<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
4
5
7
8
9
11
12
14
15
16
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 17 ноября 2019
Сообщение прочтено 9 раз
skorpio_52 | 2019-11-17 14:54:19

Андрій Кульгавець, художник-іконописець. Яка ж це втіха – розмовляти з людиною, котра усвідомила Господа в своїй душі – Олег Володарський

 

Акафіст до преподобного Іова Ігумена і чудотворця Почаєвського. Ікос 1 

Ангелом благовісником для всіх вірних, котрі від ворогів Церкви страждали, явився істинно Ти, як через свої писання і священних книг пояснення, так і через Богоугодне житіє Твоє і славний відхід на Небеса, отче наш Іове. Тому нині, як до всієї вселенної теплого предстоятеля, що стоїш біля Престолу Владики, взиваємо:

Радуйся, істинної церкви добрий воїне.

Радуйся, православ’я світлий світильнику.

Радуйся, бо отців наших від омани єресі застеріг.

Радуйся, бо дітей їх у благочесті утвердив.

Радуйся, бо заради спасіння дім отчий з дитинства залишив.

Радуйся, бо піклуванням про душу свою приклад найкращий усім показав.

Радуйся, бо Твоїм синівським подвигом старці дивувались.

Радуйся, бо у юності в ангельському образі до них зарахований був.

Радуйся, бо обитель Угорницьку Твоїм життям просвітив.

Радуйся, бо великими трудами монастир Дубенський прославив.

Радуйся, немічних у вірі утвердження.

Радуйся, нетямущих напоумлення.

Радуйся, Іове, преславний угоднику Божий і обителі Почаївської окрасо! 

 

Андрій Кульгавець, художник-іконописець, член об’єднання іконописців в ім‘я святителя Кипріяна, митрополита Київського. Яка ж це втіха – розмовляти з людиною, котра усвідомила Господа в своїй душі. Ані буденна метушня, ані будь-що мирське, матеріалістичне не здатне згасити Божої іскри, котра веде цю людину по життю. Більше того, не повчаннями, а власним прикладом, він з перших років навчає маленьку донечку мудрості молитви та вмінню Любити, дарованому Господом. Навчає радіти в тій любові ранковому сонечку, посмішкам найдорожчих людей, падаючому з дерева багряному кленовому листочку чи грайливому кошеняті.

 

Говорячи спочатку з Мар’яною, потім з Андрієм, я наче відчував присутність всіх трьох членів цієї маленької родини, настільки глибока та всеохоплююча їх любов одне до одного та до маленької доньки. Вони завжди разом. Їх душі, думки линуть одне до одного, де б вони при цьому не знаходилися і що б не робили.

 

Читать

Среда 13 ноября 2019
Сообщение прочтено 22 раз
skorpio_52 | 2019-11-13 14:30:54

Олег Володарський: «Отець Роман Сливка – священик, котрий пише. Журналістика. Публіцистика. Він завжди серед людей»



О, Діво Маріє, Мати наша, Отець Небесний зробив Тебе Храмом та інструментом Святого Духа, щоб, прийнявши від Тебе плоть, Предвічне Слово увійшло в світ і оселилося з нами. Ти, о Мати, завжди була для нас тією провідною зіркою, яка веде до дому Отця. Як колись в Кані Галилейській Ти говорила до наших праотців, так і нині Ти звертаєшся до нас зі словами: «Зробіть все, що Він вам скаже» (Ін.2,5).
...
Читать

Воскресенье 10 ноября 2019
Сообщение прочтено 12 раз
skorpio_52 | 2019-11-10 21:20:47

Олег Володарський: «Як же це по-українськи – під час війни жити рідною Україною»

 

Співачка, волонтер Христина Панасюк

І.

Бережи себе, мій друже, бережи,

І якщо на серці туга – розкажи.

Не впади, мій друже, тільки не впади,

А до неба свої очі підведи.

Буде мир і буде спокій, знаю я,

Нас біда з’єднала – ми одна сім’я,

А журавлики здіймаються у вир

І несуть на крилах спокій нам і мир.

ПРИСПІВ:

Дай, Боже, сили нашим солдатам,

Щоб не лилась українська кров,

І щоб не плакали батько і мати,

Щоб не страждала їх вірна любов.

Дай, Боже, сили нашим солдатам,

Ти збережи їх усіх від біди!

Життя країні готові віддати,

Ворожі кулі від них відведи!

ІІ.

Ваші друзі – в яснім небі журавлі,

Уклонилися заплаканій землі.

Ми пишатимемось вами все життя,

Бо жевріє в серці біль до забуття.

Бережи себе, мій друже, бережи

І якщо в душі тривога – розкажи.

Обійми, закрий плечима від біди,

Я тебе благаю, тільки не впади!

Слова і музика: Христина Панасюк

 

Автор-виконавець Христина Панасюк. Складно любити свою Батьківщину. Складно чути інших. Та як же це по-українськи, як генетично передбачувано – під час війни свідомо присвятити своє життя рідній Україні. Немає в цьому нічого героїчного. Є лише особливе служіння самому собі, своїм принципам та переконанням. Котрі формувалися завдяки тій любові до рідної землі, котра з такою ніжністю та відданістю передавалася з покоління в покоління.

 

Це велич української душі, котру так і не змогли підкорити люті вороги. Це молитовний хор голосів Небесного воїнства, котрий тисячу років молиться за втомлену та знекровлену Націю, даючи їй змогу в молитві усвідомити себе. Не питай чому так. Краще зрозумій для чого. Що несе в собі тягар випробувань багатьох поколінь. Людині, українцю, звичайній людській душі стає неймовірно складно
Читать

Среда 6 ноября 2019
Сообщение прочтено 19 раз
skorpio_52 | 2019-11-06 18:06:12

Олег Володарський: «Отець Володимир Зайчук взяв на себе величезну відповідальність — він навчає дітей»

 

На фасаді бережанського агротехічного інституту встановили пам’ятну дошку колишньому студентові, Героєві Небес ної сотні Устимові Голоднюку. Устим Голоднюк, був студентом інституту, в якому викладає отець Володимир. Устим виріс в патріотичній родині і отримав ім’я в честь Устима Кармелюка. Устим вважав, що перш ніж відростити собі чуб, треба отримати на те благословіння у батька, у старшого в роду… Саме тому на меморіальній дошці в Бережанах він зображений із чубом…

 

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
...
Читать

Воскресенье 3 ноября 2019
Сообщение прочтено 13 раз
skorpio_52 | 2019-11-03 21:25:59

Дарія Чубата висловила величезний біль про викрадену в української церкви Почаївську Лавру – Олег Володарський 




Молитва до Пресвятої Богородиці на честь Її Почаївської чудотворної ікони

До Тебе, о Богоматір, молитовно звертаємося ми, грішні, згадуючи Твої чудеса, явлені у святій Почаївській лаврі, і за свої уболіваючи гріхи. Знаємо, Владичице, знаємо, що не подобає нам, грішним, чого-небудь просити, тільки того, щоб Праведний Суддя беззаконня наші простив. Усе бо, що ми в житті перетерпіли, скорботи, і недолю, і хвороби, як плоди наших беззаконь, виросли нам; Бог попустив це для нашого виправлення. Тому все це істиною і судом Своїм навів Господь на грішних рабів Своїх, що в печалях своїх до заступництва Твого, Пречиста, вдаються і з розчуленим серцем до Тебе взивають так: гріхів і беззаконь наших, Блага, не пом’яни, але піднеси пречисті руки Твої до Сина Твого і Бога, щоб Він простив нам вчинене нами, щоб за незчисленні наші невиконання обіцяння лиця Свого від рабів Своїх не відвернув і щоб благодаті Твоєї, яка допомагає нам у спасінні, від душ наших не відняв. Так, Владичице, будь спасінню нашому заступницею і слабкодухістю нашою не погордуй, зглянься на стогони наші, що в бідах і скорботах наших перед чудотворним Твоїм образом возносимо. Просвіти зворушливими помислами розум наш, віру нашу укріпи, надію утверди, дар найсолодшої любові сподоби прийняти. Цими ж, Пречиста, даруваннями, а не хворобами і скорботами, життя наше до спасіння приводиться, але від зневіри і відчаю душі наші охорони, позбав нас, слабких, від бід, що надходять на нас, і недолі, і наклепів людських, і нестерпних хвороб. Даруй мир і благоденство Україні нашій заступництвом Твоїм, Владичице, утверди православну віру в країні нашій і в усьому світі. Церкву апостольську і соборну на приниження не віддай, устави святих отців навіки непохитними збережи і всіх, хто до Тебе вдається, від рову згубного спаси. Ще ж і єрессю зваблених братів наших або тих, що спасительну віру у гріховних пристрастях згубили, знову до істинної віри і покаяння наверни, щоб, разом з нами Твоєму чудотворному образу поклоняючись, Твоє заступництво сповідували. Сподоби ж нас, Пречиста Владичице Богородице, ще в цьому житті перемогу істини Твоїм заступництвом побачити, сподоби нас благодатну радість раніше нашої кончини сприйняти, як у давнині насельників почаївських Твоїм явленням переможцями і просвітителями агарян показала Ти, щоб усі ми, вдячним серцем разом з ангелами, і пророками, і апостолами, і з усіма святими Твоє милосердя прославляючи, віддавали славу, честь і поклоніння в Тройці славивому Богу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, навіки-віків. Амінь!

 

Чубата Дарія Дмитрівна, лікар-терапевт, громадський діяч, член НСЖУ (2003), письменниця, поетеса, депутат Тернопільської обласної ради (1998—2002, 2002—2006)

«Важкі, невтішні спогади дитинства: розруха, довжелезні черги за хлібом. Різдво при наглухо зашторених коцами вікнах, аби не почули навіть стишених співів коляди й не побачили запаленої свічки на столі. «Чорні ворони» серед ночі забирають українські родини до Сибіру. На залізничній колії товарні поїзди утрамбовані арештантами, винними лише в тому, що люблять свою Батьківщину. А ще, моє покоління – свідок знавіснілої злоби, руйнації «визволителями»
Читать

Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены