<МЕТА> - Україна | Блоги | Русский
<META> - Україна
Інтернет
Реєстр
Новини
Реферати
Товари
Блоги
шукати у блозі ukrainka2007 шукати в постах/коментарях користувача ukrainka2007
Авторизація
Логiн:
Пароль:
 
#

Календар

 Лютий 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
#

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

ukrainka2007 | 2008-04-24 13:08:13  
Повідомлення прочитано 1242 раз

http://www.panianka.info/osvita-8.htm

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ: ПЛЮСИ ТА МІНУСИ


Ідея зовнішнього незалежного оцінювання на часі. Упровадження у сферу освіти засад чесної конкурентної боротьби, піднесення об’єктивності оцінювання, розроблення чітких критеріїв і зрозумілих правил гри на полі знань — усе це, безперечно, сприятиме ефективнішій підготовці сучасного фахівця, пише personal-plus.

Схвалюючи ідею ЗНО в принципі, хотів би привернути увагу до того, як цю новацію втілюють у життя. Йдеться, зокрема, про якість комплекту тестових завдань з української мови, призначених для підготовки до ЗНО нинішнього, 2008 року. (Див.: Коваленко Л.Т., Авраменко О.М. Українська мова та література: Збірник тестових завдань. — К.: Грамота, 2007. — 128 с.)

Вади цього комплекту є відбиттям не лише проблем викладання української мови, — вони віддзеркалюють стан нашої мови в сучасному українському суспільстві. Так, якщо слабкість методичної підготовки, властива чималій частині вчительсько-викладацького корпусу мовників, знаходить вияв у некоректних формулюваннях окремих завдань, то захоплення кальками (зокрема, фразеологічними) — усупереч нормативним українським відповідникам — є, на жаль, питомою рисою повсякденного спілкування не тільки мовників, а й мовців узагалі. Якщо ігнорування варіативних розв’язків слід розцінювати в термінах фахової некомпетентності, то орфографічні помилки є дзеркалом рівня грамотності пересічного українця.

Отже, розглянемо основні вади мовної частини збірника тестових завдань.

1. Некоректні формулювання вводять в оману щодо характеру й способів виконання завдань. Якщо абітурієнт витлумачить певну умову не так, як, на думку авторів збірника, слід її розуміти, — хто відповість за мимохіть спровоковану помилку?..

Варіант 1, завдання 12. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-.

Серед запропонованих прикладів є два слова (Марокко, Артек), від яких утворити прикметники за допомогою лише суфікса
-ськ- не вдасться. Шукані прикметники (марокканський, артеківський) утворюються за допомогою двох суфіксів: -ан- + -ськ- у першому випадку, -ів- + -ськ- — у другому. Приклади, які не відповідають сформульованому завданню, потрібно замінити на інші.

Варіант 1, завдання 14. М’який знак (не «м’який знак», а, за новітньою термінологією, знак м’якшення. — А. В.) не треба писати в усіх словах у рядку…

Це формулювання можна зрозуміти так: знак м’якшення слід писати лише в деяких, а не в усіх словах у рядку… Варто завважити, що в поданих до вибору п’ятьох рядках трапляються слова (хар..ків­ський, чигирин..ський, спілчан..ський), у складі яких знак м’якшення вжито апріорі. Тож щоб не збити з пантелику абітурієнта, потрібно сформулювати суть завдання чіткіше: У жодному слові після крапок не ставиться знак м’якшення в рядку…

Варіант 1, завдання 34 — 38. Вимогу встановити відповідність (наприклад, між фразеологізмом і одним із запропонованих на вибір чотирьох імовірних значень цього стійкого звороту) по-українському передають так: знайти відповідність.

Це стосується, звичайно, до всіх завдань аналогічного характеру, які містить кожний із семи варіантів мовного комплекту.

Варіант 2, завдання 27. Потребує редагування речення в рядку…

З огляду на подані для самоперевірки правильні відповіді, автори збірника вважають, що потребує редагування речення в рядку «Б» (через наявність у ньому кальки у формі невластивого українській мові активного дієприкметника — бажаючі // нормативно: охочі).

Проте речення в рядку «Г» містить аналогічну помилку — кальку того самого штибу (палаючий // нормативно: палахкий; пала­х­котливий).

У ситуації, коли правильна відповідь, згідно з умовою, лише одна, і знайти її треба з-поміж п’ятьох прикладів, — як має вчинити абітурієнт?

Варіант 3, завдання 10.

Фразеологічний зворот використаний у реченні…

На думку авторів збірника, це речення в рядку «Г» (фразеологізм аж душа радіє). Проте речення з рядка «А» також містить фразеологізм — зафіксований, зокрема, «Словником української мови» ( т. IV, 1973, с. 164) зворот до кінця (який має значення «цілком, повністю»).

Одне із цих речень слід замінити таким, де немає жодного фразеологізму.

Варіант 4, завдання 43. Умові Упишіть до таблиці форму родового відмінка числівника мільярд бракує точної граматичної кваліфікації. Адже в родовому відмінку, як і в будь-якій іншій відмінковій формі, цей числівник може виступати й в однині, і у множині. Якщо бажана відповідь — мільярда (с.125), тоді потрібно застерегти: шукана форма числівника — родовий відмінок однини.

Варіант 4, завдання 45. Упишіть до таблиці дієслово колихати, узгодивши його із займенником я. Формулювання, якому відповідав би розв’язок колишу (с.125), повинно мати таку редакцію: … дієслово колихати, узгодивши його із займенником я у формі теперішнього часу дійсного способу. (Інакше можливі розв’язки колихав, колихав би, колихатиму, які вважатимуться за неправильні.)

Варіант 5, завдання 43. Упишіть до таблиці форму місцевого відмінка однини іменника завірюха (між прийменником у й іменником пропустіть одну клітинку).

Бажана відповідь (с.125) чомусь оперує прийменником на (на завірюсі). Місцевий відмінок має й інші варіанти прийменникового оформлення (при завірюсі, по завірюсі). Можливо, не варто називати жодний прийменник, сформулювавши умову так: … між прийменником та іменником завірюха пропустіть одну клітинку.

Варіант 6, завдання 17. На думку авторів збірника, потребує редагування словосполучення відпочиваючі (треба: відпочиваючи) в санаторії (відповідь на с.125).

Проте з-поміж чотирьох запропонованих словосполучень є ще одне (усі бажаючі), яке має ненормативну форму (треба: усі охочі).

З факту наявності двох варіантів відповіді випливає, що завдання сформульовано некоректно.

До некоректних формулювань також належать:

а) щоразу повторюваний (с.11; 29; 46; 62; 80; 95; 113) тавтологічний вислів «Номер вибраного речення позначте в таблиці знаком x» (пор.: «… позначте в таблиці так: x»);

б) випадок нерозрізнення паронімів (тобто близькозвучних слів, які мають незбіжне значення і написання) у реченні (вар.1, завд. 48): «Запопадливу (треба: запобігливу) поведінку Павла Тичини можна було пояснити тим, що поет [відчував провину за служіння тоталітарному режиму]»;

в) граматично неправильний вислів (вар.3, завд. 32): «Перед і після виділеного сполучника не треба ставити ком у реченні…» (пор.: «Перед виділеним сполучником і після нього не треба…»).

2. Варіативні розв’язки. Укладачі тестових завдань подбали про те, щоб абітурієнт, готуючися до ЗНО, міг звірити шуканий розв’язок із правильною відповіддю. Проте наведена як єдино правильна відповідь часом має паралельну форму — варіант у межах норми.

Тож якому з варіантів має віддати перевагу тестований? Варіантові, зазначеному в «Переліку правильних відповідей на тестові завдання» (с.124 — 125), чи тому другому, неназваному, але також об’єктивно наявному в мові?

Варіант 1, завдання 43. Упишіть до таблиці форму орудного відмінка числівника шістсот.

Пропонований збірником розв’язок — шістьмастами (с.124) не єдиний: академічний «Український орфографічний словник» (видання четверте: К., 2005) подає паралельну форму — шістьомастами (с.1051).

Варіант 2, завдання 43. Упишіть до таблиці форму родового відмінка числівника вісімдесят.

