Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Июль 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
1
3
4
5
8
9
10
12
13
16
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 24 февраля 2014
Сообщение прочтено 155 раз

"Ми будуємо нову Україну ціною людських життів. І це є неприпустимо" (О.Тягнибок)

Слова і думки діаметрально навпаки!

І коли наша свідомість досягне рівня, коли державницькі питання будемо вирішувати не на майдані, а через референдум


Комментарии (4)  
Пятница 21 февраля 2014
Сообщение прочтено 186 раз

Человек так хочет свободы, что никак не может подобрать под себя диктатуру. Единственное достижение человечества - это отмена рабовладельческого строя. Но диктатура в обществе была и остается, меняется лишь форма. На смену жандармской диктатуры, пришла диктатура пролетариата. С распадом СССР вроде как диктатура власти рассосалась, но она ведь осталась. Несколько месяцев назад нам настойчиво навязали мысль, что в стране диктатура Президента. Майдан... Десятки погибших... Результат, подписание документа о возвращении страны к парламентско-президентской форме правления, и о подготовке выборов в этом году. Но послушав сегодня выступление депутата Яценюка в парламенте, его настойчивое: "Я пропоную... Я застерігаю... Я наполягаю... ЯЯЯЯЯ....", снова и снова хочется спросить у него и таких же - зачем ты вывел людей на смерть? Чтобы сменить диктатуру Януковича на диктатуру Яценюка? Я в шоке от нашего представления о свободе. Больше того, после этой смены диктатуры зализывать раны придется очень долго. Я в шоке от заявления активной молодежи этих дней, что они власть взяли в свои руки (по всем городам горят шины, палят автомобили, завязываются драки, останавливают движение поездов, разрушают строения). Дурдом, или радуемся "свободе"  


Комментарии (7)  
Четверг 20 февраля 2014
Сообщение прочтено 236 раз

Якщо я змішав, як зауважила Агата, мухи з котлетами, розмірковуючи про добро і зло напередодні другої хвилі протистояння, то тоді дайте відповідь (вона всім нам потрібна): якою буде влада після перемоги "мирного" майдану (на сьогодні загинуло 20 активістів і більше 10 правоохоронних службовців, поранено сотні, травмовано тисячі)?

Межа жорстокості перетнута.  Нас підштовхнули доторкнутися до кінця тієї палки, де жорстокість відповідає жорстокістю, а ненависть зашкалює. В таких умовах, вважаю, утримувати владу, якою вона є, безглуздо. На майдані не просто вже натовп радикалів, навколо майдану поляризувалося наше суспільство. Єдиний вихід ще залишається: організація дострокових негайних виборів Президента і ВР. І про це має заявити сьогодні нинішній Президент, щоб зберегти життя наших громадян. Завтра це вже буде пізно. Та здається по агітнастрою майдану, які слова не проголосить Президент, вони не будуть сприйняті. Майдан відчув запах крові!

Голосование
Какой будет новая власть?
1) демократичной и любимой
0%
2) демократичной и жесткой
0%
3) недемократичной безкомпромисной
0%
4) недемократичной жестокой
0%
5) катастрофичной для целостности Украины
100%
6) созидающей
0%
Всего проголосовало 1 человек
Комментарии (10)  
Понедельник 17 февраля 2014
Сообщение прочтено 2649 раз

зло має бути покаране, і якщо для цього потрібна жорстокість значить треба нею скористатись.  (Явір)

Це відповідь Явора в його пості «Майдан» на моє застереження, що жорстокість породжує жорстокість! Але чи такою має бути відповідь у більшості суспільства? Невже зло має бути покаране саме жорстокістю?

Скільки живуть люди опліч свідомо, стільки і вибирають між злом і добром. Навіть на зорі цивілізації люди почали розуміти, що зло не робить їх кращими, і не веде до благополуччя. Спостереження про боротьбу зла і добра передавалися казками, пізніше записами мудреців і філософів. Можна  звичайно знайти в стародавніх писаннях щось подібне до яворського: зло має бути покаране жорстокістю, подібно клин клином вибивають.  Але, мені здається, це окремі епізоди, адже жорстокість – також зло!   В більшості фігурує добро, добро має перемагати зло! Ось і питання до всіх: якщо є зло, яке воно, і в чому воно, то яким чином ми маємо його побороти?

