<МЕТА> - Украина | Блоги | Українська
<META> - Украина
Интернет
Реестр
Новости
Рефераты
Товары
Блоги
искать в блоге Армагеддон искать в постах/комментариях пользователя
Авторизация
Логин:
Пароль:
 
#

Календарь

 Ноябрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
#

Записи

Воскресенье 20 февраля 2011

Вот они

Девять сатанинских заповедей

Сатана олицетворяет потворство, а не воздержание!
...
Читать

Суббота 15 января 2011
Сообщение прочтено 5964 раз
xren2011 | 2011-01-15 22:56:33

Хотел прокомментировать посты ex-libris и заметил что оно меня забанило(очень сомневаюсь, что это девушка, потому и пишу в роде "оно"Smile). Причина очень проста, моя точка зрения не всегда совпадает с ex-libris и я не стесняюсь дискутировать. Выходит боится та сущность, что скрывается за ником ex-libris диалога, само не верит в то что пишет.

 

Лично я никогда не боялся открытого диалога. И в данном случае мой пост открыт для всех мнений. Когда я о чем-то говорю публично, то я уверен в том что говорю, потому и не боюсь никогда другого мнения. Даже если оно противоположно моему.

Четверг 30 декабря 2010
Сообщение прочтено 151 раз
xren2011 | 2010-12-30 18:05:10

Європейські демократи і гуманісти, які встигли побувати членами гітлер’югенду, вважають, що Україна має бути гідною Європи. Вони стверджують, ніби у нас замало демократії і свободи, що українці є європейцями тільки в географічному сенсі і їх слід “європеїзувати”.

У нас все не так - повільні темпи економічних реформ, скорочення озброєнь і навіть темпи вимирання населення. Давайте станемо європейцями і будемо вмирати ще швидше, ніж сьогодні! Давайте ще швидше!

Вам прикладів хочеться, панове читачі? Ось вам приклади: Франція співрозмірна Україні і за площею, і за населенням. У Франції 59 млн. мешканців, з них 5 млн. північноафриканців, тобто арабів. Це офіційні дані. А насправді там проживають ще зо три мільйони неофіційно. Разом 8 мільйонів. Отже, є протистояння 51 млн. французів і 8 млн. арабів. Приріст народжуваності європеоїдного населення становить 0,9%, а “магрибського” (так ще звуться північоафриканці) - 3,5%. Тож підрахуйте, через скільки років Франція стане арабською, навіть без політичного і військового тиску (а він теж можливий). Та по мені, хоч Франція буде арабською, Німеччина - турецькою, а правителька Сполученого Королівства розкішною мурзинкою. Плювати з Ейфелевої вежі, з котрої будуть молитись майбутні французькі муедзини в напрямку Мекки. А от на Україну мені, на відміну від європейських батьків демократії, не плювати.

Причина проста, як три копійки. Європа пережила три революції підряд: промислову, велику демократичну і сексуальну. А ми тільки одну - більшовицьку. І от наслідки: промислова започаткувала клас пролетаріату та його прошарок - люмпенство; демократична зробила цих нікчемних людей володарями держав та ідей, спотворила ідею Бога як Творця навколишнього світу; сексуальна - відвернула їх уже не тільки від Бога, а й від простих християнських цінностей - шлюбу, сім’ї, дітей, традицій.

Що робить звичайна європейська людина? Народжується (добре, якщо у батька з матір’ю, а не у батька з батьком) і починає думати про старість і смерть. Європейська людина їсть, спить, п’є, злягається, ходить, знову їсть і знову злягається (добре, якщо з протилежною статтю), а все думає про старість і смерть. Вона все життя працює на цей майбутній короткий відтинок, заощаджує на нього, свою молодість і середньоліття марнує на те, щоб краще жити на пенсії. Європеєць уже народжується старим. Тому його найважливіші проблеми: життя після смерті, евтаназія, ліки проти старіння, віагра тощо. От він зібрався жити, от і час настав, а життя його уже “за шеломянем єси”.

Ми повинні бути нацією молодості, навіть, якщо тобі особисто, шановний читачу, дев’яносто років. Тільки країна молодості та молода нація вистоять у боротьбі зі старінням.

Смерть дістане всіх, але старість можна обманути, якщо до неї не готуватися.

Воскресенье 26 декабря 2010
Сообщение прочтено 204 раз
xren2011 | 2010-12-26 21:22:02

Веселі передноворічні дні. Під страхом трьох років тюрми заборонено смажити яєчню. Арештовують ялинки та Дідів Морозів. Карні справи порушують проти тих, кото били - а не проти тих, хто бив. Ексгумують справи десятирічної давнини. «З Новим, 1937 роком, дорогіє товаріщі!» Що відбувається у країні? – питають мене рідні. А я знаю, що відбувається. Таке вже було.

Українці, що опинилися закордоном під час революції та громадянської війни, і цікавилися долею співвітчизників на Батьківщині, переживали фрустрацію. Особливо у 30-х роках. Іноземці, кажуть, теж дивувалися. Коли режим убивав тих, хто повставав чи суперечив йому – це було зрозуміло. Коли почали убивати тих, хто співпрацював із режимом – це вже були «нєпоняткі». Коли ж стали нищити усіх, без розбору статі й віку, без видимих причин та без пояснень – це викликало паніку. Чому? За що?!

Радянська влада не трудилася пояснювати свої дії. І правильно. Мотиви влади мають бути таємничими. Тоді вона набуває сакральності. Проте, колись давно правителі трудилися пояснити підлеглим, що відбвувається. Відповідь на питання чому й за що радянська влада нищила народи, дав Олександр Македонський.

Він сам діяв так само. Спершу нищив тих, хто чинив йому відкритий опір. Із цим усе ясно. Потім брався за тих, хто із ним співпрацював. На питання чому, відповідав: якщо він зрадив свій народ, своїх братів по крові, то мене – чужинця, ворога, - зрадить іще швидше. А ще на наступному етапі косив взагалі усіх, хто під руку попадеться. Тих, хто сидів тишком-нишком. Не висловлювався ні за, ні проти. Тих, хто думав, що його хата з краю. Усіх. На питання за що, казав: я заподіяв цим людям стільки лиха, що коли-небудь вони неодмінно захочуть помститися.

Товариш Сталін, може, і не рефлексував так, як Олександр. Проте, відчував усе правильно. І діяв правильно. Це жахливо. Проте, дуже ефективно. Якщо хочеш забезпечити собі безтурботне життя на пару сот років, слід діяти саме так. Тут пред‘ява не до катів. А до жертв. Якщо могилу приготовано і для повстанця, і для сумирного й сумлінного колгоспника – чому б не спробувати повстати? Нехай не повстати – але зробити хоч що-небудь. Якщо тюрму приготовано і для націоналіста, що хуліганить на вулиці, і для необережного блогера – чому б не вийти на вулицю? Яєчню посмажити, наприклад.

Невинних жертв жаліют більше. Але краще бути винним. «Клятий бандерівець» - це звучить гордо. Жертва Голодомору – не дуже. Кінець один. Слава різна. Ганна Донець сидить у тюрмі. Юлія Тимошенко сьогодні-завтра сяде у тюрму. Тимошенко, звісно, видатна особа. Але вона – лише одна із багатьох тисяч українських корупціонерів. Такі вже були. Такі ще будуть. А Ганні пред‘являють те, на що ніхто досі не наважувався. І, мабуть, ніколи більше не наважиться. Кінець один. Геть різні місця в Історії. Власне, Історія пам‘ятатиме Аню.

Суббота 25 декабря 2010
Сообщение прочтено 184 раз
xren2011 | 2010-12-25 16:20:10
Сообщение прочтено 596 раз
xren2011 | 2010-12-25 12:51:57

На самому початку свого незалежного існування Україна мала всі шанси стати не просто регіональним лідером, але державою, що має амбіції на світовій арені. Потужний природній і людський потенціал, який наша країна мала від природи, був підкріплений величезним науково-промисловий капіталом, накопленим українцями в радянські часи. Та й на захисті всього цього стояв статус держави-власника ядерної зброї. Країна, що має такий якісний людський ресурс, найбільший в Європі територіальний ресурс, ще й підсилений промисловими гігантами і войовничим атомом – це неабияка загроза як загниваючому комунізму РФ, так і тоді ще квітучому капіталізму США. Але на щастя світового капіталу біля керма цієї країни опинилися особи з комуністичним минулим і капіталістичним майбутнім, що дивилися на життя крізь призму власного гаманця.
Першим реальним кроком нового керівництва країни стала справа дійсно світового рівня – ядерне роззброєння України. Після цього кроку, який безсумнівно казково збагатив особисто цілий ряд наших політиків, країна на два десятиліття впала у стан перманентної ідеологічної дезорієнтації та економічного зубожіння.
Тепер, коли вже ніякий пересічний «реаліст» всерйоз не може подумати про світові амбіції України, настав час остаточно позбавити її засобів для існування. Прийшов час, коли не тільки фактично, але й юридично треба позбавити країну її господарського потенціалу.
Минулого тижня президент дозволив приватизацію стратегічних підприємств. Віднині роздержавлення чекає на «Турбоатом», «Дніпроенерго», «Донбасенерго», «Західенерго», «Центренерго», «Державну енерго-генеруючу компанію», «Одеський припортовий завод», «Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислювальних руд», Феодосійську суднобудівельну компанію «Море» та багато інших підприємств, які є економічною підставою для існування України як незалежної держави. Обгрунтування просте – бюджету потрібні гроші. Тобто замість того, щоб виготовляти продукцію, продаж якої буде наповнювати державну скарбницю, нам пропонують продати засоби виробництва. І не просто засоби виробництва, а стратегічно важливі виробничі потужності. Та і якщо навіть кошти від приватизації цих стратегічно важливих підприємств якимось дивом наповнять бюджет, а не осядуть у кишенях високопосадовців, то що наповнить бюджет наступного року?
А на це питання у наших державних керманичів вже готова відповідь – скоро спливає термін мораторію на продаж сількогосподарських угідь. Тобто, на рік-два, а то й три бюджети якось викрутимося. А там ще щось можна продати – приватизувати наприклад міліцію або армію. А потім можна й громадян на продаж пустити. Хоча ні, спочатку можна продати по нирці кожного громадянина – взагалі можна безбідно пару років протягти. А там можна й дітей на продаж вирощувати. Чому ні? Це ж усе реальні способи наповнення бюджету!
...
Читать

Сообщение прочтено 237 раз
xren2011 | 2010-12-25 12:45:10

Рівність, терплячість, смиренність, лояльність до людських пороків, збочень, політкоректність – далеко не весь комплекс чеснот, що їх має наслідувати нині представник білої раси. Ці чесноти і стали тим вірусом, котрий призвів до деградації арійської нації.

Типовим проявом культу обивателя став переворот піраміди цінностей, коли останні стали першими. У Америці давно є популярним жарт, що найкраще там живеться безробітній багатодітній чорношкірій наркоманці-лесбіянці, зараженій СНІДом. Тоді на її захист стануть найрізноманітніші організації, від спілки феміністок до товариства анонімних наркоманів. А найгірше почуватиметься працюючий білий традиційної орієнтації. Оскільки саме на нього націлені усі ці войовничі феміністки та чорношкірі брати, а на його гроші лікуються наркомани, отримують дотації чорні ледарі та зводяться клініки для хворих на СНІД підстаркуватих педерастів. Це і є політкоректний терплячий світ шабесгоїв. Світ, в якому нормальна, здорова, повноцінна людина почиває себе не лише незатишно, але й певним чином забов’язаною різноманітним розкладеним меншинам. Ще б пак! Бо ж вони чимось ображені, чи не від самої природи. Тому їм треба всіляко допомагати. Звичайно, за рахунок нормальних.

Вкорінені в білому світі режими колективної безвідповідальності, які іменуються сучасними демократіями, змушені спиратися на різного роду меншини, аби не мати імідж диктаторських. В суспільних стосунках також відбулася підміна понять. Замість раніше панувавшого в арійському світі принципу “право – відповідальність” отримав розповсюдження чужий для білого світу принцип “право – обов’язок”. Тим самим колективна безвідповідальність набула державного характеру. Ієрархічна структура білого світу, що поєднувала в собі традиційні цінності, передбачала, що праву громадянина повинна відповідати міра відповідальності за користування цим правом. Кожен мав стільки прав, скільки відповідальності міг на себе взяти. І навпаки, розмір відповідальності залежав від наявності певних прав. Ніхто нікого не вводив в оману уявною рівністю. Підміна відповідальності обов’язком підірвала традиційний ієрархічний принцип арійського світу. Настала епоха безвідповідальності, для якої є чужим культ героя й аскета. Разом з нею наступив і період занепаду білої раси.
...
Читать

Вторник 21 декабря 2010

 Нещодавно в Москві вихідцем з Кавказу із травматичного пістолета був вбитий футбольний вболівальник Єгор Свірідов. І це лише один епізод з тієї війни за виживання, що розпочалась далеко не вчора.

Кожен українець має усвідомлювати, те що відбувалось рік-два тому у Західній Європі – сьогодні відбувається в Росії, а завтра це чекає на нас в Україні. Від цієї війни неможливо втекти. Цю війну не можливо пересидіти в спокійному закутку. Або ми захистимо своє право на життя на батьківській землі, або вже за кілька років станемо рабами.

Приходь 24 грудня 2010 року на стадіон ЦСКА (пр-т Повітрофлотський, 2-А), де розпочнеться марш солідарності із словянами Росії. Початок о 15:00.

 

24 декабря в 16:00 состоится пикет посольства Российской Федерации в Киеве в знак протеста против преступной политики власти РФ относительно собственных граждан, а именно попустительство в отношении северокавказской этнической преступности, которая уже привела ко многим смертям со стороны коренного русского населения и вызвала многотысячные акции протеста в Москве и других российских городах.

Пятница 3 декабря 2010
Сообщение прочтено 143 раз
xren2011 | 2010-12-03 16:25:19

Назад12345Вперед | Указать страницу
Поиск:
ИнформацияОбщениеБизнесДосуг
добавить сайт | реклама на портале | контекстная реклама | контакты Copyright © 1998-2010 <META> Все права защищены