Варто уточнити: яку саме форму? Вісімдесятьох (с.124 збірника завдань) чи вісімдесяти («Укр. орфограф. словн.», 2005, с. 143)?

Варіант 4, завдання 44. Визначте дієслово, спільне для першої частини всіх наведених фразеологічних зворотів: … волю ногам, … волю рукам, … відкоша.

На думку авторів збірника, це дієслово дати (с.125) — у формі інфінітива доконаного виду.

Однак початкова форма фразеологізму, утвореного за зразком дієслівно-іменникового словосполучення, передбачає інфінітив недоконаного виду.Тож «Словник фразеологізмів української мови» (К., 2003) відповідні приклади наводить так: давати / дати відкоша (с.176); давати / дати волю ногам (с.177); давати / дати волю рукам (с.177).

Більш-менш обізнаний з українською фразеологією абітурієнт може під час тестування навести форму недоконаного виду дієслова (давати …) — і дістане відкоша?..

Варіант 6, завдання 44. Упишіть дієслово, спільне для першої частини всіх наведених фразеологічних зворотів: … носа за вітром, … язик за зубами, … камінь за пазухою.

За версією авторів збірника, це дієслово — тримати (с.125). Що ж до «Словника фразеологізмів…» ( 2003), то він засвідчує такі варіанти: тримати (держати) носа за вітром (с.721), тримати (держати) язик за зубами (с.722), держати (тримати) камінь за пазухою (с.193).

Невже укладачам тестів забракло фразеологічних одиниць безваріантної структури?

3. Хибні розв’язки, подані в «Переліку правильних відповідей на тестові завдання» (с.124 — 125), не лише дезорієнтують тестованого. Вони завдають відчутної шкоди мовцеві, який звикає бачити в помилці — норму, тобто втрачає здатність відрізнити помилку від нормативного слововживання.

Варіант 1, завдання 45. Вимогу узгодити іменник раз із числівником півтора автори збірника реалізують у формі півтора раза (відповідь на с.124).

Головне слово цієї сполуки належить до категорії мішаних чисел, тож зумовлює форму родового відмінка однини залежного іменника. От тільки іменник раз у цій граматичній формі ніколи не мав закінчення -а (нормативно: раз, — у). У цьому можна легко переконатися, розгорнувши будь-яке видання «Орфографічного словника української мови», хоч би де цей словник побачив світ — на Україні підрадянській чи в Україні незалежній.

Інша річ — практика слововживання, спотворена русифікаторськими тенденціями радянської доби. Прагнення «наблизити» українську мову до російської знаходило відбиття в таких, наприклад, висловленнях: «Основні виробничі фонди зросли в 1,4 раза» (див.: «Матеріали XXVI з’їзду Комуністичної партії України», 1981, с.82).

Безпідставність і безглуздість форми раза унаочнюють ті (добре відомі кожному з нас) ужиткові вислови (жодного разу;одного разу; щоразу), які вимагають від іменника раз форми родового відмінка однини. Тож чи варто накидати абітурієнтові хибний розв’язок?

Варіант 3, завдання 30. Виділене слово є сполучником, і його треба писати разом у реченні: «І сказала мати: «Якби ти, сину, йшов в отаку погоду?» («правильна» відповідь на с.124).

Насправді ж у цьому реченні маємо прислівник як, з котрим сусідить частка би: «Як би ти, сину, йшов в отаку погоду?».

А правильну відповідь становить речення зі складним сполучником зате: «Друзів люблю, зате чванливих не терплю».

4. Помилки в прикладах, які входять до складу тестових завдань, не тільки ставлять під сумнів кваліфікацію укладачів, — ці помилки шкодять новонародженій ідеї об’єктивного оцінювання. Принцип: «Учителю, навчися сам!» — може стати вироком для ЗНО, якщо тестові завдання не позбудуться орфографічних помилок і кальок (тобто висловів, які постали наслідком буквального перекладу з російськомовного оригіналу, тимчасом як українська мова має питомі відповідники).

а) Орфографічні помилки.

Варіант 1, завдання 20, рядок «Д»: купель (треба: купіль).

Згідно з основною фонетичною тенденцією ук­раїнської мови, яка стосується до чергування о — і, е — і у словах питомих і давнозасвоєних, голосний [е] з’явиться тоді, коли склад відкриється (ку — пе — лі; у ку — пе — лі ). Закритий склад (ку — піль) містить голосний [і].

Варіант 2, завдання 32, рядок «Д»: мишина (треба: машина).

Мабуть, друкарська помилка.

Варіант 5, завдання 54, рядок «Г»: репреватизація (треба: реприватизація, бо приватний).

Варіант 7, завдання 20, рядок «А»: Пуччіні (треба: Пуччині).

У ділянці вживання и після шиплячих перед наступним приголосним (крім й) «правило дев’ятки» поширюється й на загальні (джинси, чизбургер), і на власні (Жирардо, Вашингтон) назви іншомовного походження. Факт подвоєння шиплячого ч у складі прізвища Пуччині не перешкоджає застосуванню «дев’ятки».

Варіант 7, текст 3, с.114, 115: Майдан Незалежності (треба: майдан Незалежності // Укр. правопис, 2007, с.62).

б) Кальки.

Варіант 2, завдання 49, рядок «Г»: відстоювання (треба: захист) доброї слави й честі українців.

Варіант 2, завдання 53, рядок «Г».

Фразеологізмів залишатися собою і виходити із ситуації, які нібито має ідентифікувати абітурієнт у рядку «Г», в українській мові ніколи не було. Це — кальковані відповідники російських зворотів «оставаться самим собой» і «выходить из положения». Що ж до української мови, то вона, за авторитетним свідченням С. Караванського, має вислови не міняти своєї натури і вив’язуватися з халепи. (Див.: Караванський С. Російсько-український словник складної лексики.- Львів, 2006. — С. 266 і 64 відповідно.)

Варіант 3, завдання 10, рядок «В»: найзначиміша (треба: найістотніша) дума.

Варіант 3, завдання 20, рядок «Г»: важкий на підйом (хто) — треба: важкий на підмову (хто); важко розрухати (кого); недвига (хто) (С.Караван­ський, цит. джерело, с.505).

Варіант 3, завдання 37. Фразеологічний зворот спуститися з неба на землю «Словник фразеологізмів…» не фіксує. Натомість виданий 2000 року «Російсько-український словник сталих виразів» І.О. Виргана і М.М.Пилин­ської подає зворот упасти (спасти, зійти) з неба на землю (с.532).

Варіант 5, завдання 44: робити вигляд (звичайно — удавати).

Варіант 7, завдання 17, рядок «А»: бути на короткій нозі з ким. «Словник фразеологізмів…» (с.439 — 440) документує цей зворот посиланнями на контексти радянських письменників, які систематично вдавалися до калькування. Що ж до питомих відповідників, то вони такі: бути у дружніх взаєминах з ким; бути на короткій стопі з ким; приятелювати з ким; бути запанібрата з ким (див.: І. Вирган; М.Пилинська, цит. джерело, с. 553 — 554; С. Караванський, цит. джерело, с.229).

Варіант 7, завдання 17, рядок «В»: не з полохливого десятка — треба: не з боязких (не з полохливих); не боязкий; не боягуз (І.Вирган; М.Пи­лин­ська, цит. джерело, с.264).

Варіант 7, завдання 44. Запропонований абітурієнтам фразеологізм сісти в калошу словники не фіксують. Українська мова послуговується висловами сісти в калюжу; оскандалитися (С. Караванський, цит. джерело, с.436), а також уклепатися; наскочити на слизьке; попасти у суточки (І. Вирган; М. Пилинська, цит. джерело, с.772).

…У передньому слові до розглянутого нами ком­плекту завдань сказано, що це посібник тренувальний (с. 4), тобто виданий з метою допомогти абітурієнтам підготуватися до ЗНО.

Не тільки обов’язок, а й справа честі тих, хто відповідатиме за остаточний варіант тестових завдань, — усунути вади, властиві «пілотному» комплектові.

Анатолій Венцковський,
викладач української мови





Пошук:
ІнформаціяСпілкуванняБізнесДозвілля
додати сайт | реклама на порталі | контекстна реклама | контакти Copyright © 1998-2010 <META> Усі права захищені