Зрозуміло / Понятно
Шановний користувач!
На жаль, ми вимушені закрити цей проект і з 30 листопада 2020 він перестане працювати. Просимо свої вибачення за можливі незручності.

Уважаемый пользователь!
К сожалению, мы вынуждены закрыть этот проект и с 30 ноября 2020 он перестанет работать. Приносим свои извинения за возможные неудобства.
<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Апрель 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Четверг 13 августа 2020
Сообщение прочтено 41 раз
skorpio_52 | 2020-08-13 20:17:04

Олексій своїми очима бачив, як ми втрачали рідну Луганщину – Олег Володарський (відео)

 

«Російська весна 2014 року була синтезом фашизму, сталінізму, російського націоналізму та російського православ’я, або тим, що Ларуель назвав червоним, білим і коричневим компонентами проекту «Новоросія». Голова департаменту громадських зв’язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін сказав: «Це ж зовсім не таємниця, що на боці російських маріонеток війну також ведуть справжні російські нацисти». Початок 2014 року на Сході України був «весняною порою для російських ультранаціоналістів і неонацистів». Ідеологічно на «російську весну» помітно вплинули російські емігрантські фашистські та євразійські автори міжвоєнного періоду, ідеї яких російська націоналістична думка засвоїла у часи пізнього Радянського Союзу та в незалежній Російській Федерації.»

Джерело: ht tps://www. istpravda. com.ua/art icles/2019 /03/22/153 870/< /a>  

 

Олексій Гладков, вимушений переселенець

Йому було складно говорити. А мені було неймовірно боляче це чути. Страшні слова, та ще страшніший той біль, котрий стоїть за цими словами. Олексій своїми очима бачив, як ми втрачали рідну та любу Луганщину. Він не міг повірити, що ті люди, котрі ще зовсім нещодавно віталися з ним, ходили одними вулицями, жили в одному місті, раптом так несамовито зненавиділи свою країну.

 

Йому здавалося, що це жахливий сон, що він от-от прокинеться і все стане як раніше. Але це жахіття не завершувалося, а лише набирало обертів. Він озирався навкруги, намагався зібрати останні крихти українства, але його ставало все менше. Дзвінки залишались без відповіді, посмішки на вулицях великого красивого міста стали рідкістю, а за українську мову чи відвідування української церкви – смертна кара. Знову на нашій землі настали часи, коли смертельно небезпечно бути українцем в Україні. Знову на нашу землю прийшов московитський терор. Історія повторюється. І буде повторювати знов і знов, поки ми не вивчимо цей урок раз і назавжди.

 

В цьому хаосі, сповненому неймовірного болю. Він вкрай ризикував. Під впливом алкоголю і пропаганди, враз зросійщені фашисти наступали йому на п’яти. Він вже фактично потрапив в розстрільний список. Просто дивом залився живим. Вберегло. Захистило. Виштовхнуло із самого епіцентру цього лиха. Він зумів врятуватися сам і врятувати дружину та дітей. Тільки він знає, чого йому це коштувало. Та я ані на мить не сумніваюся, що без милості Божої тут не обійшлося. Матір божа обійняла руками душі, котрі вірять в Україну і понесла на своїх священних крилах туди, де квітне українство.

 
...
Читать

Воскресенье 9 августа 2020
Сообщение прочтено 39 раз
skorpio_52 | 2020-08-09 18:04:02

Щоденна праця Михайла та його колег — це щогодинна боротьба за життя маленьких українців — Олег Володарський (відео) 

 

Молитва до святої Параскевії П’ятниці при хворобі дитини

О свята і преблаженна мученице Христова Параскевіє, красо дівоче, мучеників похвало, чистоти образе, доблести дзеркало, премудрих подиве, віри християнської покрове, ідольського обману викривателько, Євангелія Божественного поборнице, заповідей Господніх послідовнице! Ти сподобилася прийти до пристановища спокою вічного і в чертозі Нареченого Твого Христа Бога велично веселитися. Ти особливим вінцем дівоцтва і мучеництва прикрашена. Молимо Тебе, свята Мученице, будь нашою блаженною заступницею перед Христом Богом, турботою Якого Ти звеселяєшся. Моли Всемилостивого, Який словом очі сліпим відкрив, щоби визволив дитину мою від хвороби тілесних та душевних очей наших. Розжени Своїми молитвами святими морок темний гріхів наших. Поспіши, о свята Параскевіє, на поміч мені й дитині моїй, — випроси в Бога зцілення душі і тіла. Щоб за Твоєю допомогою ми з пітьми вийшли в світлі віри істинної та діянь божественних. Амінь.

 

Гнатюк Михайло Георгійович, завідувач відділення кардіоонкогематології Чернівецької обласної дитячої лікарні, лікар вищої категорії

Тиша…

Тобі так мало залишилось

Творити, бачить і любить

Люби життя і все, що мило

Гріхи попробуй відмолить.

Не треба марно і наївно

Чекати чистих почуттів

Чого надіятись на диво

Коли не бачать всіх плюсів.

Чому не має в душі пісні

І думи радість не несуть

Чужі приносять такі вісті,

Що я не міг таке збагнуть.

Тоді попробуй наодинці

У тиші, райській самоті

Та порадій отій привичці,

Що знову ти на тім коні…

Немає кращого у світі

Ніж твердо знати і любить

Поглинувши у чуйні мислі

Бажання, радість приносить…

Михайло Гнатюк, 09.11.2013 року

 

Читать

Среда 5 августа 2020
Сообщение прочтено 53 раз
skorpio_52 | 2020-08-05 23:27:58

Бунт українства. Він відбудеться, бо закладений у фундамент нашої генетики – Олег Володарський (відео) 

 

«Родина педагогів з Макіївки у липні 2014 року переїхала до Чернівців, бо не змогла змиритись з окупацією. Із захопленням Донецька інтелігенти не змирились, але протистояти сепаратистам зі зброєю не змогли, тому переїхали на Західну Україну. Заступник керівника Донецького обласного молодіжного центру Олег Козловський із жахом згадує, коли озброєні люди намагались вивідати в нього координати патріотичних молодіжних організацій. Російськомовний історик за освітою Олег Козловський з Макіївки бездоганно розмовляє українською та вдягнув елегантну вишиванку. Він каже: це його особистий вибір після подій на Сході. В Донецьку на період окупації Олег був заступником керівника місцевого молодіжного центру».

Джерело https ://acc.cv. ua/news/ch ernivtsi/t am-gotovi- borotisya- --peresele nec-o-kozl ovskiy-vid eo-11554

 

Вимушений переселенець з Донбасу Олег Козловський:

«Там за атмосферою 1937 рік, там людей забирають просто з вулиць, там приходять та влаштовують так звану, націоналізацію, там люди вимушені просто боротись за виживання. Увесь цей час ви можете спостерігати інформацію, що там існують загони партизанські, які продовжують боротись, боротись в тому числі зі зброєю». 

 

Дощ сльозами омивав втомлену серпневою спекою землю. Сонце, що лише мить тому осяювало і зігрівало, сховалося за похмурими хмарами. Мені несподівано складно стало зібратися з думками для написання цієї статті. Занадто вже вона важлива і принципова для мене, як для українця. Це «Сповідь», котра покликана робити людей кращими. Добрішими. Свідомішими. З першої спроби, після вранішньої молитви, так і не зміг написати ані рядка. І лише після повторного звернення до Господа відчув в собі наснагу висловити словами те, що переповнює душу.

 

Перед очима зруйновані будинки з вибитими вікнами, сліди згарищ і воронки снарядів, що страшними шрамами спотворюють ще зовсім недавно такий процвітаючий край. Біль в дитячих очах. Війна. Розруха. Горе людей, котрі зіткнулися з величезною прірвою… між ними і Україною. У когось вистачило сил вирватися зі
Читать

Вторник 4 августа 2020
Сообщение прочтено 59 раз
skorpio_52 | 2020-08-04 10:54:42

Хочу відкрити Нації одразу три українські душі – Олег Володарський (відео) 

В компанії депутата Миколи Ганчука та інженера Івана Звоздецького, опинилася любляча дружина, матір і волонтер Руслана Лук’янчук 




Найдавніша письмова згадка про Заставну датується 1589 роком. Перші поселенці прийшли в Заставну з півночі ще у ХІІ столітті. Походження назви міста не до кінця зясовано, хоча, ймовірно, що назва міста походить від митної «застави», яка розташовувалася тут на переправі через річку Совиця. Існує також думка, що містечко отримало назву завдяки своєму розташуванню: Заставну оточують три ставки.

 

У Галицько-Волинському літописі згадується дорога від Василева — тодішнього великого торгового центру на Дністрі — до Чернівців. У найвдалішому місці для переправи через річку Совицю стояла «застава» — щось на зразок контрольно-пропускного пункту, де брали мито з купців. Ця річка, яка в ті часи була повноводною, перетворилася у наші дні на невеличкий потічок. Хоча є й інші версії щодо назви. З XVII ст. Заставнівські землі переходили з рук в руки різним панам. Жителями-кріпаками власники торгували як звичайним товаром. Феодальні маєтки дробилися і продавалися. За часів панування Австрії в місті знаходилася резиденція повітового суду.

Герб Заставни румунського періоду був затверджений 1934 року. В щиті зображено два срібних рибальських гачки в червоному полі, внизу в срібних хвилях — червона риба. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. Пізніше, 18 липня 2001 року рішенням XXI сесії міської ради XXIII скликання герб міста було змінено на новий, який діє і на сьогоднішній день.

Дж ерело < /a> < /span>

 
...
Читать

Среда 22 июля 2020
Сообщение прочтено 23 раз
skorpio_52 | 2020-07-22 13:08:47

Зоряна Кифуляк бачить цей світ іншим, зберігаючи це своє бачення глибоко в собі – Олег Володарський (відео) 

 

«Монотипія – розвиток художньої уяви та фантазії»

«Слово «монотипія» (від грецького – один єдиний, слід, відбиток). Отже, монотипія – така техніка, коли за допомогою відбивання (друкування) отримують лише один екземпляр. Монотипія відома з ХVІІ ст. художники не часто звертаються до цієї техніки, бо вона вимагає великої уваги. Крім того, не можна, як у графіці, отримувати багато екземплярів. Але ця своєрідна техніка має свої художні цінності. Монотипію можна виконувати як акварельними, так і олійними фарбами. Друкується зображення на папері. Папір може бути різноманітним товстим і тонким. 

 

Для виконання монотипії слід мати пластину з металу, скла, кераміки, пластмаси або поліетиленову чи целофанову плівку, папір для чорновика і чистого відбитка, олівець, фарбу, фотовалик, мило, кілька газет, скіпідар, ножиці й тканину. Але не для всіх видів монотипії потрібні ці речі. Наприклад, для монотипії виконаної аквареллю не потрібно скіпідару, валика, тканини, а потрібно мило. Але завжди для монотипії треба мати пластинку, на якій малюється і з якої відбивається зображення. Найзручнішою є пластина зі скла або прозорої пластмаси, бо через неї добре видно малюнок олівцем. Папір для монотипії (чистового відбитка) треба зволожувати водою. Папір треба для початку змити ватним тампоном з двох сторін, а потім занурити у ванну з водою на декілька годин. Для друкування папір має бути вологий, але не мокрий, зайву воду вбирають газетами або аркушами чистого паперу».

 

Кифуляк Зоряна, художниця, викладачка живопису

Дюрер склав перший в Європі так званий магі чний квадрат, який зобразив на своїй гравюрі
Читать

Воскресенье 19 июля 2020
Сообщение прочтено 36 раз
skorpio_52 | 2020-07-19 17:33:39

Юрію Аксентійовичу болить все те, що відбувається з рідною країною і втомленими війною українцями – Олег Володарський

 

Заліщицька трагедія, вчинена сталінським режимом, має згад уват ис ь < strong> у Всеукраїнському масштабі

Вересень 1939 року радянська армія ввійшла на територію західної України, тоді мешканці нашого регіону сприймали цих людей як визволителів, людей які об’єднали дві України – східну та західну. Та вже у 1941 році, коли ці ж «визволителі» поспіхом відступали, залишаючи після себе в прямому значенні лише кривавий слід, стала явною правда про їх діяльність. Тисячі людей на Західній Україні фізично знищували, розстрілювали та проводили інші звірства проти патріотів та інтелігенції.

Про скільки трагічних смертей та жорстокостей ми вже знаємо, а про дещо тільки дізнаємось. Про трагедію, яка сталась на залізничному мості у Заліщиках мало хто знає навіть у Тернопільській області. Адже цієї інформації немає у підручниках з історії, Інтернет-мережа теж не рясніє згадками про цю подію і тільки в книзі, виданій у Чернівцях є всього лиш сторінка, яка описує все жахіття тодішнього радянського режиму.

Заліщики пам’ятають ще одну криваву сторінку із нашої історії, коли НКВД, робивши зачистку тюрем, навмисне жорстоко стратили сотні мешканців Західної України. Коли проходили розвантаження тюрем та фізичне винищення в’язнів, НКВД вирішив проблему швидко: вагони облили пальним, підпалили та скинули у ріку. Залізничний міст у Заліщиках через Дністер з тактичних міркувань 7 липня було зруйновано, а з обох боків надійшли два ешелони по сім вагонів із в’язнями (14 вагонів кожен із 50-70 арештованими). Так описує цю історію у своїй книзі Нестор Мизак.

Тих, які змогли врятуватися з подвійного пекла,у воді і на березі добивали кулями. В цей же, чи на наступний день (малоймовірно) із західного берега було скинуто в Дністер один чи два вагони з в’язнями Коломийської тюрми. На берег Дністра приходили люди, щоб впізнати загиблих, але тіла були обгорілі і зробити це було важко.

На жаль, напевно вже ніколи не будуть відомі прізвища всіх тих, хто загинув у вагонах. Навіть ті, кого упізнані в Заліщиках, – офіційно вважаються розстріляними в Умані. Свідчення очевидців про цю трагедію написав Нестор Мизак у своїй книзі «За тебе, свята Україно». Зокрема, Теофіль Баранецький, мешканець Кострижівки Заставнівського району Чернівецької області згадує: «Я мав 18 років і все бачив на власні очі… Коли відступала Червона армія, йшли ешелони з награбованими продуктами і людьми з боку Івано-Франківщини. Вікна вагонів були задротовані». 

Віра Панчак, мешканка Заліщиків розповідає, що тоді вона була мала, але це надовго їй запам’ятається: «Батько мій прийшов додому і сказав, що був на березі Дністра, поблизу залізничного моста і бачив, як люди з навколишніх сіл витягували трупи з річки. Люди знаходили, знайомих, рідних, щоб
Читать

Среда 15 июля 2020
Сообщение прочтено 24 раз
skorpio_52 | 2020-07-15 13:03:01

Родіка Василівна ця українка, не ховаючись за загальними фразами, щиро розповіла про те, чим болить її душа – Олег Володарський

 

Молитва, що читається під час літургії або молебню в дні неспокою та нашестя ворогів на Державу і Вітчизну нашу

Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості і щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай до нас будуть додані слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас.

Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості і щедротах Твоїх відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Твоєї милості припадають: повстань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.

Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають.

Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий, Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх.

Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння, для тих хто надіється на Тебе і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

 

Директор Маршинецького навчально-виховного комплексу Галак Родіка Василівна

Дозволите бути з вами відвертим? Якщо так, то я вам сповідаюся в тому, що ніколи не вчився писати. Мені з дитинства монотонність і конвеєрність навчання здавалася задушливою, запліснявілою. Саме тому замість «Малої землі», «Тихого Дону» й історій про «героїчний» подвиг Павліка Морозова я ночами під ковдрою з ліхтариком зачитувався романами Дюма, Лондона і Цвейга. Я ніколи не вмів сприймати світ через призму вигаданих кимось шаблонів та заданостей.

 

Читать

Воскресенье 12 июля 2020
Сообщение прочтено 35 раз
skorpio_52 | 2020-07-12 17:06:57

Миколай Шкрібляк говорив, і я розумів: нам саме час усвідомити той факт, що без знання минулого немає майбутнього – Олег Володарський 

Карпатська молитва старої лемкині

Боже! Дай мені сили прожити день сьогодніший, допомогти вижити на цій іншій землі, куди привезли мене і моїх дітей! Господи! Молю і благаю Тебе, не дай пропасти мені і моїй родині, моїм людям, що пізно посіяли зерна священні; в літі веснують, а коли і що збирати будуть – не знають. Боже милостивий! Зроби так, щоб сонце сходило і заходило, щоб світило всім людям і мені так, як сходило там, у Бескидах, в моїх рідних горах і долинах; щоб жито і всяке зело вродило нам, і до зими всі ми були з хлібом і сіном, і всяким збіжжям, що дає живність і людині, і птиці, і худобині. Всевишній Господе! Не дай забуття, ні днесь, ні завтра, ні потім; допоможи втримати в памяті всі красоти краю, Бескидів, наших багатих, цілющих, чистих вод у ріках: Бистрому, Попраді, Сяні; памятати всі красні і принадні краєвиди полонини, гір перелісків; не забути найбагатші грибовиська, найпахучіші ягідники і ожинники, яфирники і малинники, зруби й пасовиська! Не дай Боже забути звичаї свої, говірку співучу, бійканки і співанки, забави і вечірки в дні свят і в дні робіт! Господи! Дай мудрости моїм дітям тягнутися до рідної землі своїх дідів і прадідів, шанувати їх могили, церкву, віру. Боже! Наділи моїх дітей, внуків і правнуків всіма дарами святого духа – як: мудрість, розум, рада, мужність, знання, побожність, а також найголовнішими чеснотами людини: як віра, надія, любов. Господи! Дай мені і моїм дітям розуму відрізнити добро від зла, щастя, від нещастя, дай мені мудрости оцінити добро, бути вдячною за добро! Дай мені вміння наудоумити ворога, дай мені щирости допомогти бідному, дай витримки переконати злого, навчити невмілого. Амінь!

Ієрей Миколай Шкрібляк, доктор філософський наук, завідувач кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Ю. Федьковича

Для утвердження Києва як митрополичого центру князь Ярослав розпорядився спеціально збудувати величний кафедральний собор – Св. Софію Київську як противагу Софії Константинопольській (щоправда, деякі дослідники схильні вважати, що будівництво цієї святині почалося ще за князя Володимира). Кульмінаційним моментом у церковно-юрисдикційному розриві з Константинополем стало обрання митрополитом Київським Іларіона (1051-1088 рр.) – першого русича, який став главою Київської Митрополії. З цього приводу доволі слушним є твердження І. Бурмила, який, зважуючи всі «за» і «проти» архіпастирського служіння митрополитів-греків, справедливо наголошує: «Неправильно було б думати, що ніби без митрополитів-греків із Візантії наша Церква зовсім не могла б існувати. Приклад висвяти і діяльності митрополитів-українців Іларіона та Климента переконує, що на Русі тоді вже були здібні люди, гідні митрополичого престолу» [33, с. 212].

Розпочату Ярославом Мудрим справу зі звільнення Києво-Руської Церкви «від грецького
Читать

Понедельник 6 июля 2020
Сообщение прочтено 39 раз
skorpio_52 | 2020-07-06 11:31:27

Коли поруч з тобою така людина, як отець Миколай, то починаєш гостро відчувати власну недосконалість – Олег Володарський 

 

Молитва про добрих українських священиків 

Господи, Господи! Поглянь з неба, подивись і посіти виноград, який насадила твоя правиця. Нехай всемогутня твоя рука буде заєдно над цим народом, що його Ти полюбив. Давай йому, предвічний Боже, у кожному поколінні, аж до кінця світу, єпископів і священиків святих, повних Твого Духа – пастирів і вчителів Твого закону, що вміли б незмінно зберігати правду Твого святого об’явлення та з любови навчати і судити цей великий нарід. Даруй українському духовенству ласки ніколи не боятися ніякого пожертвування, де тільки йде про Твою славу і добро цього народу. Розпали в серцях українських священиків духа ревности про спасення душ. Відкрий перед їхніми очима премудрість Твого об’явлення і дай їм високе почуття святости того діла, до якого Ти їх покликав. Благослови їх працю і їх наміри. Хорони їх від усякого лиха, а передусім від смертного гріха. І злучи їх Твоєю благодаттю, щоб любов’ю були одно – так як Ти, Отче, зі Сином своїм, і Син з Тобою. Амінь.

 

Протоієрей Миколай Лагодич, клірик університетського храму Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, доцент кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ

Старовинний храм мовчав віковою тишею. Мовчав і слухав кроки тих, хто вирішив його відвідати. Наче неймовірно добрий і гостинний господар, котрий наповнює душу світлом і лікує ті душевні рани, зцілити які може лише Господь. В храмі відчувається Бог. Відчувається Його по-батьківськи люблячий та суворий погляд. Він чекає на нас. Чекає і приймає нас. Чує нас. Заспокоює, наче дитя і постійно навчає. Навчає безперестанно. Невблаганно.

 

Коли ми тільки запланували зйомки програми з Миколаєм Лагодичем, я вирішив пошукати відомості про нього в інтернеті. Але світлини в мережі не дали усвідомлення того, що є в цій людині такого, що привертає до нього душу. І лише коли ми розпочали «Сповідь» і він почав говорити, я відчув те, що побачив раніше, але не міг зрозуміти – добро.

 
...
Читать

Воскресенье 28 июня 2020
Сообщение прочтено 34 раз
skorpio_52 | 2020-06-28 10:34:37

Олег Володарський: « На моє запитання «За що ви так любите Україну?» отець Микола Щербань відповів: «А хіба люблять за щось? Просто люблять і все» – Дякую вам, отче!

 

Молитва до святого апостола і євангеліста Іоана Богослова

О великий апостоле, євангелісте громогласний, Богослове і тайновидче невимовних одкровень, дівственнику і улюблений наперснику Христів Іоане! Прийми нас грішних, що до міцного заступництва твого звертаємося. Випроси у Всещедрого Чоловіколюбця Христа Бога нашого, бо Він перед очима твоїми Кров Свою за нас пролив, недостойних рабів Своїх, щоб не пам’ятав беззаконь наших, а помилував нас і вчинив з нами по милості Своїй; нехай дарує нам здоров’я душевне і тілесне, благоденственне життя і достаток, наставляючи нас звертати все це на славу Його, Творця, Спасителя і Бога нашого, а після закінчення тимчасового життя нашого нехай позбавить нас немилосердних мучителів на повітряних митарствах, щоб досягли ми, тобою ведені, небесного Єрусалима, його ж славу ти в одкровенні бачив і нею в нескінченній радості насолоджуєшся. О великий Іоане! Збережи всі міста і країни християнські, храм цей і всіх, хто служить і молиться в ньому, від голоду, мору, землетрусу і потопу, вогню і меча, нашестя іноплемінників та міжусобної боротьби; визволи нас від усякої біди та напасті і молитвами твоїми відверни від нас праведний гнів Божий, а Його милосердя нам випроси, щоб разом з тобою сподобилися прославляти в невечірньому дні пресвяте ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.

 

Протоієрей Микола Щербань, кандидат історичних та богословських наук, доцент, завідувач богословського відділення ЧНУ ім. Федьковича, настоятель храму Трьох Святителів (ліворуч) 

Твердиня української культури – Чернівецький національний університет ім. Федьковича. Богословське відділення. Храм Трьох святителів. Мені вже почало здаватися, що ця програма не відбудеться. Отець Микола Щербань був неймовірно заклопотаний, йшла підготовка до святкування Водохрещення.

 

Отець Микола довго слухав і мовчав. Потім поставив декілька запитань про формат та ідеологію програми, після чого неохоче погодився на «Сповідь». Цей харизматичний священик одразу захопив всю мою увагу. Його настільки хочеться слухати та чути, що я часто навіть забував про те, що маю ставити йому якісь запитання. Він говорив в незвичному для мене форматі Господньої логіки, неймовірно точно, змістовно та зрозуміло формулюючи кожну фразу.

 

Він не просто навчає Слову Господньому, він навчає усвідомлювати ту любов та мудрість, котра лине до нас через християнські тексти. Він говорив зрозумілою мовою, але з такою незвичною для мене діалектикою доведеності Бога. Як же потужно відчувається усвідомленість та харизматичність цієї людини! Мене
Читать

Назад1234...111213Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены