<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Сентябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
1
3
4
5
7
8
10
11
12
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 20 сентября 2020
Сообщение прочтено 16 раз
skorpio_52 | 2020-09-20 13:46:21

Шлях до Бога в ієрея Віктора Котика був не простий і багатий на випробування – Олег Володарський (відео)

 

Молитва св. Іоанна Золотоустого на всяку годину дня і ночі

Господи, не позбав мене небесних Твоїх благ. Господи, визволи мене від вічних мук. Господи, розумом чи думкою, словом чи ділом згрішив я – прости мені. Господи, визволи мене від усякого незнання, забуття, легкодухості, закам’янілої нечутливості. Господи, визволи мене від усякої спокуси. Господи, просвіти моє серце, затьмарене злою похіттю. Господи, як людина, я згрішив, Ти ж, як Бог щедрий, помилуй мене, знаючи неміч моєї душі. Господи, пошли благодать Твою на поміч мені, щоб я прославив імя Твоє Святе. Господи Ісусе Христе, запиши мене, раба Твого, в книзі життя і подай мені кінець благий.

 

Господи Боже мій, хоч нічого доброго не вчинив я перед Тобою, але дай мені з благодаті Твоєї покласти добре починання. Господи, зроси моє серце росою Твоєї благодаті. Господи неба і землі, помяни мене, грішного, мерзенного і нечистого раба Твого, у Царстві Твоїм. Господи, прийми мене в покаянні. Господи, не залишай мене. Господи, не дай мені впасти у спокусу. Господи, дай мені благі помисли. Господи, дай мені сльози каяття, память про смерть та упокорення. Господи, дай мені твердий намір покаятись у гріхах моїх. Господи, дай мені смирення, чистоту тіла мого та послух. Господи, дай мені терпіння, великодушність і лагідність. Господи, вкорени страх Твій благий в серце моє. Господи, сподоби мене любити Тебе від усієї душі моєї і в усьому виконувати волю Твою. Господи, захисти мене від лихих людей, і бісів, і пристрастей, і від усього шкідливого для мене. Господи, твори за Твоїм бажанням все, що Ти хочеш, і нехай буде воля Твоя у мені, грішнім, бо Ти Благословенний єси навіки. Амінь. 

 

У 397 році, проти власної волі, завдяки своєму ораторському таланту Іоан був обраний Архієпископом столиці Східної імперії. У Константинополі, приділяючи увагу людям, він помножував лікарні та центри доброзичливості, проголошував Благу вість у сільській місцевості та навіть готам, які оселилися в цьому районі.

Він зайняв дуже сміливі політичні позиції, виступаючи проти міністра, який хотів скасувати право на притулок, а потім захистив його від бунту, коли той шукав притулку в базиліці. Він намагався
Читать

Воскресенье 13 сентября 2020
Сообщение прочтено 27 раз
skorpio_52 | 2020-09-13 07:27:03

Священики в храмовій тиші біля ікон бачать світ зовсім іншими очима – Олег Володарський (відео)

 


Псалом 108 

Боже хвали моєї! Не мовчи. Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; за любов мою вони ворогують проти ме­не, я ж молюся; віддають мені злом за добро, і ненавистю – за любов мою. Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. Діти його хай будуть сиротами і дружина його – вдовою. Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх. Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього. Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. Коліна мої знеси­ліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. Нехай пізнають, що це – Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм. А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою. 

 

Отець Сергій Данелюк, капелан, настоятель храму Святої рівноапостольної княгині Ольги (м. Чернівці)

Тихий і затишний парк, виблискував сніговим кожухом, а на нас під куполами храму рідної української церкви чекало семеро капеланів. Ми дуже просили отця Миколу Занковича зібрати священиків в одному храмі, щоб встигнути зібрати для українців якомога більше «Сповідей» з тими, хто в тилу і на фронті підтримує нашу Націю і щодня молиться за Україну.

 
Читать

Среда 9 сентября 2020
Сообщение прочтено 20 раз
skorpio_52 | 2020-09-09 18:40:23

Ілля Стринадко усвідомлює, яка велич передана йому предками і яка його відповідальність перед наступними поколіннями Олег Володарський (відео) 




Вижниця 

Перша згадка про місто міститься у молдовському літописі за 1501 рік. У 1514–1574 роках місто перебувало під владою турків. До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдовському князівству, пізніше — Австро-Угорщині. Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов’язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями. Статус ярмаркового місця поселення отримало 1767 року.

