<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге skorpio_52 искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
1
2
3
4
5
7
8
9
10
11
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
#

Волонтери

skorpio_52 | 2020-03-25 14:17:48  
Сообщение прочтено 27 раз

Маріє Василівно, Вашої материнської любові вистачає на всіх і Ви щедро ділитеся нею з кожним – Олег Володарський

 

Молитва подяки за отримані ласки

Господи Святий, Отче Всемогутній, Предвічний Боже, від Якого походить всякий дар довершений і всяке правдиве добро! Дякую Тобі за всі Твої добродійства, яких так багато подарував Ти мені, грішному, недосконалому і недостойному, та сердечно молюся до Тебе: позаяк тепер Ти милостиво вислухав мої молитви і виявив до мене Свою доброту, ласку і любов, так і назавжди виконуй мої добрі прохання і виявляй через мене велику Милість Твою до мого оточення та інших людей. Бо Ти – Щедрий і Чоловіколюбний Бог є, і я Тобі славу возсилаю – Отцю, і Сину, і Святому Духові, сьогодні, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

 

Голова Заставнівської Волонтерської Сотні М’якота Марія Василівна

«Сотні кілограм м’яса, риби, овочів, близько тисячі хлібин та багато іншого сьогодні відправили на передову. Напередодні Дня Незалежності волонтери з міста Заставна відправили бійцям свій 20 ювілейний вантаж. Ювілейну відправку в зону АТО волонтери приурочили до головного дня країни. Продуктів харчування вдалось зібрати більше ніж очікували, тому везтимуть кількома вантажними автомобілями. 

Марія М’якота – представник благодійної організації «Буковина українському війську», «Заставнівська волонтерська сотня»: «Ми замастили дуже багато печей. Готували цілодобово, витягували, клали інше і замащували знову величезні печі. Зарізали свиней на 700 кілограм, бика, риби на 300 кілограм. Також пекарня села Кадубівці напекли дуже велику кількість хліба та солодощів».

Всього більш як 30 страв. До збору долучались всі, кажуть волонтери, підприємці, пересічні мешканці, меценати. Зібрати необхідні кошти на таку вражаючу кількість допомоги вдалося і завдяки благодійному концерту, що напередодні відбувся в місті. Крім м’яса та ковбаси, бійці просили ще дещо. «Просили вони одну страву, яку ми зробили вперше, – червоного буряка. Ми закрили в банки близько 200 кілограм буряка для борщу».

Джерело: http://mtrk.com.ua/news/29842-pro-bukovynsku-shchedrist-patriotyzm-ta-viru-v-peremohu.html

 

Маріє Василівно, можна я напишу Вам листа? Як в дитинстві, коли відправлений на літо в село до бабусі, недолуго намагаєшся розписати мамі все, що з тобою відбулося за тиждень. Це було більше 40-ка років тому. Ще у 80-ті. Зараз 2020-й за вікном. Та те відчуття туги за материнським, ніжним, домашнім пам’ятається мені й досі.

 

Відлуння саме цього відчуття дому огорнуло мене, коли я завітав в Заставну до гостинного дому. Він вже давно став осередком Заставнинської Волонтерської сотні. Маленьке містечко увібрало в себе неймовірну ніжну любов до своєї Батьківщини і, зібравшись докупи, усі – від маленьких школяриків і їхніх батьків, до депутатів, підприємців і пенсіонерів – почали своїми працьовитими ручками допомагати тим, хто мужньо боронить нашу державу. І було в цьому справжнє диво, Маріє Василівно. Неосяжне жовто-синє диво.

 

В очах усіх – від наймолодших до наймудріших членів цієї неймовірної волонтерської родини – палала Божа іскра любові до Батьківщини. І не було на цих велелюдних шумних зустрічах красивих суконь, взуття на підборах та краваток. Були лише чесні, віддані очі і з любов’ю приготовані пригощення для тих, хто знаходиться далеко від власних домівок, щоб ворог не прийшов в домівки кожного українця. А під час такої божої, натхненної роботи чийсь голос почав наспівувати рідні, знайомі до болю пісні. І до одного голосу приєднувалося багато і от вже простір наповнювався милозвучною музикою любові до українства.

 

І це було молитвою, Маріє Василівно. Такі миті безцінні. Як безцінні і ті люди, котрих Ви запросили на зйомки у «Сповіді». Вони самі не розуміли, наскільки важливий кожен з них. Як потрібно Нації знати про кожен діамант, кожну людину, котра серцем і працею любить свою країну.

 

Я майже не зміг знайти фотографій, на котрих Ви була б одна. Поруч із Вами завжди жовто-сині, добрі, рідні. Дивлюсь на ці світлини і відчуваю пульс людських сердець, в котрих Ви спільною працею запалили полум’я любові до України.

 

А можна я через Вас напишу всім тим, хто поруч з Вами, поруч з Україною? Можна вклонюся їм і подякую від усього українського серця? Моє рідне місто, моя столиця кудись невпинно бігла і не помічала, як щоденна метушня огортає її павутинням байдужості та цинізму. Людям важко залишатися людьми. Їх втомлює людяність. Їм набагато простіше забути про те, що в країні іде війна. Як же боляче це бачити і розуміти!

 

Наше жовто-синє суспільство повинно нарешті стати ГРОМАДЯНСЬКИМ. Кожен з нас повинен знати, як навертаються сльози від того, що у воїнів, котрі щодня перебувають під ворожим обстрілом, рука не підіймається відкривати ті пакунки, котрі дарують їм відчуття ДОМУ. Вони не бояться смерті. Вони бояться лише одного – втратити Україну. Саме тому ми маємо пам’ятати, що кожен з нас – це Україна. І на кожному з нас відповідальність перед нашими воїнами, котрі боронять нас на передовій за те, що відбувається тут, в тилу.

 

Я побував у казці. Відчув себе як тоді, коли мама приїжджала за мною до дитячого табору, а я щодуху біг до неї, прагнучи відчути на собі лагідні та рідні обійми, котрі дарують стільки ніжності і тепла рідного дому. І там, у Вашому домі, я відчув, що Вашої материнської любові вистачає на всіх і Ви щедро ділитеся нею з кожним. Саме тому смаколики, зроблені Вашими руками, дарують стільки тепла нашим воїнам. Адже основний інгредієнт будь-якої страви – любов.

 

Господи, допоможи Україні! Нам вкрай необхідно повернути довіру один до одного. Просту довіру, коли на площі, взявшись за руки, ми будемо сміливо дивитися в очі одне одному і всі разом молитися за Батьківщину. От тоді і почнеться Україна. І завдяки Вам в Заставній є така «площа» в якій ті, в кому палає українство, усвідомлюють силу нашого українського братерства. Дозвольте я напишу Вам в листі саме про це?

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми голова Заставнівської Волонтерської Сотні М’якота Марія Василівна


Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены