Авторизация
Меню

Календарь
 Октябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


ТРАГЕДІЯ НЕАНДЕРА
UtraEsus | 2010-02-19 17:55:13
Сообщение прочтено 433 раз

 Перша глобальна війна (світова)
(витяг з лекцій О.Борисової з курсу соціально-історичної антропології)


Homo sapiens neanderthalensis людина розумна неандертальського типу. Або ж для тих, хто наполягає на визнанні окремого виду, – Homo neanderthalensis.
Це, дійсно, була розумна людина, хоча вона й мала відмінності від сучасної людини (ЛСВ -людини сучасного виду) у своєму фізичному вигляді – неандер був невеликим на зріст (150 – 160 см), міцної статури, був дуже сильним, його щелепа виступала вперед, як і надбрівні дуги. Скісний назад лоб, глибоко посаджені очі доповнювали загальну картину. Тим не менш, антропологи вважають, що якщо б його помити, підстригти, одягти в сучасний костюм і посадити в громадський транспорт у великому місті, люди не звернули б на нього жодної уваги, настільки він був схожий на нас. Утім, що там казати про цього неандера, якщо, наприклад, той же російський боксер Валуєв - це просто копія 
(за всіма антрополічними показниками) навіть не неандертальця, а його нещасного, зіжраного тим же неандером 
попередника - пітекантропа! Інформація до роздумів.
Обсяг мозку неандера відповідає обсягу мозку сучасної людини, а інколи навіть перевищує його, досягаючи 1600 куб. см. Про його високий інтелект свідчать нові риси його життя й структури його суспільства. З’являється добре організований населений простір на стоянках, перші чітко оформлені житла, початки мистецтва, одягу, але головним було те, що неандерталець мав найвищу майстерність у виготовленні знарядь праці. Усе дозволило йому не тільки вижити в суворих умовах зледеніння епохи вюрму, а й розповсюдитися по всій ще не заселеній території планети, включаючи навіть Америку. Їх немає тільки північніше 550 північної широти в європейській частині Росії, в Сибіру, де їх стоянки відомі поки що на самому півдні – в Хакасії й Туві. А так,у цілому, планета Земля на ті часи була в повному сенсі «планетою неандертальців».
За неандером довго тягнувся імідж виключно варвара, розбійника й дикого людожера. Однак, попри це, слід сказати, що соціальне життя неандертальців мало явні людські риси. Їм не було чужим почуття милосердя. Літні неандери хворіли на звичайні хвороби старих людей, зокрема, артрити. Але всі ці маломіцні, згорблені істоти доживали до 45-50 років – доволі великого по їх міркам віку, значить про них дбали, годували, давали місце в печері. Серед залишків зустрічаються не просто хворі, а справжні інваліди – одноокі, однорукі. Значить, у цьому первісному стаді (так зве наука форму співжиття неандера, хоча я особисто з цим незгодні, адже, якщо неандер був ЛЮДИНОЮ, то він не міг жити стадом, як живуть тварини. Інакше тоді слід не називати йогт людиною) існували якісь «соціальні гарантії по старості й інвалідності».
