Авторизация
Меню
Категории

Календарь
 Декабрь 
Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Вс
 
 
 
 
 
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31


Понедельник 18 февраля 2013
Сообщение прочтено 956 раз



Опубликовано на мадиа-портале "Право"

Комментируя избиение в Киеве еврейского юноши, Евгений Червоненко заявил: «Я очень удивлен, что подобной реакции не было от самого правительства и премьер-министра. Тем более, что мать Юлии Тимошенко – еврейка, а отец – армянин»

В конце августа 2005 г. в СМИ появилось сообщение, что земляк Юлии Владимировны Евгений Альфредович Червоненко, который никогда не отрицал своего еврейского происхождения, публично заявил, что Тимошенко - еврейка. Естественно, пресс-служба «Батькивщины» вынуждена была сделать ответное заявление, в котором значилось, что отец Юлии Владимировны латыш, а мать - украинка. Впоследствии это подтвердила и сама Тимошенко, уточнив, что ее отец «по своей линии до сотого колена латыш». Правда, потом она ограничила эту информацию десятым коленом. Про свою девичью фамилию Тимошенко сказала, что раннее она звучала как Григяс или Григянис, но во времена коммунистического режима и из-за репрессий буква «с» в конце слова была заменена на «н» и в результате превратилась в Григян. Такое заявление повлекло за собой множество журналистских расследований. Но речь сейчас не об этом. Посмотрим на эту ситуацию с другой стороны. Если отец Тимошенко в действительности латыш, то почему ее деда звали Абрамом? Скажите, много ли вы знаете латышей с чисто еврейским именем Абрам? Уверен, что можно обойти всю Латвию, Литву и Эстонию и не найти ни одного коренного жителя с именем Абрам и фамилией Григян. Все потому, что эта фамилия не характерна для жителей прибалтийских стран, но при этом достаточно распространена среди армянских евреев. Особенно много их в Нагорном Карабахе. Местный этнограф Лев Азатян рассказывает, что Григяны – известный «гердастан» (род) в Карабахе, который имеет аристократическое происхождение. «Представители рода Григянов, в основном расселенного в Аскеранском районе, доблестно участвовали в борьбе с османами, вложили свою лепту в оборону Карабаха в 1918-1921 годах, принимали участие в политическом сопротивлении подчинению Карабаха Азербайджану в 1923 году и были репрессированы за это в период сталинизма», – рассказал Азатян. На сегодняшний день в Нагорном Карабахе насчитывается несколько десятков семей Григянов. В Ереване нашлась только одна чета с такой фамилией, а некоторые эксперты утверждают, что фамилия Григян часто встречается среди бессарабских евреев и цыган. В оправдание Юлиных слов стоит отметить, что в Молдавии тоже не «водится» жителей по фамилии Григян. Не могу не процитировать корреспондента израильской русскоязычной газеты «Вести» Шимона Бримана, непосредственного очевидца Оранжевой революции: «В двух еврейских общинах мне под большим секретом сказали, что Юлия Тимошенко - галахическая еврейка. Ничего удивительного. Если оранжевая синагога помогает восставшим, то почему бы еврейке не возглавить украинское национальное движение?» В том же 2005 году Хаим Грец написал, что «Великий Израиль, который планируют строить гиперсионисты, нуждается в сильном и независимом союзнике в своем регионе. Таким, по их мнению, могла бы стать «Украина Тимошенко». Известно, в Израиле есть документы, подтверждающие, что Юлия Тимошенко является «галахической
Читать


Комментарии (3)  
Вторник 11 декабря 2012
Сообщение прочтено 104 раз
http://www.pravo-kiev.com/events/tigipko-vozglavit-fraktsiyu-mazhoritarshhikov-v-rade

Дуже цікаве дійство розгортається... Мажоритарників бере під своє крило Партія Регіонів, при чому у самих мажоритарніків здається ніхто і не запитував... Хоча навіщо їх питати, це ж одинаки та вигнанці, голови тих політичних сил, що не пройшли в парламент... Та й сам Тігіпко не на багато кращий за них... В минулому голова досить успішної політичної сили, зливший її після виборів в загальний кошик провладних партій... Своєї партії у Шановного Сергія Леонідовича тепер немає, та за внесок в загальну справу, як бачимо його нагородили своєю фракцією в парламенті... Тож, як кажуть: Не знаєш - де знайдеш, а де і втратиш... Подивимось, що воно далі буде...

Суббота 8 декабря 2012
Сообщение прочтено 133 раз

  Шлях до дому займає набагато менше часу ніж шлях у будь яке інше місце. Ми можемо знати, або хоча б здогадуватись, що чекає нас вдома чи в іншому добре знайомому нам місці. Але як спрогнозувати, що буде з нами там де ми ще ніколи не бували? Годі вже казати про майбутнє, яке за прогнозами аналітиків та астрологів, аж занадто примарне…

   Ось пройшли вибори, які мало що змінили на існуючому політичному небосхилі: партія Регіонів досі при владі та має більшість у парламенті, опозиція так і не здобула заявленої нею у передвиборчих гаслах повної перемоги, а тому сподіватись на будь-які кардинальні зміни годі сподіватись. Та чи потрібні країні ті кардинальні зміни? До чого вони призведуть окрім чергового перерозподілу владних повноважень та нового кола політичної та економічної нестабільності?

   До речі про опозицію… Інформація, яка поступає з Об’єднаного опозиційного табору свідчить про те що з кандидатурою свого кандидата на президентські вибори вони вже визначились та готуються будь якою ціною визволити свого лідера з пазурів біло-блакитного хижака. Та чи потрібний, бодай комусь з діючого політикуму, вихід біло-сердешної лідерки на волю?

   Влада її мабуть дійсно побоюється, бо інакше вже давно, під тиском світової спільноти, припинила переслідування та чомусь не припиняє. Мабуть дійсно винна «Леді з косою»…

   Опозиційним лідерам звичайно Юлія Володимирівна потрібна та чи бажають вони її волі? Пан Арсеній тримається біля керма опозиції лише доки «Вона» сидить… Харизма шановного лідера СВОБОДИ в променях ЇЇ вогню навряд чи буде на стільки яскравою, якщо запалає поза межами місць позбавлення волі… Можливо Юліна воля потрібна її найближчим соратникам по Батьківщині? Також мало ймовірно… Якщо Яценюком можна керувати, або принаймні домовитись, то накази Юлі мали виконуватись однопартійцями безапеляційно! Мало хто з чоловіків, до речі не простих чоловіків, зможуть витримати такий тиск з боку навіть такої гарної жіночки…

   Можливо Юля потрібна нам – простому люду? Навіщо? У владі Вона вже була, народу аж по тисячі гривень повернула, за що сам народ збільшенням податку і розплачувався, реприватизацію рейдерську починала… Чим іще запам’яталась Вона громадянам нашої країни? Співробітництвом з найбільшим казнокрадом країни Лазоренком, чи може ще махінаціями з російським газом? Так – люди знають і люблять її як незмінного лідера опозиції, як жінку, яка змусила боятись або щонайменше побоюватись себе весь український політикум, а це на 90 відсотків сильні, впевнені в собі чоловіки…

   Тож що ми маємо сьогоднішній день? Юля потрібна країні, потрібна її народу, потрібна опозиції і навіть владі без неї аж ніяк з одним АЛЕ… Юля потрібна як надія на кращі часи для народу, як прапор для опозиційних сил, як привід впливу на владні кола для закордонних світових лідерів та як винуватиця усіх бід та негод для діючої влади! АЛЕ потрібна Юлія Володимирівна саме у в’язниці.

   Від її появи на волі - країні та її мешканцям годі сподіватись будь яких покращень. Чому - запитаєте Ви? А тому, що відродження країни це кропітка, важка спільна праця! Це шлях, яким би важким він не був, все одно доведеться пройти! Можна змінювати лідера на кожному проблемному етапі і з кожним новим починати шлях з початку, можна всі свої негаразди з приводу такого важкого життя покласти на плечі однієї людини! Але одна людина , навіть з підтримкою певної кількості наближених, навіть якщо це дуже сильна команда, все одно не зможуть вивести країну з краю прірви, якщо цього не захоче принаймні більшість. Тож досить нам тягнути ковдру на себе, годі плакатись на бандитську владу та неспроможні побори…

   Юля сидить і буде сидіти, бо підстав її відпускати у нашої системи правосуддя немає! У влади занадто багато проблем,
Читать