«Життя саме по собі – ні добро, ні зло: воно вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі перетворили його» (Монтень) Схоже в Україні зараз саме така ситуація.

«Проти всього можна вистояти, але не проти доброти» (Руссо). 
Голосование
как побороть зло
1) 1 - жестокостью
67%
2) 2 - добром
33%
Всего проголосовало 24 человека
Комментарии (107)  
Воскресенье 16 февраля 2014
Сообщение прочтено 153 раз
http://beyond.ua/ru/djordano-bruno/




Комментарии (6)  
Пятница 14 февраля 2014
Сообщение прочтено 102 раз





Мне, конечно, все равно кем был Святой Валентин, но сомневаюсь, что он хотел чтоб все трахались в память о нём. (кто-то же сказал ..?)
...
Читать


Настроение у меня: загадочное   
Комментарии (3)  
Понедельник 3 февраля 2014
Сообщение прочтено 176 раз





Стоит бомж на майдане - в тулупе, в одной руке бутер, в другой кофе. - Вы за Януковича,- спрашивают его корреспонденты Би-Би-Си. - Боже упаси! - Так значит вы за Ассоциацию с Европой? - Та вы шо! Боже упаси!!! - Ну так за кого Вы, за что? - Я за то, чтоб эта сказка не кончалась!!!

- А вот в Европе и других цивилизованных странах на машинах с синими спецсигналами и с эскортом перевозят только тяжело больных и преступников!
...
Читать


Это сообщение написано также в: СМЕШАРИКИ (4 комментариев)
Комментарии (2)  
Суббота 1 февраля 2014
Сообщение прочтено 93 раз

   Катастрофа, произошедшая 4 января 1990 года около города Суккур в Пакистане, стала крупнейшей железнодорожной аварией в истории страны.

Пассажирский поезд, передвигавшийся по маршруту Мултан – Карачи, состоял из 16 вагонов, в которых ехали 1 408 человек, что значительно больше максимальной вместимости состава. Поезд должен был пройти через деревню Санги, но неверно выставленное направление стрелки отправило его на путь, где передвигался в это время порожний грузовой состав со скоростью не менее 55 км/ч. В результате первые три вагона пассажирского поезда были уничтожены, следующие два сильно повреждены.

Число жертв: 307 погибших и 700 пострадавших (Википедия).

 

   6 января 2012 года в американском штате Индиана три грузовых поезда сошли с рельсов в результате столкновения.

Инцидент произошел в округе Портер. По словам источника в правоохранительных органах, один грузовой поезд по неизвестной причине остановился, после чего второй поезд врезался в него сзади. Оба поезда сошли с рельсов и столкнули третий поезд, двигавшийся по соседнему пути.

Погибших нет. В результате инцидента пострадали двое членов экипажа. Они были госпитализированы; их ранения не представляют угрозы для жизни.

В результате столкновения загорелись несколько вагонов-цистерн с химическим веществом этанолом. Утечки химиката не произошло. Около сотни жителей домов, расположенных в километре от места происшествия, были эвакуированы до выяснения обстоятельств.

http://youtu.be/k21Ixx7AN-U

 

   В ночь на 6 января 1935 года между станциями Торбино и Вялка Октябрьской железной дороги произошло крушение скорых поездов №25 и 27.
При проходе Торбино — Вялка поездом №73 был замечен лопнувший на 218 км рельс. В 1-39 дежурный по станции Вялка сообщил об этом диспетчеру. В это время должен был проследовать ряд скорых поездов поездов из Ленинграда в Москву. Диспетчер получил сообщение о лопнувшем рельсе, предложил дежурному по станции Торбино остановить поезд №27 на станции Торбино, где этот поезд по расписанию не должен был останавливаться и отправить его с проводником. Что и было сделано дежурным по станции.
Поезд №27 был остановлен на ст. Торбино и в качестве проводников на поезд сели дорожный мастер со своим помощником. У 218 км поезд остановился. После того, как он тронулся, на него наскочил поезд №25, шедший сзади.
На паровозе скорого поезда находились машинист и два его помощника. Они проехали открытый входной семафор ст. Торбино, а также закрытый выходной семафор, причем нисколько не сбавляя скорости. Дежурный не встретил поезд №25, т.к. провожал в это время поезд №56, с которым уезжал в Ленинград начальник станции Торбино. Встречать же поезд №25 и сигнализировать ему, а также положить на рельсы петарды дежурный поручил стрелочнику, который это распоряжение не выполнил. Начальник ст. Торбино, несмотря на создавшуюся серьезную обстановку и зная о том, что поезд №27 стоит на перегоне, спокойно уехал в Ленинград.
В результате столкновения скорых поездов 17 человек погибли, 6 человек умерли от полученных ожогов, 56 тяжело ранено, 23 легко
Читать


Среда 29 января 2014
Сообщение прочтено 135 раз

Мысли в цитаты выдающегося русского драматурга и писателя, просто человека, Антона Павловича Чехова:

***

В человеке должно быть все прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли. 

***

А бывают минуты, за которые можно отдать месяцы и годы !

***

Доброму человеку бывает стыдно даже перед собакой.

***

Хорошее воспитание не в том, что ты не прольёшь соуса на скатерть, а в том, что ты не заметишь, если это сделает кто-нибудь другой.

***

Ничто не стоит так дёшево и не ценится так дорого, как вежливость.

***

...в прошлом нас уже нет, и оно кажется прекрасным
...
Читать


Комментарии (1)  
Сообщение прочтено 113 раз

   У перервах сесії Верховної Ради журналісти роздавали депутатам-регіоналам фотографії побитих журналістів під час зйомок сутичок між протестуючими і силовиками. Пролунала така фраза з уст однієї із журналісток: "Ми вам цього не простимо!"

   Не знаю, як кому, але мене ці слова збентежили до глибини душі. Здається, не буде на цій землі добра і злагоди, якщо будучи християнами, ми будемо нехтувати одвічною мудрістю, на якій тримається уся наша цивілізація: "і прости мені гріхи мої, як і я прощаю винуватцям моїм!"

   В усьому є межа. Зрозуміло, що і в прощеннях є межа. І кожна із професій обмежується правами і обов,язками. Але журналісти чомусь вирішили, що їм усе дозволено. Коли двоє б,ються, а третій встряє розбороняти або захоче сфотографувати, ті двоє можуть не правильно зрозуміти. А коли війна? В Багдаді, коли американці валили владу Хусейна, було вбито українського журналіста Тараса Процюка. За логікою такої поведінки треба було б пікетувати посольство США в Україні, і "даруючи" послам фотографії убитого заявити: ми вам цього не простимо!.

   Це було вчора. Сьогодні, відкриваючи сесію ВР, виступив перший Президент нашої країни Леонід Кравчук. Він мудро зауважив, нічого не получиться у нас, якщо будемо один одного ламати через коліно. Маємо прислухатися до цих слів, бо звернення цієї Людини варті прийняття розумних рішень не тільки у Верховній Раді, але і на народному віче. Бо, де ламають один одного через коліно? Здебільшого там, де закінчуються аргументи, і починаються силові факти. Так "живуть" в,язниці, і по таким правилам вдбуваються мафіозні розбірки та війни. Якщо народні депутати уподібнилися до таких відносин, то в Україні не повстання, і не революція - в Україні мафіозна війна!

   І ще одна думка про негайні вибори. На мій погляд, велика помилка діючого Президента, що він на переговорах з ультимативною опозицією запропонував пост Прем.єр-міністра Арсенію Яценюку, який потім вийшов до журналістів і посміявся над такою пропозицією. А треба було б так, хочете негайні вибори? Гаразд. Вибори за ваш особистий рахунок, бо ми, як ви кажете, все розікрали за три роки правління. Виграєте, влаштовуєте у державі так, як ви до того прагнете. Програєте, то все, що ви накоїли, відбудовуєте знову ж таки за власний кошт, крім того, кримінально будете відповідати за замах на владу і не забезпечення безпеки тих людей, яких заохотили до майдану!

   Якщо нам не подобається обличчя Президента уже через три роки після обрання, то мабуть треба ще одна зміна до законодавства: Президента обирати на чотири роки і тільки на один термін! Бо де гарантія, що можливо обраний Кличко в майбутньому на п.ять років, не надоїсть нам уже через три роки... 

 


Назад123...35363738Вперед | Указать страницу