Полювання, яким жив неандерталець, було колективним і надзвичайно важким. Учені звернули увагу на характер травм – майже повна відповідність їм виявилася в сучасних професійних учасників родео, що вважається одним з найнебезпечніших занять у світі. Отже, неандер мав певну соціальну мораль та етику: інвалідів утримували, розуміючи, що в будь-який момент травма може зробити такими ж їх самих. Недавні розкопки у Франції палеоантрополога Е.Тринкауса показали, що предки неандертальців почали проявляти турботу про ближнього ще 175 тис. рр. тому. Аналіз нижньої щелепи знайденої особи показав, що до моменту смерті в істоти, яка володіла цією щелепою, або зовсім уже не було зубів, або вони шаталися, що було викликано обширним пародонтозним запаленням. Цей нещасний хоча й міг жувати, але не міг змільчувати й перетирати крупну й тверду їжу. Він би неминуче загинув від голоду. Аж ось – ні, жив доволі довго, хоча, вочевидь, і сильно страждав від постійного зубного болю (пародонтоз - хвороба неандерів від постійного переохолодження, карієс же - це вже проблема людини сучасного виду після неолітичної революції. Хліб дав ситість, але й карієс. Це ще й посилиться після завезення в Європу цукру). Щоб жити, неандеру треба було нагрівати їжу, обробляти її. Хтось це робив, а ще віддавав йому найм’якіші шматки. Значить, цей генетичний людожер знав поняття милосердя. Тож це була все ж таки ЛЮДИНА, що б хто не казав. 
Учені вважають, що саме неандертальці стали першими з розумних істот, хто почав замислюватися над питаннями життя і смерті. Мертвих вони закопували в землю, надаючи мерцю положення сплячого, клали в могили зброю, знаряддя праці й їжу, інколи – квіти, потім обкладали могилу каменями. Отже, вони явно вірили в загробне життя. А оскільки подібні уявлення передбачають наявність абстрактного мислення, то неандерталець мав володіти здатністю висловлювати свої думки за допомогою якоїсь мови.
Збереглося також свідоцтво його спроб художнього відображення світу. Вчені вважають, що внеандерів були вже зародки релігійних вірувань, бо простежується культ печерного ведмедя. Але це питання залишається дискусійним.
Довгий час учені не мали доказів, що неандертальці знали якісь форми художньої творчості. Але нещодавно ситуація змінилася. Уламок флейти з кістки, виявлений групою канадських і американських дослідників в одній з печер Словенії, став справжньою сенсацією, що змусила археологів переосмислити минуле людства. Її вік – десь 43 – 80 тис. років. Якщо це так (а дискусії щодо того точаться і не видно їм кінця), то це – найстарший музичний інструмент на світі. За такої давності предмет міг належати неандертальцям (якщо тільки не тим же кроманьйонцям, сліди яких у Європі простежуються в шарах, датованих ще 100 тис. рр. тому).
Відкриття змушує серйозно замислитися про цікаву й глибоку духовну сутність істот, що таємниче зникли з обличчя планети 28 тис. років тому. Нове – уточнене – датування нових знахідок доводить, що неандертальці носили прикраси й виготовляли зброю, мали високорозвинені культурні центри (в Європі). Так що, музичні інструменти у них цілком могли бути, а значить, і мова у них була далеко не примітивною. Водночас слід пам’ятати, що неандер був хижаком, і справжнім хижаком. Постів він не знав. Їв м’ясо й тільки м’ясо, на відміну від кроманьйонців, які вживали рибу й рослинну їжу.
Результати молекулярно-генетичних досліджень свідчать, що неандертальці НЕ МОЖУТЬ вважатися предками кроманьйонців, вони були незалежною гілкою і повністю були заміщені людиною сучасного виду, не зробивши в неї ніякого генетичного внеску.

Неандертальці й кроманьйонці певний час жили поруч. Дехто твердить, що ці два види людей жили в страшному антагонізмі, непримиренно воювали й війна закінчилася перемогою предків сучасної людини, а неандери зникли з планети, не передавши нам жодного гена.
Перша глобальна війна (світова). Більшість учених схиляється до думки, що винуватцем трагедії такої вповні розумної істоти, як неандерталець, був сучасний Homo sapiens sapiens. Він переміг своїх конкурентів у блискавичній кривавій війні.
Та як же йому таке вдалося, адже неандер був надзвичайно сильним, дуже агресивним, володіючи шаленіючою силою психе? В бою ця істота була унікально небезпечною. Він полював не на абикого, а на мамонта. І вже тільки одна ця констатація багато що говорить про його фізичні дані.
Ряд учених вважає, що кроманьйонець швидко переміг неандера завдяки більш колективістській свідомості (наявністю якої він має завдячувати лобним долям головного мозку) й кращим технологіям бою. Інші вчені вважають, що неандертальці вимерли, як динозаври, тому, що занадто пристосувалися до м’ясної їжі. Кріс Стрингер (Великобританія) зазначає, що біля 30 тис. рр. тому відбулося значне погіршення клімату, який став особливо суворим. Зменшення кількості рослин призвело до зменшення кількості тварин, а з ним і населення неандерів. Перебудуватися на інший раціон неандертальці не змогли. Вони їли тільки м’ясо. Й у тяжкі часи, коли наш предок міг перебиватися рибою, неандертальці залишалися без їжі, слабшали й вимирали. Фосфор же, що мається в рибі, розвивав мозок. Кроманьйонець також умів робити пастки для дрібних тварин, полювання на яких не було таким небезпечним, як полювання на мамонтів, до чого призвичаївся неандер. Полювання на більш дрібних тварин не дає так багато запасів, як полювання на мамонта, але різко підвищує шанси на виживання.
Крім того, кроманьйонці, що з’явилися в Європі біля 100 тис. рр. тому, на думку деяких учених, принесли з собою, при переміщенні зі Східної Африки, нові хвороби, які знищили неандерів приблизно так же, як це сталося з появою завойовників з Європи в Америці.
Але всі такі пояснення все-одно вичерпно проблеми не вирішують, адже куди раптом подівся здоровий імунітет неандера, його унікальна до цього пристосувальність? Тобто – якась дивна випадковість? До того ж, занадто вже швидко він зник, маючи популяції по всій планеті. Тому дехто з учених починає говорити про якусь "секретну зброю" кроманьйонця. Зброя та може виявитися «секретною» тільки для нас – сучасних людей, адже треба уважно придивитися до того, що пишуть дослідники, які вивчають властивості людожерів (див., зокрема: Диденко Б. Цивилизация каннибалов. – М.,1999), а конкретно, – щодо здатності їхнього мозку до інтердикції – специфічного мозкового удару, який миттєво вводить жертву в стан шоку й паралізації, після чого з нею можна робити все, що завгодно, без будь-якої небезпеки для себе.
Кроманьйонець же міг «запропонувати» набагато більш сильніший мозковий удар, який міг тягти за собою взагалі втрату пам’яті неандером, а такі істоти НЕ ВИЖИВАЮТЬ в природних умовах. Як він міг його набути, якщо сам не був людожером? Пояснення може бути таким: постійні тренування для набуття здатності до специфічних методів ведення бою. Страшна, в сучасному сенсі – нелюдська (а взагалі-то якраз специфічно людська, якщо вважати людиноподібних істот людьми) боротьба за життя й вирвала кроманьйонця на той шлях еволюції його мозку, по якому він і пішов. Інакше – став би саме тим м’ясом, яким тільки й живилися неандери. Наша версія, принаймні, виглядає більш логічною, ніж пояснення, що кроманьйонцю у війні з неандером допомагали, наприклад, інопланетяни.
Як би там не було, зіткнення двох еволюційних гілок – неандертальців і кроманьйонців – слід уважати першою у всесвітній історії глобальною (світовою) війною
 між двома ВИДАМИ РІЗНИХ РОЗУМНИХ ІСТОТ, яка тривала в одних регіонах Європи 10 тис.рр., а в інших – 5 тис. рр. Її наслідки визначили подальший шлях людської цивілізації на всій планеті, а можливо, й долю самої планети.
Якби неандера не було нещадно винищено, на сьогоднішній день, на думку деяких учених, він зміг би еволюціонувати до рівня розвитку мешканця Давнього Єгипту. Але, враховуючи особливості м’ясної «трапези» неандера-людожера, тоді навряд чи вдалося б вижити на планеті самому кроманьйонцю. Так що, можна сказати, що наш предок кроманьйонець (до речі, - європеоїд), звільняючи свій життєвий простір від людожерів заради життя своїх дітей, знав, що робив.




Настроение у меня: одинокое    Слушаю музыку: Брамса
Для того, что бы добавить комментарий, Вам нужно зарегистрироваться или зайти под своим именем