Наприкінці XVIII століття, з початком розвитку лісової промисловості, Вижниця стає важливим пунктом торгівлі деревиною. Після регулювання русла Черемошу (1790–1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по ґрунтовій дорозі через Бояни — на Бессарабію і Поділля.

Жорстока експлуатація, свавілля чиновників і дідичів викликали масові виступи і хвилювання серед народних мас. Населення гір піднялось на антифеодальну боротьбу. В 1817—1830 роках поблизу Вижниці діяв загін опришків, очолюваний Мироном Штолюком. В 1848—1849 роках вижницькі селяни брали участь в антифеодальному русі під керівництвом Лук’яна Кобилиці.

1855 року Вижниця стала повітовим центром. Місто не раз зазнавало стихійного лиха. Черемош, виходячи з берегів під час літніх дощів, часто затоплював навколишні поселення. У 1895 році повінь майже повністю зруйнувала будинки міщан, розташовані понад річкою. На цій трагедії вирішив нажитися поміщик Рей. За високу плату він почав продавати потерпілим невеличкі ділянки, які знаходились на підвищеній терасі. Так виникла частина міста, яка зараз називається Новою Вижницею (район лікарні). У 1909 році багато будинків було знищено пожежею.

Вижниця зазнала страшного спустошення у роки Першої світової війни. Місто кілька разів переходило з рук у руки, внаслідок чого більшу частину будівель перетворили на руїни, а кількість жителів зменшилася до 500 осіб. 

Джерело < em>https:/ /7chudes.i n.ua/nomin aciyi/vyzh nytsya-che rnivetska- obl/< /a>  

 

Ілля Стринадко, краєзнавець, голова парафіяльної ради Свято-Михайлівської церкви. Вижниця Чернівецької області)

Молитва огортала домашнім затишком, а осінь за вікном наповнювала душу світлим сумом. Такі близькі серцю рядки 50 псалму, за якими звично слідують слова 90 псалму… Згадалися старогуцульські молитви Ісусу Христу, Серафиму Саровському, Георгію-переможцю.


Читать
Воскресенье 6 сентября 2020
Сообщение прочтено 43 раз
skorpio_52 | 2020-09-06 12:38:50

Дивлячись на їх невпинну працю, спершу виникає запитання: «Як вони це роблять?» — Олег Володарський

  

Такі українки як Валентина Янко і Марія Громко не схиляються ні перед ударами долі, ні перед життєвими негараздами 

 

Contra spem spero! 

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж
тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть
молодії літа?
...
Читать

Среда 2 сентября 2020
Сообщение прочтено 31 раз
skorpio_52 | 2020-09-02 15:10:17

Я ще більше закохуюся у свою країну завдяки тому, що серед нас живуть, люблять і квітнуть такі неймовірні українки – Олег Володарський (відео) 




Помилок не буває. Події, які ми притягуємо в наше життя, якими б неприємними для нас вони не були, необхідні для того, щоб ми навчилися того, чого повинні навчитися. Яким би не був наш наступний крок, він потрібен для того, щоб досягти того місця, куди ми обрали шлях.

Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон»

 

...
Читать

Среда 26 августа 2020
Сообщение прочтено 22 раз
skorpio_52 | 2020-08-26 23:16:08

Світлана Масловська активно допомагає нашій українській церкві в боротьбі з кремлівською сектою – Олег Володарський (відео)

 

«Христос каже: «Ось моя заповідь, щоб ви любили одне одного як я вас полюбив» (Івана 15: 12). Нам потрібна тиша, що прийняти ці слова та реалізувати їх. Коли ми схвильовані та неспокійні, у нас так багато причин не прощати та не любити надто легко. Та коли ми «заспокоїмо та умиротворимо наші душі», ці причини виявляються зовсім незначними. Можливо ми інколи уникаємо тиші, надаючи перевагу будь-якому шуму, словам чи безладу, бо внутрішній мир є ризикованою справою, адже робить нас пустими та бідними, розсіює гіркоту та провадить нас до дару з нас самих. Мовчазні та бідні, наші серця переповнені Святим Духом, та безмежною любов’ю. Тиша – це скромна, проте безпечна стежка до любові». 

 

Світлана Масловська, заступник голови Чернівецького ОО ВУТ «Просвіта імені Тараса Шевченка»

З відчуттям світлого суму перегортаю останні аркуші дивовижної казки, котру дарувала Буковина. Торкаюся спогадів із жадібністю дитини, котрій нарешті подарували омріяну іграшку, а зараз відправляють спати, не давши змоги награтися. В цій моїй казці залишилося не більше 20 аркушів, але на кожному з них величезна і віруюча душа.

 

Кожна «Сповідь» як щире зізнання в любові до Бога й України. Спочатку ніхто не може нічого зрозуміти й всі зі здивуванням дивляться на людину, котра проїхала 600 кілометрів, щоб поговорити про нас і нашу країну. І лише потім, побачивши та відчувши щирість та цікавість, починають говорити про те, що дає наснаги жити далі й про те, що країть душу нестерпним болем.

 

Цей діалог став для мене особливим. Перегортати цю сторінку мені вкрай важко. Такої світлої й чистої тиші я не чув вже давно. Вона довго придивлялася, не наважувалася почати діалог. Але все ж таки не змогла промовчати, коли ми торкнулися таких важливих для кожного українця тем. Спочатку вона відповідала обережно і нерішуче, та зовсім скоро повернула собі свою звичну впевненість. І все це з теплою посмішкою, відчуттям власної гідності й поваги до співрозмовника.

 
...
Читать

Вторник 25 августа 2020
Сообщение прочтено 32 раз
skorpio_52 | 2020-08-25 11:20:42

Назар відповів мені: «Війна ще не скінчилася. Останній бій ще попереду» – Олег Володарський 

  

Шана від ворога 

Біля джерел українського націоналістичного руху стоїть Українська військова організація (УВО), яку створили 1920 року в Празі колишні військові українських армій. Цікаво, що в цьому випадку українці цілком ішли в ногу з європейськими тенденціями, адже від Ірландії, де в 1919-му було створено ІRА, і до Хорватії, де в 1929-му виникли усташі, на старому континенті поширювалися революційні визвольні рухи та підпільні організації.

Перші кроки УВО засвідчили надзвичайну амбітність українців: у Львові в 1921-му та 1924-му було здійснено замахи на керівників Польської держави – маршала Йозефа Пілсудського та президента Станіслава Войцеховського. І хоча вони були невдалими, поляки зробили серйозні висновки, тому до самого падіння Польщі у вересні 1939 року жоден польський президент офіційно не відвідував Львова.

Апогеєм бойової могутності українських революціонерів стали зухвалі вбивства радянського дипломата у Львові та міністра внутрішніх справ Польщі в центрі Варшави. Обидва атентати було скоєно в час, коли Крайовий провід очолював Степан Бандера. Поляки й до сьогодні вважають Бандеру насамперед ворогом своєї держави. Підтвердженням цього є те, що за короткі півроку (1935–1936) його засудили на смертну кару, яку замінили на довічне ув’язнення, а потім ще раз дали довічний термін. Між іншим, на численних процесах над націоналістами українці часто апелювали до бойового досвіду поляків, коли вони воювали проти царського режиму. А перед стратою Біласа й Данилишина, українських бойовиків, засуджених на повішання, колишні соратники Пілсудського по революційній діяльності звернулися до «пана президента Річпосполитої помилувати в ім’я людських засад трьох українців, засуджених наглим судом у Львові на кару смерті і які в своєму переконанні боролися за волю свого народу».

Активність ОУН отримала відповідну оцінку й у польських ЗМІ. «Таємнича ОУН – Організація українських націоналістів – є нині сильнішою за всі українські легальні партії разом узяті. Вона панує над молоддю, вона творить загальну опінію, вона працює зі страшним темпом, щоб втягнути маси в крутіж революції», – так писала про ОУН у 1933 році газета Bunt młodyсh.

А за два роки, коли розпочалися процеси над «Бандерою та товаришами», ціла низка польських видань позитивно написала про українських революціонерів: «Хай українських націоналістів буде тільки жменька, проте напруження жертовності, посвяти й героїзму тієї жменьки таке явно велике, що його вистачає не лише на те, щоб воскресити, а навіть створити націю» (Prosto z mostu). «…Судді повинні пам’ятати, що мають судити людину, яка хоч і скоїла найтяжчий злочин, проте заслуговує на пошану, бо вона потоптала закони в боротьбі за ідею» (Polonia). «…Три четвертини польської преси, що протягом сімнадцяти років не хотіли знати слова «український», впродовж цих трьох тижнів навчилися цього слова і вже його не забудуть…» (Wiadomości literackie).

Подібної думки
Читать

Воскресенье 16 августа 2020
Сообщение прочтено 28 раз
skorpio_52 | 2020-08-16 14:16:06

Олег Володарський: «Нам важливо пам’ятати про ті твердині українства, котрі допомогли нам зберегти себе — «ПЛАСТ», ОУН, УПА»




Пластовий закон

Три головні обов’язки пластуна, зокрема, зобов’язують пластунів дотримуватись пластового закону. Пластовий закон — це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ пластуна. Закон вимагає від нас активності, щоб ми розвивались та вдосконалювали свій характер. Він торкається внутрішнього життя пластуна. Точки пластового закону повинні бути «провідними лініями» поведінки у життєвій грі. Юнак чи юначка, вступаючи до організації, вирішують зробити цю поведінку частиною свого щоденного життя. У пластовому законі з’ясовані прикмети пластуна, які є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже тривалими основами культурного світу, узгоджені з християнською етикою та ідеалами:

Пластун словний.

Один раз даного слова дотримується, незважаючи на перепони.

Пластун сумлінний.

Кожне діло, за яке добровільно взявся, виконує по змозі якнайліпше.

Пластун точний.

Дотримується визначених меж початку чи кінця якогось заняття або виконання дорученого завдання.

Пластун ощадний.

Без потреби і користі не витрачає ні грошей, ні часу, ні енергії. Якщо щось залишається, зберігає на той час, коли буде потрібно.

Пластун справедливий.

Він без вагання признає і віддає кожному все, що тому належить. У кожному змаганні дотримується засад «чесної гри».

Пластун увічливий.

Допомагає у добрій справі, якщо є потреба, уступає, кому слід, першість і гарно поводиться з усіма. Його увічливість не повинна робити враження принизливості, бо це суперечить лицарським законам.

Пластун братерський і доброзичливий.

Почуває себе братом усіх пластунів, а також інших людей. Він не дошкуляє нікому, не кривдить живих істот. Працює у відповідності до своїх сил для добра, скріплення і розвитку власного народу, без сліпої ненависті до загалу членів іншої національної спільноти.

Пластун врівноважений.

Не діє ніколи під впливом хвилинних настроїв (гніву, розпачу тощо).

Пластун корисний.

Займається тим, що приносить чесну і справжню користь собі самому та іншим. Також цінити і шанує працю інших людей. Він визнає значення праці у такій послідовності: праця для розвитку всього людства; праця для власного народу, праця для себе самого.

Пластун слухняний
Читать

Четверг 13 августа 2020
Сообщение прочтено 29 раз
skorpio_52 | 2020-08-13 20:17:04

Олексій своїми очима бачив, як ми втрачали рідну Луганщину – Олег Володарський (відео)

 

«Російська весна 2014 року була синтезом фашизму, сталінізму, російського націоналізму та російського православ’я, або тим, що Ларуель назвав червоним, білим і коричневим компонентами проекту «Новоросія». Голова департаменту громадських зв’язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін сказав: «Це ж зовсім не таємниця, що на боці російських маріонеток війну також ведуть справжні російські нацисти». Початок 2014 року на Сході України був «весняною порою для російських ультранаціоналістів і неонацистів». Ідеологічно на «російську весну» помітно вплинули російські емігрантські фашистські та євразійські автори міжвоєнного періоду, ідеї яких російська націоналістична думка засвоїла у часи пізнього Радянського Союзу та в незалежній Російській Федерації.»

Джерело: ht tps://www. istpravda. com.ua/art icles/2019 /03/22/153 870/< /a>  

 

Олексій Гладков, вимушений переселенець

Йому було складно говорити. А мені було неймовірно боляче це чути. Страшні слова, та ще страшніший той біль, котрий стоїть за цими словами. Олексій своїми очима бачив, як ми втрачали рідну та любу Луганщину. Він не міг повірити, що ті люди, котрі ще зовсім нещодавно віталися з ним, ходили одними вулицями, жили в одному місті, раптом так несамовито зненавиділи свою країну.

 

Йому здавалося, що це жахливий сон, що він от-от прокинеться і все стане як раніше. Але це жахіття не завершувалося, а лише набирало обертів. Він озирався навкруги, намагався зібрати останні крихти українства, але його ставало все менше. Дзвінки залишались без відповіді, посмішки на вулицях великого красивого міста стали рідкістю, а за українську мову чи відвідування української церкви – смертна кара. Знову на нашій землі настали часи, коли смертельно небезпечно бути українцем в Україні. Знову на нашу землю прийшов московитський терор. Історія повторюється. І буде повторювати знов і знов, поки ми не вивчимо цей урок раз і назавжди.

 

В цьому хаосі, сповненому неймовірного болю. Він вкрай ризикував. Під впливом алкоголю і пропаганди, враз зросійщені фашисти наступали йому на п’яти. Він вже фактично потрапив в розстрільний список. Просто дивом залився живим. Вберегло. Захистило. Виштовхнуло із самого епіцентру цього лиха. Він зумів врятуватися сам і врятувати дружину та дітей. Тільки він знає, чого йому це коштувало. Та я ані на мить не сумніваюся, що без милості Божої тут не обійшлося. Матір божа обійняла руками душі, котрі вірять в Україну і понесла на своїх священних крилах туди, де квітне українство.

 
...
Читать

Воскресенье 9 августа 2020
Сообщение прочтено 24 раз
skorpio_52 | 2020-08-09 18:04:02

Щоденна праця Михайла та його колег — це щогодинна боротьба за життя маленьких українців — Олег Володарський (відео) 

 

Молитва до святої Параскевії П’ятниці при хворобі дитини

О свята і преблаженна мученице Христова Параскевіє, красо дівоче, мучеників похвало, чистоти образе, доблести дзеркало, премудрих подиве, віри християнської покрове, ідольського обману викривателько, Євангелія Божественного поборнице, заповідей Господніх послідовнице! Ти сподобилася прийти до пристановища спокою вічного і в чертозі Нареченого Твого Христа Бога велично веселитися. Ти особливим вінцем дівоцтва і мучеництва прикрашена. Молимо Тебе, свята Мученице, будь нашою блаженною заступницею перед Христом Богом, турботою Якого Ти звеселяєшся. Моли Всемилостивого, Який словом очі сліпим відкрив, щоби визволив дитину мою від хвороби тілесних та душевних очей наших. Розжени Своїми молитвами святими морок темний гріхів наших. Поспіши, о свята Параскевіє, на поміч мені й дитині моїй, — випроси в Бога зцілення душі і тіла. Щоб за Твоєю допомогою ми з пітьми вийшли в світлі віри істинної та діянь божественних. Амінь.

 

Гнатюк Михайло Георгійович, завідувач відділення кардіоонкогематології Чернівецької обласної дитячої лікарні, лікар вищої категорії

Тиша…

Тобі так мало залишилось

Творити, бачить і любить

Люби життя і все, що мило

Гріхи попробуй відмолить.

Не треба марно і наївно

Чекати чистих почуттів

Чого надіятись на диво

Коли не бачать всіх плюсів.

Чому не має в душі пісні

І думи радість не несуть

Чужі приносять такі вісті,

Що я не міг таке збагнуть.

Тоді попробуй наодинці

У тиші, райській самоті

Та порадій отій привичці,

Що знову ти на тім коні…

Немає кращого у світі

Ніж твердо знати і любить

Поглинувши у чуйні мислі

Бажання, радість приносить…

Михайло Гнатюк, 09.11.2013 року

 

Читать

123Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены