.
Куди б ми не поїхали і як би довго не говорили чужою мовою, але завжди земля народження буде наймилішою, а мова дитинства – музикою. Представники нації, до якої належимо, на чужині сприймаються як брати, викликають у душі спогади про рідні місця. І спогади бувають настільки глибокими, що пригадуються не лише дорогі серцю обличчя, краєвиди, речі, кимсь сказані слова, але й запахи. Смуток, туга наповнює серце, аж до сліз – взяти б крила й полетіти на рідні плеса.
Любов до Вітчизни, до народу, з якого вийшов, є складовою тієї великої любові, яка починається з любові до ближнього й закінчується любов’ю до Господа, і яка ніколи не перестає. Тому ми глибоко помиляємося, коли говоримо, що любимо Бога, але не любимо той край, де народилися, і той народ, до якого належимо з Його волі. Бо ж наш ближній насамперед той, з ким нас єднає одна земля, одна нація, одна мова. І якщо ми не любимо його, то чи повірять нам, що ми любимо поляка чи американця. І чи буде правдою, що ми любимо народ Божий? Велике бо починається з малого! – «Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому» (Лк. 16:10).
...
Читать

Среда 15 мая 2019
Сообщение прочтено 32 раз
skorpio_52 | 2019-05-15 23:34:20

Что мешает силовикам рассматривать информацию о готовящихся преступлениях качественно и оперативно?


Однажды, изучая страницы интернет-изданий и группы правозащитников в Фейсбуке, на одном из аккаунтов мы обратили внимание на заявление о возможном преступлении. Нас поразила гражданская позиция одного заявителя. Действительно, как человек и гражданин он поступил очень честно и благородно, приняв решение дать факту огласку и уведомить силовые структуры. Не выжидая когда случится, что-то непоправимое, он обратился с заявлением в правоохранительные органы.
К большому сожалению, ответ людей в форме прозвучал где-то в таком стиле: «Нет тела, нет дела».
К счастью, в нашей нелегкой жизни есть еще сознательные граждане, у которых болит душа не только за себя, а и за общество и его безопасность.
Благодаря страницам в Фейсбуке, нам удалось связаться с автором заявления и уточнить некоторые подробности обстоятельств, заставивших сделать данное заявление. Как в большинстве серьезных криминальных дел, которые происходят на территории Украины, основными фигурантами являются люди, приближенные к власти или силовым структурам. Так и в этом деле фигурируют Виктор Ростиславович Гринюк (глава спортивной федерации, экс депутат Киевского городского совета, родственник скандально известного мэра г. Киева Леонида Черновецкого) и силовик Владимир Николаевич Видиш. Последний после разговора, в котором явно просматривается заказ на убийство, направляется в здание Службы безопасности Украины(?!).
Мы не будем вникать в подробности, ибо с материалами этого дела и заявления можно ознакомиться непосредственно на страницах автора-заявителя Дмитрия Татишвили в Фейсбуке:
https://dr ive.google .com/file/ d/1lZfz41g KbaheFAQb4 qe_1FMV6zR HSUwq/view ?fbclid=Iw AR3QZl-RWz LsNA-W8n8H 4rr6tlSHtj lzlmsgE3Yh QIbgD9gylh HNXy_Qp6E< /strong>И на Ютубе:

К сожалению, тех доводов, которые предоставляет автор заявления о возможном преступлении, маловато. Но в данном случае поражает реакция руководства силовых органов. Как реакция на заявление о готовящемся преступлении, включается бюрократическая машина, цель которой не расследовать факты побудившие сделать заявление о преступлении, а банально посылать с помощью отписок в другие инстанции (то есть – с больной головы на здоровую), лишь бы снять с себя ответственность.
Само собой напрашивается вывод: по всейвидимости нашим силовым структурам проще дождаться убийства, которое тут же будет раскрыто, так сказать, по горячим следам, после чего последуют премии, звания, ордена и медали. А, может, все же сделать работу и спасти чью-то жизнь. Не думаем, что в ходе расследования тяжело проверить как работника силовой структуры так и чиновника. Например, провести «беседу» с фигурантами, проверить на детекторе лжи или хотя бы подробно узнать обстоятельства у заявителя.
Создается впечатление, что один из фигурантов заявления – Гринюк Виктор, чиновник, который ранее в СМИ неоднократно упоминался в различных схемах Черновецкого – заслуживает у правоохранительных органов большего доверия, нежели обычный гражданин, который стал свидетелем и не боится вступить в борьбу с преступностью в стране. Но, к сожаленю, такие сознательные люди часто сталкиваются у нас с процветающей коррупцией и бюрократией.
Если руководство правоохранительных органов Украины не согласно с такой оценкой их деятельности, то что ему мешает, чтобы подобная информация рассматривалась качественно и оперативно?

Сообщение прочтено 24 раз
skorpio_52 | 2019-05-15 10:31:30

Протоієрей Василь Мороз боїться образити твою душу, аби не потурбувати в тобі Господа – Олег Володарський

Молитва до Господа Ісуса Христа (вечірня молитва)
Вседержителю, Слова Отче, Всесвятий Ісусе! З великого Милосердя Твого ніколи не покидай слугу Твого (назвати своє ім’я), а завжди в мені перебувай. Ісусе, Добрий Пастирю Твоїх овець, не віддавай мене на поталу змієві і не допусти, щоб сатана спокушував мене, бо в мені є насіння зла. Отже, Ти, Господи Боже, поклоніння достойний, Царю Святий, Ісусе Христе, охорони мене, коли я спатиму, Світлом, яке ніколи не померкне – Духом Твоїм Святим, що Ним освятив ти Своїх учнів. Подай, Господи, і мені, недосконалому і недостойному слузі Твоєму, Спасіння Твоє на ложі моєму та зцілення від усіх недуг душі й тіла, просвіти розум мій світлом розуміння Святого Євангелія Твого, душу – любов’ю до Христа Твого, серце – чистотою Слова Твого, тіло моє – Твоїми Страстями безвинними, думку мою охорони Твоїм смиренням і в слушний час підніми мене від сну на похвалу Тобі. Бо Ти є Препрославлений з Безпочатковим Твоїм Отцем і Пресвятим Духом на віки віків. Господи, Боже мій! Згрішив я в цей день словом, ділом, думкою, і Ти, як Благий і Чоловіколюбець, прости мені. Сон мирний і спокійний подай мені, Господи, і Ангела Твого Хоронителя зішли, щоб заступив і охоронив мене від усякого зла. Бо Ти є Охоронець душ і тіл наших, і Тебе славимо, Отця і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь!
Протоієрей Василь Мороз, капелан, настоятель Покровської церкви Пресвятої Богородиці (с. Підвисоке, Снятинський р-н.). Отець Василь священик в третьому поколінні. Спокійний та витриманий. Мовчазний і уважний.
...
Читать

Пятница 10 мая 2019
Сообщение прочтено 30 раз
skorpio_52 | 2019-05-10 21:01:56

Капелан Федір Мороз. Якби я зустрів цього чоловіка в воєнній чи спортивній формі, я б нізащо не впізнав в ньому священика. Він — воїн. Воїн світла. Суворий. Вимогливий. Стриманий — Олег Володарський

Військові священики Армії Української Народної Республіки
Історія українського військового духовенства — окрема тема, яка потребує детального та глибокого дослідження. Однак поряд з офіцерами слід хоча б коротко згадати про польових православних священиків, які боролися та героїчно вмирали у складі частин Армії УНР.
Першим українським військовим ієреєм був 31-літній отець Микола Маринич, який 17 квітня 1917 р. став членом Військового клубу ім. П. Полуботка. Як представник клубу, отець М. Маринич брав участь у формуванні 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького та одразу став його полковим священиком.
...
Читать

Понедельник 6 мая 2019
Сообщение прочтено 26 раз
skorpio_52 | 2019-05-06 23:37:02

Гуцулка Боцвінок Марія Михайлівна. Скільки тепла та любові в цих очах, котрі бачили і польську, і австрійську окупації, і комуністів – найлютіших наших ворогів – Олег Володарський

Гуцулiв назвали гуцулами не самi гуцули. I було в тому мало приємного. Волохи, тобто предки молдован i румунiв, так обзивали своїх неспокiйних сусiдiв, гiрських поселян. «Гоц» або «гуцул» означало буквально «розбiйник». I рiч не просто у бажаннi одних збагатитися за рахунок iнших — навпаки: горяни звикли цiлком по-робiнгудiвському «забирати в багатих i роздавати бiдним». Бути дукою, паном i вивищуватися над iншими серед них i досi не прийнято. Ба навiть шанобливе українське звертання «пан» тут досi не вживається. «Справедливим розподiлом» промишляли й Олекса Довбуш, й Устим Кармелюк — легендарнi українськi бунтарi. Та й найперша письмова згадка слова «гуцул» пов’язана iз заколотом. У документах 1754 року значиться, що якась «гуцулка» буцiм спалила пановi маєток i за те була страчена…
Але хто ж тi «гоци» i «гуцули»? Однi науковцi кажуть, що то людська мiшанка з рiзних половецьких, печенiзьких та iнших кочових племен, слов’ян, румунiв i пiзнiших утiкачiв вiд панщини, фактично — козакiв. Мовляв, на їхнiй основi сформувався й законсервувався в горах такий ось своєрiдний етнос. Згадують навiть теорiю пасiонарностi (пасiонарiї — енергiйнi, вольовi люди, якi, зокрема, не визнають суспiльних обмежень i готовi, наприклад, терпiти злигоднi в горах або днiпровських плавнях заради свободи). Нiбито цим можна пояснити небувалий темперамент гуцулiв. Бiльшiсть же етнографiв сходяться на тому, що гуцули — це справдi окрема стародавня народнiсть, i виходять при цьому з явної однорiдностi в їхнiй зовнiшностi та звичаях. Хведiр Вовк твердить: «Це чистий етнiчний тип — чужi домiшки дуже невеликi. Гуцули рiшуче не належать до чужих схiдних народiв (узи, печенiги), але до українського племенi». Хто з них ближчий до iстини, не можемо сказати. А ось думка про те, що в Українi два «полюси пасiонарностi» — Запорiжжя на пiвднi й Карпати на заходi, — погодьтеся, цiкава…
Гуцул
...
Читать

Среда 1 мая 2019
Сообщение прочтено 20 раз
skorpio_52 | 2019-05-01 13:58:22

Отець Анатолій. Бог і Україна – це те, чому присвятив своє життя цей чоловік – Олег Володарський

Отче Небесний! Ти поблагословив мене дітьми й поклав на мене обов’язок трудитися над їхнім вихованням. Знаю, Господи, що колись Ти побажаєш від мене звіту з цього важливого обов’язку. Свідомий (свідома) цього, звертаюся до Тебе й смиренно благаю: просвіти мій розум, щоб я своїх дітей якнайкраще провадив (провадила) згідно з Твоїми святими заповідями. Викорінюй з мого серця надмірну прив’язаність до них, яка є проявом самолюбства, щоб я не був (була) сліпий (сліпою) щодо їхніх помилок. Бережи мене, Господи, щоб я не був (не була) для них згіршенням. Дай мені так виховати моїх дітей, щоб вони дедалі більше Тебе пізнавали, любили й усе своє життя поводилися згідно з Твоєю святою волею. Пречиста Діво Маріє! Будь моїм дітям Матір’ю і заступницею. Святий Обручнику Йосифе! Опікуйся моїми дітьми. Небесні друзі моїх діточок, святі Ангели, і ви, святі Божі угодники, імена яких мої діти одержали на святому Хрещенні! Я молю вас: піклуйтеся про моїх дітей і моліть за них Всемогутнього Бога. Нехай ваше піклування й ваша молитва будуть моїм дітям охороною від усякого зла та джерелом щедрих благодатей на шляху до неба. Амінь!

Протоієрей Анатолій Холівчук. Капелан, настоятель Храму Святого Великомученика Юрія Переможця (с. Старі Богородчани). Бог і Україна – це те, чому присвятив своє життя цей чоловік. Священичество, Майдан, волонтерство, капеланська служба.
...
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены