Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Август 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
2
3
6
11
12
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Четверг 20 февраля 2014
Сообщение прочтено 295 раз

Якщо я змішав, як зауважила Агата, мухи з котлетами, розмірковуючи про добро і зло напередодні другої хвилі протистояння, то тоді дайте відповідь (вона всім нам потрібна): якою буде влада після перемоги "мирного" майдану (на сьогодні загинуло 20 активістів і більше 10 правоохоронних службовців, поранено сотні, травмовано тисячі)?

Межа жорстокості перетнута.  Нас підштовхнули доторкнутися до кінця тієї палки, де жорстокість відповідає жорстокістю, а ненависть зашкалює. В таких умовах, вважаю, утримувати владу, якою вона є, безглуздо. На майдані не просто вже натовп радикалів, навколо майдану поляризувалося наше суспільство. Єдиний вихід ще залишається: організація дострокових негайних виборів Президента і ВР. І про це має заявити сьогодні нинішній Президент, щоб зберегти життя наших громадян. Завтра це вже буде пізно. Та здається по агітнастрою майдану, які слова не проголосить Президент, вони не будуть сприйняті. Майдан відчув запах крові!

Голосование
Какой будет новая власть?
1) демократичной и любимой
0%
2) демократичной и жесткой
0%
3) недемократичной безкомпромисной
0%
4) недемократичной жестокой
0%
5) катастрофичной для целостности Украины
100%
6) созидающей
0%
Всего проголосовало 1 человек
Комментарии (10)  
Понедельник 17 февраля 2014
Сообщение прочтено 3434 раз

зло має бути покаране, і якщо для цього потрібна жорстокість значить треба нею скористатись.  (Явір)

Це відповідь Явора в його пості «Майдан» на моє застереження, що жорстокість породжує жорстокість! Але чи такою має бути відповідь у більшості суспільства? Невже зло має бути покаране саме жорстокістю?

Скільки живуть люди опліч свідомо, стільки і вибирають між злом і добром. Навіть на зорі цивілізації люди почали розуміти, що зло не робить їх кращими, і не веде до благополуччя. Спостереження про боротьбу зла і добра передавалися казками, пізніше записами мудреців і філософів. Можна  звичайно знайти в стародавніх писаннях щось подібне до яворського: зло має бути покаране жорстокістю, подібно клин клином вибивають.  Але, мені здається, це окремі епізоди, адже жорстокість – також зло!   В більшості фігурує добро, добро має перемагати зло! Ось і питання до всіх: якщо є зло, яке воно, і в чому воно, то яким чином ми маємо його побороти?

«Життя саме по собі – ні добро, ні зло: воно вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі перетворили його» (Монтень) Схоже в Україні зараз саме така ситуація.

«Проти всього можна вистояти, але не проти доброти» (Руссо). 
Голосование
как побороть зло
1) 1 - жестокостью
67%
2) 2 - добром
33%
Всего проголосовало 24 человека
Комментарии (107)  
Воскресенье 16 февраля 2014
Сообщение прочтено 207 раз
http://beyond.ua/ru/djordano-bruno/




Комментарии (6)  
Пятница 14 февраля 2014
Сообщение прочтено 137 раз





Мне, конечно, все равно кем был Святой Валентин, но сомневаюсь, что он хотел чтоб все трахались в память о нём. (кто-то же сказал ..?)
...
Читать


Настроение у меня: загадочное   
Комментарии (3)  
Понедельник 3 февраля 2014
Сообщение прочтено 203 раз





Стоит бомж на майдане - в тулупе, в одной руке бутер, в другой кофе. - Вы за Януковича,- спрашивают его корреспонденты Би-Би-Си. - Боже упаси! - Так значит вы за Ассоциацию с Европой? - Та вы шо! Боже упаси!!! - Ну так за кого Вы, за что? - Я за то, чтоб эта сказка не кончалась!!!

- А вот в Европе и других цивилизованных странах на машинах с синими спецсигналами и с эскортом перевозят только тяжело больных и преступников!
...
Читать


Это сообщение написано также в: СМЕШАРИКИ (4 комментариев)
Комментарии (2)  
Суббота 1 февраля 2014
Сообщение прочтено 124 раз

   Катастрофа, произошедшая 4 января 1990 года около города Суккур в Пакистане, стала крупнейшей железнодорожной аварией в истории страны.

Пассажирский поезд, передвигавшийся по маршруту Мултан – Карачи, состоял из 16 вагонов, в которых ехали 1 408 человек, что значительно больше максимальной вместимости состава. Поезд должен был пройти через деревню Санги, но неверно выставленное направление стрелки отправило его на путь, где передвигался в это время порожний грузовой состав со скоростью не менее 55 км/ч. В результате первые три вагона пассажирского поезда были уничтожены, следующие два сильно повреждены.

Число жертв: 307 погибших и 700 пострадавших (Википедия).

 

   6 января 2012 года в американском штате Индиана три грузовых поезда сошли с рельсов в результате столкновения.

Инцидент произошел в округе Портер. По словам источника в правоохранительных органах, один грузовой поезд по неизвестной причине остановился, после чего второй поезд врезался в него сзади. Оба поезда сошли с рельсов и столкнули третий поезд, двигавшийся по соседнему пути.

Погибших нет. В результате инцидента пострадали двое членов экипажа. Они были госпитализированы; их ранения не представляют угрозы для жизни.

В результате столкновения загорелись несколько вагонов-цистерн с химическим веществом этанолом. Утечки химиката не произошло. Около сотни жителей домов, расположенных в километре от места происшествия, были эвакуированы до выяснения обстоятельств.

http://youtu.be/k21Ixx7AN-U

 

   В ночь на 6 января 1935 года между станциями Торбино и Вялка Октябрьской железной дороги произошло крушение скорых поездов №25 и 27.
При проходе Торбино — Вялка поездом №73 был замечен лопнувший на 218 км рельс. В 1-39 дежурный по станции Вялка сообщил об этом диспетчеру. В это время должен был проследовать ряд скорых поездов поездов из Ленинграда в Москву. Диспетчер получил сообщение о лопнувшем рельсе, предложил дежурному по станции Торбино остановить поезд №27 на станции Торбино, где этот поезд по расписанию не должен был останавливаться и отправить его с проводником. Что и было сделано дежурным по станции.
Поезд №27 был остановлен на ст. Торбино и в качестве проводников на поезд сели дорожный мастер со своим помощником. У 218 км поезд остановился. После того, как он тронулся, на него наскочил поезд №25, шедший сзади.
На паровозе скорого поезда находились машинист и два его помощника. Они проехали открытый входной семафор ст. Торбино, а также закрытый выходной семафор, причем нисколько не сбавляя скорости. Дежурный не встретил поезд №25, т.к. провожал в это время поезд №56, с которым уезжал в Ленинград начальник станции Торбино. Встречать же поезд №25 и сигнализировать ему, а также положить на рельсы петарды дежурный поручил стрелочнику, который это распоряжение не выполнил. Начальник ст. Торбино, несмотря на создавшуюся серьезную обстановку и зная о том, что поезд №27 стоит на перегоне, спокойно уехал в Ленинград.
В результате столкновения скорых поездов 17 человек погибли, 6 человек умерли от полученных ожогов, 56 тяжело ранено, 23 легко
Читать


Среда 29 января 2014
Сообщение прочтено 160 раз

Мысли в цитаты выдающегося русского драматурга и писателя, просто человека, Антона Павловича Чехова:

***

В человеке должно быть все прекрасно: и лицо, и одежда, и душа, и мысли. 

***

А бывают минуты, за которые можно отдать месяцы и годы !

***

Доброму человеку бывает стыдно даже перед собакой.

***

Хорошее воспитание не в том, что ты не прольёшь соуса на скатерть, а в том, что ты не заметишь, если это сделает кто-нибудь другой.

***

Ничто не стоит так дёшево и не ценится так дорого, как вежливость.

***

...в прошлом нас уже нет, и оно кажется прекрасным
...
Читать


Комментарии (1)  
Сообщение прочтено 128 раз

   У перервах сесії Верховної Ради журналісти роздавали депутатам-регіоналам фотографії побитих журналістів під час зйомок сутичок між протестуючими і силовиками. Пролунала така фраза з уст однієї із журналісток: "Ми вам цього не простимо!"

   Не знаю, як кому, але мене ці слова збентежили до глибини душі. Здається, не буде на цій землі добра і злагоди, якщо будучи християнами, ми будемо нехтувати одвічною мудрістю, на якій тримається уся наша цивілізація: "і прости мені гріхи мої, як і я прощаю винуватцям моїм!"

   В усьому є межа. Зрозуміло, що і в прощеннях є межа. І кожна із професій обмежується правами і обов,язками. Але журналісти чомусь вирішили, що їм усе дозволено. Коли двоє б,ються, а третій встряє розбороняти або захоче сфотографувати, ті двоє можуть не правильно зрозуміти. А коли війна? В Багдаді, коли американці валили владу Хусейна, було вбито українського журналіста Тараса Процюка. За логікою такої поведінки треба було б пікетувати посольство США в Україні, і "даруючи" послам фотографії убитого заявити: ми вам цього не простимо!.

   Це було вчора. Сьогодні, відкриваючи сесію ВР, виступив перший Президент нашої країни Леонід Кравчук. Він мудро зауважив, нічого не получиться у нас, якщо будемо один одного ламати через коліно. Маємо прислухатися до цих слів, бо звернення цієї Людини варті прийняття розумних рішень не тільки у Верховній Раді, але і на народному віче. Бо, де ламають один одного через коліно? Здебільшого там, де закінчуються аргументи, і починаються силові факти. Так "живуть" в,язниці, і по таким правилам вдбуваються мафіозні розбірки та війни. Якщо народні депутати уподібнилися до таких відносин, то в Україні не повстання, і не революція - в Україні мафіозна війна!

   І ще одна думка про негайні вибори. На мій погляд, велика помилка діючого Президента, що він на переговорах з ультимативною опозицією запропонував пост Прем.єр-міністра Арсенію Яценюку, який потім вийшов до журналістів і посміявся над такою пропозицією. А треба було б так, хочете негайні вибори? Гаразд. Вибори за ваш особистий рахунок, бо ми, як ви кажете, все розікрали за три роки правління. Виграєте, влаштовуєте у державі так, як ви до того прагнете. Програєте, то все, що ви накоїли, відбудовуєте знову ж таки за власний кошт, крім того, кримінально будете відповідати за замах на владу і не забезпечення безпеки тих людей, яких заохотили до майдану!

   Якщо нам не подобається обличчя Президента уже через три роки після обрання, то мабуть треба ще одна зміна до законодавства: Президента обирати на чотири роки і тільки на один термін! Бо де гарантія, що можливо обраний Кличко в майбутньому на п.ять років, не надоїсть нам уже через три роки... 

 


Пятница 24 января 2014
Сообщение прочтено 103 раз

   Одна із складових суспільного щастя є спокій. Завдання, яке перед собою ставить адекватна влада - забезпечення спокою у суспільстві. Опозиція не має перешкоджати такому завданню, а спільно робити все задля цього. Демократично вибрана влада не може всім подобатися. І не має у світі такої ідеальної країни, де влада подобається усім без винятку. Але є наближено ідеальні країни, де опозиція на час правління партій-переможців співпрацює не в розріз, а на спільний розвиток держави, і відповідно відношення до державних інтересів ставить вище особистих.

   Щодо України. Подобається комусь чи не подобається, але нинішня влада вибрана демократично! Якщо опозиція не може і не хоче співпрацювати з владою у міжвиборний період, то на що вона може надіятися в разі перемоги на майбутніх виборах? Тільки на таке ж саме протистояння, а значить і відсутність спокою у суспільстві. Чи усвідомлює це зараз опозиція? Якщо ні, то яка може бути повага до такого опозиціонера, який ставить власні інтереси вище державницьких, закликаючи: "якщо куля в лоб, то куля в лоб..." до перевороту.

   Україна географічно розташована між військово сильною Росією і економічно розвиненим Євросоюзом. На початку 90-х, коли Україна відмовилася від ядерної зброї, був унікальний шанс заявити на весь світ про нейтралітет. І зараз цей шанс ще залишається. Якщо його не використати, Україну, як собака фуфайку, а точніше "дві собаки"  - Росія і Євросоюз будуть постійно і ще довго терзати. І без різниці в тому, буде влада проросійською, чи буде проєвропейською. Нейтралітет же дав би можливість Україні стати поважною країною. Якщо Швейцарія поважна у фінансовому плані, то Україна буде поважною у політично-економічному аспекті. Тільки один момент: ніхто б не мав наміри будувати економічно дорожчі трубопроводи в обхід України, тощо... На жаль, мова політиків зараз зовсім про інше.

   Ситуація в Україні ускладнюється втручанням у внутрішні справи нашої країни іззовні. І це вже небезпечно! Просліджується неповага до влади і захоплення мітингуючими, що збільшує вогонь громадянського протистояння. Чому така позиція провідних єворпейських та американських політиків? Насамперед, нестабільність в Україні на руку ковінька для Сполучених Штатів, адже Україна являється підсилювачем Росії. А для Європи ми унікальна сировинна територія, і місце збуту свого непотрібу. Тому, чому б і не шоумен для нової влади, яким буде легко маніпулювати. Все це надихнуло і надихає опозицію до брутальної незаконної зухвалості, не задумуючись навіть, що вони руйнують Україну, як демократичну державу, так і економічно не дають стати на ноги.

   Прогнозувати не збираюсь, бо притаманна впертість наших політиків ні до чого доброго не приведе. І моя думка, це лише крапля в морі. Навіть дострокові вибори, як вихід з цієї ситуації, не дадуть позитиву доти, допоки не навчимося співпрацювати один з одним. Підтримую тих, хто не підтримує акції протесту в силовому варіанті, коли кулю в лоб одержує не той , хто закликає до цього, рвучись до влади, а хлопці з натовпу. Не підтримую тих, хто організовуючи, підтримує майдан, як інструмент вирішення власних задач, перетворюючи збори протесту в агресивний натовп. На такому майдані свідомість зникає, перетворюючись у тваринний інстикт, яким легко потім керувати. Бо не таким має бути народне віче, на якому на першому місці історично має верховенствувати мудрість!!!


Настроение у меня: задумчивое   
Воскресенье 11 августа 2013
Сообщение прочтено 699 раз

Серия предназначена не только для памяти, хотя это прежде всего, но и для осмысления вносимой частицы труда и отношения к труду каждого в общий поток развития цивилизации. Зачастую вердикт обвинения или оправдания причастных к трагедии принимается далеко от первопричин. Это понятно, люди требуют побыстрее найти виновных и наказать их, и ими оказываются непосредственно конечно же "стрелочники". Вроде все правильно, единственное в этом осуждении хочется добавить понимания, что "стрелочник" - это цепочка наработок и недоработок современных  и предшествующих инженерных и научно обоснованных (так кажется ) технологий, учитывающие технические, природные и человеческие факторы. Поэтому за спиной "стрелочника" находится еще много-много участников случившегося, которые суду, как правило, не подлежат. 

Испания, 24 июля 2013г. Скоростной экспресс терпит крушение, погибло 80 человек, 178, практически все остальные ранены. Машинист признал вину - превысил скорость больше, чем в два раза допустимой на даном участке пути. Специалисты расшифровали данные черного ящика с разбившегося в Испании поезда. Оказывается, что машинист поезда три раза проигнорировал специальные сигналы автоматизированной системы, которые напоминали о необходимости снизить скорость. Последнее предупреждение машинист получил на расстоянии 250 метров от того самого "смертоносного" поворота, где и произошла страшная авария - поезд сошел с рельсов. Наверное, только после этой аварии разработчики скоростного движения, да и не только скоростного, придут к выводу, что после третьего предупреждения современной системы безопасности движущегося транспорта, если человек игнорирует напоминанием, должна быть предусмотрена автоматичиская корректировка пограммы движения. По-другому, видимо нельзя!..

 

6 августа 1952г — в 2 часа ночи около станции Дровнино (Московская обл.) из-за наезда на лошадь потерпел крушение грузопассажирский поезд № 751. Погибло 109 человек.

    Причина железнодорожных катастроф - это не обязательно отказ тормозов, пресловутая ошибка стрелочника или горящий неправильным огнем светофор. Непосредственными причинами крушения близ ст. Дровнино были: перегоревшая лампа прожектора на паровозе и гуляющая по насыпи лошадь...
     6 августа 1952 г. в 2 часа ночи около станции Дровнино участка Можайск-Вязьма Западной железной дороги потерпел крушение поезд №751 (паровоз Л-438, состав 58 вагонов, 980 т. в голове четырехосный пассажирский вагон, за ним четырехосный крытый вагон людской, оба на автосцепке, затем 28 двухосных крытых вагонов людских, следом вагон-ледник, далее 19 крытых двухосных вагонов людских, наконец, 18 вагонов с грузом.. Все на винтовом сцеплении). На площадке перед мостом длиной в 9 м паровоз наехал на лошадь.
     Поезд № 751 был сформирован на ст.Москва-Товарная Западной железной дороги в соответствии с требованиями ПТЭ и правил воинских перевозок. Соблюдено было и требование о прикрытии людских вагонов от груженых платформ. Тормозное нажатие составляло 318 т.. при потребности 196 т. Поезд следовал с положенной скоростью 50 км ч в кривой радиусом 1067 м. на 3,4 тысячном подъеме при высоте насыпи два метра. Видимость была хорошей. Машинист Коснарович показал: "Со ст.Можайск я отправился в 1 час 9 минут. Подъезжая к ст. Уваровка я обнаружил что перегорела прожекторная лампа. Когда мы подходили ко входному семафору, я увидел впереди паровоза что-то непонятное. Я привел а действие тормоз и в течение несколько секунд получилось бросание паровоза, стук, поднялась пыль".
     Видимость лошади для машиниста
Читать

Комментарии (5)  
Назад123...52535455Вперед | Указать страницу